Ухвала суду № 134262445, 19.02.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/1921/26

н/п 1-кс/953/1051/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкова клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , по кримінальному провадженню №62024170040004067 від 12.12.2024 року за підозрою :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, військовослужбовця, призначеного на посаду стрілець-санітар 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механічної роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України

встановив:

19.02.2026р. до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області капітана поліції ОСОБА_5 , погоджене із прокурором ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.

2) У разі визначення розміру застави в порядку ч. 3 ст. 183 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК Країни:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду у термін визначений слідчим, прокурором чи судом;

- не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024170040004067 від 12.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

19.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин понад 3 доби в умовах воєнного стану.

Сторона обвинувачення також вважає наявними ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

З метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання зазначеним ризикам, у органу досудового розслідування є достатні підстави для застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави..

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання .

Підозрюваний проти задоволення клопотання заперечував, зазначив, що він не буде переховуватися, просив обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали , встановив наступне.

В провадженні СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024170040004067 від 12.12.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України.

19.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України самовільне залишення військової частини військовослужбовцем без поважних причин понад 3 доби в умовах воєнного стану.

Згідно повідомленої підозри , солдат ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, та перебував на тимчасовому обліку військової частини НОМЕР_2 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, в порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 14 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 12.05.2024 року точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, самовільно залишив район розташування підрозділу військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 , поблизу АДРЕСА_3 (більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану), тобто самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_2 , про причини нез`явлення до частини ОСОБА_4 не доповів, хоча об`єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з`явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього, та був незаконно відсутній у зазначеній військовій частині по теперішній час.

В обґрунтування пред`явленої підозри слідчому судді надані наступні докази:

протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 09.02.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 09.02.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 09.02.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 09.02.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 09.02.2026; акт службового розслідування.

Враховуючи такий обсяг відомостей кримінального провадження, який об`єктивно свідчить, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права підозрюваного, як вжиття запобіжних заходів, у зв`язку з наявністю саме обґрунтованої підозри, так як наявні в матеріалах провадження докази формують внутрішнє переконання причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, згідно підозри.

При цьому, слідчий суддя зазначає, що факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Як особа ОСОБА_4 : є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_2 , раніше не судимий, не одружений, не працює, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих йому тяжкого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У сукупності ці обставини вказують на наявність реального та обґрунтованого ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене, дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного: переховуватись від органів досудового розслідування або суду; незаконний вплив на свідків.

Ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України на теперішній час не доведений.

З урахуванням викладеного, оцінюючи сукупність обставин передбачених в ст.178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим у скоєні кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється, особу підозрюваного, наявність ризиків передбачений п.1, п.3 ч.1 ст. 177 КПК України , слідчий суддя приходить до висновків про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі, застава, домашній арешт, особиста порука та особисте зобов`язання не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Обґрунтовуючи неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу прокурор послався на встановлені під час досудового розслідування та відображені у його клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення, ступінь його тяжкості, обґрунтування та ступінь вираженості наведених ризиків, а також те, що основним є ризик переховування від органу досудового розслідування та/або суду, у зв`язку з чим, лише тримання під вартою здатне забезпечити мету застосування запобіжного заходу, а не жоден більш м`який запобіжний захід.

Таку аргументацію, з огляду на обґрунтованість підозри, доведеність наявних ризиків, слідчий суддя вважає достатньою для висновку про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою на досудовому розслідуванні.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За для гарантування виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням зазначених обставин, пред`явленої підозри, даних про особу ОСОБА_4 , його сімейного і майнового стану, відсутності міцних соціальних зав`язків, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави - 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 216320 грн. (3328 х 65) та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Також, слідчий суддя вважає за необхідне, в разі внесенні підозрюваним застави, покласти на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 3, 4, 8 ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання слідчого задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк 60 днів, тобто до 19.04.2026р.

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 65 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 216320 грн., яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області (Отримувач коштів (одержувач): ТУ ДСА України у Харківській області; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26281249; Банк отримувача (одержувача): ДКСУ м. Київ; Код банку отримувача (МФО одержувача): 820172; Рахунок отримувача (Р/р): ua208201720355299002000006674; призначення платежу застава) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;

- не відлучатися із м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця мешкання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В іншій частині, в задоволені клопотання відмовити.

Роз`яснити заставодавцю, що підозрюваний ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання до 10 років позбавлення волі та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора суд про причини неявки підозрюваного.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали суду.

Встановити строк дії ухвали з 19.02.2026р. по 19.04.2026р., включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1