Вирок № 134261681, 23.02.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2427/25

Провадження № 1-кп/347/185/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Косів кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025091190000301 від 01.11.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, раніше не судимого, на утриманні нікого немає, депутатом не обирався,

- обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 вчинив носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

ОСОБА_4 , влітку 2025 року (більш точного часу та обставин досудовим розслідуванням не встановлено), перебуваючи на березі річки «Черемош», що в селищі Кути Косівського району, знайшов мисливський ніж.

Розуміючи, що вказаний ніж є холодною зброєю, для поводження з якою необхідний спеціальний дозвіл та маючи умисел на носіння холодної зброї, ОСОБА_4 цього ж дня переніс його до місця свого проживання в АДРЕСА_1 , де зберігав його та використовував у власних цілях.

01 листопада 2025 року близько 19:30 год, ОСОБА_4 під час розмови із працівниками поліції в селищі Кути по вул. Вірменська видав мисливський ніж загального призначення промислового виробництва, який є холодною зброєю колюче-ріжучої дії, який він переносив при собі на поясі штанів.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому визнав повністю і підтвердив всі обставини, що викладені в обвинувальному акті та матеріалах кримінального провадження. У вчиненному щиро розкаюється та просить суворо не карати. Також заявив, що фактичні обставини справи не оспорює, його позиція є добровільною та не заперечує щодо розгляду справи, згідно положень ч.3 ст. 349 КПК України.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає, роз`яснено учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

Враховуючи вищенаведене та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що вина ОСОБА_4 у носінні зброї без передбаченого законом дозволу доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.263 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого є його щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, вказаних в ст.67 КК України судом не встановлено.

При призначенні покарання суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, на обліках в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, згідно довідок КНП «Косівська ЦРЛ» від 26.11.2025р., його негативне відношення до вчиненого.

В силу вимог ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, суд враховує також спосіб посягання, форму та ступінь вини обвинуваченого.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв`язку з відстрочкою.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. При цьому, у справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Таким чином, з врахуванням вимог чинного законодавства та вищевикладеного, тяжкості кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро розкаюється у вчиненому, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд вважає за можливе звільнити обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, згідно з положеннями ст.75 КК України, з покладанням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України. Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень.

А тому, покарання ОСОБА_4 слід призначити у виді штрафу у межах санкції ч.2 ст. 263 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових злочинів у майбутньому.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять 4 457 грн, а саме сплата процесуальних витрат на проведення експертизи №СЕ-19/109- 25/15719-ХЗ від 06.11.2025 становить 2228,5 грн. та сплата процесуальних витрат на проведення експертизи №СЕ-19/109-25/15838-БЛ від 06.11.2025 становить 2228,5 грн.Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України їх слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази слід вирішити згідно з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 124, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч)гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави ( рахунок UA838999980313030115000009266 «Інші надходження», код доходу 24060300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач ГУК в Івано-Франківській області /Косівський район/ 24060300, код отримувача 37951998)- 4457(чотири тисячі чотириста п"ятдесят сім) гривень процесуальних витрат за проведені у даному кримінальному провадженні експертизи.

Речові докази мисливський ніж загального призначення промислового виробництва та стартово-сигнальний гладкоствольний самозарядний пістолет калібру 9мм Р.А.К. «EKOL MAJAROW» НОМЕР_1 , які зберігаються у камері речових доказів Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області знищити.

Запобіжний захід не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Копію вироку сторонам вручити негайно.

Суддя ОСОБА_1