Рішення № 134261672, 23.02.2026, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/326/26

Провадження № 2/347/451/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої-судді: Крилюк М.І.

секретаря : Лазорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, позовні вимоги мотивовані тим, що 17.11.2023 року між фізичною особою-позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено Договір про споживчий кредит № 102551518. Відповідно до умов зазначеного договору Відповідач отримав кредит у сумі 4400 грн зі сплатою процентів за користування кредитом, комісій та можливих штрафних санкцій.

Згідно з графіком сплати кредитних коштів Відповідач не виконав зобов`язання щодо своєчасної сплати кредитних коштів, комісії та процентів у строк, визначений договором.

Кредитодавець свої зобов`язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу кредит у визначеному договором розмірі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

Відповідно до пункту 7.1 Кредитного договору № 102551518 від 17.11.2023 року, договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника та діють до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Кредитний договір було укладено в електронній формі відповідно до вимог законодавства України. Відповідач зареєструвався в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця шляхом заповнення реєстраційної форми на вебсайті. Після реєстрації було створено обліковий запис та особистий кабінет.

В особистому кабінеті Відповідач зазначив банківську картку для зарахування кредитних коштів, яка була попередньо верифікована Кредитодавцем. Електронна ідентифікація Відповідача здійснювалася шляхом підтвердження одноразового ідентифікатора, надісланого на номер мобільного телефону або електронну пошту, а також шляхом введення пароля до особистого кабінету.

Для отримання кредиту Відповідач подав електронну заявку. Після прийняття рішення про надання кредиту Кредитодавець надіслав до особистого кабінету Відповідача проєкт Кредитного договору (оферту), який був акцептований Відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, Кредитний договір було укладено у вигляді електронного документа відповідно до вимог законодавства, а факт його підписання підтверджується довідкою про ідентифікацію. Після укладення договору кошти були перераховані на банківську картку Відповідача.

26.03.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (далі Позивач) було укладено Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, відповідно до якого Позивач набув статусу нового кредитора та право грошової вимоги за Кредитним договором № 102551518 від 17.11.2023 року.

Станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача становить 15 730 грн, з яких: 4 400 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 10 494 грн прострочена заборгованість за процентами; 836 грн прострочена заборгованість за комісією.

Позивачем було вжито заходів досудового врегулювання спору, зокрема направлено письмову претензію про погашення заборгованості, однак заборгованість добровільно погашена не була.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем зобов`язань за кредитним договором та наявністю заборгованості, Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі та стягнути з Відповідача заборгованість за Кредитним договором у сумі 15 730 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про що зазначив у прохальній частині позовної заяви, просить здійснити розгляд справи за його відсутності, що відповідає положенням ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Клопотань, заяв чи відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався. У зв`язку з цим, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 281 ЦПК України Косівським районним судом Івано-Франківської області було постановлено ухвалу від 23.02.2026 року про заочний розгляд справи, що підтверджується матеріалами судової справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, зокрема письмові докази, надані позивачем на підтвердження заявлених вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Такий висновок ґрунтується на встановлених у судовому засіданні фактичних обставинах справи, аналізі поданих доказів, а також на застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та їх взаємний зв`язок у сукупності, суд виходить із такого.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що 17.11.2023 року між фізичною особою-позичальником ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» було укладено Договір про споживчий кредит № 102551518, що підтверджується копією кредитного договору, долученою до матеріалів справи (а.с.11-15).

Відповідно до умов зазначеного договору Відповідач отримав кредитні кошти у сумі 4400 грн зі зобов`язанням сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі, передбачені договором, що вбачається зі змісту договору та його індивідуальної частини.

Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням про перерахування грошових коштів на банківську картку НОМЕР_1 , зазначену Відповідачем.

Згідно з графіком платежів (Додаток № 1 до Кредитного договору від 17.11.2023 року), Відповідач зобов`язувався здійснювати погашення кредиту та процентів у визначені строки (а.с.16). Водночас, як убачається з розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку, наданих Позивачем, Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість.

Пунктом 7.1 Кредитного договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін виникають з моменту перерахування кредитних коштів.

З наданої копії договору, довідки про ідентифікацію та інших матеріалів справи вбачається, що договір укладено в електронній формі шляхом акцепту оферти в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 222274. Факт підписання договору Відповідачем підтверджується довідкою про ідентифікацію та відомостями щодо використання одноразового ідентифікатора.

26.03.2024 року між Первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, що підтверджується копією відповідного договору та витягом з реєстру боржників, згідно з якими до Позивача перейшло право грошової вимоги за Кредитним договором № 102551518 від 17.11.2023 року.

Згідно з поданим розрахунком заборгованості, станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості становить 15 730 грн, з яких: 4 400 грн заборгованість за тілом кредиту; 10 494 грн заборгованість за процентами; 836 грн заборгованість за комісією.

Оцінивши надані докази в їх сукупності, перевіривши їх належність, допустимість та достовірність, суд дійшов висновку, що факт укладення кредитного договору, надання кредитних коштів, порушення Відповідачем умов договору та перехід права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит Капітал» підтверджуються належними та допустимими доказами, що свідчить про наявність у Позивача права грошової вимоги та правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків, оформлена в електронній формі.

Відповідно до частин першої та дванадцятої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною і вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про її прийняття. Такий договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом установлено, що 17.11.2023 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено Договір про споживчий кредит № 102551518 в електронній формі. Факт укладення договору підтверджується копією кредитного договору з додатками, анкетою-заявою на кредит, довідкою про ідентифікацію, що містяться в матеріалах справи. Договір підписаний відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується відповідною довідкою про застосування одноразового коду.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у сумі 4 400 грн. Факт перерахування грошових коштів підтверджується платіжним дорученням про зарахування коштів на банківську картку відповідача, що міститься в матеріалах справи, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань.

Відповідно до частин першої та третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому боржник зобов`язаний вчинити на користь кредитора певну дію, зокрема сплатити грошові кошти, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку. Зобов`язання повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Статтею 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до статей 1048, 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позику у строк та в порядку, визначені договором, і сплатити проценти за користування коштами.

Як убачається з виписки з особового рахунку та розрахунку заборгованості, наданих позивачем, ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, у встановлені договором строки кредит не повернув, проценти та комісію не сплатив, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання (статті 611, 612 ЦК України).

26.03.2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги № 106-МЛ/Т, що підтверджується копією договору, актом приймання-передачі реєстру боржників та витягом з реєстру боржників, долученими до матеріалів справи. Таким чином, до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 102551518 від 17.11.2023 року відповідно до статті 514 ЦК України.

На момент звернення позивача до суду сума заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 102551518 від 17.11.2023 року становить 15 730 грн, з яких: 4 400 грн прострочена заборгованість за основним боргом (тілом кредиту);

10 494 грн прострочені проценти за користування кредитними коштами;

836 грн прострочена заборгованість за комісією.

Вказаний розрахунок підтверджується випискою з особового рахунку та розрахунком заборгованості, долученими до матеріалів справи, та відповідачем не спростований належними й допустимими доказами, що відповідає вимогам статті 81 ЦПК України щодо обов`язку сторін доводити обставини, на які вони посилаються.

Оцінивши докази відповідно до статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що відповідач допустив порушення грошового зобов`язання, а тому заборгованість підлягає стягненню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, позивачем заявлено до стягнення 8 000 грн. На підтвердження понесених витрат до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої (правової) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та АО «Апологет»; акт наданих послуг № Д/15296 від 28.01.2026 року; детальний опис наданих послуг; ордер на надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу. Частинами першою та другою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати на правничу допомогу несуть сторони, а їх розмір визначається відповідно до умов договору та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг. Разом з тим частина четверта статті 137 ЦПК України вимагає співмірності таких витрат із складністю справи, обсягом виконаних робіт, витраченим часом та ціною позову.

Суд враховує, що справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не відзначалася складністю фактичних обставин чи необхідністю дослідження значного обсягу доказів, а правова позиція позивача ґрунтувалася на типовому пакеті документів у спорах щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Оцінюючи співмірність заявлених витрат із характером спору та ціною позову, суд доходить висновку, що сума 8 000 грн є завищеною, а тому, керуючись принципами розумності та пропорційності, вважає за можливе зменшити її до 2 000 грн як обґрунтовану та співмірну суму витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню, з ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», а також статтями 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 247, 263265, 274279 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 заборгованість за Кредитним договором № 102551518 від 17.11.2023 року у сумі 15 730 (п`ятнадцять тисяч сімсот тридцять) гривень 00 копійок на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614), а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк