Ухвала суду № 134260442, 19.02.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/12441/25

1-кп/212/620/26

У Х В А Л А

іменем України

19 лютого 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025041730001289 від 26.09.2025 року щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, звільненого по відбуттю покарання 27.03.2025,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Покровського районного суду міста Кривого Рогу перебуває кримінальне провадження № 12025041730001289 від 26.09.2025 року, щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Прокурором було заявлено клопотання про дозвіл на затримання обвинуваченого, оголошенян йогог у розшук та клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою.

Заявлене клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор обгрунтував тим, що існують ризики, а саме: переховування обвинуваченим від органів досудового розслідування або суду, можливість незаконного впливу обвинуваченого на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення. На думку прокурора, запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, неможливо.

Обвинувачений та захисник заперечували щодо задоволення клопотання, проси застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді ціллодобового домашнього арешту, оскільки в нього є постійне місце проживання.

Прокурор наполягав на задоволенні клопотання про обрання саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки ним вже було порушено запобіжний захід у виді домашнього арешту, який діяв до 20.12.2025, а також за даними слідчих органів за період, що обвинувачений вже ухилявся від явки до суду і його розшукували, є підозри про вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Так, у даному кримінальному провадженні досудовим розслідуванням встановлено, що з 24.02.2022 по теперішній час у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 за №64/2022» за №2102-ІХ від 24.02.2022 та Указу Президента України №133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні діє воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався, які діяли на час вчинення вказаного нижче діяння, у період якого

ОСОБА_5 , повторно вчинив умисний злочин за наступних обставин.

25.09.2025 року приблизно 00 годин 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рухаючись до свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , проходячи повз будинок АДРЕСА_3 , звернув увагу на зазначений будинок так як в будинку не горіло світло, зовні справив на нього враження покинутого.

В цей час у ОСОБА_5 раптово виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

В подальшому ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, впевнившись у відсутності свідків та очевидців, та в тому, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, підійшов до вказаних дверей та за допомогою фізичної сили рук ОСОБА_5 шляхом віджиму вікна проник до приміщення житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де повторно вчинив крадіжку майна, на загальну ринкову вартість згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи № 2500 від 17.10.2025 року становить 9004,62 гривень.

В подальшому, ОСОБА_5 , місце вчинення кримінального правопорушення із викраденим майном покинув, обернувши викрадене на власну користь та розпорядившись ним в подальшому на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 9004,62 гривень.

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, поєднаного з проникненням до житла, в умовах воєнного стану.

20.10.2025 року ухвалою судді Покровського районного суду м. Кривого Рогу щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту строком до 20.12.2025 року.

На судові засідання призначені на 04.12.2025 та 23.12.2025 обвинувачений ОСОБА_5 не з`явися до зали судового засідання, причини неявки невідомі.

Застосовані до нього примусові приводи не дали належного результату. Обвинувачений за місцем мешкання відсутній та місцезнаходження його не відомо.

Ухвалою від 23.12.2025 обвинуваченого ОСОБА_5 оголошено у розшук, кримінальне провадження зупинено.

15.01.2026 до суду було подано клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою судді Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 16.01.2026 року було задоволено клопотання прокурора про дозвіл на затримання обвинуваченого з метою приводу

Станом на 19.02.2026 року ухвалу суду від 16.01.2026 року виконано, ОСОБА_5 доставлено до суду.

Провадження у справі ухвалою суду від 19.02.2026 відновлено. ОСОБА_5 вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно вимог ч. 1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до вимог п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Підставою для обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, за вчинення якого йому може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, а також наявності ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.194 КПК України, встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п.1,2,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від суду, підтверджується тим, що останній обізнаний про наслідки вчинення ним кримінального правопорушення, а отже підозрюваний може не з`являтись до слідчого, прокурора або суду з метою уникнення відповідальності за вчинення злочину. Крім того, обвинувачений обізнаний про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту і не виконав обов`язки покладені на нього ухвалою суду від 20.10.2025.

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 є особою, яка вчинила умисний корисливий злочин, не працює, отже не має постійного заробітку, після звільнення з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання маючи не зняту непогашену судимість 25.10.2025, у зв`язку з цим є всі підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 , може скоювати в подальшому злочини з метою відшукування коштів для існування та матеріального збагачення.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_5 , будучи належно повідомленим про дати та час розгляду справи, до суду не з`являвся, а також не повідомляв захисника, прокурора або суд про причини поважності своєї неявки у судове засідання, тому суд вважає за доцільне задовольнити клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у виді тримання під вартою.

Положеннями ч. 1 ст.183 КПК України визначено: тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Слід враховувати вимоги статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та положень, встановлених у рішеннях Європейського суду з прав людини щодо необхідності дотримання розумних строків тримання особи під вартою.

Як вбачається з положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Подвезько проти України» крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 182 КПК України визначено, що розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд визначає заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб оскільки ОСОБА_5 обвинувачюється у тяжкому злочині.

Згідно ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання сторони захисту про застосування цілодобового домашнього арешту, оскільки, по-перше, обвинувачений, будучи під домашнім арештом в певний час доби, виїхав з міста Кривого Рогу, хоча дозволу на це не мав; в судове засідання не з`являвся, по-друге, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 19.02.2026 № 2363486 стосовно ОСОБА_5 відомості про його місце реєстрації (проживання) відсутні.

За таких обставин, суд погоджується з думкою прокурора про те, що на цей час є наявними ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченого від суду, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Ці обставини можуть зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Тому, обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці ЄСПЛ і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, правовим позиціям, викладеним в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».

Отже, враховуючи всі обставини по справі, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів.

В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного захисту у виді цілодобового домашнього арешту слід відмовити.

Керуючись ст. 177, 182, 194, 314-315, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 задовольнити.

Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з 19 лютого 2026 року до 19 квітня 2026 року, затримавши його в залі суду негайно.

Визначити заставу у розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120,00 грн, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена (заставодавцем) на депозитний рахунок Покровського районного суду міста Кривого Рогу (отримувач коштів ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача 26239738, МФО 820172, банк отримувача ДКСУ м. Київ рахунок отримувача UA158201720355229002000017442).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати до суду у кримінальному провадженні на визначений ними час;

- не відлучатися з м. Кривий Ріг Дніпропетровської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з дня внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установі виконання покарань.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

В задоволенні клопотання захисника про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити уповноваженій особі місця ув`язнення.

Повний текст ухвали складено та проголошено 20.02.2026.

Суддя ОСОБА_1