Рішення № 13425559, 11.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.01.11                                                                                           Справа№ 3/198(10)

Суддя Н.Березяк при секретарі О.Галамай розглянула матеріали справи

За позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський проектний інститут», м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група», м.Львів

Про стягнення 24599,49 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Суходольська Л.В. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Державним підприємством Міністерства оборони України «Львівський проектний інститут»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група» про стягнення боргу в розмірі 24599,49 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів, наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

Відповідач в жодне судове засідання не з’являвся, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які направлялись йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 11.01.2011 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

01.04.2006 року між ДП МОУ «Львівський проектний інститут»(Орендодавець) та ТзОВ «Західна інвестиційна група»(Орендар) було укладено тимчасовий договір оренди нежитлових приміщень № 88/06 КД, згідно якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно –нежитлові (службові приміщення) та тимчасовий договір №88/в/06 КД про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, де Орендодавець забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Орендодавця на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі.

За орендоване приміщення відповідач зобов’язувався проводити оплату згідно умов договору, однак, свої договірні зобов’язання виконав частково, заборгувавши до державного бюджету за квітень-вересень 2010 року 8971,47 грн. (70 % від орендної плати за вказаний період) та балансоутримувачу за квітень-вересень 2010 р. –орендну плату (30 % від орендної плати за вказаний період) в сумі 4613,91 грн., ПДВ від орендної плати до держбюджету в сумі 1794,30 грн., комунальні платежі в сумі 8010,13 грн.

02.09.2010 р. позивачем направлена відповідачу претензія, яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.3.5 Договору №88/06 КД та п.2.4 Договору № 88-в/06 КД позивачем відповідачу нарахована пеня за несвоєчасне перерахування орендних платежів до держбюджету та балансоутримувачу в сумі –743,21 грн. , а також індексацію по платежах до бюджету та балансоутримувачу в сумі 466,47 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно умов договору оренди №88/06 КД від 01.04.2006 р. та додаткової угоди №1 від 01.04.2006 року відповідач орендував у позивача нежитлові приміщення, площею 99,3 кв.м. за адресою: м. Львів, вул. І.Франка 61, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.04.2006 року.

Пунктом 3.3 Договору №88/06 КД передбачено, що Орендар зобов’язувався перераховувати Орендодавцю орендну плату щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця.

Відповідно до п.2.4 тимчасового договору №88/в/06 КД про відшкодування витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, Орендар зобов’язувався перераховувати Орендодавцю суму відшкодування витрат на утримання нерухомого майна , наданого в оренду (комунальні послуги) щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця.

Як вбачається із матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши до державного бюджету за квітень-вересень 2010 року 8971,47 грн. (70 % від орендної плати за вказаний період) та балансоутримувачу за квітень-вересень 2010 р. –орендну плату (30 % від орендної плати за вказаний період) в сумі 4613,91 грн., ПДВ від орендної плати до держбюджету в сумі 1794,30 грн., комунальні платежі в сумі 8010,13 грн., всього –23389,81 грн.

П.3.5 Договору №88/06 КД та нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем інфляційні за квітень-вересень 2010 р. по платежах до бюджету в сумі 272,11 грн. та по платежах балансоутримувачу в сумі 194,36 грн., всього –466,47 грн. підлягають до стягнення.

Крім того, на підставі п.3.5 Договору №88/06 КД та п.2.4 Договору № 88-в/06 КД орендна плата та оплата рахунків перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі на нього накладається пеня у розмірі подвійної облікової кредитної ставки НБУ, що складає 292,57 грн. за несвоєчасне перерахування орендних платежів до держбюджету та 450,64 грн. за несвоєчасне перерахування орендних платежів балансоутримувачу, всього – на суму 743,21 грн. та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          Відповідач в судове засідання не з’явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення .

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 245,99 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, з урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст..ст.3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75, 82,84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна інвестиційна група»(79005, м.Львів, вул..І.Франка 61, к.513, код ЄДРПОУ 34167507) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський проектний інститут»(79005, м. Львів, вул. І.Франка 61, код ЄДРПОУ 07923110) –23389,81 грн. –заборгованості, 743,21 грн. –пені, 466,47 грн. –інфляційних витрат, 245,99 грн. –державного мита та 236,000 грн. –інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.01.2011 року.

Суддя                                                                                           Березяк Н.Є.