Рішення № 134255311, 13.02.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 398/6239/25

Провадження № 2/401/387/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2026 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Волошиної Н.Л., за участю секретаря судового засідання Яцини А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Світловодськ Кіровоградської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», -

ВСТАНОВИВ:

25 вересня 2025 року представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 4916342 від 25 квітня 2021 року у розмірі 30 365,32 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25 квітня 2021 року за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту № 4916342. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідач підтвердив прийняття умов Договору про споживчий кредит № 4916342 від 25 квітня 2021 року шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору відповідач отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб-сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору.

За умовами Кредитного договору цей Кредитний договір (індивідуальна частина) є самостійним Кредитним договором (правочином), що містить усі істотні умови, укладений у порядку, спосіб та формі, що відповідає вимогам законодавства.

Таким чином, 25 квітня 2021 року Відповідач із ТОВ «МІЛОАН» уклав Договір про споживчий кредит № 4916342, за умовами якого та на підставі платіжного документа Відповідач отримав кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 8 000,00 грн.

ТОВ «МІЛОАН» виконало свої зобов`язання відповідно до умов договору, а Відповідач не виконав належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 10 серпня 2021 року згідно умов Договору відступлення права вимоги № 06Т ТОВ «МІЛОАН» відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 4916342 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло права вимоги до Відповідача у розмірі 30 365,32 грн, що складається з: заборгованості за тілом кредиту 7 600,00 грн, заборгованості за відсотками 22 765,32 грн. (а.с. 1-7)

24 жовтня 2025 року Світловодським міськрайонним судом Кіровоградської області відповідно до ухвали судді Олександрйського міськрайонного суду Кіровоградської області від 30 вересня 2025 року про передачу для розгляду за підсудністю отримано матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. (а.с. 13, 17)

Ухвалою судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін, призначено судове засідання, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено ТОВ «МІЛОАН». (а.с. 20-22)

Правом надання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

У судове засідання представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» не з`явився, скерував до суду заяву про проведення судових засідань за відсутності представника позивача, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував, інших клопотань чи заперечень на адресу суду не надходило. (а.с. 126-127)

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать рекомендовані поштові відправлення, які повернулися до суду без вручення адресату з підстав його відсутності за вказаною адресою. (а.с. 121, 134)

Згідно ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи положення ч. 7 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що повідомлений про дату та час розгляду справи належним чином. Відзив щодо позову та заяв про розгляд справи без його участі відповідач не надав.

При таких обставинах, у відповідності до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди позивача, встановлено сукупність умов для проведення розгляду справи в заочному порядку на підставі наявних у ній матеріалів.

Представник третьої особи ТОВ «МІЛОАН» в судове засідання не прибув, про розгляд справи повідомлявся належним чином, клопотань, заяв чи заперечень від представника третьої особи на адресу суду не надходило. (а.с. 106, 125, 132)

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 25 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-комунікаційної системи було укладено Договір про споживчий кредит № 4916342, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених договором, на строк 30 днів з 25 квітня 2021 року надати Позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 8 000,00 грн, а позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений Договором термін та виконати інші зобов`язання. За умовами п. 1.5.2-1.7 Договору проценти за користування кредитом 24,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за Договором фіксований. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього Договору.

Відповідно до умов п.п. 2.1.-2.2. Договору кредитні кошти надаються Позичальнику шляхом переказу на Картковий рахунок. Позичальник сплачує Кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2 Договору. У випадку якщо Позичальник продовжує строк кредитування, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту.

Умови пролонгації строку кредитування визначені у п. 2.3 Договору. (а.с. 24-36)

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору зобов`язання за Кредитним договором ТОВ «МІЛОАН» виконало в повному обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної карти № 414962*48, що вбачається з платіжного доручення № 44684854 від 25 квітня 2021року. (а.с. 37)

Внаслідок неналежного виконання умов Договору № 4916342 від 25 квітня 2021 року заборгованість за Кредитним договором станом на 31 липня 2021 року становить 30 365,32 грн, яка складається, зокрема з: 7 600,00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 22 765,32 грн заборгованості за відсотками, що відображено в розрахунку заборгованості. (а.с. 38-40)

10 серпня 2021 року згідно умов Договору відступлення прав вимоги № 06Т ТОВ «МІЛОАН» відступило право вимоги за Кредитним договором № 4916342 від 25 квітня 2021 року на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право вимоги до відповідача, що підтверджується Договором, витягом з додатку до договору від 10 серпня 2021 року та платіжними інструкціями про оплату відступлення права вимоги. (а.с. 41-69)

25 липня 2025 року з метою досудового врегулювання сплати заборгованості ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на адресу ОСОБА_1 направлено досудову вимогу. (а.с. 70-71)

Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем на момент звернення позивача до суду матеріали справи не містять.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог,суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

В силу ст.ст. 205, 207 ЦК України договір, укладений в електронній формі вважається таким, що укладений в письмовому вигляді.

За нормою ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 518 ЦК України боржник має право висувати вимоги проти нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому.

Відповідно до ст.1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У договорі про надання фінансового кредиту, укладеного з відповідачем, сторонами погоджено всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування коштами, розмір і типи процентних ставок, розмір комісії та інших платежів.

Договір про надання фінансового кредиту є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався. При дослідженні наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором з усіма його складовими, суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та підтверджують порушення відповідачем обов`язків за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування цими коштами.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором в розрізі положень ст.ст. 76-81 ЦПК України не спростований відповідачем.

Відступлення права вимоги підтверджується договором, платіжними інструкціями, витягом з додатку до договору, який містить інформацію про відповідача (його прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, номер договору, суму заборгованості).

Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а саме наданого позивачем розрахунку, відповідач неналежно виконував свої зобов`язання за укладеним ним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість у заявленій у позові до стягнення сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Отже, вирішуючи спір, суд, оцінивши надані докази та встановивши, що відповідач своєчасно не виконав взяті на себе грошові зобов`язання, не сплатив заборгованість за укладеним договором, ні новому, ні попередньому кредитору, у зв`язку із чим утворилась заборгованість, дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у заявленому розмірі, а отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

При поданні позову позивачем заявлено вимогу про відшкодування йому за рахунок відповідача понесених судових витрат, які складаються зі сплаченого судового збору у сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5 000,00 грн.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

За ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесення позивачем судових витрат на правничу правову допомогу суду представлено докази, а саме: Договір № 42649746 від 05 травня 2025 року, укладений між ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» та адвокатом Міньковською Анастасією Володимирівною, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 11306/10, додаткову угоду від 29 липня 2025 року до Договору, Детальний опис робіт, виконаних адвокатом від 29 липня 2025 року, акт № 4916342 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 29 липня 2025 року, який включає в себе такі види правничої допомоги:

1) правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» на суму 1000,00 грн за 1 год. витраченого часу;

2) складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи на суму 3 000,00 грн за 2 год. витраченого часу;

3) формування додатків до позовної заяви (письмові докази) на суму 500,00 грн за 0,5 год. витраченого часу;

4) подання позовної заяви та копії позовної заяви з додатками до суду шляхом надсилання позовної заяви поштовим відправленням на суму 500,00 грн за 0,5 год. витраченого часу.

Загальна вартість послуг склала 5 000,00 грн. (а.с. 72-81)

Відповідачем ОСОБА_1 до суду не подавалось клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Надаючи оцінку зазначеним вимогам в контексті критерію співмірності та пропорційності таких витрат, суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання зазначених вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.

Отже, враховуючи обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правничу допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 5 000,00 грн.

В силу ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, а тому сума судового збору в розмірі 2 422 грн 40 к., яка сплачена позивачем за подання позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 268, 272, 273-276, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 4916342 від 25 квітня 2021 року у розмірі 30 365 (тридцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн 32 к., з яких: 7 600 грн 00 к. - заборгованість за тілом кредиту, 22 765 грн 32 к. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 к. та 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 к. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів шляхом подання апеляційної скарги в порядку ст.ст. 351-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 42649746, адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, м. Київ;

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН», код ЄДРПОУ 40484607, адреса: вул. Багговутівська, буд. 17/21, м. Київ.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Н.Л.Волошина