Вирок № 134255076, 23.02.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/2523/25

Провадження № 1-кп/345/98/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.2026 м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об`єднане кримінальне провадження № 12025091170000187 від 25.03.2025 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки, жительки та зареєстрованої в АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, із середньою освітою, не одруженої, яка офіційно не працює, раніше не судимої, без утриманців, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 вчинила умисне пошкодження чужого майна шляхом підпаду, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.194 КК України, за таких обставин.

24.03.2025 близько 23:38 год ОСОБА_4 , перебуваючи на подвір`ї домоволодіння в АДРЕСА_1 , яке належало потерпілій ОСОБА_5 , помітивши сарай вирішила умисно пошкодити зазначене чуже майно шляхом підпалу.

Реалізовуючи злочинний умисел з мотивів раніше існуючих неприязних відносин з потерпілою, діючи умисно, з метою пошкодження майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїй дій, передбачаючи їх наслідки та бажаючи їх настання, а також можливість заподіяння шкоди стороннім особам та їхньому майну, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає, за допомогою сірників здійснила підпал сіна, що знаходилося у зазначеному вище сараї, чим спричинила пожежу, в результаті якої пошкоджено вказане господарське приміщення, яке належало ОСОБА_5 , та переконавшись, що полум`я охопило відповідне приміщення, довівши свій злочинний умисел до кінця, покинула місце скоєння злочину.

Продовжуючи свій єдиний злочинний умисел, 25.03.2025 близько 01:50 год ОСОБА_4 , перебуваючи на території домоволодіння в АДРЕСА_2 , яке належало потерпілій ОСОБА_6 , помітивши сарай, вирішила умисно пошкодити зазначене чуже майно шляхом підпалу в аналогічний до вищенаведеного спосіб скоєння злочину, за відсутності сторонніх осіб та керуючись тим самим мотивом, довівши свої злочинні дії до завершення та покинувши місце скоєння кримінального правопорушення (злочину).

За результатами судового розгляду суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов до висновку, що стосовно ОСОБА_4 необхідно ухвалити обвинувальний вирок.

У рамках цього кримінального провадження суд дослідив надані з боку сторін фактичні дані, на підставі яких кожна із них просить суд встановити наявність обставин, що підлягають доказуванню у ньому, з числа регламентованих ст. 84 КПК України, зокрема показання та документи. На дослідженні речових доказів сторони кримінального провадження не наполягали.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому злочині визнала повністю. Пояснила, що приблизно за пів року до вчиненого нею підпалу сараїв потерпілих мала з ними неприязні стосунки. З її слів потерпілі, як близькі сусіди, негативно висловлювалися про неї, хоча привід для цього був незначний (її собака неодноразово знищував домашню птицю односельців). Останнього разу знову посварилася з ними, тому вирішила відразу скоїти обидва підпали, задля чого використала звичайні сірники (як джерело відкритого вогню) та сіно, яке знаходилося в цих сараях. Вона самостійно викликала пожежників після першого з підпалів, бо злякалася, оскільки житловий будинок ОСОБА_5 знаходиться дуже близько до предмета її злочинних дій. Не може пояснити, що саме хотіла довести своїми вчинками, до того ж потерпілі є особами явно похилого віку. Навіть під час гасіння пожежі потерпілої ОСОБА_5 поведінка потерпілих її ще більше розізлила, тому й вирішила їм помститися у такий спосіб. Після вчинених підпалів поліція шукала винних осіб, про що вона чітко знала, тому через два дні імітувала незначний підпал у своєму ж сараї. Вину в скоєному визнала повністю під впливом зібраних органом досудового розслідування доказів. Псевдопідпал на території домоволодіння вчинила свідомо вдень, щоб усі бачили, а також з метою відвести від себе будь-яку підозру. Пожежників при цьому не викликала. Потерпілій ОСОБА_6 в рахунок часткового відшкодування заподіяних матеріальних збитків передала 3 000,00 грн, натомість інша потерпіла та її син відмовилися від отримання компенсації. Злість до обидвох потерпілих у неї був з самого початку, тому підпали вчиняла в межах єдиного умислу. Шкодує за вчинене та прийме будь-яке рішення суду за наслідками розгляду по суті кримінального провадження.

Потерпіла ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснила, що опівночі з 24 на 25 березня 2025 року невідома на той час особа вчинила підпал належного їй сараю. На місці гасіння пожежі були присутні багато людей з села та пожежники. Неохоче підтвердила, що ОСОБА_4 дійсно перебувала з нею в конфліктних стосунках, в рахунок відшкодування заподіяної внаслідок підпалу шкоди отримала від обвинуваченої три тисячі гривень.

Після надання показань потерпіла ОСОБА_6 просила здійснювати розгляд справи без її участі та суворо не карати обвинувачену, про що подала письмову відповідну заяву на адресу суду від 07.10.2025.

Потерпіла ОСОБА_5 , з огляду на свій майже 95-ти річний вік і незадовільний стан здоров`я брати участь в судовому засіданні не змогла, однак її представник адвокат ОСОБА_7 29.10.2025 подала до суду заяву про можливість розгляду справи без її та потерпілої участі. При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченій покладається на розсуд суду. Відтак, ухвалою суду 29.10.2025 виключено з числа доказів, які підлягають дослідженню на підставі ч.3 ст349 КПК України, показання потерпілої ОСОБА_5 , на допиті якої сторони надалі не наполягали. Крім того, в судовому засідання сторона обвинувачення клопотала про допит свідком у кримінальному провадженні сина потерпілої ОСОБА_8 , який постійно проживав зі своєю матір`ю і рідною сестрою та був безпосереднім очевидцем скоєних підпалів за обставин, які викладені в обвинувальному акті.

Допитані свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 під присягою повідомили обставини їхньої безпосередньої участі в гасінні пожеж сараїв, які мали місце в ніч з 24 на 25 березня 2025 року. Пожежі сталися почергово за відсутності фактично розриву у часі, на території домоволодінь потерпілих була присутня обвинувачена, яка бігала та нібито й допомагала у їх гасінні разом з багатьма іншими найближчими сусідами вулиць (згадану обставину не міг пригадати лише свідок ОСОБА_8 ). Кожен зі свідків наголосив, що осередки пожеж виникли всередині нежитлових будівель (сараїв). На час виникнення пожеж ніхто зі свідків й гадки не мав про причини їх виникнення.

Свідок ОСОБА_8 заперечив наявність у нього особистого конфлікту з обвинуваченою, яку на місці пожежі не бачив. Пояснив, що сарай фактично складається з двох ізольованих нежитлових приміщень, одне з яких використовувалося як стайня, що горіла першою. Згодом пожежа перекинулася на іншу частину сараю. У результаті пожежі також згоріла домашня птиця (кури). По суті згоріли майже усі стіни, тому користуватися сараєм неможливо. До нього з матір`ю приходила обвинувачена, однак порозуміння між ними відсутнє.

Крім повного та беззастережного визнання ОСОБА_4 своєї вини у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 194 КК України, суд вважає, що її вина доводить також належними і допустимими письмовими доказами та висновками численних експертиз, які безпосередньо досліджені в судовому засіданні, а саме:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань: від 25.03.2025, відповідно до якого за повідомленням підприємств, установ і організацій близько 23:38 год 24.03.2025 невідома особа в АДРЕСА_1 умисно пошкодила шляхом підпалу сарай громадина ОСОБА_8 , який проживає за відповідною адресою; від 03.04.2025 про надходження на адресу Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області рапорту слідчого СВ ОСОБА_11 про встановлення в ході досудового розслідування кримінального провадження № 1202509110000187 від 25.03.2025 ознак вчинення невідомою особою умисного підпалу сараю, де проживає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 (Том 1 а.с.55);

- рапортом чергового Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 24.03.2025 про надходження зі служби 102 повідомлення о 23:43 год від диспетчера ДСНС щодо пожежі будівлі на АДРЕСА_1 , яку локалізовано; потерпілих немає, опитуються очевидці та свідки, встановлюються причини загоряння на місці в присутності інспектора ДСНС (Том 1 а.с.62);

- рапортом чергового Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 25.03.2025 про надходження зі служби 102 повідомлення о 02:15 год диспетчера ДСНС щодо пожежі будівлі на АДРЕСА_2 , яку локалізовано; потерпілих немає, опитуються очевидці та свідки, встановлюються причини загоряння на місці в присутності інспектора ДСНС (Том 1 а.с.63);

- рапортом чергового Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про те, що 27.03.2025 о 07:38 год на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_4 , жительки АДРЕСА_1 про пожежу господарської будівлі за цією ж адресою, однак при виїзді на місце виявлено лише ознаки задимлення сухого сіна в занедбаному сараї на території домоволодіння (Том 1 а.с.64-65);

- рапортом слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 03.04.2025 про виявлення ознак скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, під час досудового розслідування вчиненого умисного підпалу сараю на АДРЕСА_1 (Том 1 а.с.66);

- протоколами огляду місця події від 25.03.2025 та фото таблицею до нього, складених з участю понятих, в ході яких оглянуто домоволодіння на АДРЕСА_1 та поблизу металевого стовпчика, що є четвертим від городніх ділянок зі сторони с. Камінь, які розмежовують домогосподарства під АДРЕСА_3 , вправо від стовпчика виявлено полімерний корок рожевого кольору з надписом «Девайтіс»; крім того, оглядом городніх ділянок в напрямку центральної дороги на відстані 28 см. вправо від вищезазначеного стовпчика виявлено запальничку чорного кольору, а також 2 сірники з ознаками їх горіння, що розміщені впритул один до одного; виявлені речі поміщено в спец пакет НПУ WAR 1602668 (Том 1 а.с.69-83);

- Актом про пожежу від 25.03.2025, складеного за наслідками повідомлення невідомої особи про її виникнення о 23:37 год 24.03.2025 та виїзду за адресою: АДРЕСА_4 ; у результаті пожежі знищено господарську будівлю, дрова, сіно, речі домашнього вжитку тощо (Том 1 а.с.84-85);

- технічним паспортом домоволодіння на АДРЕСА_1 з експлікацією, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 із витягом про реєстрацію права власності від 19.06.2006, які містять детальні відомості про належність потерпілій ОСОБА_5 за відповідною адресою на праві приватної власності у тому числі сараю, відображеного на схемі земельної ділянки під літерами «В» та «Г» (а.с. Том 1 а.с.86-90);

- протоколами огляду місця події та місцевості від 25-26.03.2025 з фото таблицями, у яких детально описано сліди горіння нежитлової будівлі (сараю) на АДРЕСА_5 ; крім того за результатами огляду на відстані 0,4 м. від стіни навпроти входу і 35 см. від стіни, що справа від входу, виявлено 4-ри сірники з ознаками горіння, які розміщені один біля одного; під час подальшого огляду прилеглої до цього домоволодіння території на відстані 80 см. від зовнішньої огорожі в напрямку дороги вул.М.Грушевського виявлено запальничку чорного кольору, які також поміщено в паперовий пакет з пояснювальними надписами; подальшим оглядом виявлено на відстані 75 см. від огорожі на ґрунтовій поверхні об`ємний слід взуття, що утворений вдавлюванням; зроблено гіпсовий знімок, який поміщено в спец пакет НПУ WAR1083625 (Том 1 а.с. 93-107);

- Актом про пожежу від 25.03.2025, складеного за наслідками повідомлення невідомої особи про її виникнення о 02:04 год 25.03.2025 та виїзду за адресою: АДРЕСА_2 ; серед причин пожежі вказується про підпал, адже це вже не перша пожежа в селі (Том 1 а.с.108);

- технічним паспортом домоволодіння на АДРЕСА_2 з експлікацією та витягом про реєстрацію права власності від 16.03.2011, які містять детальні відомості про належність потерпілій ОСОБА_6 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за відповідною адресою на праві спільної власності об`єктів нерухомого майна, у тому числі сараю, відображеного на схемі земельної ділянки під літерами «В» та «Г» (а.с. Том 1 а.с.110-114);

- протоколом огляду від 27.03.2025 з фото таблицями до нього, які складено за результатами огляду місця події на АДРЕСА_1 , в результаті якого на відстані 4,10 м. від стіни входу в домоволодіння та 2 м. від правої стіни виявлено об`ємний слід взуття, з якого виготовлено гіпсовий зліпок, поміщений до спец пакету НПУ № CRI 1252837; в приміщенні стодоли здійснено змиви речовин із дерев`яної палки та драбини, які поміщено в паперовий конверт з участю понятих (Том 1 а.с.115-122);

- постановами слідчого СВ Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 26.03.2025 та від 05.04.2025, якими визнано речовими доказами у відповідному кримінальному провадженні корок рожевого кольору, запальничку чорного кольору, сірники та змиви (Том 2 а.с.31,35);

- протоколом огляду речей від 11.04.2025, відповідно до якого детально оглянуто, описано та поміщено до спец пакету НПУ № 7253148 спортивні костюми темно-червоного і темно-синього кольорів, светр синього кольору з виявленими на них нашаруваннями кіптяви, пропаленого рукава, кросівок чорного кольору 37 розміру, які добровільно видані ОСОБА_4 (Том 2 а.с.21-24);

- протоколом відібрання у ОСОБА_4 27.03.2025 біологічних зразків для експертизи, зокрема букального епітелію, які поміщено в паперові згортки та опечатано в паперовий конверт з пояснювальними надписами та підписами понятих (Том 1 а.с. 130-131);

- висновками ГУ ДСНС в Івано-Франківській області від 27.03.2025 з фото таблицями до них під номерами 24 та 25, відповідно до яких підпали сараїв потерпілих в кримінальному провадженні вчинені у спосіб занесення стороннього джерела з ознаками спеціальної підготовки події; до висновків додано план-схеми місця виникнення пожеж, що збігаються із показаннями допитаних в судовому засіданні свідків про місця горіння та даними протоколів огляду пошкоджених сараїв (Том 1 а.с. 133-171);

- висновком судово-молекулярної експертизи № СЕ-19/109-25/5747-БД від 22.04.2025 з додатками, в результаті якої встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_4 (Том 1 а.с.177-178);

- висновком судово-молекулярно-генетичної експертизи від 03.04.2025 № СЕ-19/109-25/57446-БД з додатками до нього, відповідно до яких на досліджених сірниках (окремих) виявлено генетичні ознаки клітин, що збігаються між собою та збігаються із генетичними ознаками зразка букального епітелію обвинуваченої ОСОБА_4 (Том 1 а.с. 184-188);

- висновком судово-молекулярної експертизи № СЕ-19/109-25/5747-БД від 22.04.2025 з додатками, відповідно до якого на дослідженому корку жовтого кольору із зображенням дерева та фабричним маркуванням «Девайтіс» збігаються із генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_4 ; генетичних ознак на запальничці чорного кольору не встановлено у зв`язку із недостатньою кількістю ДНК на відповідному предметі (Том 1 а.с.200-215);

- висновками пожежно-технічних експертиз від 29.04.2025 № СЕ-19/109-25/5754-ПТ та № СЕ-19/109-25/5752-ПТ з додатками, згідно з якими версія щодо можливості виникнення пожежі в сараях потерпілих у цьому кримінальному провадженні осіб внаслідок дії стороннього джерела запалювання (підпал) знаходить своє підтвердження (Том 1 а.с. 229-247);

- висновками будівельно-технічних експертиз від 30.04.2025 № СЕ-19/109-25/1226-БТ та № СЕ-19/109-25/5731-БТ з фото таблицями, відповідно до яких вартість відновлювальних будівельно-ремонтних робіт сараю потерпілої ОСОБА_5 складає станом на 23.04.2025 196 026,00 грн; вартість таких самих робіт стосовно пошкодженого в результаті підпалу сараю потерпілої ОСОБА_6 станом на 25.04.2025 23 963,00 грн (Том 2 а.с. 4-20);

- протоколом слідчого експерименту з участю підозрюваної ОСОБА_4 від 03.05.2025, відповідно до якого у присутності понятих остання детально показала, як саме вчиняла підпали сараїв потерпілих за допомогою сірників, які заздалегідь приготувала та принесла з собою; на дослідженні відеозапису слідчої дії в судовому засіданні сторони кримінального провадження не наполягали (Том 2 а.с. 27-30);

Оцінюючи показання обвинуваченої, потерпілої та свідків, суд зазначає, що вони знаходяться в об`єктивному взаємозв`язку між собою та з іншими матеріалами справи, тому вважаються об`єктивними та достовірними.

При кваліфікації дій обвинуваченої суд виходить із об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України та встановлених обставин справи.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч. 1 ст. 194 КК України, характеризується діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинно-наслідковим зв`язком між вказаними діями і наслідками.

Знищення або пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб. При цьому умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за ч. 2 ст. 194 КК України.

Умисним знищенням або пошкодженням майна шляхом підпалу є знищення або пошкодження цього майна вогнем у випадках, коли створюється загроза життю чи здоров`ю людей або загроза заподіяння значних матеріальних збитків (коли такий підпал є загальнонебезпечним).

Мотив і мета не є обов`язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна.

Отже, суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що у разі знищення чи пошкодження майна загальнонебезпечним способом (шляхом підпалу) винний передбачав, що він завдає чи може завдати фізичної шкоди людям, а так само знищити чи пошкодити майно інших фізичних чи юридичних осіб, крім майна, на яке вчиняється посягання, або може і повинен це передбачати.

Верховний Суд у постанові від 05.11.2020 (справа № 536/621/16-к) зазначив, що умисне знищення чи пошкодження чужого майна шляхом підпалу, який належить до загальнонебезпечного способу, потребує кваліфікації дій винної особи за ч.2 ст.194 КК України; крім того розмір спричиненої у такому разі матеріальної шкоди на таку кваліфікацію не впливає. Власне спосіб вчинення злочину у вигляді підпалу має більшу суспільну небезпеку в порівнянні зі шкодою у грошовому обчисленні.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 свій злочинний намір, спрямований на умисне знищення майна потерпілих, реалізувала саме шляхом підпалів, при цьому остання, враховуючи місцезнаходження такого майна, передбачала, що пошкодження майна потерпілих шляхом підпалу може завдати шкоди іншому майну, крім майна, на яке вчинено посягання. Належні потерпілим особам сараї - в основному дерев`яні та знаходяться у безпосередній близькості від житлових будинків, де вони проживали, що злякало обвинувачену після вчинених підпалів та змусило одразу ж самостійно викликати рятувальну службу для гасіння пожежі.

Оцінивши докази відповідно до приписів ст. 94 КПК України з точки зору їх належності й допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, здійснивши судовий розгляд у межах пред`явленого обвинувачення, суд дійшов до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.194 КК України. При цьому, з об`єктивної сторони злочинні дії обвинуваченої полягали у вчиненні двох тотожних діянь (епізодів) практично без розриву у часі. Зазначені дії охоплювалися єдиним умислом винної особи та спільною метою, спрямованими на пошкодження майна двох потерпілих, тобто на умисне пошкодження шляхом підпалу чужого майна. Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані відповідно до ч.2 ст.194 КК України як за вчинення одиничного умисного продовжуваного злочину.

При призначенні покарання суд згідно з вимогами ст. 65 - 67 КК України та роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в нарколога та психіатра не перебуває, не одружена, офіційно не працює та не має постійного джерела прибутку, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Суд не може об`єктивно врахувати як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченої, щире каяття останньої, адже ОСОБА_4 фактично визнала свою провину у вчиненні злочину під впливом діяльності правоохоронних органів та після невдалої імітації нею пожежі на території власного домоволодіння. Крім того, заподіяна потерпілим матеріальна шкода не відшкодована, хоча з часу вчинення злочину минув майже один рік. Активне сприяння обвинуваченою розкриттю злочину, на думку суду, не зменшує суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке згідно з класифікацією ст.12 КК України належить до категорії тяжких злочинів, за яке призначене основне покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Враховуючи ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушенням та обставин його вчинення (два епізоди умисного підпалу, намагання відвести від себе підозру), наявність не відшкодованих матеріальних збитків на загальну суму майже 220 тис.грн, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої є неможливим без ізоляції від суспільства, тому їй необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі у межах санкції статті Особливої частини КК України в мінімальному розмірі.

Суд вважає, що призначення обвинуваченій такого покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, є співмірним протиправним діянням, і не може вважатися явно несправедливим внаслідок надмірної суворості чи недостатнім для досягнення мети покарання.

Цивільного позову в кримінальному провадженні не пред`явлено.

Питання речових доказів вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати за проведення експертиз в цьому кримінальному провадженні необхідно стягнути в повному обсязі із ОСОБА_4 на користь держави.

Запобіжний захід згідно з вимогами ст.331,377 КПК України під час ухвалення вироку до обвинуваченої не обирається.

Керуючись ст.369-370,374,393 КПК України,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.194 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Початок строк відбуття покарання обчислювати з моменту фактичного затримання ОСОБА_4 з метою приведення цього вироку до виконання.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 31.03.2025 (справи № 345/1429/25, 345/1463/25) на предмети одягу та взуття, а також інше майно, яке вилучене під час огляду місця подій і територій домогосподарств.

Речові докази, зокрема:

- спортивний костюм темно-червоного кольору без маркування, костюм синього кольору та взуття чорного кольору (кросівки) 37 розміру повернути ОСОБА_4 як їх законному власнику;

- тапочки резинові чорного кольору 43 розміру, черевики зі шкірозамінника чорного кольору 39 розміру, які добровільно надані під досудового розслідування ОСОБА_14 та ОСОБА_15 повернути їх законним володільцям;

- корок рожевого кольору із зображенням дерева та фабричним маркуванням «Девайтіс», запальничку чорного кольору без маркування, сірники в кількості 2-ох штук, слід взуття, який поміщено в спец пакет CRI 1252837, недопалок жовтого кольору, поміщений у паперовий пакет знищити після набрання цим вироком суду законної сили;

- DVD-R диск марки «Fiesta» із записом аудіо повідомлення, що надійшло на лінію «101» 24.03.2025, надане ГУ ДСНС в Івано-Франківській області залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави вартість витрат на залучення в кримінальному провадженні експертів у загальному розмірі 78 446,01 гривень.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 до вступу цього вироку суду в законну силу не обирати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченій та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя