Рішення № 134255037, 12.02.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5236/25

Провадження № 2/216/599/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

30 червня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 01.10.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір № 485377-КС-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізнес Позика» 01.10.2024 направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 485377-КС-005 про надання кредиту на умовах визначних офертою.

01.10.2024 відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 485377-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Позивачем направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1905, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінету), котрий боржником було введено/відправлено, тобто укладено договір у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 кредитного договору, ТОВ «Бізнес Позика» надало відповідачу грошові кошти в розмірі 30 000 грн, шляхом перерахування на банківську карту № НОМЕР_2 , на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором та Правилами про надання грошових коштів у кредит. Сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процент за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Бізнес Позика» виконало всі інші умови кредитного договору, тоді як відповідач сплатив лише 12 300 грн, та станом на 22.06.2025 утворилась заборгованість в розмірі 89 400 грн, з яких: 30 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 42 000 грн - сума прострочених платежів по процентах; 15 000 грн - сума заборгованості по штрафах, 2400 грн - сума прострочених платежів за комісією. Посилаючись на вищевказані обставини представник позивача просив суд задовольнити позов.

Представниця позивача Лебідь К.В. у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримала у повному обсязі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що в заочному порядку позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 01.10.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено договір № 485377-КС-005 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: направлення відповідачу пропозиції (оферти), яку останній прийняв.

ТОВ «Бізнес Позика» направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-1905, на номер телефону НОМЕР_1 ,який був зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який відповідачем було введено/відправлено, та яким він скористався для укладення договору з позивачем.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «Бізнес Позика» взяв на себе зобов`язання надати кредит на наступних умовах: загальний розмір кредиту 30 000 грн; термін дії договору до 18.03.2025; строк кредиту: 24 тижні; стандартна процентна ставка: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку.

Ті ж самі умови кредитування зазначені і в паспорті споживчого кредитування, який підписаний сторонами 01.10.2024.

Пунктами 7.5. - 7.6. Розділу 7 кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення отриманого кредиту позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1 (один) процент від неповерненої суми кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення отриманого кредиту здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день після закінчення строку кредитування до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

У разі не здійснення сплати процентів та/або комісії за видачу кредиту (якщо умови цього договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту), та/або комісії за видачу додаткових грошових коштів у кредит (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів), та/або суми кредиту у визначені цим договором та додатковими угодами до договору терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 32 % від розміру простроченої заборгованості, який визначається відповідно до умов, описаних нижче. Штраф застосовується за кожен факт невиконання або неналежного виконання позичальником передбаченого цим договором грошового зобов`язання згідно з графіком платежів, якщо станом на 00 годин 00 хвилин 3 дня після дати чергового платежу згідно з графіком, позичальник не погасив і має прострочену заборгованість за договором, на яку нараховується штраф. Складові простроченої заборгованості, на яку нараховується штраф: сума прострочених процентів, сума простроченої комісії за користування кредитом, сума комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів, суму простроченого кредиту, що не були оплачені в дати, які передбачені до сплати у відповідному періоді користування кредитом графіком платежів (і не нараховується на суми простроченої заборгованості у попередніх періодах і на суми будь-яких штрафів).

ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитним договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов договору шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «Бізнес Позика», а саме, отримавши кредитні кошти.

Згідно наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідач сплатив позивачу 12 300 грн, та станом на 22.06.2025 утворилась заборгованість в розмірі 89 400 грн, з яких: 30 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 42 000 грн - сума прострочених платежів по процентах; 15 000 грн - сума заборгованості по штрафах, 2400 грн - сума прострочених платежів за комісією.

Таким чином суд встановив, що відповідач порушив визначені умови кредитного договору і не повернув кредит позивачу, а також не сплачував проценти за його користування, та комісію.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 485377-КС-005 від 01.10.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України, та судом встановлено факт невиконання відповідачем взятих зобов`язань, що у свою чергу, порушує право позивача, у зв`язку із чим заборгованість за кредитним договором, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 30 000 грн, та суми прострочених платежів по процентах в розмірі 42 000 грн, підлягає стягненню з відповідача.

Щодо стягнення заборгованості за комісією в розмірі 2400 грн, суд зазначає наступне.

За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно із ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (з 10.06.2017) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 в справі № 496/3134/19.

За таких обставин, позивачем без належних на те правових підстав нарахована комісія за надання кредиту на загальну суму 2400 грн, а відтак, позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими з наведених вище підстав та задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по штрафах, з огляду на подальше.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

У постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 зроблено висновок, що «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З урахуванням викладеного, до спірних правовідносин, які виникли між сторонами у зв`язку із невиконанням відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, та відповідно позовні вимоги позивача про стягнення штрафу задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та для позивача при зверненні до суду з даним позовом, станом на 2025 рік, складала 3028 грн.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, а відтак враховуючи звернення позивача до суду з позовом в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» розмір судового збору склав 2422,40 грн, та був сплачений позивачем при зверненні до суду з позовом.

З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 1950,92 грн (72 000 х 2422,40 : 89 400 = 1950,92).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5-8, 10, 11, 12, 13, 137, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 610, 1054 ЦК України суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором № 485377-КС-005 від 01.10.2024, яка складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту - 30 000 грн, та суми прострочених платежів по процентах - 42 000 грн, а всього - 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411) судовий збір в розмірі 1950 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) грн 92 (дев`яносто дві) коп. В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В.Онопченко