Рішення № 13425300, 20.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/56020.12.10 За позовомПриватного підприємства «ТОРГПРОДСЕРВІС»

ДоДержавного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»

Простягнення 31986,38 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача: Олійник А.М. дов. № 509/10 від 09.11.2010 р.

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного підприємства «ТОРГПРОДСЕРВІС»до Державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»про стягнення 31986, 38 грн. основного боргу у звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором поставки від 01.08.2008 р.

Ухвалою суду від 15.11.2010 р. було порушено провадження у даній справі № 37/560 та призначено її розгляд на 08.12.2010 року, зобовязано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 08.12.2010 р. позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 25.11.2010 р. надав витребувані документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання не зявився, відзиву на позов не надав.

Через відділ діловодства Господарського суду м. Києва 08.12.2010 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю його представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні у звязку з перебуванням його представника на лікарняному.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджало реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

За таких обставин розгляд справи з наведених відповідачем підстав не відкладався.

Проте, у звязку з незявленням представника відповідача у призначене судове засідання та невиконанням ним вимог ухвали суду від 15.11.2010 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, суд відклав розгляд даної справи до 20.12.2010 р.

У судовому засіданні 20.12.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав суду витребувані ухвалою документи.

Представник відповідача повторно у судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, а також приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду справи по суті за наявними в ній документами, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Приватного підприємства «ТОРГПРОДСЕРВІС»(постачальник) та Державним підприємством «АГРОСПЕЦСЕРВІС»(покупець) був укладений договір поставки від 01.08.2008 р., відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобовязався поставити товар: продукти харчування, а покупець прийняти і оплатити товар згідно накладних, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар згідно накладних.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2. договору встановлено, що передає у власність покупця товар, зазначений в асортименті, кількість за цінами, які зазначені у накладній. Накладна повинна містити найменування товару, одиницю виміру, ціну за одиницю товару.

У відповідності до пункту 5.5. договору поставки від 01.08.2008 р., зобовязання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в повному обсязі з моменту передачі товару у власність покупця.

У пункті 2.2. договору сторони погодили, що покупець зобовязаний здійснити повний розрахунок за поставлений товар протягом пяти банківських днів з моменту поставки шляхом перерахування коштів на банківський рахунок покупця.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що на виконання умов договору поставки від 01.08.2008 р. Приватне підприємство «ТОРГПРОДСЕРВІС»поставило Державному підприємству «АГРОСПЕЦСЕРВІС»товар на суму 31 986,38 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними:

видаткова накладна № ТПС-03990 від 19.02.2010 р. на суму 3956,70 грн.;

видаткова накладна № ТПС-05088 від 24.02.2010 р. на суму 1879,80 грн.;

видаткова накладна № ТПС-05824 від 03.03.2010 р. на суму 1132,80 грн.;

видаткова накладна № ТПС-06608 від 10.03.2010 р. на суму 2650,72 грн.;

видаткова накладна № ТПС-06941 від 12.03.2010 р. на суму 2960,60 грн.;

видаткова накладна № ТПС-07081 від 15.03.2010 р. на суму 618,68 грн.;

видаткова накладна № ТПС-07512 від 18.03.2010 р. на суму 4020,76 грн.;

видаткова накладна № ТПС-07984 від 24.03.2010 р. на суму 5604,80 грн.;

видаткова накладна № ТПС-08595 від 29.03.2010 р. на суму 632,32 грн.;

видаткова накладна № ТПС-09232 від 06.04.2010 р. на суму 2263,42грн.;

видаткова накладна № ТПС-10592 від 19.04.2010 р. на суму 4677,51 грн.;

видаткова накладна № ТПС-11483 від 26.04.2010 р. на суму 5236,82 грн.;

Копії зазначених видаткових накладних долучені до матеріалів даної справи.

Відповідач прийняв вищезазначені партії товару, що підтверджується видатковими накладними, які скріплені печатками відповідача.

Відповідач свої зобовязання щодо сплати вартості отриманого товару не виконав, у звязку з чим основний борг відповідача перед позивачем на момент подачі позову до суду складає 31986,38 грн.

Позивач направив відповідачу претензію про порушення грошового зобовязання за договором постачання товарів від 01.08.2008 р. з вимогою оплати поставленого товару. Дана вимога залишена відповідачем без належного реагування.

У звязку з цим, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з даним позовом про стягнення з відповідача на підставі пункту 2.2. договору поставки 01.08.2008 р. суми основного боргу за прострочення оплати товару у розмірі 31986,38 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, тоді як відповідач у визначений договором поставки від 01.08.2008 р. строк не здійснив оплату товару.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, оскільки наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимоги позивача щодо стягнення заборгованості у розмірі 31986,38 грн., а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань, то позов Приватного підприємства «ТОРГПРОДСЕРВІС»стосовно стягнення з Державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»заборгованості за договором поставки від 01.08.2008 р. визнається судом таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «АГРОСПЕЦСЕРВІС»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, ідентифікаційний код 34532280) на користь Приватного підприємства «ТОРГПРОДСЕРВІС»(04108, м. Київ, пров. Квітневий, 1Б, к. 37, ідентифікаційний код 30757072) 31986 (тридцять одна тисяча девятсот вісімдесят шість) грн. 38 коп. боргу, 319 (триста девятнадцять) грн. 86 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя Гавриловська І.О.