Постанова № 13423889, 22.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 р. № 2а-8666/10/1370

10 год. 40 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коморного О.І.,

секретар - Романчук Л.В

від

позивачаІвашків Л.В., Шорнікова С.Б., Ничипуренко Д.М.

відповідачаТомашівський О.Г. Робейко А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ТзОВ "Львіввторкольормет"

до Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Львіввторкольормет»звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень, виставлених відповідачем, державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова:

-від 09.12.2009 року №0002672320/0/28582; від 02.03.2010 року № 0002672320/1/4823/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002672320/4/10693/23-2 та від 30.07.2010 р №0002672320/2/17844 за платежем податок на прибуток в сумі 843687,0 грн. та від 13.05.2010 року № 0000882320/4/10694/23-2, від 23.06.2010 року № 00008823220/4/14184 та від30.07.2010 року № 0000882320/2/17845 на суму 28558,5 грн. донарахованої штрафної (фінансової) санкції по податку на прибуток за результатами розгляду повторної скарги на рівні ДПІ у м. Львові;

-від 09.12.2009 року №0002682320/0/28583; від 02.03.2010 року №0002682320/1/4824/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002682320/4/10698/23-2 та від 30.07.2010 року № 0002682320/2/17843 за платежем податок на додану вартість в сумі 166187,55 грн.;

-від 02.08.2010 р № 0003051720/2/17978 на суму 490,74 грн. за платежем податок з доходів них працівників, прийнятого за результатами розгляду повторної скарги на рівні ДПА у Львівській області;

-від 09.12.2009 року №0003061720/0/28695; від 13.03.2010 року № 0003061720/1/5912/10/11-2; від 13.05.2010 року №0003061720/4/10803 та від 02.08.2010 року № 0003061720/2/17977 за платежем податок з власників транспортних засобів в сумі 1197,0 грн., які прийнято ДПІ у Личаківському районі м. Львова за результатами планової виїзної перевірки ТзОВ «Львіввторкольормет»(акт №463/23-2/25232071 від 24.11.2009 року) за період з 01.01.2008 по 30.06.2009 року та за результатами розгляду первинної і повторних скарг.

Позовні вимоги обгрунтовані безпідставністю виставлення відповідачем вказаних податкових повідомлень рішень, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи? що підтверджують дійсність господарських операцій з МПП «Кварц», працівнику позивача додаткові блага не надавалися, податок з власників транспортних засобів сплачений за ставками, які були встановлені на час такої сплати.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти позову, відповідно до якого, позивачем не здійснювалися господарські операції з МПП «Кварц», оскільки у позивача відсутні товаротранспортні накладні, які б підтверджували факт перевезення металобрухту, підприємством надано директору додаткові блага у вигляді стретч-карток на оплату послуг мобільного звязку, підприємством сплачено податок з власників транспортних засобів у меншому розмірі, ніж його зазначено у поданому розрахунку.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у письмовому запереченні, додатково повідомили суд про притягнення директора позивача до адміністративної відповідальності, просять у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно і обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем у період з 30.10.2009р по 12.10.2009р. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввторкольормет» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року за результатами якої 24.11.2009 року складено Акт перевірки №463/23-2/25232071 (далі Акт перевірки).

За результатами та на підставі Акта перевірки, відповідачем виставлено 09.12.2009 року податкове повідомлення-рішення №0002672320/0/28582 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 581497 грн., штрафна санкція 262190 грн., усього 843687 грн.; податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009р. №0002682320/0/28583 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 110791,7 грн., штрафна санкція 55395,85 грн., усього 166187,55 грн.; податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009 року №000305172/0/28694 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку з доходів найманих працівників в сумі 770,36 грн., штрафна санкція 1540,72 грн., усього 2311,08 грн.; податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009р. №0003061720/0/28695 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 798 грн., штрафна санкція 399 грн., усього 1197 грн.

У процесі апеляційного оскарження відповідачем прийнято податкові-повідомлення рішення:

-від 02.03.2010 року № 0002672320/1/4823/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002672320/4/10693/23-2, від 30.07.2010 р №0002672320/2/17844, від 13.10.2010р. №0002672320/3/24769.

-від 13.05.2010 року № 0000882320/4/10694/23-2, від 23.06.2010 року № 00008823220/4/14184, від 30.07.2010 року № 0000882320/2/17845, від 13.10.2010р. №0000882320/3/24770.

-від 09.12.2009 року №0002682320/0/28583; від 02.03.2010 року №0002682320/1/4824/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002682320/4/10698/23-2, від 30.07.2010 року № 0002682320/2/17843, від 13.10.2010р. №0002682320/3/24771.

-від 08.10.2010р. №0003051720/3/24176/172.

-від 09.12.2009 року №0003061720/0/28695; від 13.03.2010 року № 0003061720/1/5912/10/11-2; від 13.05.2010 року №0003061720/4/10803, від 02.08.2010 р № 0003051720/2/17978 від 08.10.2010р. №0003061720/3/24178/172.

Вказані податкові повідомлення-рішення виставлені відповідачем за встановлені перевіркою порушення позивачем:

- п. п. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 581497 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 150 166 грн., за II квартал 2008 року в сумі 168 472 грн., за III квартал 2008 року в сумі 158 177 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 50 767 грн., за І квартал 2009 року в сумі 39 615грн., за II квартал 2009 року в сумі 14 300 грн., та завищення відємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за І півріччя 2009 року в сумі 45 376 грн.

- п. п. 7.4.1. п. п. п 7.4.4. п.7.4. Закону України "Про податок на додану вартість" № 168-97/ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 110 791 грн. в. т. ч. за січень 2008 року в сумі 6071,16 грн., за лютий 2008 року в сумі 3607,49 грн., за березень 2008 року в сумі 3815 грн., за квітень 2008 року в сумі 6889,24 грн.,за травень 2008 року в сумі 3951,82 грн., за червень 2008 року в сумі 6788 грн., за липень 2008 року в сумі 2717 грн., за серпень 2008 року в сумі 775 грн., за вересень 20008 року в сумі 11029,41 грн.,за жовтень 2008 року в сумі 4150,47 грн., за листопад 2008 року в сумі 1897 грн., за грудень 2008року в сумі 6391 грн., за січень 2009 року в сумі 9035,79 грн., за лютий 2009 року в сумі 18215,73грн., за березень 2009 року в сумі 4942,6 грн., за квітень 2009 року в сумі 4380,7 грн., за травень 2009 року в сумі 10357,75 грн., за червень 2009 року в сумі 5776,52 грн., та завищено залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного за листопад 2008 року в сумі 23 грн.,

- ст.4, ст.6, ст. 7, ст. 8, ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб на суму 770,36 грн.

- ст.5, ст.6 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (із змінами та доповненнями) донараховано податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за перший квартал 2009 року в сумі 798,00 грн.

Вказані порушення полягають у тому, що позивачем не підтверджено транспортними накладними господарських операцій з МПП «Кварц», яке відсутнє за місцем знаходження, підприємством надано додаткові матеріальні блага директору Ничипуренку Дмитру Михайловичу у вигляді оплати вартості послуг мобільного звязку, а саме стреч карток, за які підприємством перераховані кошти в сумі 927 грн. СПД ОСОБА_6 але не утримано і не перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету, та неправильно зменшено суму податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за І квартал 2009 року, а саме, не враховано нові ставки на легкові автомобілі.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивачем з малим приватним підприємством «Кварц»укладено 02.10.2007 року договір №02/10 (т. І а.с.123) та 12.01.2009 р. договір б/н (т.І а.с.124), ідентичні за змістом, предметом яких є продаж позивачу (покупцю) продавцем (МПП «Кварц») брухту чорних та кольорових металів у кількості, якості та асортименті, узгодженими сторонами.

Відповідно до п.3.1 вказаних договорів, завантаження на транспортні засоби та вивіз металобрухту з обєктів здійснюється силами покупця (позивача), а приймання металобрухту покупцем здійснюється, відповідно до п.3.2 договорів, з оформленням закупівельного акту, що є документом суворої звітності.

Кожна партія придбаного позивачем металобрухту у МПП «Кварц»оформлена закупівельним актом, копії яких містяться у матеріалах справи (т.1 а. с. 148,149,150,156,157,158; т.3. а.с.76-235), видатковими накладними (т. 1 а. с. 146, 152, 177-205; т.2 а. с. 68, 71, 74, 77, 80, 83, 86,89, 90, 94, 97, 100, 103, 106, 109, 112, 115, 118, 121, 124, 127, 130, 103, 136, 139, 142, 145, 148, 150, 154, 157, 160, 163, 166, 169, 172, 175, 178, 181, 184, 187, 192, 195, 196, 198, 202, 203,205,208,211,214,217,219,222,224,227,229,251,233), придбаний товар транспортувався власним та орендованим транспортом позивача згідно з подорожніми листами (т. а.с.173,174 т.2 а.с. 11-46). За отриманий товар позивачем сплачено кошти шляхом безготівкового розрахунку згідно з платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (т.3 а.с.6-69), у подальшому придбаний металобрухт реалізовувався іншим субєктам господарювання, зокрема ТОВ «Орус», ЗУ ЗАТ»Вторкольормет», ПП «Сяйво-Галич», ТзОВ «Промснаб-Львів» доказом чого є видаткові накладні (т.1 а.с.177-198).

У матеріалах справи також міститься копія свідоцтва про державну реєстрацію МПП «Кварц», копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, а також видані Міністерством промислової політики України ліцензії на право заготівлі та переробки металобрухту кольорових та чорних металів (т.1 а.с.125-130)

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач придбав у МПП «Кварц» металобрухт та повністю оплатив отриманий товар, що підтверджується копіями платіжних доручень.

Отриманий позивачем металобрухт у подальшому реалізовано іншим господарюючим субєктам, що підтверджується матеріалами справи

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, валові витрати можуть підтверджуватися: документами, які підтверджують списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або придбання їх за готівку; документами, які підтверджують оприбуткування товарів або фактичне отримання результатів робіт (послуг).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Факт здійснення господарської операції з купівлі-продажу товару від МПП «Кварц»підтверджений відповідними первинними документами (закупівельні акти, податкові накладні, видаткові накладні), що складені відповідно до вимог чинного законодавства та містять необхідні реквізити.

Також слід зазначити, що відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, позивачем укладено договори з МПП «Кварц»із дотриманням вимог чинного законодавства України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Що стосується посилання відповідача на не підтвердження факту здійснення господарських операцій через відсутність у позивача товаро-транспортних накладних слід зазначити, що позивач не є транспортною організацією, тому, виходячи саме із специфіки діяльності щодо збору, переробки та реалізації чорного і кольорового металобрухту основним документом по прийманню промислового брухту від юридичних осіб визначено закупівельний акт, форма якого затверджена наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства промислової політики України від 23.10.07 № 127/595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.11.07 за №1258/14525. При цьому посилання відповідача на невідповідність складених позивачем закупівельних актів затвердженій формі не є доказом відсутності такої закупівлі, а може лише бути підставою для відповідальності позивача за порушення ліцензійних умов ведення господарської діяльності.

Згідно роз'яснення, наданого ДПА у Львівській області 23.02.2010 року за №4048/10/31-224/34 за підписом заступника Голови ДПА у Львівській області С.Л. Маловського для Представництва Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва у Львівській області (т.1 а.с.94) у відповідь на скаргу позивача від 05.02.2010 року №21-13/15», товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом і віднесення таких витрат до складу валових витрат. «Закупівельні акти, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, які підтверджують факти здійснення господарських операцій, належать до первинної документації, на основі якої ведеться бухгалтерський та податковий обліки". «...платник податку мас право включати до складу валових витрат лише витрати, які підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського і податкового обліків."

Оскільки висновок відповідача про порушення відповідачем п. п. 5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 283/97-ВР від 22.05.1997р. (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 581497 грн., у тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 150 166 грн., за II квартал 2008 року в сумі 168 472 грн., за III квартал 2008 року в сумі 158 177 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 50 767 грн., за І квартал 2009 року в сумі 39 615грн., за II квартал 2009 року в сумі 14 300 грн., та завищення відємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за І півріччя 2009 року в сумі 45 376 грн. ґрунтується також на тому, що вказані господарські операції не відбувалися у звязку з неможливістю провести перевірку МПП «Кварц»через визнання такого банкрутом, суд зазначає, що припинення юридичної особи само по собі не призвело до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру.

Слід зазначити, що відповідач не звертався до суду із позовом про визнання недійсними договорів укладених позивачем з МПП «Кварц», та в Акті перевірки не зазначено, чи винесено обвинувальний вирок щодо будь-якої з осіб та чи притягнуто будь-яку з осіб МПП «Кварц»до кримінальної відповідальності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального кодексу України щодо створення та господарської діяльності МПП «Кварц».

Немає у матеріалах справи також доказів того, що МПП «Кварц»на сплачував податки натомість, відповідно до довідки ДПІ у Приморському районі м. Одеси №60/23-509/26 від 26.01.2010р. (т.ІІІ а.с.247-252) на час господарських відносин з позивачем, МПП «Кварц»знаходилося за юридичною адресою, було зареєстровано платником ПДВ, використовувало у своїй діяльності орендоване приміщення та складську територію, мало виробничі потужності, на кінець періоду що перевірявся заборгованостей за відвантажений товар не мав, і був посередником МПП «ГАЗ». Будь-яких відомостей про заборгованість МПП «Квац»пред бюджетом у даній довідці немає.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї ж статті Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Оскільки, як встановлено судом, господарські операції позивача з МПП «Кварц»мали місце, помилковим є висновок відповідача про те, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання МПП «Кварц»банкрутом.

Адже визнання юридичної особи банкрутом та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні. На час здійснення господарських операцій (за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ), МПП «Кварц»було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ані за несплату податків продавцями, ані за можливу недостовірність відомостей про них, за умови необізнаності щодо неї.

До того ж, у пункті 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем.

Крім того, будь які докази несплати МПП «Кварц»податку на додану вартість у матеріалах справи відсутні.

Податковий кредит у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Законом "Про податок на додану вартість" передбачено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

Як встановлено судом та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи , між позивачем та МПП «Кварц»укладено господарські договори, факт виконання яких підтверджується матеріалами справи, відтак МПП «Кварц»правомірно виписано податкові накладні (т. ІІ а. с. 69,70,72,73,75,76,78,79,81,82,84,85,87,88,91,92,93,95,96,98,99,101,102,104,105,

107,108,110,111,113,114,116,117,119,120,122,123,125,126,128,129,131,132,134,135,137,138,140,141,143,144,146,147,149,151,152,153,155,156,158,159,161,162,163,164,165,167,168,170,171,173,174,176,177,179,180,182,183,185,186,188,189,190,191,193,194,197,199,200,201,204,206,207,209,210,212,213,215,216,218,220,221,223,225,226,228,230,232,234).

Судом також встановлено, що зазначені податкові накладні оформлені у відповідності до вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Усі податкові накладні містять необхідні реквізити, передбачені Законом України "Про податок на додану вартість".

В матеріалах справи відсутні докази на предмет визнання недійсними в установленому порядку вищевказаних договорів та порушення законодавства України в момент складання наявних у позивача податкових накладних.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність висновку відповідача про порушення позивачем п. п. 7.4.1. п.п.п 7.4.4. п.7.4. Закону України "Про податок на додану вартість".

Що стосується порушень позивачем ст.4, ст.6, ст. 7, ст. 8, ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.2003 року (із змінами та доповненнями) через неутримання та не перерахування податку з доходів фізичних осіб на суму 770,36 грн., то таке полягає у тому, що при перевірці виявлено надання підприємством додаткових матеріальних благг директору Ничипуренку Дмитру Михайловичу у вигляді оплати вартості послуг мобільного звязку, а саме стреч карток, за які підприємством перераховані кошти в сумі 927 грн. СПД ОСОБА_6 але не утримано і не перераховано податок з доходів фізичних осіб до бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Однак у матеріалах справи відсутні будь-які докази використання стреч-карток Ничипуренко Дмитром Михайловичем, що дає суду підстави визнати викладений у акті перевірки висновок таким що не відповідає фактичним обставинам справи.

За відповідачем зареєстровано транспортні засоби ГАЗ 2705 та ГАЗ 2705-434. Відповідно до поданого розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2009 рік позивач повинен був сплатити суму податку 1227,25 грн., граничний строк сплати податку за І квартал 2009р. до 15.04.2009р.

Приписом частини першої статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пунктів 2 і 3 частини першої статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, окрім іншого, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом строки.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів справляється відповідно до Закону України від 11.12.91 р. N 1963-XII "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" (далі - Закон N 1963). Ставки податку встановлені статтею 3 цього Закону.

Відповідно до пункту 8 розділу I Закону України від 25.12.2008 р. N 797-VI "Про внесення змін до деяких законів України з питань оподаткування" (далі - Закон N 797), який набрав чинності з дня його опублікування (10 січня 2009 року), були внесені зміни до статті 3 Закону N 1963, зокрема збільшені ставки цього податку на автомобілі легкові за кодом УКТ ЗЕД 8703 (крім автомобілів з електродвигуном код 8703 90 10 00) при першій реєстрації в Україні та при проведенні реєстрації, перереєстрації та чергового технічного огляду.

Вищевказані ставки податку з власників транспортних засобів, встановлені Законом N 797, діяли до 26 березня 2009 року, дня набрання чинності Закону України N 1075. Цим законом внесені зміни до Закону N 1963, зокрема до частини першої статті 3, за якими зменшені ставки податку на автомобілі легкові за кодом УКТ ЗЕД 8703 (крім автомобілів з електродвигуном код 8703 90 10 00) при першій реєстрації в Україні та при проведенні реєстрації, перереєстрації та чергового технічного огляду.

Крім того, статтю 3 Закону N 1963 доповнено частиною шостою, якою передбачено, що ставки податку з визначених цим Законом об'єктів оподаткування, які відповідно до чинного законодавства оснащені обладнанням, що дозволяє використовувати як паливо моторне стиснутий або скраплений газ, альтернативні види рідкого та газового палив - застосовуються з коефіцієнтом 0,5. Відповідно до пункту 1 розділу II "Прикінцевих положень" Закону N 1075-VI ця норма вводиться в дію з 1 липня 2009 року і діє до 1 січня 2016 року.

Процедури адміністрування податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів встановлено безпосередньо Законом N 1963 та відповідними нормами Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Зокрема, ці питання унормовані для платників - юридичних осіб статтями 5 та 6 Закону N 1963. Згідно з абзацом третім частини першої статті 5 цього Закону сплата податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів юридичними особами здійснюється щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.

За придбані протягом року юридичними особами транспортні засоби, крім тих, що вперше реєструються в Україні, цей податок, відповідно до частини другої цієї статті сплачується перед їх реєстрацією за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. За транспортні засоби, які вперше реєструються в Україні, податок сплачується перед їх першою реєстрацією. Розрахунок суми податку за такі транспортні засоби в 10-денний термін після їх реєстрації подається до відповідного податкового органу. За транспортні засоби, зняті юридичними особами протягом року з реєстрації (перереєстрації), здійснюється перерахунок розміру податку, крім податку, сплаченого при першій реєстрації в Україні. Розмір податку перераховується перед зняттям їх з реєстрації (перереєстрації) за місяці, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, наступного за тим, в якому транспортний засіб знято з реєстрації (перереєстровано).

Обчислення і сплата податку юридичними особами здійснюється відповідно до статті 6 Закону N 1963, якою передбачено, що цей податок обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Частиною другою цієї статті встановлено, що юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом.

Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Із цієї норми випливає, що дію закону або нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання відповідним актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Зазначена позиція щодо сплати податку з власників транспортних засобів викладена у листі комітету Верховної Ради України від 21.04.2009 р. №04-27/526.

Оскілки позивачем податок сплачувався згідно з платіжним дорученням №10031 від 07 квітня 2009р., тобто після змін ставок податку, то в силу норм Конституції України, які є нормами прямої дії, у позивача були відсутні законодавчі підстави сплачувати такий податок у більшому розмірі. З урахуванням викладено суд дійшов висновку про правомірність зменшення суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за І квартал 2009 року, оскільки така сплата відбувалася після 26.03.2009р., що підтверджується матеріалами справи, відтак висновок відповідача про неправильне зменшення суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за І квартал 2009 року, а саме, не врахування нових ставок на легкові автомобілі є помилковим.

Також слід зазначити, що притягнення директора ТзОВ «Львіввторкольрметал»до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення згідно з постановою судді Личаківського районного суду від 09.03.2010р., не є підставою для висновку про заниження підприємством податку на прибуток, податкі на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів, оскільки ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність не за заниження нарахування податку, а за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, субєктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 68 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

-від 09.12.2009 року №0002672320/0/28582; від 02.03.2010 року № 0002672320/1/4823/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002672320/4/10693/23-2, від 30.07.2010 р №0002672320/2/17844, від 13.10.2010р. №0002672320/3/24769.

-від 13.05.2010 року № 0000882320/4/10694/23-2, від 23.06.2010 року № 00008823220/4/14184, від 30.07.2010 року № 0000882320/2/17845, від 13.10.2010р. №0000882320/324770.

-від 09.12.2009 року №0002682320/0/28583; від 02.03.2010 року №0002682320/1/4824/10/23-2; від 13.05.2010 року № 0002682320/4/10698/23-2, від 30.07.2010 року № 0002682320/2/17843, від 13.10.2010р. №0002682320/3/24771.

-від 08.10.2010р. №0003051720/3/24176/172.

-від 09.12.2009 року №0003061720/0/28695; від 13.03.2010 року № 0003061720/1/5912/10/11-2; від 13.05.2010 року №0003061720/4/10803, від 02.08.2010 р № 0003051720/2/17978 від 08.10.2010р. №0003061720/3/24178/172.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввторкольормет»(м. Львів вул. Пластова 11а ЄДРПОУ 25232071) 68 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 27.12.2010р. о 17:00 год.

СуддяКоморний О.І.