Ухвала суду № 134238437, 20.02.2026, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1204/25

провадження №2/457/24/26

УХВАЛА

судового засідання

20 лютого 2026 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючої-судді Василюк Т.В.,

секретар судового засідання Кушнір М.М.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корона» про стягнення заборгованості.

Ухвалою Трускавецького міського суду Львівської області від 05.08.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання в рамках її розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

09.09.2025 від представниці позивачки ОСОБА_1 адвоката Цимбали І.З. надійшло клопотання про повернення документів без розгляду, у якому вона просить повернути без розгляду відзив сторони відповідача на позовну заяву, клопотання про визнання доказів недопустимими та клопотання про витребування доказів, які були скеровані представником відповідача до суду за допомогою системи «Електронний суд». Клопотання мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Корона» є юридичною особою, яка в силу вимог ч. 6 ст. 14 ЦПК України зобов`язана зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами. Проте, відповідно до відповіді № 14214777 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, юридична особа ЄДРПОУ 22411666 не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

З приводу клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 адвоката Цимбали І.З. про повернення документів без розгляду суду зазначає наступне.

У судовому засіданні представниця позивачки підтримала своє клопотання та просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки на даний час відповідач зареєстрований у системі «Електронний суд», а на час подання відзиву цього не було зроблено з об`єктивних підстав.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

18.10.2023 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023 (далі - Закон № 3200-IX) введений в дію. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно- телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС) або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 Цивільного процесуального кодексу України .

Суд повертає заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо вона подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац другий частини четвертої статті 183 ЦПК України).

Якщо реєстрація електронного кабінету у ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

У судах функціонує ЄСІТС, яка відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Реєстрація в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом (частини перша, четверта та восьма статі 14 ЦПК України).

Процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до ЄСІТС (пункт 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21).

За змістом наведених приписів юридична особа (ТОВ «Корона») мала обов`язок зареєструвати електронний кабінет, могла подати відзив або у паперовій формі, або в електронній через ЄСІТС.

В ухвалі від 07.01.2025 Верховний Суд звернув увагу на те, що надсилання процесуальних документів до суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» (https://cabinet.court.gov.ua/login) з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного цифрового підпису. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, сформульованим у постанові від 13 вересня 2023 року в справі № 204/2321/22, лише для фізичної особи, яка не має обов`язку зареєструвати електронний кабінет, належним і правомірним способом безпосереднього звернення до суду є подання процесуальних електронних документів через офіційну електронну адресу суду (див. пункти 8.7, 8.8, 8.9, 12.1-12.3 постанови).

Суд погоджується з тим, що відповідач повинен був раніше зареєструвати електронний кабінет. Встановлено, що до проведення підготовчого судового засідання відповідачем ТОВ «Корона» було зареєстровано електронний кабінет у системі «Електронний суд». У свою чергу, 19.08.2025 відзив на позовну заяву було подано через систему «Електронний суд» через електронний кабінет повноважного представника відповідача.

Разом з тим, суд звертає увагу, що ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Верховний Суд також вказував на те, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанови Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 757/43087/20, від 24.04.2024 у справі №463/1733/23).

Колегія суддів Верховного Суду у постанові від 21 серпня 2024 року у справі №462/7300/20 наголосила на тому, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права». Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом принципу верховенства права.

З огляду на наведене, у задоволенні клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 адвоката Цимбали І.З. про повернення документів без розгляду слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 14, 260 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання представниці позивачки ОСОБА_1 адвоката Цимбали І.З. про повернення документів без розгляду відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Т. В. Василюк