Постанова № 134237898, 19.02.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/12559/25

Провадження №: 3/336/446/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А. розглянула справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження не встановлене, адреса реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «ПКФ ТОРГ», рнокпп НОМЕР_1

про притягнення до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно з даними протоколу про адміністративне правопорушення №1925/12/08-01-04-06, складеного головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС у Запорізькій області Литвин О.О., за результатами камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств ТОВ «ПКФ ТОРГ» (код ЄДРПОУ 32060411), адреса місцезнаходження: 69068, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Стефанова, буд. 46, керівник ТОВ «ПКФ ТОРГ» ОСОБА_2 вчинила правопорушення, що полягає у несвоєчасному поданні платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків і зборів, а саме ТОВ «ПКФ ТОРГ» було перераховано 24.10.2025 року суму податку на додану вартість в розмірі 197,8 грн., згідно платіжного доручення № Р21397224965 від 24.10.2025 року. Затримка сплати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств (податкові зобов`язання за 2021 рік граничнй термін сплати 01.03.2023, затримка 968 календарних дня), перераховано 24.11.2025 року суму з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 144,0 грн., згідно платіжного доручення Р2139724965 від 24.10.2025 затримка спати узгодженого податкового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств (податкові зобов`язання за 2022 рік граничний трмін сплати 13.03.2023, затримка 956 календарних дня), чим порушено вимоги п..57.1 ст. 57 ПКУ. Порушення встановлено актом від 04.12.2025 №16740/08-01-04-11/32060411. Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч.1 ст.163-2 КУпАП.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, повідомлявся про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином.

Враховуючи наведене, вжиття всіх можливих заходів для своєчасного виклику особи, суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи, що не протирічить ч.1 ст.268 КУпАП.

Всебічно вивчивши матеріали справи, суддя дійшла висновку про те, що вина ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення не знайшла свого підтвердження з огляду на наступне.

Відповідно до ст.245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, а судове рішення згідно закону повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

За вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, склад правопорушення має бути чітко визначеним у відповідності до диспозиції кожної окремої норми, становить сукупність головних, визначальних ознак, які виділені законодавцем як типові, необхідні і, водночас, достатні для притягнення особи до юридичної, зокрема, адміністративної відповідальності. Відсутність хоча б одного з елементів складу виключає правову відповідальність.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.

Крім того, відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-2 КУпАП може наставати за ч. 1 неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів), або за ч. 2 дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.

Відповідно, саме у протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено, які саме дії або бездіяльність вчинені певною особою, в чому полягає їх протиправність, тобто, обов`язковим є всебічне та повне відображення суті адміністративного правопорушення.

Проте, в даному випадку, при складанні протоколу не зазначено його об`єктивної та суб`єктивної сторони, які б відповідали диспозиції ч.1 ст.163-2 КУпАП.

Так, посадовою особою, яка складає протокол, має бути визначено форму вини, активну чи бездіяльну поведінку особи, яка свідчить про наявність саме в її діях складу певного адміністративного правопорушення.

В даному випадку, у протоколі міститься формальне посиланням на норми Податкового кодексу України п. 57.11 ст. 57 ПК України та наведено посилання на акт від 04.12.2025 №16740/08-01-04-06/32060411.

Суддя зауважує, що акт перевірки є лише доказом на підтвердження обставин вчинення правопорушення та його сутності, які в протоколі не конкретизовані.

Наведений у протоколі п. 57.1 ст. 57 ПК України передбачає, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення, які мають ознаки злочину», залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі «Лутц проти Німеччини», «Отцюрк проти Німеччини», «Девеєр проти Бельгії», «Адольф проти Австрії» та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст.129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст.62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.3 ч.1, ч.2 ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить, зокрема, постанову про закриття справи при наявності обставин, передбачених ст. 247 цього Кодексу. Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення (п.1 ч.1 ст.247 КУпАП).

На підставі вищевикладеного та за результатами дослідження наявних у справі доказів, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, відповідно, провадження в справі підлягає закриттю.

Керуючись ст. 9, 163-2, 245, 247, 256, 280, 284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Провадження в справі у відношенні ОСОБА_1 за ознаками скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КпАП України, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд Запорізької області (Рішення КСУ справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 294 КУпАП у взаємозв`язку з положеннями п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015).

Суддя Ю.А. Галущенко

Постанова набрала законної сили ______ 20___рік