Постанова № 13423724, 01.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.14.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 грудня 2010 року Справа № 2а-7927/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: судді:Пляшкової К.О.,

при секретарі:Зацепіній Ю.В.,

за участю представників

позивача:Мерзлякової В.П. (довіреність № 10-02 від 04.01.2010),

відповідача:Савостіна М.М. (довіреність № 1-17/10111 від 11.11.2010),

Старікової О.О. (довіреність № 1-17/7986 від 22.09.2010),

третьої особи:Зубової Т.П. (довіреність № 491 від 15.04.2010),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько гірничо-металургійна компанія Алчевськ» про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов відкритого акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько гірничо-металургійна компанія Алчевськ», у якому позивач просив суд:

- визнати недійсним рішення Луганської митниці про визнання митної вартості товарів № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010;

- визнати протиправними дії Луганської митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 від 27.09.2010.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що між позивачем та фірмою «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) 01.09.2007 укладено зовнішньоекономічний контракт N SD/DBK-06-2007-61/845, в межах якого позивачем на митну територію України 27.05.2010 на умовах DDU станція Миколаїв-Вантажний (ІНКОТЕРМС 2000) ввезено вантаж: вугілля марки Mountain Laurel High Volatile Metallurgical Coal.

Товар надійшов для митного оформлення на Луганську митницю. Декларантом товару на митниці згідно договору № 28/УСЛ-БР/003-287ю від 01.03.2007 виступило ТОВ «Українсько гірничо-металургійна компанія Алчевськ».

На підставі контракту та згідно додатку № 81 від 30.04.2010 позивачем заявлено до митного оформлення в режимі імпорту ввезений товар за ціною контракту 195 доларів США за одну тону, та надано пакет документів.

Відповідач карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 від 27.09.2010 відмовив позивачеві в митному оформленні товару за його контрактною вартістю. Підставою для відмови в митному оформленні зазначено «Проведення митної оцінки (рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010) згідно МКУ та Постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766».

27.09.2010 відповідачем прийнято рішення про визначення митної вартості товару № 702020001/2010/001861/1 до ВМД № 702020001/2010/003527, згідно з яким митна вартість визначена за 6 резервним методом, в звязку з неподанням на вимогу митного органу додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: прас-листа та калькуляції виробника.

Позивач з прийнятим рішенням не згоден, з огляду на таке.

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобовязаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Такий пакет документів, а також висновок державного підприємства «Укрпромзовнішекпертиза» від 16.09.2010 № 2350 було надано митному органу для митного оформлення вугілля.

Перелік документів визначений п.11 Порядку може бути поданий декларантом на вимогу митного органу, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Подані декларантом відомості щодо ціни на поставлений товар не викликали сумніву у їх достовірності.

Митний орган зазначив, що у звязку із ненаданням прас-листа та калькуляції виробника товару не можливо розрахувати прямі витрати на виробництво цього товару, та що згідно висновків ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 16.09.2010 № 2350 ціна на вугілля складає 195-255 доларів США, тому митна вартість повинна бути 255 доларів США.

Відповідачем, на думку позивача, всупереч вимогам митного законодавства, на взято до уваги договір між виробником і постачальником та калькуляцію формування цін на поставлене вугілля підприємства-постачальника, де чітко зазначено, що ціна 195 доларів США складається з усіх прямих витрат, передбачених для формування митної вартості. Законність та обґрунтованість заявленої позивачем митної вартості також підтверджена кон'юктурою ринку. Згідно довідки ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 16.09.2010 № 2350 рівень цін на вугілля з якісними показниками подібними розмитненому вугіллю становить 195-255 доларів США, що означає відповідність заявленої позивачем ціни імпортованого товару цінам світового ринку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладені у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, надали до матеріалів справи письмові заперечення на позов (а.с.69-74), у яких зазначили, що відповідно до ст.80 Митного Кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобовязаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним розясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України, яким, відповідно до п.1 Порядку оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затвердженому наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 № 1227, є картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Луганською митницею, карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 від 27.09.2010 відмовлено позивачеві в митному оформленні товару за його контрактною вартістю.

Підставою відмови зазначено 2 Проведення митної оцінки (рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010) згідно МКУ та постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766».

Митну вартість товару за ВМД № 702020001/2010/003527 визначено за шостим резервним методом, у звязку з неподанням на вимогу митного органу додаткових документів, що підтверджують миту вартість товарів, а саме: прас-лист та калькуляція виробника.

Так, на підставі наданих для підтвердження митної вартості документів та здійснення порівняння рівнів заявленої митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у посадової особи, яка здійснювала контроль правильності визначення митної вартості товарів виникла необхідність в уточненні заявлених відомостей про митну вартість товарів, у звязку із: ненаданням згідно п.7 Порядку декларування банківських платіжних документів стосовно оплати партії товару; наявністю інформації про митне оформлення подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, за рівнем митної вартості 0,38 доларів США/кг., що значно перевищує заявлену декларантом вартість товару 0,195 доларів США/кг.; наявністю інформації в довідкових джерелах (періодичне спеціалізоване видання «Метал-Експерт» від 26.06.2010 № 7 (24)) про вартість вугілля походженням з США на рівні 225-230 доларів США за тону на умовах поставки до портів Азову чорноморського басейну.

У звязку з чим, декларанту запропоновано надати: прас-лист та калькуляцію виробника на заявлені до митного оформлення товари; висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза», експортну ВМД країни відправлення; банківські документи підтверджуючі сплату за товари; контракт на закупівлю товару фірмою «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) з ціновими показниками.

У звязку із ненаданням декларантом всіх перелічених документів, а саме: прас-листа та калькуляції виробника, заявлена декларантом митна вартість товару не піддається обчисленню та перевірці, зокрема не можливо перевірити вартість прямих витрат, повязаних з виробництвом заявленого до митного оформлення товару.

В наданих висновках ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 28.07.2010 № 1823 та від 16.09.2010 № 2350 на один і той же додаток № 81 від 30.04.2010 до зовнішньоекономічного договору простежується коливання рівня ціни товару ( в одному висновку 160-220 доларів США за тону, в іншому 195-255 доларів США за тону). На той же час, згідно з інформацією наявною у митного органу, рівень митної вартості на аналогічне вугілля (виробництва США) становить 380 доларів США за тону.

Таким чином, митний орган прийшов висновку, що заявлена декларантом митна вартість 195 доларів США за тону є необєктивною та не піддається обчисленню та перевірці, що суперечить вимогам ст.264 Митного кодексу України. Тобто, застосування 1 методу визначення митної вартості у зазначеному випадку не можливо.

Джерелом для визначення митної вартості товару стала інформація ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 16.09.2010 № 2350. Використання якої передбачено п.п.3 п.3 Порядку контролю.

Рівень митної вартості 255 доларів США за тону обраний на підстав того, що поставка зазначеного вугілля здійснена не за прямим контрактом, тобто не від виробника зазначеного вугілля, тому визначення митної вартості за мінімальним рівнем ціни за висновком ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 16.09.2010 № 2350 є неприйнятним.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та фірмою «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) 01.09.2007 укладено зовнішньоекономічний контракт N SD/DBK-06-2007-61/845, в межах якого та згідно додатку № 81 від 30.04.2010 позивачем на митну територію України 27.05.2010 на умовах DDU станція Миколаїв-Вантажний (ІНКОТЕРМС 2000) ввезено вантаж: вугілля марки Mountain Laurel High Volatile Metallurgical Coal (а.с.12-23, 32-33).

Для здійснення митного оформлення декларантом ТОВ «Українська гірничо-металургійна компанія Алчевськ» подано митному органу вантажно-митну декларацію № 702020001/2010/003527 від 15.09.2010, якою заявлено до митного оформлення в режимі імпорту ввезений товар за ціною контракту 195 доларів США за одну тону (а.с.36-43).

У декларації митної вартості № 702020001/2010/003527 від 15.09.2010 відповідачем, на виконання п.11 Постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766, для підтвердження заявленої митної вартості зобовязано позивача надати: банківські документи підтверджуючі сплату за товар, заявлений до митного оформлення; прайс-лист та калькуляцію виробника; експортну ВМД країни відправлення; контракт між виробником та фірмою «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) на закупівлю товару із ціновими показниками; висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза».

На вимогу відповідача, позивачем було надано весь пакет витребуваних документів за виключенням прайс-листа та калькуляції виробника. Також, відповідачу було надано лист (а.с.48), у якому «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) на запит позивача від 03.09.2010 № 003-907 повідомило, що калькуляція собівартості вугілля Mountain Laurel High Volatile Metallurgical Coal виробництва Arch Coal Sales Company, Inc. є конфіденційною інформацією цієї фірми та не може бути надана. Прайс-листів фірми Arch Coal Sales Company, Inc. не існує, вугілля фірма реалізує за договірною ціною, що діє на ринку вугілля.

Відповідачем 27.09.2010 складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 (а.с.34), у якій зазначено, що митна декларація не може бути прийнята у звязку із проведенням митної оцінки (рішення про визначення митної вартості № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010) згідно МКУ та Постанови КМУ від 20.12.2006 № 1766.

У цей же день відповідачем прийнято рішення про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/001861/1, у якому митним органом визначено вартість товару за 6 методом у розмірі 255 доларів США за одну тону (а.с.35).

У рішенні про визначення митної вартості товарів зазначено, що в звязку із ненаданням прайс-листа та калькуляції виробника, неможливо розрахувати прямі витрати на виробництво цього товару та враховуючи тенденцію підвищення ціни на вугілля згідно висновків Укрпромзовнішекпертизи від 28.07.2010 № 1823 (ціна на вугілля складає 160-220 доларів США), від 16.09.2010 № 2350 (ціна на вугілля складає 195-255 доларів США) згідно додатку від 30.04.2010 № 81 до контракту від 01.09.2007 N SD/DBK-06-2007-61/845, митна вартість визначена за резервним методом оцінки згідно висновку Укрпромзовнішекпертизи від 16.09.2010 № 2350 із розрахунку вартості 255 доларів США за тону, що у валюті контракту складає 2737310,25 доларів США.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог та оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.1 ст.260 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.262 Митного кодексу України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Статтею 266 Митного кодексу України передбачено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (частина 2 статті 262 Митного кодексу України).

Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п.11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.

Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Із змісту вищезазначеної норми вбачається, що вона не зобовязує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11 Порядку. При цьому саме формулювання вказаної норми «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши від декларанта додатковий пакет документів, передбачений п.11 Порядку, відповідач не зазначив, які саме обставини ці документи мають підтвердити, та що саме викликає сумнів у достовірності поданих декларантом відомостей.

У судовому засіданні, представники відповідача в обґрунтування прийнятого рішення повідомили суду, що на підставі наданих для підтвердження митної вартості документів та здійснення порівняння рівнів заявленої митної вартості подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, у посадової особи, яка здійснювала контроль правильності визначення митної вартості товарів виникла необхідність в уточненні заявлених відомостей про митну вартість товарів, у звязку із: ненаданням згідно п.7 Порядку декларування банківських платіжних документів стосовно оплати партії товару; наявністю інформації про митне оформлення подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, за рівнем митної вартості 0,38 доларів США/кг., що значно перевищує заявлену декларантом вартість товару 0,195 доларів США/кг.; наявністю інформації в довідкових джерелах (періодичне спеціалізоване видання «Метал-Експерт» від 26.06.2010 № 7 (24)) про вартість вугілля походженням з США на рівні 225-230 доларів США за тону на умовах поставки до портів Азову чорноморського басейну.

У звязку із ненаданням декларантом всіх перелічених документів, а саме: прас-листа та калькуляції виробника, заявлена декларантом митна вартість товару не піддається обчисленню та перевірці, зокрема не можливо перевірити вартість прямих витрат, повязаних з виробництвом заявленого до митного оформлення товару.

Такі висновки відповідача, на думку суду, не є обґрунтованими, оскільки рішення митного органу має базуватися на оцінці всіх доказів у сукупності.

Так, у судовому засіданні встановлено, що декларантом митному органу дійсно не було надано прас-листи та калькуляцію виробника товару.

Разом з тим, митному органу було надано договір укладений між виробником - Arch Coal Sales Company, Inc. та постачальником - «DBK-Donau Brennstoffkontor GmbH» (Австрія) (а.с.24-27), з якого вбачається, що ціна контракту становить 149,50 доларів США за метричну тону, крім того зазначено, що ціна вугілля, що реалізується продавцем покупцю визначена з урахуванням світового ринку для вугілля подібної якості на час продажу. Акцизні збори на вугілля та інші податки, які покладено на продавця, не є частиною вартості вугілля, яка сплачується кінцевим споживачем або покупцем. Інші витрати, санкції та інші платежі, що відносяться до двох навантажувальних портів, йдуть на рахунок покупця.

Також декларантом надано калькуляцію формування цін на поставлене вугілля підприємства-постачальника (а.с.46), з якого вбачається, що ціна 195 доларів США за тону складається з усіх прямих витрат, передбачених для формування митної вартості.

Крім того, в обґрунтування заявленої позивачем митної вартості товару, декларантом було надано довідку ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 16.09.2010 № 2350 (а.с.44), у якій зазначено, що згідно даних дослідження «Информация по рынку коксующегося угля и кокса: фактические данные за август и прогноз на сентябрь-октябрь 2010» середній рівень цін на вугілля з якісними показниками подібними розмитненому вугіллю може становити 195-255 доларів США. Таким чином, можна вважати, що рівень ціни на вугілля з якісними показниками подібними розмитненому вугіллю, а саме 195 доларів США за тону, може відповідати поточній кон'юктурі ринку.

Вищевказані документи не були взяті відповідачем до уваги при митному оформленні товару, складенні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, а також при прийнятті рішення про визначення митної вартості товару.

Разом з тим, суд вважає, що пакет документів, наданий декларантом митному органу, у своїй сукупності є достатнім для підтвердження митного оформлення товару за першим методом.

Посилання відповідача на те, що у наданих висновках ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 28.07.2010 № 1823 та від 16.09.2010 № 2350 на один і той же додаток № 81 від 30.04.2010 до зовнішньоекономічного договору простежується коливання рівня ціни товару ( в одному висновку 160-220 доларів США за тону, в іншому 195-255 доларів США за тону), судом до уваги не беруться, оскільки вартість вугілля не є сталою та залежить від різних процесів на ринку такого товару.

Крім того, оглядом листів ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 28.07.2010 № 1823 та від 16.09.2010 № 2350 (а.с.44, 77) встановлено, що висновки дійсні протягом 30 діб від дати видачі. Таким чином, суд робить висновок, що на момент здійснення митного оформлення чинним був висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 16.09.2010 № 2350.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновок ДП «Укрпромзовнішекпертиза» від 16.09.2010 № 2350 також є належним доказом, що підтверджує правомірність заявленої позивачем ціни 195 доларів США за тону.

Відповідачем у судовому засіданні не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в достовірності наданої інформації.

Відповідно до ч.4 ст.267 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого продажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті; покупець і продавець не є повязаними між собою особами або хоч і є повязаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідач не послався на обставини, які виключають використання першого методу.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовна вимога щодо визнання недійсним рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позовна вимога щодо визнання протиправними дій Луганської митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 від 27.09.2010, залишається судом без задоволення, за таких підстав.

Відповідно до ст.80 Митного Кодексу України у разі відмови у митному оформленні та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів митний орган зобовязаний видавати заінтересованим особам письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та вичерпним розясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Так відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 № 574, з урахуванням наказу Державної митної служби України № 669 від 08.08.2007, у разі відмови у прийнятті ВМД для оформлення обовязково заповнюється картка відмови у митному оформленні згідно з порядком, установленим Державною митною службою.

Порядок оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, затверджений наказом Державної митної служби України від 12.12.2005 № 1227, який визначає механізм надання митним органом письмового повідомлення заінтересованим особам про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Картка оформлюється в електронному вигляді посадовою особою митного органу, яка з огляду на обставини (заборону на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; відсутність документів, потрібних для здійснення митного оформлення чи пропуску товарів і транспортних засобів тощо) прийняла рішення про відмову.

У картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні розяснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

З вищевикладеного вбачається, що складення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є обовязком відповідача.

Разом з тим, суд зазначає, що вчинення дій субєктом владних повноважень є способом реалізації наданої субєкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій субєкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несуть акти індивідуальної дії картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. Саме вони мають вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для юридичної особи прав чи інтересів. З огляду на зазначене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає обєкту порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на обставини справи суд вважає за необхідне для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог і скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 від 27.09.2010, оскільки саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає обєкту порушеного права і, на думку суду, у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.

Згідно ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), а у випадку часткового задоволення позову відповідно до задоволених вимог.

Відповідно до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 01 грудня 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відкритого акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» до Луганської митниці, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько гірничо-металургійна компанія Алчевськ» про визнання недійсним рішення, - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Луганської митниці про визначення митної вартості товарів № 702020001/2010/001861/1 від 27.09.2010.

Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 702020001/0/00207 від 27.09.2010.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету України на користь відкритого акціонерного товариства «Алчевський коксохімічний завод» (ідентифікаційний код 00190816) судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 06 грудня 2010 року.

СуддяК.О. Пляшкова