Постанова № 13423472, 22.06.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року <Текст >Справа № 2а-1190/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТатаринова Д.В.

при секретаріГончаренко А.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець», смт. Новомиколаївка Запорізької області

до:Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Вільнянськ Запорізької області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: Леус Г.О., діє на підставі довіреності б/н від 22.06.2010;

Ніколаєв А.В., діє на підстав довіреності б/н від 22.06.2010;

від відповідача:Головченко І.С., діє на підставі довіреності №127/10 від 25.01.10, -

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2010 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожець» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, в якому позивач просить суд визнати нечинним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення №0000042302/0 від 02.03.2009 з податку на прибуток на загальну суму 37836,76 гривень.

Позивач в позові зазначає, що у період з 26.12.2008 по 10.02.2009 на товаристві з обмеженою відповідальністю «Запорожець» проводилась виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання податкового законодавства, за підсумками якої був складений акт виїзної планової документальної перевірки № 6/23/31176930 від 17.02.2009.

В подальшому, на підставі акту перевірки, податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення з донарахування платнику податку податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій, а саме: податкове повідомлення-рішення №0000042302/0 від 02.03.2009 з податку на прибуток на загальну суму 37836 грн. 76 коп.

Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення є незаконним, оскільки висновки, зроблені в Акті перевірки, повністю не відповідають дійсним обставинам господарської діяльності Позивача.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила у повному обсязі, зокрема зазначила, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 встановлює, що підтвердженням здійснення господарської операції та переходу права власності на товар згідно статті 128 ЦК України є первинний документ. Згідно пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996 первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій на даних якого, як зазначено в п.2 ст.3 Закону України №996, ґрунтується податкова звітність. Підпункт 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначає, що валовий дохід включає доходи з інших джерел у тому числі, але не виключно у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податків у звітному періоді, вартість товарі, послуг безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. Свої заперечення обґрунтовує також Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15.05.2003 N 755, Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У період з 26.12.2008 по 10.02.2009 на товаристві з обмеженою відповідальністю «Запорожець» проводилась виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання податкового законодавства, за підсумками якої був складений акт виїзної планової документальної перевірки № 6/23/31176930 від 17.02.2009. Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Запорожець» п.3.1 ст.3,п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2,п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1, п.п.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334 від 28.12.1994,в результаті чого занижено податок на прибуток за 2007 рік на загальну суму 23 33,33 грн., у тому числі за 9 місяців 2007 року у сумі 6 8673,75 грн.; в результаті чого завищено відємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 314 952 грн., у тому числі за 2007 рік у сумі 265 362 грн., - за 9 місяців 2008 року у сумі 314 952 грн.; пп.7.4.1, п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями)встановлено його заниження всього в сумі 45 674 грн., у тому числі за серпень місяць 2007 року в сумі 43 500 грн., за травень місяць 2008 року в сумі 2 174 грн., та завищено відємне значення по податку на додану вартість 2 107 грн. 43 657,0 грн., у тому числі за серпень місяць 2007 року в сумі 43500 грн., за травень місяць 2008 року в сумі 2 174 грн.; в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 107,0 грн. та занижено у листопаді 2007 року у сумі 1 455,0 грн.; п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889-ІУ, ТОВ «Запорожець» при виплаті заробітної плати за 2007 та 2008 роки недоутримав податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 421,60 грн.; п.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та самохідних, машин і механізмів» від 11.12.1991 №1963-ХІІ, ТОВ «Запорожець» в розрахунку податку з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за Ш-ІV квартали 2007 року - І-ІІІ квартали 2008 року занизило об'єм двигуна одного транспортного засобу на 4010 куб.см., що привело до заниження податку на суму 1 002,50 грн.; порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 1776 від 01.06.2000 ТОВ «Запорожець» проводило розрахункові операції на повну суму наданих послуг по електроенергії без застосування реєстратора розрахункових операцій на загальну суму 1 099,51 грн.

Судом встановлено, що зазначені порушення виникли з наступного.

У липні 2007 року на поточний рахунок ТОВ «Запорожець» від ТОВ «Терса» надійшли кошти згідно платіжного доручення №111 від 20.07.2007 з призначенням платежу «оплата за товар по договору переуступки боргу №1ПД від 02.07.2007 в сумі 168 215,36 грн. без ПДВ» та №112 від 20.07.2007 з призначенням платежу «оплата за товар по договору переуступки боргу №2ПД від 02.07.2007 в сумі 92501,74 грн.

Між ТОВ «Запорожець» та ТОВ «Компанія «Візарт» було укладено договори про поставку товарів №1К від 04.01.2005р. та №27/1 від 0.08.2005. Згідно специфікації до договору поставки продукції №1К від 04.01.2005 було узгоджено передачу консервації в кількості 27 437 банок на суму 97 535,74 грн., в т.ч. ПДВ на суму 16 255,96 грн. Згідно додаткових погоджень №1 від 01.08.2005 та №2 від 06.03.2008 до договору №27/1 від 01.08.2005 узгоджувалася лише ціна відпуску продукції, сума договору не зазначена.

До перевірки цієї операції ТОВ «Запорожець» було надано погодження № 2-ПД від 02.07.2007 про переведення заборгованості з договору поставки товару №1К від 04.01.2005 та №1-ПД від 02.07.2007 про переведення боргу з договору поставки товару №27/1 від 01.08.2005, відповідно до яких в п.1.3 значиться, що «на момент підписання даного договору, у першочергового боржника (ТОВ «Компанія «Візард») обліковується несплачена заборгованість перед кредитором (ТОВ «Запорожець») в сумі 92 501,74 грн., у т.ч. ПДВ 15 416,96 грн. по договору поставки №1К від 04.01.2005р. та в сумі 168 215,36 грн., в т.ч. ПДВ 28 035,89 грн. по договору поставки №27/1 від 01.08.2005р..

Відповідно до наданих бухгалтерських регістрів обігово-сальдової відомості до рахунку 631 «Контрагенти» станом на 01.07.2007 за ТОВ «Компанія «Візарт» обліковується кредиторська заборгованість в сумі 2 529 277,56 грн.

Згідно з актами звірки взаємних розрахунків від 21.07.2007 між ТОВ «Запорожець» та ТОВ «Компанія «Візарт» по договору 27/1 від 01.08.2005 по ТОВ «Компанія «Візарт» в колонці «кредит» відображена сума 168 215,36 грн., а по договору 1К від 04.01.2005 за ТОВ «Компанія «Візарт» в колонці «кредит» відображена сума 92 501,74 грн.

На підставі актів звірки суд вважає, що станом на 21.07.2007 року за ТОВ «Компанія «Візарт» по договору 27/1 від 01.08.2005 рахується сума кредиторської заборгованості 168 215,36 грн., а по договору 1К від 04.01.2005 сума 92 501,74 грн.

Таким чином, сума, яка 20.07.2007 надійшла на рахунок ТОВ «Запорожець» за платіжним дорученням №111 та №112 не є погашенням заборгованості за договорами № 1К та № 27/1, а ТОВ «Запорожець» занижено скоригований валовий дохід у III кварталі 2007 року по даній операції на суму 260 716,36 грн. внаслідок порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1 п.8.3 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334.

Підпункт 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначає, що валовий дохід включає доходи з інших джерел у тому числі , але не виключно у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги , отриманої платником податків у звітному періоді, вартість товарі, послуг безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Також позивач стверджує, що гр. ОСОБА_2. придбав у ТОВ «Галактика» частку у статутному капіталі позивача. Так, як ТОВ «Галактика» сплатила свою частку не в повному об'ємі то гр. ОСОБА_2 як новий власник частки змушений був внести відповідний внесок в статутний фонд позивача, таким чином по даній операції в нього відсутнє заниження суми валового доходу.

Суд з зазначеними доводами позивача не може погодитись, оскільки згідно бази даних наданих державним реєстратором до Новомиколаївського відділення Вільнянської МДПІ починаючи з 2006 року та станом на дату проведення операції з поповнення статутного фонду, тобто на 10.04.2008 статутний фонд ТОВ «Запорожець» сплачений повністю, та складає 864 тисячі гривень.

Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно абз. 11 п.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» від 15 травня 2003 року N 755-ІУ із «в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про розмір статутного фонду (статутного або складеного капіталу), у тому,числі частки кожного із засновників (учасників), а також розмір сплаченого статутного фонду (статутного або складеного капіталу) на дату проведення державної реєстрації та дата закінчення його формування». При цьому відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ст.147 Цивільного кодексу України, частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише у тій частині, в якій її уже сплачено.

Згідно ст.144 Цивільного кодексу України, не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов'язків внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

У відповідності до ст. 52 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 року № 1576 (із змінами та доповненнями) до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного (складеного) капіталу не менше 50 відсотків вказаного в установчих документах вкладу.

Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинне оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Відповідно ж до ст. 53 вказаного Закону № 1576 частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю може бути відчужена до повної її сплати лише в тій частині, в якій її уже сплачено. ОСОБА_2. придбав у ТОВ «Галактика» частку у статутному капіталі Позивача , що складає 431 410 грн. тобто 100 % частки якою володіла ТОВ «Галактика».

Будь-які зміни в статутному капіталі товариства повинні відображатись в Єдиному державному реєстрі. Оскільки даний факт жодним чином не відображено в Єдиному державному реєстрі сума внесена гр. ОСОБА_2 не є доплатою частки у статутний фонд оскільки статутний фонд товариства повністю сформовано у 2003 році.

Таким чином, отримана ТОВ «Запорожець» від гр. ОСОБА_2 сума є доходом з інших джерел і згідно пп. 4.1.6 п.4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підлягає включенню до суми валових доходів.

Також у позові ТОВ «Запорожець» вказує, що відповідачем неправильно визначила заниження валового доходу по господарським відносинам ТОВ «Запорожець» з ПП ОСОБА_1, ВАТ «Лист» та ТОВ «Атлас-Інтертрейдинг». Оскільки письмові угоди з ПП ОСОБА_1 та ВАТ «Лист» не укладались, а у видаткових накладних не визначено строк розрахунку за поставлені товари, то згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України термін позовної давності по виконанню вказаних угод не настав.

З такою позицією позивача суд також погодитися не може, оскільки по рахунку 631 «Вітчизняні постачальники» станом на 01.07.2007 та на 30.09.2008 обліковується кредиторська заборгованість ТОВ «Запорожець» перед ПП ОСОБА_1 та ВАТ «Лист» у сумі 41 041,69 грн., яка виникла у вересні 2004 та травні 2005 років.

Нараховуючи податкові зобов'язання за даними операціями суд вважає, що строк позовної давності починається з моменту закінчення строку дії договору, разом з яким припиняються всі зобов'язання, а невиконані зобовязання з оплати є порушенням прав постачальника і саме з цього моменту починає спливати строк позовної давності.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. А вимогу про виконання зобов'язань з розрахунку за поставлені товари ПП ОСОБА_1 та ВАТ «Лист» мали право пред'явити з моменту закінчення строку договору поставки товарів.

Оскільки датою виникнення права вимоги (оплати) за вказану поставку товарів є вересень 2004 року та травень 2005 року то відповідно термін позовної давності сплинув по даним угодам у вересні 2007 та у травні 2008 року відповідно.

Відповідно до пп. 1.22.1 п. 1.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334 (із змінами та доповненнями) якщо по закінченню терміну позовної давності боржник не розрахувався за отримані раніше товари то сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою. І відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 вказаного Закону суми безповоротної фінансової допомоги отриманої у звітному періоді включаються до валового доходу.

ТОВ «Запорожець» не було включено до складу валових доходів відповідного звітного періоду суми безповоротної фінансової допомоги (тобто кредиторської заборгованості за якою минув термін позовної давності) у розмірі 42115,21 грн. в тому числі 12028,06 грн. - у III кварталі 2007 року та 30087,15 грн. - у II кварталі 2008року.

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000042302/0 від 02.03.2009 яке суд вважає законним та обґрунтованим та таким що не підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509 від 04.12.1990, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251 від 25.06.1991, платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані: подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування» відповідальність за правильність обчислення, своєчасність плати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законодавства України.

За результатом розгляду справи суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 15 липня 2010 року.

Суддя Д.В.Татаринов