Рішення № 134231035, 20.02.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа № 693/755/25

2/693/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20.02.2026 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Защитинської Т.І.,

за участю: секретаря судового засідання Чумак Р.М.,

представник позивача - адвоката Білика А.М..,

представника третіх осіб - адвоката Швиденко М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Жашківської міської ради Черкаської області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, обґрунтовуючи позовні вимоги наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , після її смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 2,57 га кадастровий номер 7120980800:03:001:0104 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яку спадкодавець у 2019 році заповіла позивачці.

У встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк з дня відкриття спадщини позивачка не звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, на її думку, з поважних причин, оскільки не знала про наявність заповіту.

Оскільки позивачка своєчасно не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, листом приватного нотаріуса від 22 травня 2025 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

На підставі викладеного позивачка просить суд вважати причини пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 поважними та визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

29.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено судовий розгляд у порядку загального провадження.

19.06.2025 залучено до участі у справі третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (сини померлої ОСОБА_4 ), які прийняли спадщину після смерті матері.

В підготовчому засіданні, яке відбулось 19.06.2025, позивачка суду вказала, що із покійною ОСОБА_4 підтримувала «такі собі стосунки», на час подачі позовної заяви до суду про наявність інших спадкоємців не знала.

25.06.2025 від представника третіх осіб адвоката Швиденко М.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, із якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час смерті матері проживали разом із нею та фактично прийняли спадщину, 11.03.2025 діти померлої подали заяву до приватного нотаріуса Камуз Ю.В. про прийняття спадщини, відповідно до цієї заяви нотаріусом заведена спадкова справа. 30.05.2025 ОСОБА_2 отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, оскільки 02.05.2025 до нотаріуса надійшла заява від позивачки, як спадкоємиці за заповітом, про зупинення вчинення нотаріальних дій через її звернення до суду про встановлення додаткового строку на прийняття спадщини. Синам покійної ОСОБА_4 стало відомо про наявність заповіту лише 30.05.2025 із зазначеної вище постанови нотаріуса. Позивачка для ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є невідомою жінкою, також позивачкою в позовній заяві не доведено належними та допустимими доказами її необізнаність про існування заповіту, з огляду на такі обставини в задоволенні позовної заяви слід відмовити.

Ухвалою суду від 23.07.2025 у приватного нотаріуса Камуз Ю.В. витребувано спадкову справу, заведену щодо спадкового майна покійної ОСОБА_4 , у приватного нотаріуса Шелудько В.П. витребувано копії заповітів, складених покійною ОСОБА_4

31.07.2025 до суду надійшла копія спадкової справи № 43/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 .

12.08.2025 приватним нотаріусом Шелудько В.П. надано суду копії заповітів, складених ОСОБА_4 17.05.2019 на земельну ділянку площею 2,57 га та 04.04.2014 на земельну ділянку площею 2,2413 га, на ім`я позивачки.

Ухвалою суду від 18.08.2025 у приватного нотаріуса Шелудько В.П. витребувано оригінали заповітів, складених покійною ОСОБА_4

21.08.2025 приватним нотаріусом Шелудько В.П. надано суду оригінали заповітів, складених ОСОБА_4 17.05.2019 на земельну ділянку площею 2,57 га та 04.04.2014 на земельну ділянку площею 2,2413 га, на ім`я позивачки.

В підготовчому засіданні 03.09.2025 судом оглянуто оригінали заповітів.

Ухвалою суду від 02.10.2025 у позивачки витребувано докази на підставі яких вона дізналась про наявність заповіту від 17.05.2019.

В підготовче засідання 16.10.2025 позивачкою не надано витребувані судом докази, представник позивачки адвокат Очеретяний В.А. пояснив, що письмові докази відсутні, надав суду усні пояснення, із яких вбачається, що позивачка про наявність заповіту дізналась в телефонній розмові від ОСОБА_5 . З метою встановлення обставин зазначених представником позивачки адвокатом Очеретяним В.А. суд вирішив визнати обов`язковою явку позивачки в судове засідання для надання пояснень щодо заявлених позовних вимог.

16.10.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду на 05.11.2025.

Судові засідання 05.11.2025, 14.11.2025, 27.11.2025, 16.12.2025 та 22.01.2026 не відбулись за клопотаннями позивачки та її представників.

12.02.2026 представник позивачки адвокат Білик А.М. надав суду нотаріально засвідчену заяву позивачки, із якої вбачається, що вона за своїм станом здоров`я, похилим віком та погодними умовами не може з`явитись в судове засіданні та просить справу розглядати без її участі, її права в судовому засіданні буде захищати адвокат Білик А.М.

Представник позивачки адвокат Білик А.М. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Суду пояснив, що в травні 2025 року позивачці стало відомо про наявність заповіту, про що їй повідомила приватний нотаріус Шелудько В.П., у якої працює донька позивачки, спадкова справа заведена в іншій нотаріальній конторі. Джерело походження долучених позивачкою до позовної заяви доказів, а саме: копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копії свідоцтва про спадщину за законом від 02.07.2009, виданого на земельну ділянку площею 2,57 га кадастровий номер 7120980880:01:002:0093, ОСОБА_4 ; копії витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2013 йому не відомо.

Представник третіх осіб адвокат Швиденко М.Ю. в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовної заяви, вказала, що позивачкою не доведено поважність пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, долучені позивачкою копії документів, зокрема, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; копія свідоцтва про спадщину за законом від 02.07.2009, виданого на земельну ділянку площею 2,57 га кадастровий номер 7120980880:01:002:0093, ОСОБА_4 ; копія витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2013 свідчить про обізнаність позивачки із смертю ОСОБА_4 та складенням нею заповіту на користь позивачки.

Представник відповідача Жашківської міської ради в судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просили провести розгляд справи без його участі за наявними матеріалами справи.

Суд, перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в позовній заяві, заслухавши позивачку та її представника, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Скибин Жашківського району Черкаської області померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.3).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина у вигляді належної померлій земельної ділянки площею 2,57 га кадастровий номер 7120980800:03:001:0104 із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із ст.ст. 1217, 1218, 1233, 1258, 1261 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

З матеріалів спадкової справи № 43/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 , встановлено, що остання за життя склала два заповіти, посвідчених приватним нотаріусом Шелудько В.П., зокрема 04.04.2014 та 17.05.2019 на земельну ділянку, за обома заповітами спадкоємицею є позивачка (а.с. 83,84).

Тобто, позивачка є спадкоємцем за заповітом, оскільки відповідно до ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Статтею 1270 ЦК України встановлено строк для прийняття спадщини у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1269 ЦК України обов`язковою умовою реалізації спадкових прав спадкоємцем, який не проживав постійно разом зі спадкодавцем, є подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Наслідком невчинення таких дій є пропущення строку для прийняття спадщини.

Позивачка звернулась 02.05.2025 до приватного нотаріуса Уманського районного нотаріального округу Черкаської області з заявою про зупинення будь яких проваджень по спадковій справі № 43/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , в тому числі відкладення видачу спадкоємцям та їх представникам будь-яких запитів та свідоцтв про право на спадщину до вирішення справи в суді, в цій заяві позивачка повідомила, що їй відомо про інших спадкоємців синів покійної ОСОБА_4 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , також вказала про звернення до суду із питанням встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 85).

В той же час, звертаючись до суду із позовною заявою 27.05.2025, позивачка достеменно знаючи про інших спадкоємців покійної ОСОБА_4 , які повинні бути відповідачами у цій цивільній справі, визначила відповідачем Жашківську міську раду (а.с.1,2).

Із листа приватного нотаріуса Камуз Ю.В. від 22.05.2025 вбачається, що позивачка пропустила строк на подачу заяви про прийняття спадщини і їй роз`яснено необхідність звернення до суду з питанням визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 (а.с.6).

Позивачка в позові та її представник в судовому засіданні ствердили, що причиною пропуску позивачкою строку на подачу заяви про прийняття спадщини є її необізнаність про наявність заповіту.

Жодних достовірних доказів, які б підтверджували цю обставину позивачкою суду не надано.

В той же час, із долучених позивачкою до позовної заяви документів, суд зробив висновок, що у неї перебували копії належних покійній ОСОБА_4 документів, зокрема: копія свідоцтва про спадщину за законом від 02.07.2009, виданого на земельну ділянку площею 2,57 га кадастровий номер 7120980880:01:002:0093, ОСОБА_4 , та копія витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.11.2013.

Також суд зауважує, що ОСОБА_4 двічі складала заповіти на ім`я позивачки вперше 04.04.2014 на земельну ділянку із кадастровим номером 7120980800:03:001:0870 площею 2,2413 га, вдруге 17.05.2019 на земельну ділянку площею 2,57 га із кадастровим номером 7120980800:03:001:0104.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховним Судом було сформульовано низку правових позицій щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини у разі пропуску шестимісячного строку з поважних причин.

Так, у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата ВС сформувала основні підходи щодо визначення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, звернувши увагу, що головною ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини. Неподання заяви умисно чи з необережності (недбалості) не може бути підставою для визначення спадкоємцю додаткового строку для прийняття спадщини.

Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, першорядно, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду (постанова ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Ці правила ст. 1272 ЦК про надання додаткового строку можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Але, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, що випливає з принципу свободи заповіту, проте таку необізнаність не можна ототожнювати з незнанням спадкоємцем про його право на спадкування загалом.

Обставини усвідомлення особою того, що вона має право на спадкування за законом, наприклад, на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування, та невчинення нею жодних активних дій з прийняття спадщини та щодо встановлення спадкової маси не можуть обґрунтовувати поважність причин пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, про існування якого особа не знала. Після закінчення строку, передбаченого ЦК для подання заяви про прийняття спадщини, право спадкоємця на прийняття / відмову від прийняття спадщини є реалізованим, а його результат не підлягає зміні у зв`язку з обставинами, які залежали від самого спадкоємця, до яких, зокрема, входить пасивна поведінка спадкоємця, який усвідомлює чи повинен усвідомлювати (на підставі своєї спорідненості зі спадкодавцем і відсутністю спадкоємців попередньої черги, закликаних до спадкування) наявність у нього права на спадкування.

Резюмуючи, Велика Палата Верховного Суду з урахуванням конкретних обставин справи, що переглядається, висновує, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Проте це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Спадкоємець за законом, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк з часу відкриття спадщини. Тож необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини тільки для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі їх обізнаності про відсутність спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом.

У цій справі позивачкою не доведено належними та допустимими доказами про необізнаність щодо існування заповіту ОСОБА_4 , складеного на її користь.

Відмову позивачки особисто з`явитись в судове засідання для надання пояснень суд розцінює як небажання надати свої свідчення щодо обставин справи, адже їй як очевидиці та безпосередній учасниці подій, які обговорюються в судовому процесі, краще, ніж кому-небудь, відомі ті факти, які повинен встановити суд.

Виходячи з наведеного, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи що позивачкою не доведено необізнаності про наявність заповіту, суд доходить висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 1220, 1217, 1218, 1233, 1235, 1255, 1258, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Жашківської міської ради Черкаської області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду в порядку, передбаченому ЦПК України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. І. Защитинська