Постанова № 13423053, 13.12.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.10Справа №2а-2332/09/6/0170 (16:07) Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника відповідача - Вітченко В.В., довіреність №42\10-0 від 04.10.10р., представника позивача Соколов М.В., довіреність від 26.01.09р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого-туристичний центр в Парковом»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000542301/0 ДПІ у м. Сімферополі від 19.01.2009р. Вимоги мотивовані тим, що під час винесення вказаного повідомлення-рішення відповідачем невірно застосовані положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Ухвалою суду від 13.10.2009р. призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу та зупинено провадження по справі.

Ухвалою суду від 25.08.2010р. поновлено провадження по справі.

Ухвалою суду від 30.09.2010р. здійснено заміну відповідача ДПІ у м. Сімферополі АР Крим на Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулось 05.10.2010 р., надав заперечення на позов (вих. № 3141/9/10 від 18.03.2009р.), в яких вказав на відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1, 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, у тому числі на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, як це визначено положеннями ч.3 ст.2 КАС України.

Так, ДПІ у м. Сімферополі проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з ПДВ за листопад 2008 р. за рахунок відємного значення з ПДВ , що декларувалось в період з 01.10.2008 р. по 31.10.2008 р. , за результатами якої 14.01.2009 р. складений акт № 206/23-4/35003031.

В акті зафіксовано, що позивач в порушення п.п. 7.4.1. п. 7.4., п.п. 7.7.2. п. 7.2. ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість” відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ нараховані (сплачені) у звязку з придбанням робіт (послуг) не з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. В результаті перевірки значення податкового кредиту за листопад 2009 р. зменшено на 2105685,00 грн. На порушення п.п. 7.7.1 п. 7.7., п.п. 7.7.2 п.7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 20098 р. на 2105685,00 грн.

На підставі акту перевірки від 14.01.2009 р. №206/23-4/35003031 відповідачем прийнято податкове повідомленнярішення від 19.01.2009 р. №0000542301\0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2009 р. на 2105685,00 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування , перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в законі України “Про податок на додану вартість”.

Підпунктом 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету, у звязку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податкове зобовязання це загальна сума податку , одержана ( нарахована) платнику податку у звітному ( податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий період це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду , визначена цим законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

У п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) ( п.п. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 Закону).

Закон України “Про планування і забудову територій” від 20.04.2000р. №1699 встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.

Статтею 24 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлений порядок надання дозволу на будівництво обєктів містобудування.

Ч.14 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлено, що дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Законом України, від 16.05.2007, № 1026-V "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та сприяння інвестиційній діяльності у будівництві", який набрав чинності 01.01.2008р., ч.14 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” викладено в такій редакції: дозвіл на будівництво об'єкта містобудування не дає права на початок виконання будівельних робіт без одержання відповідного дозволу Державної архітектурно-будівельної інспекції України або її територіальних органів (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до частин 1,2 ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій” встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.

Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.

Рішенням Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №304 від 10.07.07р. позивача визначено, як замовника з проектування та будівництва “Еколого туристичного центру” в смт. Паркове.

Рішенням Виконавчого комітету Сімеїзської селищної ради №390 від 20.09.07р. позивачу наданий дозвіл на будівництво обєктів “Екологотуристичного центру” в смт. Паркове на переданих в оренду земельних ділянках загальною площею 19,47 га та дозвіл на продовження роботи підготовчого періоду будівництва.

Позивачем отримана згода в Сімеїзської селищної ради АР Крим на забудову території загальною площею 19,47га (вих. №02-14840 від 09.06.2008р.).

До матеріалів справи залучені копії дозволів на виконання будівельних робіт, наданих Інспекцією ДАБК в АР Крим, а саме, дозвіл на виконання будівельних робіт №452 від 25.07.2008р., дозвіл на виконання будівельних робіт №453 від 25.07.2008 р., дозвіл на виконання будівельних робіт №454 від 25.07.2008 р., дозвіл на виконання будівельних робіт №54 від 08.12.2008г., дозвіл на виконання будівельних робіт №486 від 08.12. 2008р., дозвіл на виконання будівельних робіт №487 від 09.07.2008р, дозвіл на виконання будівельних робіт № 488 від 09.07.2008 р., яки свідчать про перереєстрацію дозволів, раніше виданих інспекцією ДАБК м. Ялти.

Таким чином, позивачем, відповідно до ст. 24 Закону України “Про планування і забудову територій” отримані дозволи на будівництво, які відповідно до цієї норми, є підставою для замовника позивача - для отримання вихідних даних на проектування, здійснення проектно вишукувальних робіт, виконання будівельних робіт .

Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що згідно зі ст. 71 КАС України надані докази того, що у період діяльності позивача, який перевірявся відповідачем, він мав право згідно з вимогами чинного законодавства здійснювати виконання будівельних робіт обєктів в смт. Паркове.

До матеріалів справи залучена копія Статуту позивача , затвердженого Протоколом загальних зборів № 7 від 07.08.2008 р. , відповідно до п.1.1. якого його учасником є Товариство з обмеженою відповідальністю “РИССКО”. В п. 2.2. Статуту позивача визначені його види діяльності, до яких, зокрема, відноситься будівництво і експлуатація торговельно-готельних комплексів .

Позивачем надана Довідка про загальну інформацію щодо нього та результати його діяльності у 2008 році, в який зазначено, що підприємство у період, що перевірявся, здійснювало закупівлю робіт по будівництву еколого-туристичного центру, який розташований в смт. Паркове. Будівництво ведеться на земельних ділянках, на яких позивачу дозволено робити проектування і будівництво обєкта відповідно до заяви в ДАБК м. Ялта від ТОВ “РИССКО”- користувача земельних ділянок на підставі договорів оренди землі, зареєстрованих у книзі записів 19.12.2003 р. № 00145, № 00146. Підставою для проектування є рішення № 304 від 10.07.2007 р. Сімеїзської селищної ради . Позивачу дозволено будівництво на земельній ділянці загальною площею 19,47 га згідно з рішенням Сімеїзської селищної ради №390 від 30.09.07р. Обєкти будівництва зареєстровано в Державній архітектурно-будівельній інспекції (Інспекції державного архітектурно будівельного контролю в АР Крим), термін дії дозволів до 01.01.09р.

Згідно з Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АА № 008875, копія якої залучена до матеріалів справи, разом з діяльністю по будівництву будівель (код КВЕД 45.21.1.) він має здійснювати інші види рекреаційної діяльності (код КВЕД 92.72.0).

Вивчивши зазначені документи, суд прийшов до висновку, що будівництво споруд для здійснення рекреаційної діяльності, дозволи на яке отримані згідно з вимогами чинного законодавства, здійснювалось позивачем для з метою їх подальшого використання у межах своєї господарської діяльності.

Крім того, висновки, яких дійшов суд підтверджуються висновками судової експертизи №107 від 19.07.2010. Згідно яких завищення бюджетного відшкодування за листопад 2008 року ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» в сумі 2105865 грн. не підтверджується (а.с.173-184). Достовірність висновків експерта у суді сумнівів не викликає, так як підтверджуються іншими доказами дослідженими у справі.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані докази того, що збудовані позивачем споруди він в подальшому не має намір використовувати для ведення своєї господарської діяльності. На думку суду знаходження цих будівель на землях, отриманих в користування ТОВ “РИССКО”, не є згідно зі ст.70 КАС України доказом того, що вони будуються саме для використання останнім.

Приймаючи до уваги те, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ, які були не менш сум його зобовязань по ПДВ у зазначений звітний період, надання ним податкових накладних на товар (отримані послуги) , актів виконаних робіт, суд вважає, що позивач правомірно включив 2105685,00 грн. до сум бюджетного відшкодування за листопад 2008р.

З урахуванням визначеного можна зробити висновок, що не відповідають нормам податкового законодавства викладений відповідачем в акті №206/23-4/35003031 від 14.01.2009 р., на підставі якого складено спірне податкове повідомленнярішення, висновок про те, щодо позивач порушив порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

У звязку з наведеним суд вважає, що у відповідача не було правових підстав для зменшення бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за листопад 2008р. на 2105685,00 грн .

В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Еколого-туристичний центр в Парковом» задоволено повністю, суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір в розмірі 3,40 грн. сплачений ним при зверненні до суду. Оскільки позивачем не було заявлено клопотання про відшкодування витрат, повязаних із проведенням експертизи, судом дане питання не вирішувалось.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.12.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 17.12.2010 р.

Керуючись ст.ст. 94,160-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0000542301/0 від 19.01.2009р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еколого-туристичний центр в Парковом» 3,40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.