Вирок № 134230339, 20.02.2026, Тетіївський районний суд Київської області

20.02.2026 Провадження по справі № 1-кп/940/43/26

Справа № 940/342/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Тетіїв

Тетіївський районний суд Київської області у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Тетіївського районного суду Київської області кримінальне провадження №12024111030003327 від 17.10.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лосятин Васильківського району Київської області, громадянина України, з повною вищою освітою, не одруженого, фізичної особи- підприємця, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в силу статті 89 КК України раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7

представник потерпілої

ОСОБА_6 ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

Судом визнано доведеним, що 16. 10.2024 приблизно о 16 годині 00 хвилин водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Т-1014 сполученням Тетіїв-Стрижавка-Сухий Яр-Винарівка в напрямку м. Тетіїв на 15 км. +250 м. що в межах с. П`ятигори вул. Київська 39, Білоцерківського району Київської області, в порушення вимог п. 2.3(6) ПДР України, в якому зазначено: «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі», п. 2.3(д) ПДР України, в якому зазначено: «Водій повинен не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху», п. 10.1 ПДР України, в якому зазначено: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п. 16.14 Правил дорожнього руху згідно з яким «Якщо головна дорога на перехресті змінює напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються по ній, повинні керуватися між собою правилами проїзду перехресть рівнозначних доріг. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії, які рухаються по другорядних дорогах.», не був уважний під час керування транспортним засобом, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, внаслідок чого своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням автомобілем, здійснив виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху цієї дороги, де допустив зіткнення з мотоциклом марки «ДРАФТ», без д.н.з., під керуванням ОСОБА_9 , який рухався по своїй смузі руху по автодорозі Тетіїв-Стрижавка-Сухий Яр-Винарівка зі сторони м. Тетіїв в напрямку с. Винарівка.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій мотоцикла марки «ДРАФТ», без д.н.з., ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми; перелому кісток основи черепа та лицевого черепа; субарахноїдальних крововиливів; крововиливів в м`яких тканинах навколо перелому; саден та ран на голові та обличчі; ушкоджень селезінки; перелому кісток тазу зліва; крововиливів в м`яких тканинах і нижніх кінцівок та в області ушкоджень; саден, синців та ран на кінцівках.

Смерть ОСОБА_9 , 1998 року народження, настала від відкритої черепно-мозкової травми, що проявилась переломом кісток черепа та субарахноїдальними крововиливами.

Знайдені при судово-медичній експертизі трупа ушкодження, заподіяні тупими предметами, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ No6 від 17 січня 1995 року, є небезпечними для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті.

Грубе порушення водієм ОСОБА_3 вимог п . п. 10.1, 2.3 (6), (д), 16.14 ПДР України перебувають в прямому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у вигляді смерті ОСОБА_9 .

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 286 КК України, а саме, порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав частково, ствердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та вказав, що потерпілий ОСОБА_9 , який керував мотоциклом, також порушив Правила дорожнього руху.

Так, обвинувачений ОСОБА_3 суду пояснив, що 16.10.2024 приблизно о 16 годині 00 хвилин він, керуючи технічно справним автомобілем Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі сполученням Тетіїв-Стрижавка-Сухий Яр-Винарівка в напрямку м. Тетіїв із швидкістю 60 км на год, в центрі с. П`ятигори він хотів повернути із головної дороги ліворуч та включив лівий покажчик повороту, коли виконував маневр повороту та виїхав на зустрічну смугу руху, в останній момент побачив мотоцикліста, який їхав по головній дорозі із швидкістю 60-70 км на год, не встиг загальмувати і відбулось зіткнення, тобто він не пропустив «перешкоду справа», зупинився, включив аварійку та підбіг до постраждалого, викликав швидку, потерпілий ніби отямився, приїхала швидка і його забрали, потім приїхала поліція. В подальшому він шукав контакти родичів потерпілого щоб допомогти, їздив у лікарню до потерпілого, йому повідомили, що потерпілий у реанімації та не пустили до нього, він залишив свої контакти і таким чином зв`язався із родичами потерпілого, на стадії досудового розслідування надав допомогу родичам потерпілого на загальну суму 65000 грн. У вчиненому кається, висловлює жаль щодо вчиненого, просив пробачення у потерпілих та відшкодував потерпілим моральну шкоду в сумі 130000 грн., примирився із потерпілими. Раніше не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху. Вважає, що дорожньо-транспортна пригода не сталася якби не лише він а і потерпілий дотримався Правил дорожнього руху.

Тобто, в своїх показаннях обвинувачений ОСОБА_3 фактично визнав себе винуватим у порушенні пунктів Правил дорожнього руху, викладених у обвинувальному акті, та, що саме допущені ним порушення ПДР стали першопричиною цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Поряд із цим винуватість ОСОБА_3 у вчиненні у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла своє підтвердження у наданих сторонами кримінального провадження і досліджених в судовому засіданні доказах.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_9 її син, на момент ДТП вона перебувала в м. Києві, про те, що син потратив в аварію їй повідомив хтось із родичів і вона відразу поїхала до дому, син перебував у лікарні, де через тиждень помер, за життя син їй допомагав, піклувався про неї, обвинувачений відшкодував витрати на поховання сина та сплатив частину суми моральної шкоди про яку вони домовились, вона йому пробачила і просить суд не позбавляти його волі.

Потерпіла ОСОБА_7 суду показала, що потерпілий ОСОБА_9 її рідний брат, безпосереднім очевидцем ДТП вона не була, про те, шо ОСОБА_10 потрапив в аварію їй повідомила мама і що його забрали у лікарню в м. Біла Церква, ОСОБА_10 був в тяжкому стані, вона із мамою шість днів підряд їздили в лікарню, на шостий день в лікарні їй повідомили, що приходив якийсь чоловік і залишив свій телефон, вона подзвонила і це був обвинувачений, який запитав як ОСОБА_10 і що потрібно, вона відповіла, що він в тяжкому стані і вже нічого не потрібно, на наступний день ОСОБА_10 помер, їй відомо, що ОСОБА_10 позбавлений права керування транспортними засобами за несплату аліментів, мотоцикл він купив за днів п`ять до аварії, самостійно його ремонтував, говорив, що несправні гальма, обвинувачений відшкодував витрати на поховання брата в сумі понад 60 тис. грн., також обвинувачений відшкодував частину моральної шкоди із суми про яку вони домовились, на реальному позбавленні волі обвинуваченого вона не наполягає.

Допитаний свідок ОСОБА_11 показав, що потерпілий ОСОБА_9 його товариш, 16 жовтня 2024 року в другій половині дня він із ОСОБА_12 поїхали на мотоциклах попити кави в с. П`ятигори, вони випили каву, почувались нормально, алкоголь не вживали та вирішили поїхати на заправку, яка знаходиться на виїзді із с. П`ятигори в напрямку Одеської траси, їхали по головній дорозі, ОСОБА_10 їхав попереду, коли вони доїхали до заокруглення головної дороги, то на заокругленні відбулась аварія між мотоциклом, яким керував ОСОБА_10 , та автомобілем, безпосередньо моменту зіткнення він не бачив, аварія відбулась на їх смузі руху, ОСОБА_13 був у крові та без свідомості.

Допитані свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 показали, що безпосередніми очевидцями дорожньо-транспортної пригоди вони не були, аварія сталась на заокругленні головної дороги між автомобілем та мотоциклом.

Із протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.10.2024 та доданої до нього схеми з фототаблицями (т. 1 а.с. 158-186), вбачається, що місце дорожньо-транспортної пригоди розташовано на автодорозі Т-1014 сполученням Тетіїв-Стрижавка-Сухий Яр-Винарівка в напрямку м. Тетіїв на 15 км. +250 м. що в межах с. П`ятигори вул. Київська 39, Білоцерківського району Київської області за участю автомобіля Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та мотоцикла марки «ДРАФТ», без д.н.з.

Обвинувачений ОСОБА_3 має посвідчення на право керування транспортними засобами категорії «В» та йому на праві власності належить автомобіль Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 187).

Водій ОСОБА_3 на час дорожньо-транспортної пригоди не перебував в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом огляду із використанням приладу Драгер (т. 1 а.с. 188).

Із протоколу огляду місця події від 24.10.2024 та фототаблиць вбачається, що об`єктом огляду є труп ОСОБА_9 , який знаходиться в палаті інтенсивної терапії Білоцерківської міської лікарні (т. 1 а.с. 191-194).

Відповідно до висновку судової медичної експертизи № 591 від 25.10.2024 у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми; перелому кісток основи черепа та лицевого черепа; субарахноїдальних крововиливів; крововиливів в м`яких тканинах навколо перелому; саден та ран на голові та обличчі; ушкоджень селезінки; перелому кісток тазу зліва; крововиливів в м`яких тканинах і нижніх кінцівок та в області ушкоджень; саден, синців та ран на кінцівках. Смерть ОСОБА_9 , 1998 року народження, настала від відкритої черепно-мозкової травми, що проявилась переломом кісток черепа та субарахноїдальними крововиливами. Знайдені, при судово-медичній експертизі трупа ушкодження, заподіяні тупими предметами, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які, згідно з пунктами 2.1.2 та 2.1.3 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу МОЗ No6 від 17 січня 1995 року, є небезпечними для життя та перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті (т. 1 а.с. 195-197).

Із переглянутого судом відеозапису із місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.10.2024, наданого потерпілою, вбачається, що по автодорозі за кілька секунд до ДТП їде автомобіль Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , сама дорожньо-транспортна пригода не зафіксована (т.1 а.с. 199).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/60889-ІТ від 21.11.2024 (т. 1 а.с 201-204), автомобіль Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на момент огляду перебуває в технічно справному стані, технічних несправностей в системі робочого гальма, рульовому керуванні та ходовій частині, які б могли виникнути до ДТП не виявлено.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/111-24/60886-ІТ від 11.11.2024 (т. 1 а.с 206-210), система робочого гальма заднього колеса мотоцикла «ДРАФТ» б/н на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, які б викликали погіршення або відмовлення в роботі системи колеса перед подією, не виявлено.

Система робочого гальма переднього колеса мотоцикла «ДРАФТ» б/н на момент огляду знаходиться в технічно-несправному непрацездатному стані із-за відсутності кронштейну кріплення важеля приводу гальм, троса, важеля приводу кулака приводу гальм, несправність виникла до дорожньо-транспортної пригоди. Водій мотоцикла «ДРАФТ» б/н мав можливість виявити дану несправність шляхом візуального огляду мотоцикла «ДРАФТ» б/н. Система рульового управління мотоцикла «ДРАФТ» б/н знаходиться у технічно - несправному працездатному стані, несправність рульового керування виражена відсутністю демпфера та гайки кріплення трубки рульової колонки з траверсою, дана несправність виникла до дорожньо-транспортної пригоди. Водій мотоцикла «ДРАФТ» б/н мав можливість виявити дану несправність шляхом візуального огляду мотоцикла. При наявності даної несправності в процесі руху, не виключається можливість втрати керованості транспортного засобу.

Елементи підвіски мотоцикла «ДРАФТ» б/н на момент огляду знаходяться в технічно - несправному непрацездатному стані через пошкодження лівого пера вилки переднього колеса та лівого заднього амортизатора підвіски заднього колеса мотоцикла. Дана несправність утворилась в момент зіткнення мотоцикла «ДРАФТ» б/н з перешкодою, оскільки знаходиться в місці найбільшої концентрації механічних пошкоджень. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено.

Система робочого гальма переднього колеса мотоцикла «ДРАФТ» б/н на момент огляду знаходиться в технічно-несправному стані по причині відсутності кронштейну кріплення важеля приводу гальм, важеля приводу гальм, троса, важеля приводу кулака приводу гальм. Дана несправність виникла до дорожньо-транспортної пригоди. Водій мотоцикла «ДРАФТ» б/н мав можливість виявити дану несправність перед виїздом, в процесі експлуатації, шляхом візуального огляду мотоцикла «ДРАФТ» б/н.

При наявності даної несправності ефективність гальмування транспортного засобу зменшується.

Система рульового управління мотоцикла «ДРАФТ» б/н, на момент огляду знаходиться у технічно - несправному, працездатному стані по причині відсутності рульового демпфера та гайки кріплення трубки рульової колонки з траверсою. Дана несправність виникла до дорожньо-транспортної пригоди. Водій мотоцикла «ДРАФТ» б/н мав можливість виявити дану несправність перед виїздом, шляхом візуального огляду мотоцикла. При наявності даної несправності, в процесі руху, не виключається можливість втрати керованості транспортного засобу.

Із висновку експерта № СЕ-19/111-24/60899-ІТ від 27.11.2024 (т. 1 а.с. 212-217), вбачається, що в момент первинного контакту деталі передньої лівої частини автомобіля Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , контактували із деталями лівої бокової частини мотоцикла «ДРАФТ» б/н. В момент первинного контакту повздовжні вісі автомобіля «Renault Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та мотоцикла «ДРАФТ» б/н розташовувались під кутом близько 140° при перехресних напрямках їх руху (див. зображення 21 24). Зіткнення автомобіля «Renault Trafic», н.з НОМЕР_2 з мотоциклом «ДРАФТ» б/н відбулося на проїзній частині вул. Київській, в с. Пятигори Тетіївської ОТГ, Білоцерківського району, Київської області, на смузі по напрямку до а/д Київ - Одеса, до початку утворення «подряпин на намитому піску» (позначка 4 схеми ДТП). Встановити точне зіткнення між автомобілем «Renault Trafic» н.з НОМЕР_3 та мотоциклом «ДРАФТ» б/н не уявляється можливим, по причині відсутності для необхідного комплексу слідової інформації.

Із висновку експерта № СЕ-19/111-24/62303-ФП від 15.11.2024 (т.1 а.с. 219-225), вбачається, що відповідно до даних відеофайлу середня швидкість руху автомобіля «Renault Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_2 , становила 60,30 км/год + - 4,02 км/год.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 06.12.2024 із фототаблицями та схемою (т.1 а.с. 226-236), встановлено, що за участю свідка ОСОБА_3 відтворено обставини дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 16.10.2024 в с. П`ятигори.

Із висновку експерта № СЕ-19/111-24/74116-ІТ від 27.01.2025 (т.1 а.с. 238-245), вбачається, у цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних з технічної точки зору, водій автомобіля «Renault Trafic» повинен був керуватися вимогами пунктів 12.4, 16.14 Правил дорож руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині висновку.

У цій дорожньо - транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, водій мотоцикла «ДРАФТ» б/н, повинен був діяти відповідно до вимог пунктів 12.3, 12.4, 31.4.1 а) Правил дорожнього руху, зміст яких викладений в дослідницькій частині висновку.

В заданій дорожній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, водій мотоцикла «ДРАФТ» б/н при застосуванні ножного гальма (гальма заднього колеса) - (варіанти 1,3 таблиці N?1), при швидкості руху мотоцикла - 50; 60 км/год, та швидкості руху мотоцикла - 60 км/год й застосуванні водієм мотоцикла гальмування ножним та ручним гальмами (варіант 4, таблиці N?1), в заданий момент виникнення йому небезпеки для руху, не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «Renault Trafic» н.з. НОМЕР_4 шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування.

В свою чергу, при застосуванні водієм мотоцикла ножного та ручного гальма (гальма заднього та переднього коліс) - (варіант 2, таблиці N?1) при допустимій швидкості руху - 50 км/год, водій мотоцикла «ДРАФТ» б/н мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «Renault Trafic», н.з. НОМЕР_1 , шляхом своєчасного застосування екстреного гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху водію мотоцикла «ДРАФТ» б/н. Тобто, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед ДТП, водій мотоцикла «ДРАФТ» б/н мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог пунктів 12.3, 12.4, 31.4.1 а) ПДР.

У цій дорожньо-транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, дії водія автомобіля «Renault Trafic» н.з. НОМЕР_5 не відповідали технічним вимогам пунктів 12.4, 16.14 ПДР. Невідповідність дій водія автомобіля «Renault Trafic» н.з. НОМЕР_6 технічним вимога пункту 16.14 ПДР знаходиться в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо - транспортної пригоди. Невідповідність дій водія автомобіля «Renault Trafic», н.з. НОМЕР_1 , вимогам пункту 12.4 ПДР, з технічної точки зору, не знаходяться в причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

У цій дорожньо - транспортній ситуації, при заданих характеристиках дорожньої обстановки та представлених на дослідження вихідних даних, з технічної точки зору, дії водія мотоцикла «ДРАФТ» б/н не відповідали вимог пунктів 12.3, 12.4, 31.4.1 а) Правил дорожнього руху. Невідповідність дій водія мотоцикла вказаним пунктам ПДР знаходиться в причинному зв`язку із виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Із постанов Тетіївського районного суду Київської області від 23.12.2022, від 27.12.2022, від 08.06.2023, від 10.08.2023, від 10.08.2023, від 30.01.2024 вбачається, що потерпілий ОСОБА_9 притягувався до адміністративної відповідальності за керуванням транспортним засобом без посвідчення водія, відповідно до ухвали Тетіївського районного суду Київської області від 12.12.2024 кримінальне провадження щодо ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 382 КК України закрите на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України (т. 1 а.с. 107-125).

Наведені докази є належними та допустимими і в своїй сукупності підтверджують факт отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень в ДТП, внаслідок яких він помер, за участі обвинуваченого, який порушив вимоги п.п. 10.1, 2.3 (6), (д), 16.14 ПДР, а отже суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_3 доведена в повному обсязі і його дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії необережних тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, зокрема ОСОБА_3 має міцні соціальні зв`язки, зареєстроване місце проживання та утримує двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, опікується батьком, який є інвалідом І групи та потребує стороннього догляду.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та відшкодування моральної шкоди.

На думку суду, щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 проявилось в тому, що він попросив пробачення у потерпілих, на стадії досудового розслідування цікавився станом здоров`я потерпілого ОСОБА_9 та надав допомогу на його поховання, ці обставини суду підтвердила потерпіла ОСОБА_7 . Також обвинувачений ОСОБА_3 висловлював жаль щодо вчиненого, суду вказав, що саме внаслідок порушенням ним Правил дорожнього руху сталась дорожньо-транспортна пригода, відшкодував потерпілим 130000 грн. моральної шкоди та надав правдиві свідчення щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного стану, як обтяжуючу обставину вказану в обвинувальному акті, суд не визнає обтяжуючою обставиною, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 при вчиненні кримінального правопорушення не використовував воєнний стан та прокурор в судових дебатах просив не враховувати цю обставину при призначенні покарання.

З урахуванням викладеного, особи обвинуваченого, обставин злочину, які встановлені судом, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових злочинів, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому додаткового покарання, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, суд враховує грубе порушення Правил дорожнього руху з боку обвинуваченого, наслідки які настали, а тому суд приходить до висновку про необхідність призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом, оскільки незастосування додаткового покарання у даному випадку, з одного боку може створити уявлення безкарності, а з іншого, залишає ризик нараження на небезпеку учасників дорожнього руху в майбутньому.

Підстав для застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України, а саме призначення покарання нижче нижчої межі встановленої санкцією статті суд не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 89 КК такими, що не мають судимості (судимість погашається), визнаються особи, засуджені відповідно до ст. 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

В даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_3 , вчинив злочин в період іспитового строку за попереднім вироком від 10.11.2023, що свідчить про існування на момент вчинення нового кримінального правопорушення судимості за попереднім вироком.

Однак відповідно до ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2024 ОСОБА_3 , на підставі ч. 1 ст. 78 КК України, звільнено від покарання, призначеного за вироком від 10.11.2023. Зазначена ухвала суду набрала законної сили та не була переглянута у встановленому законом порядку (т. 2 а.с. 47-48).

Отже, наявність ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.11.2024, яка набрала законної сили, перешкоджає застосуванню в такому випадку ст. 71 КК України, зокрема, такий підхід застосовано Верховним Судом у справі № 484/3214/17 (позиція ККС ВС від 16.05.2023 у справі 647/1695/18).

Згідно ст. 75 КК якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Законодавець надав дискреційні повноваження судам у визначенні можливості застосувати ст. 75 КК.

Вирішуючи питання про застосування ст. 75 КК України в даному випадку, суд враховує позицію обвинуваченого, який розкаявся, в своїх показаннях фактично визнав себе винуватим у вчиненні злочину і відшкодував моральну шкоду, його характеристику, відсутність фактів притягнення до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху як до вчинення злочину так і після, висновок досудової доповіді, із якої вбачається, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства та не становить небезпеки для суспільства, позицію потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які просили суд не позбавляти обвинуваченого волі, та обставини кримінального правопорушення, а саме, що потерпілий ОСОБА_9 , не маючи посвідчення на право керування транспортними засобами, керував технічно не справним мотоциклом і порушив вимоги Правил дорожнього руху, які перебувають в причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, тому суд вважає, що обвинувачений зможе виправитись без відбуття основного покарання, а тому до нього можливе застосування положень ст. 75 КК України та звільнення від відбування основного покарання з випробовуванням із покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Суд вважає, шо саме таке покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави у приватне життя особи винного повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи. Покарання цілком буде необхідне і достатнє для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових злочинів, а також відповідатиме принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та\або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної або юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Потерпіла ОСОБА_6 подала цивільний позов до Приватного акціонерного товариства «Еталон» про відшкодування моральної шкоди, в якому просить з стягнути з Приватного акціонерного товариства «Еталон» на свою користь 96000 тисяч моральної шкоди, в порядку ч.3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Еталон» в судове засідання не з`явився, проте подав відзив на позовну заяву, в якому просить розглядати кримінальне провадження без його участі та відмовити у задоволенні позову, покликаючись на те, що потерпілою не надано довідку про склад сім`ї або витяг із спадкової справи, на підставі яких можна визначити коло осіб, які мають право на страхове відшкодування. Також зазначає, що у померлого ОСОБА_9 є дитина ОСОБА_17 .

Вирішуючи заявлений позивачем ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Еталон» цивільний позов про відшкодування моральної шкоди суд зазначає таке.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Частиною 2 ст.1168 ЦК України, передбачено, що моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з ст. 9 Закону №1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до ст. 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ч. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Під час судового розгляду встановлено та не заперечується сторонами те, що цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Renault Trafic» н.з.. НОМЕР_5 ОСОБА_3 забезпечена полісом ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» № ER-218995197 від 19.01.2024.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX від 09.11.2023, установлено з 01.04.2024 мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 8000 грн.

Таким чином, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, на день настання страхового випадку, становить 96 000 грн.

Як встановлено судом, у померлого ОСОБА_9 є дочка ОСОБА_17 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (т. 2 а.с. 69), яка відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» теж має право на відшкодування моральної шкоди.

Відомості про інших осіб, які відповідно до ч. 3 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» мають право на відшкодування моральної шкоди у матеріалах справи відсутні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення поданого ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Еталон» цивільного позову про відшкодування моральної шкоди в розмірі 48000 тисяч гривень.

Також з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати за проведення судових експертиз в сумі 23877 гривень.

Питання про речові докази слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного основного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк два роки.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Речовий доказ:

- автомобіль Renault Trafic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , залишити в розпорядженні ОСОБА_3 ;

- мотоцикл марки «ДРАФТ», без д.н.з, залишити в розпорядженні ОСОБА_6 ;

- оптичний носій, наданий потерпілою, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лосятин Васильківського району Київської області громадянина України, з повною вищою освітою, не одруженого, фізичної особи підприємця, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 23877 гривень

Цивільний позов ОСОБА_6 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, будинок 8, приміщення 6, код ЄДРПОУ 20080515) на користь ОСОБА_6 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 ) страхове відшкодування моральної шкоди у сумі 48 000 грн (сорок вісім тисяч) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

За приписами ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя ОСОБА_18