Рішення № 13422992, 27.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.01.11р.Справа № 8/191-10 За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прим" (м. Підгороднє, Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 82 001,42 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-прим" (далі-відповідач), з урахуванням уточнення позовних вимог, про стягнення заборгованості за поставлений товар у загальному розмірі 82 001,42 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 75 771,85 грн. - основний борг, 4 474,76 грн. - інфляційні втрати та 1 754,81 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що видаткові накладні, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не містять вказівки, що поставка відбувалась на підставі договору поставки № ВП-30040 від 01.05.2008р., який є предметом розгляду справи. Відсутність посилання у видаткових накладних на договір вважається позадоговірною поставкою. Таким чином, для ствердження про порушення строків оплати вартості поставленого товару по зазначеним видатковим накладним та стягнення 75 771,85 грн. у судовому порядку, позивачу необхідно звернутись до відповідача з вимогою про оплату вартості поставленого товару по зазначеним видатковим накладним.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням № 5200200025374, яке повернулося до господарського суду з відміткою про отримання ухвали суду відповідачем.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Позивач надіслав заяву, в якій просить суд розглянути справу без участі його представника.

Вказане клопотання задоволено судом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ВП-30040 від 01.05.2008р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити товар у строки, обумовлені договором, відповідно до замовлень відповідача, які є невід'ємними частинами договору, а відповідач - прийняти та оплатити на умовах, обумовлених у додатку № 4 до договору, який є невід'ємною частиною договору.

В матеріалах справи знаходяться копії накладних, на підставі яких здійснювалась поставка товару, але в них відсутнє посилання на договір поставки № ВП-30040 від 01.05.2008р., у зв'язку з чим, господарський суд вважає відносини, що виникли між позивачем та відповідачем щодо поставки товару такими, що відбулись за усною домовленістю.

Отже, на підставі усної домовленості, позивачем було поставлено відповідачу товар - кондитерські вироби, що підтверджується накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 47-151, т. 2 а.с. 1-152, т. 3 а.с. 1-150, т. 4 а.с. 1-42).

Відповідачем вказаний товар був оплачений лише частково, внаслідок чого позивачем 02.12.10р. було направлено на адресу відповідача лист-вимогу щодо сплати суми основного боргу у сумі 75 771,85 грн., який був отриманий відповідачем 28.12.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням № 5200200025358, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Вказана вимога направлялась позивачем на підставі ст. 530 ЦК України, оскільки строк виконання відповідачем зобовязання, зокрема, оплати товару, договором не встановлений, а у відповідності зі ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вказана вимога були залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з червня по грудень 2010р. у сумі 4 474,76 грн., а також три проценти річних від простроченої суми за період з 01.03.10р. по 20.12.10р. у розмірі - 1 754,81 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 75 771,85 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 75 771,85 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а відповідно до ст. 181 цього ж кодексу допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 207, 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами вчиняються письмово, а правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Лист-вимога була отримана відповідачем 28.12.10р., що підтверджується поштовим повідомленням № 5200200025358, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару у сумі 75 771,85 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 75 771,85 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначалося вище, відповідач отримав лист-вимогу 28.12.10р., отже, строк оплати поставленого товару є таким, що настав. Останнім днем оплати товару в сумі 75 771,85 грн. є 04.01.2011р.

Позивачем заявлені вимоги стосовно стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з червня по грудень 2010р. у сумі 4 474,76 грн., а також три проценти річних від простроченої суми за період з 01.03.10р. по 20.12.10р. у розмірі 1 754,81 грн.

Враховуючи те, що останнім днем оплати товару в сумі 75 771,85 грн. є 04.01.2011р., нарахування інфляційних та 3% річних, за період з червня по грудень 2010р. та за період з 01.03.10р. по 20.12.10р., відповідно, слід визнати необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для часткового задоволення позовних вимог. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 207, 208, 526, 530, 599, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вега-Прім" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м. Підгороднє, вул. Пушкіна, 6; код ЄДРПОУ 33669196) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (03191, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) - 75 771 грн. 85 коп. основного боргу, 757 грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита, 218 грн. 07 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін