Вирок № 134228079, 20.02.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/890/25

Провадження № 1-кп/354/56/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2026 року м.Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121010000817 від 28 березня 2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нерубайське Біляївського району Одеської області, громадянина України, працюючого по тимчасових заробітках, із професійно-технічною освітою, неодруженого, на утриманні перебувають двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасового проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 спричинив потерпілому умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

23.03.2025 приблизно о 12:00 годині у будинку, що знаходиться в с. Поляниця уч. Подина Надвірнянського району Івано-Франківської області після спільного розпивання алкогольних напоїв між обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на фоні неприязних відносин виник словесний конфлікт.

У ході даного конфлікту обвинувачений ОСОБА_7 усвідомлюючи протиправність і суспільну небезпеку своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно кулаком правої руки наніс два удари у верхню ліву частину живота ОСОБА_6 від чого останній присів та впав спиною на підлогу.

Внаслідок нанесених ударів обвинувачений ОСОБА_7 спричинив потерпілому ОСОБА_6 згідно висновку судово-медичного експерта №258 від 19.04.2025 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми живота: розриву брижі тонкої кишки, розриву селезінки, внутрішньо-черевної кровотечі, лівостороннього післятравматичного пневмотораксу, які у сукупності відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя у момент їх заподіяння, а також внаслідок падіння спиною на підлогу відбувся перелом шостого ребра праворуч, яке відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров`я.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України визнав повністю за обставин, що вказані в обвинувальному акті, підтвердив фактичні обставини справи та надав показання про те, що він працював та проживав разом із потерпілим в с. Поляниця уч. Подина Надвірнянського району Івано-Франківської області. 23.03.2025 був день народження його старшого сина і він вирішив з товаришами відсвяткувати. Приблизно о 12:00 годині у той день він сидів у холі готелю за столом, де розпивали алкогольні напої, підійшов потерпілий ОСОБА_6 , який теж був у стані сп`яніння. З потерпілим у нього попередньо виникали конфлікти на фоні неприязних відносин, оскільки ОСОБА_6 на протязі кількох тижнів зловживав алкоголем, і він неодноразово робив йому зауваження через поведінку, так як вони працювали разом водіями на об`єкті, де він був старший. Вранці 23.03.2025 він побачив у потерпілого горілку і забрав її, а в обід ОСОБА_6 повернувся нетверезий та, підійшовши до нього, відразу почав кричати, погрожував, висловлювався нецензурною лайкою, через що між ними виник конфлікт. У ході даного конфлікту, реагуючи на поведінку потерпілого, який хотів вдарити його у голову, та діючи на випередження, він умисно кулаком правої руки наніс два удари у верхню ліву частину живота ОСОБА_6 та сказав, щоб більше його тут не бачив. Від цих ударів потерпілий присів та впав спиною на підлогу, а потім мовчки піднявся та вийшов із приміщення. Пізніше вранці наступного дня він бачив потерпілого, який сидів на вулиці та скаржився, що його болить бік, у відповідь він сказав йому їхати у лікарню або додому. У вчиненому щиро розкаюється, визнає, що не розрахував силу ударів, після отримання повідомлення про те, що потерпілий перебуває на лікуванні, він добровільно повністю відшкодував йому понесені витрати на лікування у сумі 15000 грн та вибачився перед ним. Просить врахувати, що у нього на утриманні перебуває цивільна дружина та двоє неповнолітніх дітей та обрати йому покарання не пов`язане з позбавленням волі, так як повністю усвідомив протиправність своєї поведінки та обіцяє, що таке більше не повториться.

Обвинувачений ОСОБА_3 , визнавши свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані у ході досудового розслідування і підтверджують його винність у вчиненні інкримінованого правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.

Потерпілий ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив у зв`язку із сімейними обставинами та проживанням у іншій області судовий розгляд проводити у його відсутності. Вказав, що жодних претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має та просить його суворо не карати.

Суд, з`ясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, з`ясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та вважає, що його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Відповідно до ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно із ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до вимог ст.ст.50-65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, його вік, матеріальний та сімейний стан, стан здоров`я, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності має постійне місце реєстрації та проживання, офіційно не працевлаштований, але працює по тимчасових заробітках, неодружений, але перебуває у фактичних шлюбних стосунках та має на утриманні двох неповнолітніх дітей-синів ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, згідно наданої характеристики за місцем проживання характеризується позитивно.

До обставин, які пом`якшують покарання на підставі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжує покарання, суд визнає вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно із досудовою доповіддю Надвірнянського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Івано-Франківській області ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній. Враховуючи інформацію, яка характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства.

З огляду на зазначене, врахувавши суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, суд реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, приходить до переконання про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч.1 ст.121 КК України у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи конкретні обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення і його наслідки, вищенаведені дані про особу винного та його поведінку до та після вчинення кримінального правопорушення, те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, добровільно у повному обсязі відшкодував завдану матеріальну шкоду, негативно та критично ставиться до вчиненого, відсутність відомостей про вчинення ним нових кримінальних правопорушень та притягнення до адміністративної відповідальності, що в цілому характеризує його як законослухняного громадянина та свідчить про відсутність схильності до вчинення протиправних та кримінально-караних діянь, приймаючи до уваги висновок органу пробації, позицію прокурора, який із урахуванням тяжкості вчиненого злочину та наявності обтяжуючої обставини просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, думку потерпілого, який вказав, що будь-яких претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має та просить його суворо не карати, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 без ізоляції від суспільства та вважає за можливе застосувати ст.75 КК України та звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Водночас, суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_3 в період дії іспитового строку, відповідно до ч.1 ст.76 КК України, на нього слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1, п.п.2,3 ч.3 ст.76 КК України.

Вказане покарання, на думку суду, відповідатиме вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, є відповідним вчиненому кримінальному правопорушенню, а також за своїм видом та розміром необхідним та достатнім для досягнення мети не лише кари за вчинене обвинуваченого, а й таким, що буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченим так і іншими особами та буде відповідати принципам гуманності, справедливості, співмірності і індивідуалізації покарання і не ставитиме особистий і надмірний тягар для обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Питання про долю речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.06.2025 щодо обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України на строк до 15.08.2025.

У ході судового розгляду клопотань про продовження терміну дії покладених на обвинуваченого обов`язків, обрання чи зміну йому запобіжного заходу не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3(три) роки.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1, п.п.2,3 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_3 покласти наступні обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи;

-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

-працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

Речові докази у кримінальному провадженні: належні ОСОБА_6 штани джинсові, кофту джинсову та футболку, поміщені у спецпакет Національної поліції України, опломбований пломбою №7298002 та мобільний телефон Redmi QA, поміщений у спецпакет Національної поліції України, опломбований пломбою №CRI1159316, передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 -залишити у розпорядженні останнього, як законного власника;

-медичну карту стаціонарного хворого №4644 від 27.03.2025, поміщену у паперовий конверт №03115912повернути КНП «КОЛ КОР», що знаходиться за адресою: пр. Університетський, 2/5 м. Кропивницький, Кіровоградська область.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Головуючий суддя: ОСОБА_10