Вирок № 134227055, 19.02.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11150/24

Провадження № 1-кп/201/525/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12024041650001524 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, з вищою освітою, працюючого ФОП, маючого на утриманні двох дітей, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -

В судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_4

обвинувачений ОСОБА_3

захисник ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

01.06.2024 року приблизно о 18 год. 00 хв. ОСОБА_3 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та невстановленою особою, прибули до ресторану «19/20», розташованого за адресою: м. Дніпро вул. Барикадна 11-А, де сіли за стіл на літній терасі ресторану, де знаходились інші особи, які також відпочивали, та почали розпивати спиртні напої.

В ході розпиття спиртних напоїв між ОСОБА_3 і особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження з одного боку та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 з іншого боку, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, а саме словесної перепалки, виник конфлікт. В ході якого особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження діючи з хуліганських мотивів та явної неповаги до встановлених норм поведінки, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з особливою зухвалістю, використовуючи нікчемний привід, демонстративно почав виражатись у бік ОСОБА_6 нецензурною лексикою, на що ОСОБА_7 , з метою припинення дій особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження кинув у бік останнього стілець. Після чого ОСОБА_3 , бажаючи продовження хуліганських дій, розпочатих особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, спрямованих на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, винятковим цинізмом, групою осіб, наблизився до ОСОБА_7 , схопивши останнього правою рукою за задню частину шиї, при цьому лівою рукою наніс ОСОБА_7 один удар в область голови. В свою чергу ОСОБА_7 , намагаючись уникнути тілесних ушкоджень, почав відходити назад. ОСОБА_3 продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечність своїх діянь та бажаючи настання наслідків, наблизився до ОСОБА_7 , дістав правою рукою з правої задньої кишені штанів предмет зовні схожий на пістолет, при цьому схопивши ОСОБА_7 лівою рукою за передню частину шиї, наніс ним удар в область обличчя останнього, при цьому зробив постріл із вказаного пістолета в бік відвідувачів закладу. В цей час, особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, з метою продовження своїх хуліганських дій спрямованих на грубе порушення громадського порядку, групою осіб, із застосуванням предмету заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, діставши з кишені ніж, бажаючи спричинити тілесні ушкодження ОСОБА_7 , умисно наніс останньому не менше трьох ударів ножом у тулуб, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді: двох проникаючих колото-різаних поранень передньої черевної стінки, які розпочинаються ранами по лівій бічній стінці, далі переходять в раньові канали, які йдуть спереду назад та дещо зліва направо, з ушкодженням по ходу яких: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, м?язів передньої черевної стінки та проникають в черевну порожнину, з випадінням назовні пасма великого сальника і подальшим ушкодженням нижнього полюсу селезінки та серозної оболонки тонкої кишки, з явищами внутрішньочеревної кровотечі; різаної рани в ділянці лівого ліктьового суглобу. За своїм характером встановлені тілесні ушкодження у вигляді проникаючих колото-різаних поранень черева як кожне окремо) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно пункту 2.1.3-к,о «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. N?6. За характером виявлене тілесне ушкодження у вигляді різаної рани в ділянці лівого ліктьового суглобу відноситься до легких тілесних ушкоджень, як таке, що спричиняє короткочасний розлад здоров?я, тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день). На підставі пункту 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року N?б.

В подальшому, ОСОБА_7 , усвідомлюючи настання небезпеки для свого життя та здоров?я, покинув територію закладу. В свою чергу, ОСОБА_3 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, продовжуючи свої хуліганські дії спрямовані на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, групою осіб не реагуючи на зауваження відвідувачів закладу, продовжили висловлюватися нецензурною лексикою у громадському місці, після чого навмисно стали перевертати на літній терасі ресторану меблі, при цьому пошкодивши столовий інвентар закладу.

Після того, як всі відвідувачі ресторану почали голосно призивати ОСОБА_3 та особу, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження припинити свої дії, останні на прохання своїх знайомих припинили свої хуліганські дії та покинули ресторан.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 разом з особою, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження припинили роботу ресторану на п?ятнадцять хвилин, а саме у період часу з 22.45 до 23.00, чим спричинили ТОВ «19/20» матеріальний збиток на суму 43985,00 грн.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив злочин відповідальність за який передбачена ч. 4 ст. 296 КК України, а саме хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.

19.02.2026 між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 і обвинуваченим ОСОБА_3 укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Вказана угода відповідає формальним вимогам ст. 472 КПК України, зокрема:

- містить формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 296 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому групою осіб, із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень;

- містить істотні для кримінального провадження обставини, такі як ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні досудового розслідування у кримінальному провадженні щодо нього, характер і тяжкість обвинувачення;

- містить беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;

- містить узгоджене сторонами покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки зі звільненням від відбуття покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням;

- містить згоду обвинуваченого на призначення такого виду покарання;

- містить наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні роз`яснено обвинуваченому, що він має право відмовитись від затвердження угоди судом і в цьому разі він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має щонайменше такі права:

- мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;

- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;

- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Також судом роз`яснено обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, роз`яснено характер обвинувачення у вчиненні інкримінованого їй злочину та вид і розмір покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо тяжких кримінальних правопорушень.

Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Судом встановлено, що потерпілим надана згода на укладення угоди.

Також в ході розгляду справи встановлено, що обвинувачений обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, який відноситься до категорії тяжких злочинів згідно вимог ст.12 КК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, а також відсутні умови, що суперечать інтересам суспільства, чи порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим із призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання у виді чотирьох років позбавлення волі зі звільненням обвинуваченого від відбуття покарання з іспитовими строком.

Вирішуючи питання про тривалість іспитового строку та обов`язки, які слід покласти на обвинуваченого, суд враховує, що останній позитивно характеризується, має ряд відзнак та нагород, працює, виховує двох дітей та вважає, що іспитового строку терміном на один рік з покладенням обов`язкових обов`язків визначених ст. 76 КПК України буде достатньо для виправлення обвинуваченого.

При ухваленні вироку суд згідно ч. 4 ст. 374 КПК України має вирішити питання про розподіл процесуальних витрат, а відповідно до п. 13 ч. 1 ч. 3 ст. 368 КПК України, суд ухвалюючи вирок, повинен вирішити на кого мають бути покладені процесуальні витрати і в якому розмірі.

Наявні у кримінальному провадженні витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи зброї від 12.06.2024 № СЕ-19/104-24/24036-ХЗ в розмірі 3407,76 гривень документально підтверджується.

Зі змісту положень ч. 2 ст. 124 та п. 13 ч. 1 ст. 368 КПК України вбачається, що витрати мають бути понесені співучасниками злочину в рівних частинах, а так як відносно одного зі співучасників кримінальне провадження виділене, то з ОСОБА_3 підлягає стягненню половина витрат понесених на експертне дослідження.

В ході досудового слідства було визнано речовими доказами ряд предметів вилучених в ході обшуків, оглядів та затримання обвинуваченого.

Суд вважає за необхідне не вирішувати питання, щодо цих речових доказів, так як кримінальне провадження щодо іншого співучасника ще триває і сторонам кримінального провадження можуть бути потрібними ці предмети, як докази у кримінальному провадженні.

Враховуючи, що 18.06.2025 за обвинуваченого було внесено заставу, яка не була звернута в дохід держави, то відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава підлягає поверненню ОСОБА_8 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373-376, 475 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 19 лютого 2026 року між прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України з випробовуванням, призначивши іспитовий строк один рік.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_3 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на проведення судової експертизи зброї від 12.06.2024 № СЕ-19/104-24/24036-ХЗ в розмірі 1 703,88 гривень.

Заставу в розмірі 196 820 (сто дев`яносто шість тисяч вісімсот двадцять) гривень внесену 18.06.2024 ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_1 по квитанції № 0.0.3712047784.1 повернути ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_1 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Соборний районний суд міста Дніпра протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий суддя ОСОБА_1