Вирок № 134225633, 20.02.2026, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20.02.2026

Єдиний унікальний номер 497/2134/25

Провадження № 1-кп/497/72/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.02.2026 року м.Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Болград обвинувальний акт в кримінальному провадженні № 12025162270000475 від 01.08.2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кубей, Болградського району, Одеської області, громадянина України, за слів: має неповну вищу освітою, не одруженого, утриманців не має, офіційно не працевлаштований, не є особою з інвалідністю, зареєстрованого і фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, особу якого встановлено на підставі паспорту громадянина України № НОМЕР_1 виданого органом 5129 від 11.06.2021 року, РНОКПП НОМЕР_2

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 на весні 2023 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи за місцем свого мешкання, на огородженій присадибній земельній ділянці будинку АДРЕСА_1 , діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне виготовлення, придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, з мотивів забезпечення себе наркотичними засобами для рекреаційного вживання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, одноосібно посіяв та виростив не менше двох рослини роду коноплі у порушення діючого законодавства, більш точної кількості в ході досудового розслідування не встановлено.

Так, положеннями ст. ст. 7, 12, 15 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 діяльність з обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, включених до таблиці II, визначеної Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами в редакції Постанови КМУ від 24.05.2024 № 653 «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів»), здійснюється окрім як суб`єктами господарювання (юридичними особами) за наявності в них ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, що видається у відповідності до Постанови Кабінету міністрів України № 589 від 03.06.2009 «Про затвердження Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом».

За зазначених обставин, наприкінці жовтня 2023 року, більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , реалізуючи свій умисел, перебуваючи на вищевказаній присадибній земельній ділянці зазначеного домоволодіння, діючи незаконно, за відсутності передбаченої Законом відповідної ліцензії, зірвав не менше двох рослини роду коноплі з наявними на них верхівками рослини з квітами, культивованих та вирощених ним за вищезазначених обставин, придбавши таким чином речовину рослинного походження для подальшого виготовлення наркотичного засобу канабісу, включеного до таблиці II, визначеної Постановою Кабінету міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» (зі змінами в редакції Постанови КМУ від 24.05.2024 № 653).

Продовжуючи реалізацію своїх неправомірних дій, ОСОБА_4 зірвані рослини роду коноплі з корінням з наявними на них верхівками рослини з квітами переніс до господарського приміщення за вказаним місцем мешкання, де шляхом висушування рослини з квітами, незаконно виготовив та придбав наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, із вмістом тетрагідроканнабінолу, що перевищує обмеження, встановлені цим Законом, загальна маса якого становить 694,9 грамів, після чого забезпечив незаконне зберігання наркотичного засобу без мети збуту до його виявлення та вилучення співробітниками поліції 01.08.2025.

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за правовою кваліфікацією: незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

Вину свою у вчиненні вище викладених дій обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю та суду пояснив, що дійсно на весні 2023 року на земельній ділянці свого домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 висадив насіння коноплі, з якого проросло два кущі. Він їх виростив, потім зірвав, переніс в сарай де висушив, потім подрібнив. Вказану суміш зберігав там же в сараї свого домоволодіння та вживав шляхом паління.

01.08.2025 року до нього в домоволодіння прийшли співробітники поліції та провели санкціонований обшук, яким він показав місце зберігання цієї речовини та видав пакет з сумішшю трави.

Провину визнає цілком і беззаперечно, у вчиненому щиро кається, зробив відповідні висновки, запевнив суд, що більше не буде вживати наркотичний засіб.

Тим самим обвинувачений підтвердив час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення, що відповідає обставинам, викладеним в обвинувальному акті.

Обвинуваченим ОСОБА_4 подано письмову заяву з проханням розглядати справу згідно ч.3 ст.349 КК України (а.с.73).

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження здійснено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України, з урахуванням визнавальних показів обвинуваченого, та відсутність заперечень з боку сторін кримінального провадження.

Дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за:

-ч.2 ст.309 КК України за кваліфікуючими ознаками: незаконне придбання, виготовлення та зберігання наркотичного засобу без мети збуту, якщо предметом таких дій були наркотичні засоби у великих розмірах.

При визначенні виду й міри покарання обвинуваченій, суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу ОСОБА_4 , який має постійне місце реєстрації і місце проживання (а.с.86), до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с.87), на «Д» обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.88-90).

Обставинами, які пом`якшують покарання відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 , передбачених ст.67 КК України не має.

Крім того, суд приймає до уваги висновок Болградського районного сектору №1 Філії державної установи «Центр пробації» в Одеській області, викладений в досудовій доповіді від 19.02.2025 року, згідно якого обвинувачений ОСОБА_4 оцінюється як правопорушник з середнім рівнем ймовірності скоєння повторних кримінальних правопорушень. Обвинувачений щиро кається у вчиненому, повністю визнає свою вину, має намір офіційно працевлаштуватися. Вважає за можливе виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, за умови встановлення судом певних обов`язків (а.с.66-70).

Частиною 5 ст.314-1 КПК України «Складання досудової доповіді», визначено, що досудова доповідь не може використовуватись у кримінальному проваджені, як доказ винуватості у вчинені злочину.

Також, згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Отже ці дані підлягають обов`язковому врахуванню. Крім того, під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК України.

Відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Конституційний Суд України в Рішенні від 2 листопада 2004 N 15-рп/2004, досліджуючи принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, зазначив таке: […] призначене судом покарання повинно відповідати ступеню суспільної небезпеки злочину, обставинам його вчинення та враховувати особу винного, тобто бути справедливим.

Згідно з принципом індивідуалізації юридичної відповідальності при призначенні покарання суд має враховувати обставини справи (як ті, що обтяжують, так і ті, що пом`якшують покарання) щодо всіх осіб незалежно від ступеня тяжкості вчиненого злочину […] (абзаци сьомий, восьмий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини).

У рішенні від 15 червня 2022 N 4-р (II)/2022 року Конституційний Суд України зазначає, що принцип індивідуалізації юридичної відповідальності […] має виявлятись не лише в притягненні до відповідальності особи, винної у вчиненні правопорушення, а й у призначенні їй виду та розміру покарання з обов`язковим урахуванням характеру вчиненого протиправного діяння, форми вини, характеристики цієї особи, можливості відшкодування заподіяної шкоди, […].

Отже, принцип домірності зобов`язує суд у кожному конкретному випадку домірно застосовувати види покарання та (або) інші заходи кримінально-правового характеру з огляду на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та низку інших фактів і обставин (п. 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2022 N 1-р/2022).

Відповідно покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації, адже застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч.1 ст. 368 КПК, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила.

Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства (див. постанову Верховного Суду від 10 червня 2020 у справі N 161/7253/18).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що виправлення має на меті шляхом примусового впливу на засудженого внести корективи в його соціально-психологічні властивості, нейтралізувати негативні настанови, змусити додержуватися положень закону про кримінальну відповідальність. Досягнення такого результату визнається юридичним виправленням, що є важливим результатом застосування покарання та суттєвим показником його ефективності.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, без позбавлення від ізоляції від суспільства у виді позбавлення волі, зі встановленням відносно нього іспитового строку та покладенням обов`язків на підставі ст.ст. 75-76 КК України.

Визначаючи міру покарання обвинуваченому, суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, оцінюючи усі обставини справи та особу обвинувачуваної.

Вирішення судом процесуальних питань.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. А відтак, суд прийшов до висновку про необхідність скасування заходів забезпечення кримінального провадження, що застосовані на підставі ухвал слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 05.08.2025 року справа №497/195/25, провадження №1-кс/497/645/25 у вигляді арешту майна.

На підставі ч.9 ст.100 КПК України питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відтак, питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України (а.с.79-80, 84), а саме:

- речовину рослинного походження, зовні схожу на рослини роду коноплі у вигляді стебла з листям і суцвіттям, які вилучено та опечатано до полімерного мішку, масою у висушеному стані 581.3 г., яку надалі експертом поміщено до полімерну мішку з пломбою NPU 671452;

- речовину рослинного походження, зовні схожу на рослини роду коноплі у вигляді стебла з листям і суцвіттям, які вилучено та опечатано до полімерного сейф-пакету НПУ за №NPU5580402, масою у висушеному стані 113.6 г., яку експертом опечатано до полімерного пакету експертної служби МВС №6288308.

підлягають знищенню.

Відповідно до статей 118, 122, 124, 126 Кримінального процесуального кодексу України з обвинуваченого ОСОБА_4 належить стягнути на користь Державного бюджету України процесуальні витрати:

-на залучення експерта Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для проведення судової експертизи з дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів: висновок від 12.08.2025 № СЕ-19/116-25/19101-НЗПРАП (згідно із довідкою про витрати на проведення експертизи: за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження») у розмірі 6239.80 гривень (а.с.83).

Цивільний позов по справі не заявлявся.

Міра запобіжного заходу до ОСОБА_4 не застосовувалася та відсутні наразі підстави для її застосування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.100, 128, 129, 368, 370, 373 ч.2, 374, 376, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і на підставі санкції цієї статті призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, що застосовані на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 05.08.2025 року справа №497/1905/25, провадження №1-кс/497/645/25 про арешт майна.

Речові докази:

- речовину рослинного походження, зовні схожу на рослини роду коноплі у вигляді стебла з листям і суцвіттям, які вилучено та опечатано до полімерного мішку, масою у висушеному стані 581.3 г., яку надалі експертом поміщено до полімерну мішку з пломбою NPU 671452;

- речовину рослинного походження, зовні схожу на рослини роду коноплі у вигляді стебла з листям і суцвіттям, які вилучено та опечатано до полімерного сейф-пакету НПУ за №NPU5580402, масою у висушеному стані 113.6 г., яку експертом опечатано до полімерного пакету експертної служби МВС №6288308.

- знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 виданий органом 5129 від 11.06.2021 року, РНОКПП НОМЕР_2

на користь держави процесуальні витрати по справі в сумі 6239.80 гривень (шість тисяч двісті тридцять дев`ять гривень вісімдесят копійок).

Реквізити для оплати процесуальних витрат по кримінальному провадженню:

Кубейська сільська територіальна громада:

отримувач коштів: ГУК в Одеській області/с. Кубей/24060300

код за ЄДРПОУ 37607526

банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

рахунок отримувача: UA038999980313020115000015668

Міру запобіжного заходу до ОСОБА_4 - не застосовувати.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення можуть бути подані апеляційні скарги до Одеського апеляційного суду через Болградський районний суд Одеської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1