Вирок № 134224901, 20.02.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

№ 317/4073/25

№ 1-кп/317/181/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі матеріали кримінального провадження № 12025082230000431 у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Запорізького району Запорізької області, громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2025 року приблизно о 16 годині 30 хвилин ОСОБА_4 , перебуваючи на території дитячого майданчика, розташованого поблизу вулиці Шевченка в селі Володимирівське, побачив на землі іменну банківську картку, емітовану АТ «Універсал Банк» за № НОМЕР_1 , яка видана на ім`я ОСОБА_5 та яка в силу положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» та примітки до статті 358 КК України є офіційним документом спеціальним платіжним засобом доступу до банківського рахунку, внаслідок чого у нього виник злочинний умисел, спрямований на викрадення офіційного документу з корисливих мотивів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на викрадення офіційного документу з корисливих мотивів, ОСОБА_4 привласнив знайдену ним банківську картку потерпілої ОСОБА_5 з наміром в подальшому заволодіти грошовими коштами, які на ній містяться, тобто з корисливим мотивом.

Крім того, в цей же день, після заволодіння банківською карткою потерпілої ОСОБА_5 , у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, діючи умисно, в умовах воєнного стану, ОСОБА_4 зайшов в приміщення магазину «СМАЧНОКОРИСНО» за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Володимирівське, вул. Шевченка, буд. 3А, де в період часу з 17 години 02 хвилини до 18 години 42 хвилини, 06 липня 2025 року здійснив 22 платіжні операції викраденою ним банківською карткою, що належить потерпілій ОСОБА_5 , завдавши їй матеріальної шкоди на загальну суму 5229 гривень 67 копійок.

Крім того, в цей же день, 06 липня 2025 року, ОСОБА_4 достовірно усвідомлюючи, що грошові кошти на банківські картці, емітованій АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_1 , яка видана на ім`я ОСОБА_5 , отримані ним злочинним шляхом, здійснив фінансові операції з цими грошовими коштами, легалізувавши їх.

Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлений.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що 06 липня 2025 року у другій половині дня він йшов додому та зайшов до дитячого майданчика відпочити на лавочці. Біля лавки він побачив банківську картку, яку вирішив взяти.

З цією карткою він зайшов до магазину, який розташований неподалік та спробував нею розрахуватись, придбавши цигарки. Коли йому це вдалось, він ще декілька разів заходив до магазину та в різних відділах придбавав різні товари спиртні напої, цигарки та продукти. Всього він здійснив 22 платіжні операції, після яких картка заблокувалась. Заблоковану картку він викинув на вулиці, а наступного дня до нього прийшли працівники поліції.

У скоєному щиро кається, зазначив, що вся матеріальна шкода була ним відшкодована потерпілій у повному обсязі майже одразу після того, як його виявили працівники поліції.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини скоєння кримінальних правопорушень, погодився з кваліфікацією вчинених ним діянь, сторона обвинувачення та сторона захисту не висловлюють жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд вважає недоцільним дослідження доказів у справі, оскільки дані обставини ніким не оспорюються й у суду немає сумнівів у добровільності позиції сторін кримінального провадження. Враховуючи викладене, судом прийняте рішення щодо проведення судового розгляду в даному кримінальному провадженні в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Прийнявши до уваги добровільні пояснення обвинуваченого, враховуючи обставини кримінального провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 повністю доведена та кваліфікує його дії:

?ч. 4 ст. 185 КК України, оскільки він в умовах воєнного стану вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку);

?ч. 1 ст. 209 КК України, оскільки він, знаючи, що майно одержано ним злочинним шляхом, здійснив фінансові операції з розпорядження цим майном;

?ч. 1 ст. 357 КК України, оскільки він з корисливих мотивів викрав офіційний документ.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, думку прокурора та думку потерпілої, яка подала заяву в якій зазначила про відшкодування їй ОСОБА_4 матеріальної шкоди та відсутності будь-яких претензій до нього, особу винного, який раніше не судимий, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд не вбачає.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд виходить з того, що останній повністю визнав свою провину у скоєнні злочину, проявив щире каяття, та не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра.

За таких обставин, враховуючи особу винного та для досягнення цілей, встановлених ст. 50 КК України, суд вважає доцільним призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 209 КК України у вигляді позбавлення волі, а за ч. 1 ст. 357 КК України покарання у вигляді обмеження волі. При цьому, за ч. 1 ст. 209 КК України суд призначає ОСОБА_4 додаткове покарання у вигляді конфіскації частини його майна. Додаткове покарання у вигляді займати посади в сфері торгівлі або займатись торгівельною діяльністю, як про це просив прокурор у судових дебатах, не може бути призначене ОСОБА_4 , оскільки злочин за ч. 1 ст. 209 КК України вчинений ним без використання службового або іншого становища у сфері торгівлі.

Остаточне покарання ОСОБА_4 суд призначає за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш тяжких покарань більш тяжким та з застосуванням додаткового покарання у вигляді конфіскації частини належного йому майна.

Крім того, враховуючи конкретні обставини даного провадження та думку прокурора, суд вважає можливим застосувати до нього положення статті 75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов`язки, визначені статтею 76 КК України.

Витрати на залучення експертів в кримінальному провадженні відсутні. Долю речових доказів суд вирішує в порядку, визначеному статтею 100 КПК України.

Підстав для обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 357 КК України та призначити йому покарання:

?за ч. 1 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років;

?за ч. 1 ст. 209 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з конфіскацією частнини належного йому майна;

?за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворих покарань більш суворим у вигляді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з конфіскацією частини належного йому майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України:

?періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

?повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: DVD-R диск з інформацією за банківською карткою АТ «Універсал Банк», який зберігається в матеріалах кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025082230000431.

Банківську картку, емітовану АТ «Універсал Банк» за № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_5 , яка передана потерпілій на відповідальне зберігання залишити в користуванні ОСОБА_5 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення лише у випадках, прямо передбачених КПК України.

Головуючий суддя: ОСОБА_1