Ухвала суду № 134224695, 18.02.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/580/20

Провадж.№ 2/481/169/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2026 р. Новобузький районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Вжещ С.І.,

за участю секретаря судового засідання Юхименко Т.М.,

представника позивача Бєлової Р.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Власенка С.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, в порядку загального позовного провадження в м. Новий Буг Миколаївської області заяву представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Белової Родіки Володимирівни про збільшення позовних вимог та надання дозволу на внесення грошових коштів на депозит суду по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної часткової власності в натурі,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новобузького районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної часткової власності в натурі.

07.01.2026 року на електронну адресу суду надійшла заява від представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Бєлової Р.В. про збільшення позовних вимог.

Також, 21.01.2026 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Бєлової Р.В. про надання дозволу на внесення грошових коштів на депозит суду, в якій остання просила надати дозвіл ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області грошові кошти у розмірі 220864 грн. 68 коп.

Представник позивача ОСОБА_2 , адвокат Бєлова Р.В. в підготовчому судовому засіданні заяви збільшення позовних вимог та надання дозволу на внесення грошових коштів на депозит суду підтримала та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені у заявах.

Представник відповідача ОСОБА_1 , адвокат Власенко С.О. в підготовчому судовому засіданні заперечував проти заяви про збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що дана заява фактично змінює предмет позову, оскільки містить нову вимогу про припинення права на частку у спільному майні шляхом виплати компенсації, що не є збільшенням позовних вимог у розумінні ст. 49 ЦПК України. Заявлення вимоги про припинення права власності є самостійним способом захисту права та не може вважатись лише кількісним збільшенням раніше заявленої вимоги. Подана заява фактично містить новий предмет позову. Також заперечував проти заявлених вимог щодо надання дозволу на внесення грошових коштів на депозит суду, посилаючись на те, що фактичне внесення законних підстав не породжує правових наслідків без встановлення законних підстав для припинення права власності. Заявником не надано жодного висновку судової будівельно-технічної або земельно-технічної експертизи щодо неможливості реального поділу майна та жодних належних та допустимих доказів неможливості і реального поділу майна. Дане клопотання є передчасним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Матеріали справи не містять доказів надання згоди на отримання компенсації замість виділу частки в натурі.

Вислухавши пояснення представників сторін та ознайомившись з матеріалами заяви про збільшення позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого судового засідання або до початку першого судового засідання позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру.

Як вбачається із матеріалів заяви про збільшення розміру позовних вимог, така відповідає приписам п.2 ч.2 ст. 49 та ст.183 ЦПК України, подана до закінчення підготовчого судового засідання, копія заяви направлена відповідачу ОСОБА_1 , що підтверджено в судовому засіданні її представником ОСОБА_3 .

Враховуючи наведене, суд вважає наявними підстави для прийняття заяви представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Бєлової Р.В. про збільшення позовних вимог до судового розгляду.

Щодо вимог про надання дозволу на внесення грошових коштів на депозит суду, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

При цьому зі змісту ч. 2 ст.365 ЦК України слідує, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення про задоволення позову. Адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв`язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов`язань перед відповідачем.

У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 367/7792/16-ц, зроблено висновок, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.

У даній справі, позивачка, крім іншого, просить:

1. Поділити майно, що є спільною сумісною власністю позивача та відповідача, а саме: будівельні матеріали використані під час будівництва нежитлової будівлі складу, «літ. Б», загальною площею 305,5 кв.м., розміром 24,44 м. на 12,5 м., 2016 року побудови; душа літ. «В», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; вбиральні літ. «Г», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; огорож №№ 1,2,3,4,5; споруди і заправки літ. «І», скважини літ. «ІІ», басини літ. «ІІІ», за адресою: АДРЕСА_1 - шляхом, залишення у власності будівельних матеріалів використаних під час будівництва нежитлової будівлі складу, «літ. Б», загальною площею 305,5 кв.м., розміром 24,44 м. на 12,5 м., 2016 року побудови; душа літ. «В», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; вбиральні літ. «Г», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; огорож №№ 1,2,3,4,5; споруди і заправки літ. «І», скважини літ. «ІІ», басини літ. «ІІІ», - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , на загальну суму 1 660 056,75 грн. (один мільйон шістсот шістдесят тисяч п`ятдесят шість грн.75 коп.);

2. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з урахуванням різниці компенсацій вартості різниці ідеальних часток позивача та відповідача та компенсації вартості конструктивних елементів, будівельних матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі самочинного будівництва нежитлової будівлі складу, «літ. Б», загальною площею 305,5 кв.м., розміром 24,44 м. на 12,5 м., 2016 року побудови; душа літ. «В», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; вбиральні літ. «Г», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; огорож №№ 1,2,3,4,5; споруди і заправки літ. «І», скважини літ. «ІІ», басини літ. «ІІІ», які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , 220 864 грн. 68 коп. (двісті двадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири гривні 69 коп.);

3. Припинити право спільної сумісної власності на будівельні матеріали використані під час будівництва нежитлової будівлі складу, «літ. Б», загальною площею 305,5 кв.м., розміром 24,44 м. на 12,5 м., 2016 року побудови; душа літ. «В», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; вбиральні літ. «Г», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; огорож № № 1,2,3,4,5; споруди і заправки літ. «І», скважини літ. «ІІ», басини літ. «ІІІ» за адресою: АДРЕСА_1 ;

4. Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на цілу частку будівельних матеріалів, використані під час будівництва нежитлової будівлі складу, «літ. Б», загальною площею 305,5 кв.м., розміром 24,44 м. на 12,5 м., 2016 року побудови; душа літ. «В», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; вбиральні літ. «Г», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; огорож №№ 1,2,3,4,5; споруди і заправки літ. «І», скважини літ. «ІІ», басини літ. «ІІІ», за адресою: АДРЕСА_1 .

Загальна сума грошової компенсації становить 220864 грн. 68 коп.

Таким чином, оскільки позивачем заявлені вимоги, крім інших, про припинення права власності відповідача, попереднє внесення вартості частки у спільному майні на депозитний рахунок суду є обов`язком позивача.

Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, суд дійшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявленого клопотання про надання дозволу на внесення грошових коштів на депозит суду, у зв`язку з чим таке клопотання підлягає задоволенню.

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що дозвіл на внесення грошових коштів на депозитний рахунок суду не є наслідком задоволення пред`явлених позовних вимог, але є забезпеченням позову у разі такого задоволення.

Керуючись ст. 49, 258-261, 353 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти заяву представника позивача ОСОБА_2 , адвоката Белової Родіки про збільшення позовних вимог по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної часткової власності в натурі.

Клопотання представника ОСОБА_2 , адвоката Белової Родіки про надання дозволу на внесення грошових коштів на депозит суду по цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна в натурі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної часткової власності в натурі задовольнити.

Надати дозвіл ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Миколаївській області грошові кошти у розмірі 220864 (двісті двадцять тисяч вісімсот шістдесят чотири) гривні 68 копійок:

Отримувач: ТУ ДСА України в Миколаївській області

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26299835

Банк отримувача ДКСУ, м. Київ

Код банку отримувача (МФО) 820172

Рахунок отримувача UA688201720355229002000016294

Призначення платежу: ухвала Новобузького районного суду Миколаївської області від 18.02.2026 року по справі № 481/580/20, грошова компенсація від ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 за наступне майно: 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 12,1100 га, кадастровий номер 4824583400:03:000:0175, яка розташована в межах території Новоюр`ївської сільської ради Новобузького району Миколаївської області; 1/2 частину житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; 1/2 частки автомобіля марки MITSUBISHI PAJERO SPORT, 2017 року випуску, колір чорний, легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_3 та 1/2 частини конструктивних елементів, будівельних матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі самочинного будівництва нежитлової будівлі складу, «літ. Б», загальною площею 305,5 кв.м., розміром 24,44 м на 12,5 м, 2016 року побудови; душа літ «В», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; вбиральні літ. «Г», загальною площею 1,6 кв.м., 2016 року побудови; огорож №№ 1, 2, 3, 4, 5; споруди і заправки літ. «І», скважини літ. «ІІ», басини літ «ІІІ», які розташовані на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення на неї можуть бути подані разом з апеляційною скаргою на остаточне рішення.

Повний текст ухвали складено 20.02.2026 року.

Суддя С.І. Вжещ