Ухвала суду № 134224028, 20.02.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2742/19 Провадження № 4-с/450/4/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукси Д.А.

при секретарі Глинській У. Я.

за участю скаржника ОСОБА_1

державний виконавець Хурдепи С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Пустомити скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Святослава Хурдепи щодо вчинення виконавчих дій у цивільній справі № 450/2742/19 за позовом ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача вартості недорахованої електричної енергії, -

в с т а н о в и в :

в провадження Пустомитівського районного суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Святослава Хурдепи щодо вчинення виконавчих дій, в якій просить суд визнати наявність юридичного факту постановлення незаконних і необґрунтованих постанов про відкриття виконавчого провадження 24.07.2025 та постанови про доручення на проведення виконавчих дій до Галицького ВДВСУ та Жовківського ВДВСУ про опис та арешт її майна нежитлового та напівпідвального приміщення за адресою АДРЕСА_1 та опис та арешт земельних ділянок в с. Надичі; визнати дії Пустомитівського ВДВСУ при постановлені постанов від 24.07.2025 та 10.12.2025 - неправомірними; скасувати постанови від 24.07.2025 та 10.12.2025, постановлені із грубим порушенням процесуального права та неправильним застосування матеріального права; поновити права заявника в спосіб відшкодування заподіяних збитків (шкоди) довготривалим порушенням прав передбачених Конституцією України, ЗУ «Про виконавче провадження» в розмірі 7 (сім) мільйонів гривень.

Скаргу обґрунтовує тим, що 10.12.2025 Пустомитівським ВДВС винесено постанову про доручення на проведення виконавчих дій Галицькому та Жовківському ВДВС щодо опису й арешту майна, а саме: нежитлового напівпідвального приміщення (магазину) за адресою: АДРЕСА_1 , а також земельних ділянок з кадастровими номерами 4622786400:09:000:0025 та 4622786400:01:004:0012, розташованих у с. Надичі Жовківського району Львівської області. Виконавчі дії здійснюються на підставі виконавчого листа у справі № 450/2742/19 про стягнення на користь ПрАТ «Львівобленерго» 22077,40 грн. вартості недоврахованої електричної енергії. Зазначену постанову від 10.12.2025 скаржниця отримала 21.12.2025, у зв`язку з чим подала клопотання про поновлення строку на оскарження. Вважає постанову незаконною та необґрунтованою з огляду на порушення принципів верховенства права, справедливості, неупередженості та об`єктивності. Зазначає, що не враховано рішення Галицького районного суду від 22.10.2020 у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 , на підставі якого було видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження № 65335745 щодо стягнення майнової шкоди, завданої неправомірними діями, пов`язаними з розкраданням електричної енергії за тією ж адресою (акт про правопорушення ПрАТ «Львівобленерго», протокол № 032657-а від 05.04.2019). Крім того, скаржниця вказує на неспівмірність застосованих заходів примусового виконання. При загальній сумі заборгованості 30793,37 грн. державним виконавцем здійснено опис та арешт не лише нежитлового приміщення, а й земельних ділянок, вартість яких, за її твердженням, у декілька разів перевищує суму боргу. Також зазначає, що накладення арешту на майно позбавляє її можливості реалізувати його для погашення заборгованості, що, з огляду на відсутність доходів та необхідність тривалого лікування, порушує її право на належний рівень життя та фактично унеможливлює виконання зобов`язань перед кредиторами.

10.02.2026 від державного виконавця Хурдепи Святослава Юрійовича надійшли заперечення на скаргу ОСОБА_1 щодо неправомірних дій державного виконавця, в яких просить відмовити у задоволенні скарги в повному обсязі. У запереченнях зазначає, що у Пустомитівському відділі державної виконавчої служби перебуває зведене виконавче провадження №79342612 щодо боржника ОСОБА_1 , яке об`єднує низку виконавчих проваджень про стягнення штрафів, виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та заборгованості на користь ПАТ «Львівобленерго» за виконавчим листом №450/2742/19, виданим 29.06.2021. Постанови про відкриття виконавчих проваджень були належним чином скеровані боржнику рекомендованою кореспонденцією та отримані нею. З 30.06.2025 боржник також має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС. У зв`язку з несплатою заборгованості державним виконавцем вжито заходів примусового виконання. Встановлено наявність у боржника нерухомого майна та транспортного засобу (оголошеного в розшук), при цьому доходи та кошти на рахунках відсутні. У межах зведеного провадження винесено постанови про опис та арешт майна, а також про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення його вартості. Скаржник отримала постанови 21.12.2025 та звернулася зі скаргою 21.01.2026. Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» строк оскарження становить 10 робочих днів. З урахуванням періоду перебування скаржника у медичному закладі строк оскарження все одно пропущено, оскільки скаргу подано на 12-й день. Посилання скаржника на рішення іншого суду є безпідставними, оскільки виконавчий лист №450/2742/19 видано 29.06.2021, тобто після ухвалення рішення, на яке вона посилається. Дії державного виконавця вчинені в межах повноважень та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Вимоги про стягнення з Відділу ДВСУ 7 (сім) мільйонів грн. шкоди є необґрунтованими та не підтверджені доказами.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 подану нею скаргу підтримала, з підстав, викладених у ній, просила задоволити в повному обсязі.

Державний виконавець Хурдепа С.Ю. в судовому засіданні просив у задоволенні скарги відмовити повністю, зазначив, що скарга боржниці є безпідставною та не підтверджена жодними належними доказами. Виконавче провадження відкрито законно, на підставі чинного виконавчого листа і в межах строків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Вивчивши матеріали справи та скарги, суд приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до приписів частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець розпочинає примусове виконання рішень на підставі виконавчого документу, зазначеного у статті 3 Закону:1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов до суду у випадках передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку встановлених законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Судом встановлено, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.09.2020 вирішено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго»,-задоволити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» 22 077,40 грн. вартості недорахованої електричної енергії та стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» судові витрати у розмірі 1921,00 грн. збору та 4000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Постановою Львівського апеляційного суду постановлено апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 25.09.2020 залишено без змін.

Постанова Львівського апеляційного суду не оскаржувалась та набрала законної сили 01.06.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

29.06.2021 Пустомитівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист.

13.10.2025 винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень №77046793, №77046768, №78693511, №78693710 у зведене виконавче провадження №79342612.

04.02.2026 винесено постанову про приєднання виконавчого провадження №80157321 до зведеного виконавчого провадження №79342612.

Відповідно до облікової карти на заведене виконавче провадження №79342612 про стягнення грошових коштів з боржника ОСОБА_1 код РНОКПП: НОМЕР_1 , зазначено, що:

№ НОМЕР_2 з примусового виконання постанови ГБВ №397977 виданої Львівським районним управлінням поліції №2 відділу поліції №3 ГУНП у Львівській області 16.11.2025 про стягнення з ОСОБА_1 1000,00 грн штрафу;

№78693710 з примусового виконання виконавчого листа №450/2742/19 виданого Пустомитівським районним судом 29.06.2021 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ЛЬВІВОБЛЕНЕРГО» 22 077,40 грн. вартості недорахованої електричної енергії, 1921, 00 грн. судових витрат, 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу;

№78693511 з примусового виконання постанови ЕГА №1078009 виданої Львівським районним управлінням поліції №2 відділу поліції №3 ГУНП у Львівській області 07.06.2023 про стягнення з ОСОБА_1 1700,00 грн штрафу;

№77046793 з примусового виконання постанови № 68722958 виданої 21.02.2022 Пустомитівським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення з ОСОБА_1 на Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 300,00 грн. витрат виконавчого провадження;

№77046768 з примусового виконання постанови № 68722958 виданої 30.01.2025 Пустомитівським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення з ОСОБА_1 на Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 794,97 грн. виконавчого збору.

Загальна сума по зведеному виконавчому провадженню №79342612 підлягає до стягнення в розмірі 31793,37 грн.

Згідно з дорученням головного державного виконавця Хурдепи С.Ю. від 10.12.2025 у межах зведеного виконавчого провадження №79342612 було здійснено опис нерухомого майна боржника: до Жовківського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скеровано доручення щодо трьох земельних ділянок: кадастровий номер 4622786400:09:000:0025, за адресою: Львівська обл., Жовківський р., с/рада Надичівська; кадастровий номер 4622786400:18:000:0018, за адресою: Львівська обл., Жовківський р., с/рада Надичівська; кадастровий номер 4622786400:01:004:0012, за адресою: Львівська обл., Жовківський р., с. Надичі; до Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скеровано доручення щодо опису нежитлового півпідвального приміщення загальною площею 26,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №79342612, виданої Жовківським відділом державної виконавчої служби у Львівському районі Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.12.2025, здійснено опис та накладено арешт на нерухоме майно боржника.

Постановою Галицького відділу державної виконавчої служби у м. Львові ЛМУМЮУ від 16.12.2025 у виконавчому провадженні №79342612, нерухоме майно ОСОБА_1 описано та арештовано.

29.12.2025 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з метою визначення вартості описаного та арештованого майна боржника.

Відповідно до відповіді від 02.09.2019 відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_2 .

Згідно з відповіддю № 30796761 щодо наявності зареєстрованого Електронного кабінету в ЄСІТС встановлено, що ОСОБА_1 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС з 30.06.2025

Дослідивши матеріали виконавчого провадження №79342612, боржнику ОСОБА_1 05.02.2025 були скеровані постанови №77046768 та №77046793. Крім того, 25.07.2025 надійшли постанови №78693511 та №78693710. Згідно з даними трекінгу, всі зазначені рекомендовані повідомлення були отримані боржником.

Також, постанови про доручення опису та арешту нерухомого майна боржника від 10.12.2025 були скеровані боржнику за адресою: АДРЕСА_3 , що додатково підтверджується самою боржницею у скарзі, де вона зазначає про їх отримання 21.12.2025.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності, тощо.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до положень частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, зокрема: судових наказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 102, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Воєнний стан, запроваджений в Україні 24 лютого 2024 року, наразі не припинено та не скасовано.

Враховуючи вищенаведене, оскільки строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа у цивільній справі № 450/2742/19 за позовом Приватне Акціонерне Товариство "Львівобленерго" до ОСОБА_1 стягнення коштів, визначений до 01.06.2024, а зазначена дата настала під час дії на території України воєнного стану, а тому, відповідно до положень пункту 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», строки пред`явлення цього виконавчого листа до виконання перервалися та заново встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 березня 2024 року у справі №274/1067/18, зазначивши наступне: «… Строк пред`явлення до виконання вказаного виконавчого листа визначений до 25 червня 2022 року, разом з тим, зазначена дата настала під час дії на території України воєнного стану, тому відповідно до положень пункту 10-2 Розділу ХІІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання перервався.».

У відповідності до приписів ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив, у зв`язку з чим виконавчий лист є таким, що підлягає примусовому виконанню.

Отже, у державного виконавця Хурдепи С.Ю. існував законодавчо визначений обов`язок відкрити виконавче провадження, шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а відтак жодних протиправних та незаконних дій державним виконавцем по відношенню до боржниці не вчинено, а натомість, правомірно, з дотриманням приписів законодавства про виконавче провадження, відкрито виконавче провадження.

Посилання скаржник про визнання незаконними і необґрунтованими постанов про відкриття виконавчого провадження 24.07.2025 та постанови про доручення на проведення виконавчих дій до Галицького ВДВС та Жовківського ВДВС про опис та арешт її майна нежитлового та напівпідвального приміщення за адресою АДРЕСА_1 та опис та арешт земельних ділянок в с. Надичі, суд зазначає, що державний виконавець Хурдепа С.Ю. дія відповідно до вимог закону, оскільки боржнику було надано строк для добровільного погашення заборгованості, однак у визначений термін її не сплачено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у зв`язку з відсутністю добровільного виконання рішення, державний виконавець правомірно перейшов до вжиття заходів примусового виконання, а саме: 10.12.2025 винесено постанову про надання доручень Жовківському та Галицькому ВДВС щодо проведення опису та накладення арешту на належне боржнику нерухоме майно.

Після здійснення опису та арешту майна 29.12.2025 державним виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення його вартості.

Суд погоджується з діями державного виконавця, що проведення оцінки є необхідним етапом виконавчого провадження, оскільки дозволяє встановити ринкову вартість кожного об`єкта, визначити обсяг майна, який буде співрозмірний сумі заборгованості, та забезпечити його подальшу реалізацію з метою повного і фактичного виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, у відповідності до ч. 1-2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 (провадження № 12-127гс19) зроблено висновок, що об`єктом захисту виступає порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 905/2260/17 зазначає, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Отже, захисту підлягає не будь-яке право особи, а лише таке, яке являється порушеним, невизнаним або оспорюється.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Також, суд вважає безпідставними вимоги скаржниці щодо поновлення її прав шляхом відшкодування нібито заподіяних збитків (шкоди) у розмірі 7(сім) мільйонів гривень, які, на її думку, спричинені тривалим порушенням прав, передбачених Конституцією України та Законом України «Про виконавче провадження».

Зазначені вимоги є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами, а доводи скаржниці мають припущений характер.

Крім того, Пустомитівським ВДВС права боржника порушені не були, а дії державного виконавця вчинялися відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», що підтверджується матеріалами справи та поясненнями, наданими у судовому засіданні.

Скаржником не наведено жодних належних і допустимих доказів того, яким саме чином заходи примусового виконання рішень, здійснені державним виконавцем Хурдепою С.Ю., порушили її права чи законні інтереси, у зв`язку з чим заявлена вимога є безпідставною та такою, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене вище, суд встановив, що скарга боржниці є безпідставною, а доводи, викладені в ній, не відповідають фактичним обставинам справи та не узгоджуються з приписами законодавства.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право скаржника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст. 133-141, 447, 450, 451-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, суд, -

у х в а л и в:

поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Святослава Хурдепи.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Святослава Хурдепи щодо вчинення виконавчих дій у цивільній справі № 450/2742/19 за позовом ПАТ «Львівобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача вартості недорахованої електричної енергії, - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяД. А. Кукса