Ухвала суду № 134223727, 19.02.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1907/26

Провадження №1-кс/333/981/26

УХВАЛА

Іменем України

19 лютого 2026 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ТУ ДБР ОСОБА_3 , прокурора Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою укримінальному провадженні №62025080100002499та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Маріуполь Донецької області, громадянина України, який перебував на посаді такелажника 2-го евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти автотранспортного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, солдата, проживаючого за адресою:, АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Мелітополі та м.Запоріжжі) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_3 , звернувся до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №62025080100002499відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 12.07.2024 № 206, солдата ОСОБА_6 призначено на посаду такелажника 2-го евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти автотранспортного батальйону військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України та він вважається таким посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_6 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України (надалі Статуту), бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Разом з цим, солдат ОСОБА_6 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин. Відповідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) №388 від 28.12.2024 солдат ОСОБА_6 направлений на лікування до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР. Де в подальшому ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні з 28.12.2024 до 16.01.2025. У зв`язку з закінченням лікування ОСОБА_6 був зобов`язаний 17.01.2025 прибути до місця служби, а саме до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 НГУ, які на той час дислокувались у АДРЕСА_2 . Таким чином, 17.01.2025, солдат ОСОБА_6 , в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою ухилення від проходження військової служби, не з`явився на службу з лікувального закладу до місця тимчасової дислокації підрозділів військової частини НОМЕР_1 НГУ, які на той час дислокувались у АДРЕСА_2 , свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, заходів для повернення до місця служби та військової частини не приймав та про своє місцеперебування до органів командування, в органи військового та цивільного управління не повідомляв.

Таким чином, ОСОБА_6 за викладених вище обставин, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.4 ст.408 КК України, а саме дезертирство, тобто нез`явлення на службу з лікувального закладу, з метою ухилення від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

У судовому засіданні слідчий підтримав своє клопотання у повному обсязі та послався на обставини, які у ньому були викладені, просив суд обрати підозрюваному запобіжний захід у межах строку досудового розслідування.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені КПК України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують, а також поведінка підозрюваного після вчинення тяжкого злочину, дає підстави вважати, що останній буде і надалі переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Підозрюваний ОСОБА_6 , після роз`яснення йому слідчим суддею прав, передбачених ч.2 ст.193 КПК України, пояснив, що бажає, щоб його інтереси представляла адвокат ОСОБА_5 . Заперечував проти обрання запобіжного заходу, оскільки не має намірів переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Після повернення до військової частини НОМЕР_1 в нього не складаються відносини із керівництвом, оскільки керівники неналежним чином виконують свої обов`язки. Він потребує подальшого лікування у лікаря-психіатра, але йому не дають направлення до відповідного закладу охорони здоров`я.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_5 з урахуванням думки підзахисного заперечувала проти клопотання, оскільки ОСОБА_6 неодноразово лікувався з приводу психічних захворювань, на теперішній час його стан здоров`я не перевірений лікарями. Ризики, на які посилається сторона обвинувачення не доведені.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що 12.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння кримінального правопорушення за ч.4 ст.408 КК України (кримінальне провадження №62025080100002499).

Клопотання слідчого погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 та оформлене відповідно до вимог ст.184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України у повному обсязі.

24.01.2026 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

24.01.2026 року повідомлення про підозру ОСОБА_6 та повістки про виклик на 29,30, 31 січня 2026 року на 10:00 год. до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) були направлені поштовим відправленням за місцем проживання підозрюваного, до військової частини у якій останній проходить військову службу.

В подальшому отримано інформацію від військової частини НОМЕР_1 НГУ, що військовослужбовець ОСОБА_6 перебуває в районі ведення бойових дій в Харківській області та прибути в зазначені дати не має можливості.

17.02.2026 року від командування військової частини НОМЕР_1 НГУ надійшла письмова відмова про надання письмової згоди щодо подальшого проходження військової частини НОМЕР_1 НГУ військовослужбовцю ОСОБА_6 у зв`язку із небажанням останнього виконувати бойові накази командира та недбалим виконанням функціональних обов`язків та поставлених задач.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У рішенні по справі «Феррарі-Браво проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликають підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).

Згідно з п.1 ч.1 ст.178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.408 КК України, підтверджується, зокрема, матеріалами службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_1 НГУ за фактом відсутності на службі військовослужбовця; протоколами допиту свідків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ, які пояснили обставини відсутності ОСОБА_6 на службі; іншими матеріалами кримінального провадження у своїй сукупності.

Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.408 КК України, відповідно до ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином.

При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також оцінює в сукупності такі обставини: міцність соціальних зв`язків та інших обставин слід враховувати наступне:

Міцність соціальних зв`язків: підозрюваний є уродженцем м. Маріуполь Донецької області. На даний час він зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Стан здоров`я: матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_6 проходив стаціонарне лікування у КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР у період з 28.12.2024 по 16.01.2025.

Майновий стан та репутація: підозрюваний раніше не судимий. Він є військовослужбовцем (солдатом) військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України. Проте, згідно з повідомленням командування, він недбало виконував функціональні обов`язки та відмовлявся виконувати бойові накази.

Тяжкість вчиненого правопорушення: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану. За дезертирство (ч. 4 ст. 408 КК України) передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Наявність інших обставин: встановлено, що після завершення лікування підозрюваний не з`явився до місця служби 17.01.2025, діючи з метою ухилення від військової служби.

На думку слідчого судді, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, дані про особу підозрюваного, а саме скоєнні тяжкого злочину в період воєнного стану, конкретні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, а саме: переховування від органів досудового розслідування, свідчить про існування з боку підозрюваної особи наступних ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ч.8 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, оцінюючи ступінь порушення цінностей суспільства у даному кримінальному провадженні, намагаючись забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слідчий суддя вбачає, що клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити і застосувати до останнього запобіжний захід тримання під вартою.

Згідно ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Враховуючи конкретні обставини даного кримінального провадження, суд вбачає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід, а саме заставу, виходячи із вимог ст.182 КПК України.

Приймаючи до уваги вимоги ч.5 ст.182 КПК України, та той факт, що злочин, в якому підозрюється ОСОБА_6 є особливо тяжким, з урахуванням майнового стану підозрюваного, суд вбачає доцільним визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 покладаються обов`язки, передбачені ст.194 КПК України.

Беручи до уваги викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання слідчого є обґрунтованим, підтриманим належними доказами та відповідає вимогам законодавства. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 266 240 гривень, поклавши на нього відповідні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, у разі внесення застави.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Доводи захисника про наявність згідно з медичним документом у ОСОБА_6 розладу психічної діяльності або психічного захворювання заслуговують на увагу та потребують перевірки органом досудового розслідування відповідно до вимог ст. 509 КПК України.

Керуючись, ст.ст.3,176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 198 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Мелітополі та місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Запорізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою укримінальному провадженні №620250801000024993 задовольнити повністю.

Застосувати до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» до 24 березня 2026 року включно.

Строк тримання ОСОБА_6 , під вартою по цьому кримінальному провадженню рахувати з моменту оголошення ухвали суду, а саме з: 19 лютого 2026 року.

Визначити одночасно щодо підозрюваного ОСОБА_6 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. ОСОБА_6 , або заставодавець (інша фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок на депозитний рахунок місцевих загальних судів (отримувач платежу ТУ ДСАУ в Запорізькій області, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ-26316700, рахунок № UA928201720355289002015001205, Державна казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, призначення платежу: застава за (вказати П.І.Б. особи, за яку вноситься застава); номер справи (провадження); суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на підозрюваного ОСОБА_6 , покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження, прокурора, суду за першою вимогою;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця перебування (несення військової служби);

3) утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, а у разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава звертається в дохід держави.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» залежно від місця виконання ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.

Слідчий суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя ОСОБА_1