Рішення № 134223384, 20.02.2026, Новоселицький районний суд Чернівецької області

20.02.2026

Справа № 720/1929/25

Провадження № 2/720/208/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Княгницької Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог служба у справах дітей Чернівецької міської ради про усунення перешкод щодо участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, -

ВСТАНОВИВ:

В липні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки та третьої особи без самостійних вимог про усунення перешкод щодо участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, посилаючись на те, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після розірвання шлюбу між сторонами молодший син ОСОБА_5 проживає з матір`ю, а старший ОСОБА_6 з ним. Відповідачка створює йому перешкоди у спілкуванні із дитиною, налаштовує дитину проти нього, не дозволяє спілкуватися та брати дитину на відпочинок, шкільні канікули та свята до себе, що негативно відображається на дитину. Тому, просив зобов`язати відповідачку не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із дитиною, а також встановити спосіб його участі у вихованні та спілкуванні із дитиною відповідно до рішення органу опіки та піклування.

Позивач направив до суду заяву, в якій позов підтримав та просив задовольнити заявлені вимоги, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.

Представник третьої особи подав до суду заяву, в якій не заперечував щодо задоволення позову.

Відповідачка, будучи належним чином повідомленою про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася та не повідомила суд про причини своєї неявки. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 до ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає з відповідачкою.

В позові позивач посилається на те, що відповідачка створює йому перешкоди у спілкуванні із дитиною та не дозволяє брати дитину на відпочинок, шкільні канікули та свята до себе.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).

Згідно до ч. 1 ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Згідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини. її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Частиною 2 статті 155 Сімейного кодексу України визначено, що батьківські права не можуть здійснюватися в супереч інтересам дитини.

У відповідності до ст. 157 Сімейного кодексу України, той із батьків, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися із дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ст.ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них. має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися нею. якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Таким чином, питання про виховання дитини батьки повинні вирішувати спільно. В свою чергу позивач зобов`язаний брати участь у вихованні своєї дитини і має право на особисте спілкування з нею, а відповідачка не має права перешкоджати спілкуванню позивачки з дитиною.

Згідно зі статтею 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтереси дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом. Батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень. Батьки мають право звернутися за захистом прав та інтересів дітей і тоді, коли відповідно до закону вони самі мають право звернутися за таким захистом.

За змістом ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 553/21 від 23 жовтня 2017 року, виходячи з інтересів дитини, орган опіки та піклування встановив певні способи участі батька у вихованні дитини.

Вирішуючи спір між батьками, які проживають окремо, суд виходячи з рівності прав та обов`язків батька й матері щодо дитини, ухвалює рішення, яке відповідає інтересам дитини.

Зважаючи на ту обставину, що відповідачка створює перешкоди у спілкуванні позивача із дитиною та не дозволяє йому брати участі у вихованні дитини, суд вважає позові вимоги обґрунтованими, у зв`язку із позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на звернення позивача до суду з позовом, який послався на порушення його прав відповідачкою та задоволення позову судом, судові витрати мають бути стягнуті на його користь з відповідача.

На підставі ст.ст.19, 141, 150, 154, 155, 157, 159 СК України, ст.ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства», суд керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не перешкоджати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити ОСОБА_1 спосіб для участі у вихованні та спілкуванні із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом встановлення наступних годин спілкування, а саме:

- першу та третю суботу місяця;

- другу та четверту неділю місяця та щосереди за місцем проживання батька з ночівлею;

- встановити можливість перебування дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 два тижні під час шкільних літніх канікул у батька за місцем його перебування;

- надати можливість батькові ОСОБА_1 забирати сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дому або школи в дні побачень особисто;

- встановити необмежене спілкування батька ОСОБА_1 із сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто, засобами відеозв`язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору за подання позову до суду в сумі 1211 гривень 20 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ляху Г.О.