Рішення № 134217745, 19.02.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/7796/25

Провадження № 2/496/976/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області в складі:

головуючої судді Шаньшиної М.В.,

за участю: секретаря судового засідання Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду Біляївського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 64 407,28 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Посилається на те, що 21.02.2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем було укладено електронний Договір № 1454282 про надання споживчого кредиту. Сума кредиту складає 6 500 грн., строк кредиту 359 днів з 21.02.2024 року по 15.02.2025 року із періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Договір № 1454282 від 21.02.2024 року був підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Х580».

На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон Кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 , виконало та надало йому кредит в сумі 6 500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед Відповідачем за Кредитним договором виконало.

Надалі у період з 21.02.2024 по 27.06.2025 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 3 517,72 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 3 517,72 грн.

Надалі Відповідач оплати за Кредитним договором не здійснював.

Враховуючи невиконання Відповідачем своїх боргових зобов`язань перед Кредитором 27.06.2025 року між: ТОВ «Слон Кредит», як клієнтом, та ТОВ «ФК«ФІНТРАСТ УКРАЇНА», як фактором, було укладено Договір факторингу № 27062025, згідно з умовами якого Клієнт відступив Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.06.2025 року №27062025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 1454282 від 21.02.2024 року загальна сума заборгованості склала 64 407,28 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 6500 грн., заборгованості за процентами 54 657,28 грн., штрафні санкції 3 250 грн.

Ухвалою суду від 22 грудня 2025 року відкрито провадження по цивільній справі, судовий розгляд постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача подав заяву про заміну найменування позивача у зв`язку із зміною найменування позивача з ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" на ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал", а також просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з`явився, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав. Внаслідок чого суд вважає, що можливо розглянути справу за його відсутності, оскільки у справі наявні достатні матеріали про права та взаємовідносини сторін.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює заочне рішення, що відповідає положеннямст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Між ТОВ «Слон Кредит» та відповідачем укладено договір, а саме: договір про надання споживчого кредиту від 21.02.2024 року. За умовами Кредитного договору ТОВ " Слон Кредит " надає ОСОБА_1 кредит в розмірі 6 500 гривень (п. 1.2 Кредитного договору) строком на 359 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.3 Кредитного договору).

Відповідно до зазначених вище умов Додаткового договору, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в загальній сумі 6500 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПЕЙТЕК».

У період з 21.02.2024 по 27.06.2025 Відповідачем здійснено оплати на рахунок Первісного кредитора в розмірі 3 517,72 грн., які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 0 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 3 517,72 грн.

27.06.2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» укладено договір факторингу № 27062025. Відповідно до умов якого ТОВ " Слон Кредит " відступило за грошові кошти ТОВ "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" право грошової вимоги, строк зобов`язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ " Слон Кредит ". Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

У ст.1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, відповідно до ч.1ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Уклавши договір відступлення прав вимоги (факторингу) № 27062025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до позивача перейшло право вимоги щодо стягнення з відповідача вищевказаної суми боргу.

Так, статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Зокрема, відповідно до ч. 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмір та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як убачається з матеріалів справи, кредитор свої зобов`язання перед позичальником виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти, однак позичальник взяті на себе за кредитним договором зобов`язання належним чином не виконав, що призвело до утворення заборгованості.

Враховуючи зазначене, до Позивача відповідно до укладеного Договору факторингу від 27.06.2025 року №27062025 року перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Договором № 1454282 від 21.02.2024 року.

Згідно з розрахунком заборгованості, в наслідок несвоєчасного виконання зобов`язання, відповідач на момент звернення із позовною заявою, заборгував перед позивачем борг за кредитним договором № 1454282 від 21.02.2024 року загальною сумою 64 407,28 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 6500 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 54 657,28 грн., штрафні санкції 3250 грн.

Заборгованість по кредиту, комісії та відсотках позивач визначив вірно. Доказів сплати кредиту, комісії та відсотків відповідач не надав. За таких обставин він повинен сплатити позивачу кредит та відсотки за користування кредитом.

Вирішуючи питання про сплату штрафних санкцій, суд враховує, що відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначено статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин відповідач не повинен нести відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій.

Відповідачу у даному випадку нарахування процентів за користування кредитним коштами, виданими в рамках Кредитного договору, здійснювалося в межах строку користування кредитом, враховуючи вимоги чинного законодавства та на підставі умов Кредитного договору. Таким чином, факт укладення Кредитного договору та наявності права грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором беззаперечно доведено належними та допустимими доказами.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Суд, відповідно до ст. 89 ЦПК України оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності приходить до висновку що заявлені вимоги підлягають задоволенню, а право позивача на повернення кредиту та сплату процентів захисту.

У зв`язку з цим суд стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1454282 від 21.02.2024 року загальною сумою 61 157,28 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 6500 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 54 657,28 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд керується наступним.

Позивач у зв`язку із захистом своїх прав поніс судові витрати які складаються із наступного: судового збору при поданні позовної заяви у розмірі 2422 грн. 40 коп., та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024 року (а.с.140), заявки на виконання доручення від 10.12.2024 року, рахунку на оплату від 10.12.2024 року, акту №6404 від 10.12.2024 року, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката становить 10 000,00 грн.

Таким чином, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною з огляду на складність та фактичний розгляд справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Також Верховний Суд, здійснюючи розгляд справи №873/212/21, у якій досліджував питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що суд може зменшити розмір указаних витрат, коли відображена у відповідних доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та є неспіввісною з обсягом наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт.

Таким чином, витрати на професійну правничу допомогу у даній справі у сумі 10 000,00 грн. є не співмірними із складністю цієї справи, наданим адвокатом, обсягом та часом послуг у суді (розгляд даної справи здійснювався за відсутності представника позивача), не відповідають критерію розумності їхнього розміру, співмірності та справедливості. Суд дійшов висновку про зменшення розміру таких витрат від попередньо заявленої суми та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 гривень.

Згідно із ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданого платіжної інструкції № 6710 від 17.11.2025 року, позивач за подання даного позову до суду, сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 гривень, а тому, у зв`язку з частковим задоволенням позову відповідачем підлягає відшкодуванню сума судового збору пропорційна до розміру задоволених вимог, а саме 2 300,16 гривень (розмір задоволених позовних вимог помножено на розмір сплаченого судового збору та поділено на розмір заявлених позовних вимог: 61 157,28 грн. ? 2422,40 грн. ? 64 407,28 грн.). При цьому суд враховує роз`яснення, надані Пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. № 36 постанови № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст. ст.11, 15, 16, 509, 510, 525, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст.4, 5, 19, 89, 141, 259, 263-265, 284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1454282 від 21.02.2024 року загальною сумою 61 157,28 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 6500 грн., нарахованих процентів первісним кредитором 54 657,28 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 2 300,16 гривень, витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.В. Шаньшина