Рішення № 134216004, 18.02.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/5004/25

Номер провадження 2/585/332/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі: головуючого судді - Євлах О.О.,

за участі: секретаря судового засідання - Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Фінансова компанія «Фінтраст капітал»

до

відповідача ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про наступне:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

1. 26 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» (далі позивач) звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5123753 від 20.11.2024 року у розмірі 36361,90 гривень, 2422 грн. 40 коп. повернення судового збору та 3500,00 гривень витрат на оплату правничої джопомоги.

1.2. Позов обґрунтував тим, що 20.11.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», Первісний кредитор) та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач) укладено Договір № 5123753 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі - Договір). Згідно цього Договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошовій кошти в сумі 10000 гривень, а позичальник зобов`язалася у встановлений Договороу строк повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені Договором. ( п.5.4.1 Договору)

Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_2 виконало та надало йому кредит в сумі 10000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 .

31.07.2025 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі Договору факторингу № 31/07/2025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача за договором № 5123753 від 20.11.2024 року.

У зв`язку з невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором № 5123753 від 20.11.2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 36361,9 грн., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту - 7899,99 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 16508,91 грн., нарахованих процентів ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» за 107 календарних днів 8453 грн., штрафні санкції в розмірі 3500 грн.

2. Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3.У судове засідання сторони не з`явилися.

4.Представник позивача просив розгляд справи проводити за відсутності позивача, проти ухвали заочного рішення у справі не заперечував.

5. Відповідач в судове засідання не з`явився. Про день і час розгляду повідомлений через оголошення розміщене на офіційному сайті «Судова влада» . Клопотання про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його обов`язкової участі суду не надав.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

6. Ухвалою суду від 05 січня 2026 року (а. с.108) було постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

7. Оскільки відповідач повідомлений про дату, час та місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

8. Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом, та зміст спірних правовідносин.

9. 20.11.2024 року ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором 55431 Заяву про прийняття пропозиції на укладення Договору про встановлення ділових відноси та використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. ( а.с.68)

10. 20.11.2024 року ОСОБА_1 підписала Договір №5123753 про надання коштів на умовах споживчого кредиту згідно якого сума кредиту 10000 гривень, строк кредитування 360 днів, стандартна процентна ставка 1,00%, знижена процентна ставка 0,01%. Згідно п.6.3 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за Договором Товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу Товариства сплатити Товариству штраф у розмірі 75% від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2 день кожного факту.(а.с.73-85)

11. 20.11.2024 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту згідно якого сума кредиту 10000 гривень, строком на 360 днів на споживчі потреби, стандартна процентна ставка 365,00 % річних(а.с.88-89)

12. Згідно розрахунку заборгованості за Договором № 5123753 від 20.11.2024 року станом на 31.07.2025 року ОСОБА_3 нараховано заборгованість в розмірі 27908,90 грн. з яких тіло кредиту 7899,99 грн, відсотки 20470,00 грн, штраф 3500,00 грн. ( а.с.92-96)

13. Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «ФК`Фінтраст Капітал» за Договором №5123753 про надання споживчого кредиту від 20.11.2024 року за 107 календарних днів ( з 01.08.2025 року по 15.11.2025 року) ОСОБА_1 нараховано заборгованість : основний бор 7899,99 грн, відсотки стандартна % ставка 8453,00 грн. ( а.с.97-98)

14. 31.07.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФК «Фінтраст капітал» та ТОВ «Лінеура Україна» укладено Договір факторингу №31/07/2025 згідно якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» прийняло право вимоги до боржників відповідно до Реєстру боржників. ( а.с.36-46)

15. Згідно листа №253-0108 від 01.08.2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення»20.11.2024 року о 16:34:10 на суму 10000 номер картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі IPay.ua -571930333, призначення платежу: зарахування платежу 10000 грн на картку НОМЕР_1 .(а.с.67)

16.Згідно платіжної інструкції №3704 від 04.08.2025 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» сплатило на користь ТОВ «Лінеура Україна» оплату за договором факторингу №31/07/2025 від 31.07.2025 року. ( а.с.53)

17. До позовної заяви позивач надав Статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» «Фінтраст Капітал» ( а.с.16-22), Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» ( а.с.32-35), Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємціва та громадських формувань ТОВ «Лінеура Україна» ( а.с.47). Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Лінеура Україна» ( а.с.54-63)

18. Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 16.02.2026 року на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Повідомлено, що по рахунку № НОМЕР_2

( НОМЕР_3 ) було зараховано кошти на суму 10000,00 грн від 20.11.2024 року. ( а.с.114)

V. Норми права

19. За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст.634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12 Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

V. Оцінка Суду.

20. Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для часткового задоволення позову.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що 20.11.2024 року ОСОБА_1 підписала Договір №5123753 про надання коштів на умовах споживчого кредиту згідно якого сума кредиту 10000 гривень, строком на 360 днів.

Суд приходить до висновку, що загальний розмір заборгованості за кредитним договором №5123753 від 2.11.2024 року становить - 32861,90 гривень з яких: 7899,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 24961,91гривень заборгованість за відсотками.

З наданих суду доказів вбачається, що ТОВ «ФК» «Фінтраст капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №5123753 від 2.11.2024 року .

У суду не має сумнівів, що саме ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в сумі 10000 гривень від ТОВ «Лінеура Україна».

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 3500,00 грн., то суд дійшов наступного.

За умовами кредитного договору, штраф в розмірі 75% від суми невиконаного зобов`язання нараховується за 2-й день кожного факту такого невиконання ( п.6,3,Договору а.с.79)

Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав законної сили 24 грудня 2023 року, виключено пункт 6-1 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" щодо звільнення позичальників на період воєнного стану в Україні від сплати неустойки (штрафів, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит. На підставі внесених змін, за договорами, укладеними з 24.01.2024, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.

Разом із тим, пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Станом на час виникнення спірних правовідносин ще не набув чинності Закон про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо приведення у відповідність до Закону України "Про споживче кредитування".

Таким чином, на день нарахування неустойки чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику).

У постанові від 22.06.2021р. у справі № 334/3161/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням кодексу не може бути усунено шляхом застосування правила, за яким із прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним раніше. Кодекс є основним актом цивільного законодавства, тому будь-які зміни в регулюванні одно предметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого кодексом. Суб`єкт законодавчої ініціативи зобов`язаний разом із законопроєктом про інакше регулювання цивільних відносин подати проєкт про внесення відповідних змін до ЦК. Якщо ж ЦК не змінився, колізійний принцип lex posterior derogat priori, за яким пізніший закон скасовує попередній, не застосовується. Норма ЦК превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акту, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що договір позики відповідачем укладено 20.11.2024 року, тобто під час дії воєнного стану в Україні, неустойка за прострочення виконання зобов`язання нарахована позивачем під час дії воєнного стану, який триває дотепер, станом на час виникнення спірних правовідносин чинним був пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за договором, і ця норма ЦК України є пріоритетною та превалює над нормою Закону України "Про споживче кредитування", суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3500 грн. та відсутність підстав для їх задоволення.

З огляду на вищевикладене, виходячи з доведеності позовних вимог, суд приходить до висновку, що позов про стягнення заборгованості за Договором №5123753 від 2.11.2024 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_4 , підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 32861,90 гривень з яких 7899,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 24961,91гривень заборгованості за відсотками, в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

VІІ. Розподіл судових витрат.

21. За змістом статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції від 22 грудня 2025 року позивач сплатив на користь держави судовий збір в розмірі 2422,40 гривень ( а.с.102)

У зв`язку із частковим задоволенням позову на користь позивача підлягає стягненню з відповідача 2189,12 грн. судового збору.(2422,40*90,37%/100%)

22. Щодо витрат на правничу допомогу адвокатів, суд зазначає наступне.

Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги позивач надав: Договір№10/12-2024 від 10 грудня 2024 року ( а.с.50-51), Заявку №14112 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024 року від 24.11.2025 року ( а.с.69-70), розрахунок витрат на оплату правничої допомоги з вартістю виконаних робіт 10000 гривень. ( а.с.91), Акт прийому-передачі виконаних робіт( наданих послуг) згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року з вартістю послуг на оплату правничої допомоги 10000 гривень. ( а.с.99)

Враховуючи складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, суд вважає, що зазначені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн є неспівмірним з обсягом роботи проробленій адвокатом, у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 гривень у відшкодування витрат на правову допомогу.

З цих підстав,

керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81,141,258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити частково .

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 32861,90 грн., з яких сума кредиту 7899,99 грн, сума процентів за користування кредитом 24961,91 грн.

3. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» 2189,12 гривень судового збору та 3000,00 гривень витрат на оплату правничої допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Сумського апеляційного суду через єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, або через Роменський міськрайонний суд Сумської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ел. пошта fintrust@ukr.net тел. 380990698140 адреса Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27. приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Оксана ЄВЛАХ