Рішення № 134209848, 19.02.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8646/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Одеської митниці Державної митної служби України від 23.09.2024 №131-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 »;

- поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці Державної митної служби України;

- стягнути з Одеської митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.09.2024 по день фактичного поновлення на роботі.

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу Одеської митниці Державної митної служби України «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби та припинено 23.09.2024 року державну службу на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці. В обґрунтування підстав звільнення та припинення державної служби згідно наказу про звільнення було визначено порушення ОСОБА_1 . Присяги державного службовця у зв`язку з чим було припинено дію контракту про проходження державної служби від 01.02.2024 №152. Підставою ухвалення наказу про звільнення та припинення дії контракту слугувало проведення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_1 відповідно до наказу Одеської митниці від 08.08.2024 №105-дс «Про порушення дисциплінарного провадження». Вважаючи наказ про застосування дисциплінарного стягнення протиправним позивач звернувся до суду з цим позовом.

30.12.2025 року від представника Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що проаналізувавши Положення № 63, Положення про Відділ, умови Контракту №152 та посадову інструкцію головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці, затвердженої в. о. начальника Одеської митниці Сергієм Гринчишиним 30.01.2024, Комісія, зробила висновок, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду на державній службі, має виконувати свої посадові обов`язки чесно, неупереджено із дотриманням Конституції України та інших актів законодавства України, вживати у межах компетенції заходів щодо належного здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що перемішуються через митний кордон України суб`єктами ЗЕД та громадянами, які здійснюють операції з товарами в зоні діяльності відділу митного оформлення; запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил. Однак, ОСОБА_2 , обіймаючи посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці, з метою отримання неправомірної вигоди, використовував своє службове становище, можливості пов`язані із займаною посадою, свій службовий авторитет митного органу, недобросовісно, несумлінно виконував свої посадові обов?язки, а саме використовував своє службове становище в приватних інтересах задля отримання неправомірної вигоди за сприяння у здійсненні громадянкою ОСОБА_3 безперешкодного ввезення та вивезення товарів поза митним контролем. 3 огляду на зазначене, Комісія встановила, що ОСОБА_2 , обіймаючи посаду державної служби - головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці, використовував своє службове становище та надані йому повноваження задля власної вигоди та незаконного збагачення, отримуючи доходи із незаконних джерел.

Заяви чи клопотання від сторін.

30.12.2025 року до суду від представника Одеської митниці надійшло клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, яке обґрунтовано тим, що складність даної справи полягає у характері спірних правовідносин та предметі спору, які потребують надання усних пояснень з метою з`ясування всіх обставин.

Процесуальні дії, вчинені судом.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розпорядженням керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи» від 10.12.2025 року № 626, у зв`язку з довготривалою відсутністю головуючого судді Каравана Р.В., призначено повторний автоматизований розподіл справи № 420/8646/25.

10.12.2025 року справа № 420/8646/25 за результатами автоматизованого розподілу була передана для розгляду судді Одеського окружного адміністративного суду Бутенку А.В.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 року справу прийнято до провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці про розгляд справи № 420/8646/25 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Обставини справи.

01.02.2024 року між Одеською митницею та громадянином України ОСОБА_1 укладено Контракт № 152 про проходження державної служби, відповідно до якого ОСОБА_1 призначається на посаду державної служби головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці.

08.08.2024 року наказом в.о. начальника Одеської митниці № 105-дс «Про порушення дисциплінарного провадження», відповідно до статей 65, 68, 69, 71, 72 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу», Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року № 1039, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, на підставі доповідної записки відділу відомчої безпеки та контролю Одеської митниці від 02.08.2024 року № 25/25/34895, порушено дисциплінарне провадження стосовно головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці ОСОБА_4 .

Наказом від 03.09.2024 року № 120-дс продовжено строк здійснення дисциплінарного провадження, порушеного наказом Одеської митниці від 08.08.2024 року № 105-дс «Про порушення дисциплінарного провадження» стосовно оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці ОСОБА_4 .

16.09.2024 року на електронну адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про розгляд дисциплінарної справи.

23.09.2024 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ складено акт про відмову від надання пояснень, в якому зазначено що ОСОБА_1 не надав письмові пояснення.

23.09.2024 року Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Одеської митниці внесено подання за результатами розгляду дисциплінарної справи, сформованої за результатами здійснення дисциплінарного провадження, порушеного на підставі наказу Одеської митниці від 08.08.2024 року № 105-дс «Про порушення дисциплінарного провадження», яким відповідно до статей 64, 65, 66, 67 Закону України «Про державну службу», за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8, 9 та останнього абзацу частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пунктами 5 та 10 Контракту № 152, підпунктами 3.1.1., 3.1.3., 3.12., 4.3., 5.1. та 5.3. Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки правників Державної митної служби України, які затверджені наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, порушення Присяги державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого територіального органу Держмитслужби, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарної справи рекомендує застосувати до головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби.

Наказом в.о. начальника Одеської митниці від 23.09.2024 року № 131-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 », за неналежне виконання основних обов`язків державного службовця, визначених пунктами 1, 2, 6, 7, 8, 9 частини першої статті 8 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII), обов`язків, визначених підпунктами 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1 та 5.3 Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України та пунктами 3 та 5 Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, завдань, визначених пунктами 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 01.02.2024 № 152, порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків (пункт 7 частини першої статті 8 Закону № 889-VIII), тобто вчинив дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 1 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, що в свою чергу негативно вплинуло та завдало шкоди репутації та інтересам Одеській митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби, що унеможливлює подальше виконання ним посадових обов`язків, застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державної служби з 23.09.2024 року, припинивши дію контракту про проходження державної служби від 01.02.2024 року № 152.

Зважаючи на притягнення до відповідальності у вигляді звільненні за відсутності будь-яких доказів порушення присяги державного службовця, а також на безпідставність висновків комісії, відсутності вчинення самого проступку, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Джерела права й акти їх застосування.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 17 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст.8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: 1) дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; 3) поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; 4) з повагою ставитися до державних символів України; 5) обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; 6) забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; 7) сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); 8) виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; 9) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; 10) запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; 11) постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; 12) зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; 13) надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах, та контракті про проходження державної служби (у разі укладення).

Згідно з ч.1 ст. 64 Закону № 889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

В силу вимог ч.1 ст. 65 Закону № 889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з ч.2 ст. 65 Закону № 889-VIII дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу кримінального або адміністративного правопорушення; 15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Відповідно до ч.3 ст. 65 Закону № 889-VIII правилом державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення або постановлення відповідної окремої ухвали суду.

Згідно з ч.1 ст. 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

За змістом частин першої, десятої, одинадцятої статті 69 вказаного Закону для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Закону № 889-VIII рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

Згідно з ч.2 ст. 77 Закону № 889-VIII у рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Частиною шостою статті 77 Закону № 889-VIII визначено, що державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року № 1039 (далі - Порядок № 1039).

Відповідно до ч.ч.4, 5 Порядку № 1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб`єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.

Пунктом 24 Порядку № 1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Пункт 25 Порядку № 1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону.

Відповідно до п.31 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.

Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.

Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п`ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.

Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.

У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.

Згідно з п.33 Порядку № 1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.

Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.

Висновки суду.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку - об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта, суб`єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом № 889-VIII, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Так, дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх обов`язків. Так, складовими дисциплінарного проступку є дії або бездіяльність працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) та порушенням або ж неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність складу дисциплінарного проступку.

Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку складається з протиправної поведінки суб`єкта (працівника), шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними й поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає в порушенні трудових обов`язків, закріплених нормами загального та спеціального законодавства про працю: Кодексом законів про працю України, Законом України «Про державну службу», правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, а також у порушенні або невиконанні наказів і розпоряджень власника, уповноваженої ним адміністрації.

Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку.

Отже, наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті та обставин допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення й час виявлення самого проступку, а також обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.

Аналогічна правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 09.12.2019 року у справі № 813/3820/17, від 01.11.2022 року у справі № 380/3045/21.

Як вбачається з оскаржуваного наказу, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби став висновок про неналежне виконання позивачем основних обов`язків державного службовця, Правил етичної поведінки працівника Державної митної служби та порушення Присяги державного службовця.

Наказом Державної митної служби України від 02.09.2021 року № 668 затверджені Кодекс та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України (далі - Наказ № 668).

Положеннями п.п. 3.1.1, 3.1.3 Наказу № 668 передбачено, що працівники під час виконання своїх службових повноважень зобов`язані: неухильно додержуватися вимог Конституції України, Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «;Про запобігання корупції», нормативно-правових актів Міністерства фінансів України, розпорядчих документів Держмитслужби, положень про структурні підрозділи та посадових інструкцій працівників (п. п. 3.1.1); неухильно виконувати правила етичної поведінки Держмитслужби (п. п. 3.1.3).

Згідно п.п. 3.12 Наказу № 668, працівники мають дбати про авторитет державної служби, а також про позитивну репутацію Держмитслужби, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до п.п. 4.3 Наказу № 668 працівники не повинні допускати, у тому числі у позаробочий час, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам Держмитслужби чи негативно вплинути на репутацію працівника або Держмитслужби.

Пунктом 5 Контракту №1284, укладеного з позивачем, передбачено, що особа відповідно до зазначеного контракту зобов`язується виконувати завдання та досягти визначених показників результативності, ефективності та якості їх виконання, протягом строку дії контракту, а саме, зокрема: дотримуватися законодавства (у тому числі, антикорупційного) розпорядчих актів Держмитслужби та Митниці під час виконання службових обов`язків, додержання службової дисципліни, етики поведінки державного службовця; виконувати доручення, наданих керівником Митниці та Митного поста.

Згідно з п. 10 Контракту №1284, особа зобов`язана, зокрема, виконувати обов`язки, визначені у Законі України «Про державну службу» та відповідних положеннях про структурні підрозділи державного органу, посадовій інструкції, та умови зазначеного контракту.

У частині першій статті 36 Закону №889-VIII передбачено, що особа, призначена на посаду державної служби вперше, публічно складає Присягу державного службовця такого змісту: "Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов`язки".

Аналізуючи зміст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв`язку з цим як порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Верховний Суд неодноразово висловлював аналогічне розуміння змісту поняття «порушення присяги», зокрема, в постановах від 04.04.2018 у справі № 826/6646/16, від 27.11.2019 у справі №815/4824/13-а, від 17.04.2020 у справі №826/8164/16, від 31.08.2022 у справі №826/8773/18 та інших.

Із системного аналізу Закону №889-VIII вбачається, що законодавець висуває підвищені вимоги до державного службовця, що пов`язані зі спрямованістю діяльності державного службовця на служіння суспільству. У свою чергу, неналежне виконання державним службовцем основних обов`язків державного службовця, порушення Присяги, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Отже, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, в силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати та не вчиняти дій, які підривають авторитет державного органу в якому він працює чи носять корисливий або протиправний характер.

Звільнення за порушення Присяги може мати місце тоді, коли особа скоїла проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання нею своїх обов`язків.

Судом встановлено, що позивача було звільнено зі служби на підставі п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону №889-VIII за порушення Присяги державного службовця.

Так, вході здійснення дисциплінарного провадження, встановлено ряд фактів, які вказують на проступки з боку ОСОБА_1 проти інтересів державної служби, що суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього, як до посадової особи органу державної влади, що призводить до приниження авторитету державної служби та унеможливлює виконання ними своїх обов`язків, а саме:

Головний державний інспектор ОСОБА_2 , а також співробітник митної служби Республіки Молдова ОСОБА_5 (Anatolie Bazilevici), 13.06.1984, які, використовуючи своє службове становище, вимагали та отримали неправомірну вигоду від громадянки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при перевезенні товарів на митну територію України. Також працівник митної служби Республіки Молдова ОСОБА_6 , який діючи разом та за попередньою змовою з ОСОБА_1 , самостійно, використовуючи своє службове становище, перевозив товари, які належать фізичним особам, без наявних документів на територію Республіки Молдова, отримуючи за це частину неправомірної винагороди, використовуючи особистий транспортний засіб марки «Vokswagen Passat», держаний номер НОМЕР_1 .

Під час проведення слідчої дії - обшук в приміщенні адміністративної будівлі відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці в період часу з 09 год. 10 хв. по 11 год. 25 хв. у ОСОБА_4 , головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці, виявлено та вилучено грошові кошті у сумі 600 доларів США., 600 молдавських лей та 900 грн.

Тобто, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби слугувало неналежне виконання його основних обов`язків.

Також, суд враховує, що поряд з цим відбулось затримання позивача в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України за підозрою у скоєнні кримінального правопорушення, за передбаченого частиною 3 статтею 368 Кримінального кодексу України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування та ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 26.07.2024 року по справі № 522/11386/24.

Суд зазначає, що в цьому випадку, особою було вчинено діяння, несумісне з його посадою. Так, позивачем вчинений проступок, який проявився у недотриманні вимог пунктів 1, 2 6, 7, 8 та 9 частини першої статті 8 Закону України «Про державну службу», пункту 5 Контракту, та пункту 10 5 та 10 Контракту про проходження державної служби від 01.02.2024 року № 152, підпунктів 3.1.1, 3.1.3, 3.12, 4.3, 5.1 та 5.3 Кодексу етичної поведінки працівників Державної митної служби України, пунктів 3 та 5 Правил етичної поведінки працівників Державної митної служби України, затверджених наказом Держмитслужби від 02.09.2021 № 668, чим порушив Присягу державного службовця в частині несумлінного виконання своїх обов`язків. Тим самим, позивач скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення вжито за вчинення дій, що підривають авторитет митниці і її працівників в очах громадськості і порушує етику поведінки працівника митної служби. Тобто, наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності ґрунтується на самостійних підставах, а тому суд не приймає до уваги твердження позивача щодо того, що його винуватість має підтвердити тільки вирок, який набере законної чинності, а не припущення, викладені у поданні дисциплінарної комісії.

Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 06.10.1982 у справі «X. v. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (див. mutatis mutandis рішення Європейської комісії з прав людини від 07.10.1987 у справі «C. v. the United Kingdom» про неприйнятність заяви № 11882/85).

Гарантована пунктом 2 статті 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11.02.2003 у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які, згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції, охоплюються поняттям спору щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Аналогічний правовий висновок висловив Верховний Суд у постанові від 30.08.2022 року у справі № 120/8381/20, який, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує при вирішенні даного спору.

Разом із цим, в рамках дисциплінарного провадження, було проведено моніторинг мережі Інтернет на предмет публікацій з приводу зазначеної події.

В ході здійснення вищевказаного заходу встановлено, що факт затримання головного державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці Дениса Лазара за підозрою у отриманні неправомірної вигоди за безперешкодне проходження поза митним контролем товарів, що переміщуються через кордон України, мала широке висвітлення на сторінках мережі Інтернет за посиланнями:

https://www.facebook.com/ssu.odesa?locale=uk UA

https://suspilne.media/odesa/809113-inspektora-odeskoi-mitnici-ta-jogokolegu-z-susidnoi-kraini-vikrili-na-habari/

https://ua.korrespondent.net/ukraine/4707555-pratsivnykiv-odeskoi-mytnytsizatrymaly-na-khabari

https://anticorruption-vymir.com.ua/2024/08/08/inspektora-odeskoyi-mytnyczizatrymaly-na-habari/

https://epi.org.ua/news/nalagodiv-shemu-habariv-na-mitnici-povidomleno-pid/

В цілому проведеним моніторингом з`ясовано, що вказана подія викликала чималий суспільний резонанс серед населення України, що в свою чергу підриває авторитет Одеської митниці та Державної митної служби України вцілому.

Досліджені в ході судового розгляду докази свідчать про обізнаність позивача з вимогами Закону України «Про державну службу», Закону України «Про запобігання корупції», з правилами етичної поведінки в митних органах України у тому числі, в частині запобігання одержанню неправомірної вигоди.

Суд зазначає, що дискредитація посадовою особою митних органів Державної митної служби України за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим виконанням службових обов`язків.

Таким чином, дії позивача, встановлені в ході дисциплінарного провадження, є такими, що підривають авторитет і довіру до Державної митної служби України як органу державної виконавчої влади, який реалізує державну митну політику та державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи, що є неприпустимим.

Так, із системного аналізу положень статей 65-66 Закону № 889-VIII вбачається, що державний службовець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку, який полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, однією із підстав для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є порушення Присяги державного службовця, за яке передбачене звільнення з посади державної служби.

Отже, порушення Присяги державного службовця є самостійною підставою для звільнення.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про те, що звільнення ОСОБА_1 зі служби в Одеській митниці відбулось саме у зв`язку з порушенням останнім службових обов`язків, що виявилось у порушенні вимог Присяги державного службовця, Закону України «Про державну службу», Кодексу та Правила етичної поведінки працівників Державної митної служби України та Контракту про проходження державної служби, оскільки позивачем скоєно проступок, який підриває довіру та авторитет митних органів, їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим виконанням службових обов`язків та перешкоджає подальшій реалізації права на державну службу.

З огляду на викладене, ознайомившись з оскаржуваними наказами та матеріалами, які стали підставою для їх прийняття, суд вважає, що суб`єктом владних повноважень не порушено норми Закону № 889-VIII щодо застосування дисциплінарного стягнення до позивача, враховано всі істотні обставини справи, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Одеської митниці Державної митної служби України від 23.09.2024 №131-дс «Про застосування дисциплінарного стягнення у відношенні ОСОБА_1 » є безпідставними, у зв`язку з чим не належать задоволенню.

Відповідно є безпідставними та необґрунтованими позовні вимоги позивача щодо поновлення його на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Придунайський» Одеської митниці Державної митної служби України.

Згідно з ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та достатності, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати не розподіляються.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 77, 90, 139, 242-246, 250 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на посаді - відмовити.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя А.В. Бутенко

.