Рішення № 134209505, 19.02.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 р. № 400/3818/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бульби Н.О. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, провизнання протиправною та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2024 №703114292404, №702214292404,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивачка) звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2024 № 703114292404, № 702214292404.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, зазначає, що контролюючий орган прийняв рішення, що суперечать законодавству. З 19.02.2018 року проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 . Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Отже такі рішення, прийняті 15.04.2024 року, є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд ухвалою від 30.04.2024 відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи воєнний стан та ведення бойових дій на території Миколаївської області, з метою безпеки учасників судового процесу, суд не призначав судового засідання, та розглянув справу без виклику сторін (в порядку письмового провадження).

Відповідач надіслав відзив, заперечує проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції зазначає, що Головним управлінням ДПС у Миколаївській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 щодо дотримання податкового законодавства. За результатами перевірки встановлено: - неможливість здійснення ОСОБА_1 господарських операцій з урахуванням часу та обсягів матеріальних ресурсів, економічно необхідних для переробки шкур ВРХ; - відсутність у ОСОБА_1 необхідних умов для досягнення результатів відповідної економічної діяльності через відсутність технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; - здійснення ОСОБА_1 операцій з товарно матеріальними цінностями, які не могли бути вироблені в строки і в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Відповідно до пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу (у редакції до 01.08.2023) було встановлено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Отже, строки давності встановлені статтею 102 Податкового кодексу в 1095 днів були зупинені через карантин та військовий стан у періоді з 18.03.2020 по 31.07.2023. Таким чином, станом на момент прийняття постанови строки давності складають: - по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік 1028 днів (769 днів (з 09.02.2018 по 18.03.2020) + 259 днів (з 01.08.2023 по 15.04.2024)); - по декларації платника єдиного податку 939 днів (680 днів (з 09.05.2018 по 18.03.2020) + 259 днів (з 01.08.2023 по 15.04.2024)).

Також відповідач надіслав додаткові пояснення. Заперечує проти задоволення позову, зазначає, що граничний строк подання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік було 09.02.2018, граничним строком подання декларації платника єдиного податку було 09.05.2018, а отже саме з цих дат відраховуються строк в 1095 днів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 була зареєстрована в статусі фізичної особи- підприємця з 11.12.2017.

19.02.2018 проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

На підставі наказу ГУ ДПС у Миколаївській області від 04.03.2024 №321-п у період з 20.03.2024 до 22.03.2024 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків фізичної особи ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 11.12.2017 по 19.02.2018, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 11.12.2017 по 19.02.2018..

За результатами перевірки фізичної особи ОСОБА_1 ГУ ДПС у Миколаївській області складено Акт № 5100/14-29-24-04/ НОМЕР_1 від 29.03.2024 та встановлено порушення платником податків:

1) пункт 176.1 статті 176, пункт 177.10 статті 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, пункт 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України 16.09.2013 року №481, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року №1686/24218, а саме книга обліку доходів та витрат за період здійснення діяльності з 11.12.2017 по 31.12.2017 відсутня (не реєструвалась);

2) пункт 177.2, підпункт 177.4.5 пункт 177.4 статті 177 Розділу ІV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ зі змінами та доповненнями, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 11.12.2017 по 31.12.2017 на суму 216218,06 грн;

3) підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункт 51.1 статті 51, підпункт «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755- VІ із змінами і доповненнями та пункт 3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року №4, а саме податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податку, а також сум утриманого з них податку (ф.1-ДФ) за ІV квартал 2017 рік, І квартал 2018 рік, не надані до контролюючих органів;

4) пункт 2 частини другої статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, до перевірки книга обліку доходів та витрат не надана (відсутня);

5) частина 8 стаття 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування» від 08 липня 2010 року за №2464 VІ із змінами та доповненнями, а саме cума нарахованого єдиного внеску за період з 11.12.2017 по 31.12.2017 рік в розмірі 705,55 грн. по граничному строку сплати 09.02.2018 сплачено не своєчасно (станом на 09.02.2018 року існувала переплата 704,00 грн., сума боргу 1,55 грн., сплачена 12.02.2018 в сумі 2,00 грн;

6) пункт 4 частини 2 статті 6 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зі змінами та доповненнями в частині термінів подання встановлених пункту 9, 11 розділу ІІІ Порядку від 14 квітня 2015 року №435 «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік наданий не своєчасно по граничному строку надання 21.03.2018 наданий не своєчасно (фактично наданий 30.03.2018);

7) пункт 1 частини 2 статті 6, пункту 2 частини першої статті 7, частини восьмої статті 9 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями, щодо заниження єдиного внеску за період з 11.12.2017 по 31.12.2017 на суму 8985,45 грн;

8) пункт 161 Підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) щодо заниження військового збору від здійснення господарської діяльності, що підлягає сплаті до бюджету за період з 11.12.2017 по 31.12.2017 рік в сумі 18018,17 грн;

9) пункт 63.3 статті 63, розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), пункт 8.1 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 09 грудня 2011 року N 1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року N 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за N 503/25280, а саме в реєстраційних даних платника податків - фізичної особи відсутня інформація про нежитлове приміщення розташоване за адресою: вул. Пархоменко, буд. 8, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500, яке використовувала в діяльності;

10) підпункт 49.18.2. пункту 49.18 статті 49, пункту 294.6 статті 194 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, а саме податкова декларація платником єдиного податку ІІ групи (ліквідаційна) надана несвоєчасно по граничному строку надання 10.05.2018 (фактично наданий 06.03.2019).

За результатами проведеної перевірки Головним Управлінням ДПС у Миколаївській області були складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 15.04.2024 № 703114292404, № 702214292404.

Не погодившись із винесеними податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі-ПК України) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/ або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 113.1 ст. 113ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Положеннями абз. 1 п. 102.1 ст. 102 ПК України визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 392, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені).

В свою чергу, відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України під грошовим зобов`язанням платника податків розуміється сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з матеріалами справи позивачка не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки грошове зобов`язання нараховано контролюючим органом поза межами граничних строків застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Як встановлено судом, граничний строк подання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік - 09.02.2018, граничний строк подання декларації платника єдиного податку - 09.05.2018, а отже саме з цих дат відраховуються строк в 1095 днів.

Водночас, відповідно до Закону України від 17.03.2020 № N 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (чинний з 18.03.2020), Податковий кодекс України доповнено пунктом 522 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення": на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу (у редакції до 01.08.2023) було встановлено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За таких обставин, строки давності, встановлені статтею 102 Податкового кодексу в 1095 днів, були зупинені через карантин та воєнний стан у періоді з 18.03.2020 по 31.07.2023. Таким чином, станом на момент прийняття постанови строки давності складають: - по податковій декларації про майновий стан і доходи за 2017 рік 1028 днів (769 днів (з 09.02.2018 по 18.03.2020) + 259 днів (з 01.08.2023 по 15.04.2024)); - по декларації платника єдиного податку 939 днів (680 днів (з 09.05.2018 по 18.03.2020) + 259 днів (з 01.08.2023 по 15.04.2024)).

Отже, твердження позивачки про сплив строків давності для проведення перевірки не відповідає дійсності.

Іншого обґрунтування протиправності оскаржуваних повідомлень-рішень позивачка не надає.

З урахуванням викладеного, відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ 44104027) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 19.02.2026.

Суддя Н.О. Бульба