Рішення № 134209479, 19.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16443/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі ГУ ПФУ в Одеській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач 2), в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 10.06.2025 № 134550018482 про відмову ОСОБА_1 , у перерахунку пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи з 01.01.1983 по 31.12.1987 в АО «Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14355» відповідно до довідки про заробітну плату від 16.06.2015 № 22, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області відповідно до ст. 24 - 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058 - IV від 09.07.2003 зарахувати до страхового стажу періоди роботи: 01.03.2014 - 19.11.2014 - в Салгірському міжрайонному управлінні водного господарства, 19.11.2014 - 21.05.2015 в Державній бюджетній установі Республіки Крим «Салгірського міжрайонного управління водного господарства», 21.05.2015 - 27.04.2020 в Державній бюджетній установі Республіки Крим «Кримського управління водного господарства і меліорації», 27.04.2020 - 19.07.2021 - в Сімферопольському філіалі Державної бюджетної установи Республіки Крим «Кримського управління водного господарства і меліорації», здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що при розгляді поданих позивачем документів відповідач -1 надав їм формальну оцінку та прийняв протиправне рішення про відмову в призначенні пенсії, не врахувавши до страхового стажу період роботи в АО «Сімферопольське автотранспортне підприємство №14355». Тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 18.08.2025 було залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

21.08.2025 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 25.08.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

03.09.2025 від відповідача 1 за вх. №71199 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що зарахування страхового стажу здійснюється з врахуванням законодавчих норм визначених Законом №1058, на підставі відомостей персоніфікованого обліку, що містяться в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру, а за періоди до 01.01.2004 на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058. ОСОБА_1 25.04.2025 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії. Відповідно до п. 4.2 Порядку №22-1 розгляд документів, наданих до заяви для перерахунку пенсії ОСОБА_1 провадився за принципом «екстериторіальності» ГУ ПФУ в Одеській області. Так, ГУ ПФУ в Одеській області, розглянувши заяву позивача від 25.04.2025 щодо перерахунку пенсії прийнято рішення від 01.05.2025 №134550018482 про відмову у перерахунку пенсії із більшого страхового стажу за період роботи з 2014 по 2021 роки в Симферопольському управлінні водного господарства та меліорації та зарахування заробітної плати та за період роботи з 01.01.1983 по 31.12.1987 в АО «Сімферопольське автотранспортне підприємство №14355», оскільки з 01.01.2023 рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Для української сторони цей міжнародний договір припинив дію 19.06.2023 у відповідності до листа Міністерства закордонних справ від 29.12.2022 №72/14-612-108210. Отже, пенсії громадянам, які проживали/працювали на території рф, призначаються на умовах, визначених Законом №1058, а зарахування до страхового стажу періодів роботи в рф починаючи з 01.01.1992 по теперішній час, не передбачено чинним законодавством. Таким чином, відсутні підставі за доданими документами до заяви від 25.04.2025 зарахувати до страхового стажу спірні періоди роботи на території рф та обчислити пенсію по довідці заробітної плати за період з 01.01.1983 по 31.12.1987, оскільки організація знаходиться на території рф. Крім того, відповідно до вимог ч. 1 ст. 40 Закону довідки про заробітну плату потребують підтвердження первинними документами. Первинні документи на підставі яких була видана довідка про заробітну плату позивача підтвердити неможливо. На думку представника, ГУ ПФУ в Одеській області правомірно відмовлено у перерахунку пенсії та зарахуванні до страхового стажу відносно ОСОБА_1 спірний період роботи на території рф у зв`язку з відсутністю належних повноважень в підтвердженні страхового стажу та заробітної плати. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

15.09.2025 від відповідача 2 за вх. №73958 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Позивач 25.04.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії, а саме зарахування періоду роботи з 2014 по 2021 в Сімферопольському управлінні водного господарства та врахувати заробітну плату згідно довідки від 16.06.2025 № 22 виданої АО Сімферопольське автотранспортне підприємство № 14355. За результатами розгляду заяви та за принципом екстериторіальності про проведення перерахунку пенсії за віком ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 10.06.2025 № 134550018482, про що повідомлено позивача. Підставою відмови у проведенні перерахунку пенсії є те, що за результатами розгляду заяви стаж та довідка про заробітну плату не може бути врахована, оскільки з 01.01.2023 рф в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992. Тому на осіб, які працювали в рф після 01.01.1992 не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку. Представник відповідача - 2 також зазначив, що підстав для зарахування періодів роботи позивача на території АРК до страхового стажу з 01.01.1992 та врахуванням довідки про заробітню плату відсутні. Просив суд відмовити у задоволенні позову.

16.09.2025 від позивача за вх. №74207 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач пояснив, що не можна вважати правомірною відмову ГУ ПФУ в Одеській області у перерахунку пенсії позивача та зарахуванні до страхового стажу періоди роботи в Автономній Республіці Крим та на тимчасово окупованій території України - Автономній Республіці Крим у зв`язку з відсутністю, на думку відповідача, належних повноважень в підтвердженні страхового стажу та заробітної плати «на території рф». Позивач зазначив, що заперечення відповідача, які викладені у відзиві, не ґрунтується на законі, є безпідставними та таким, що не підлягають задоволення. Позовні вимоги підтримує позивач в повному обсязі та просить суд такі задовольнити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.

25.04.2025 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії, а саме зарахування періоду роботи з 2014 по 2021 в Сімферопольському управління водного господарства та врахувати заробітну плату згідно довідки від 16.06.2025 №22 виданої АО «Сімферопольське автотранспортне підприємство №14355».

За принципом екстериторіальності, заява з документами ОСОБА_1 про зарахування призначення/перерахунок пенсії розглядалися ГУ ПФУ в Одеській області.

Так, за результатами розгляду заяви про проведення перерахунку пенсії за віком ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії від 10.06.2025 №134550018482.

Оскаржуване рішення відповідачем 1 мотивоване тим, що за результатами розгляду заяви стаж та довідка про заробітну плату не може бути врахована, оскільки з 01.01.2023 рф в односторонньому порядку припинила участь в Угоді про гарантії прав держав учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1993. Тому, на осіб, які працювали в рф після 01.01.1992 не поширюються норми Угоди щодо врахування при призначенні пенсії російського стажу та заробітку.

Позивач із такою відмовою не погоджується, відтак змушений звернутися до суду за захистом своїх законних прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Умови призначення пенсії за віком передбачено ст. 26 Закону №1058-IV.

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Закон України № 1058-IV набрав чинності 01.01.2004, до цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ (далі Закон №1788-ХІІ).

Статтею 56 Закону №1788-ХІІ визначено види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

Так, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Таким чином, до набрання чинності 01.01.2004 Законом №1058-IV періоди трудової діяльності зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, тобто відповідно до ст. 3 та ст. 56 Закону №1788-ХІІ на підставі трудової книжки, диплому про період стаціонарного навчання, військового квитка та інших документів, які підтверджують періоди роботи, а з 01.01.2004 - згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку пропорційно до сплати страхових внесків.

За змістом ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Також, згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2022 у справі №380/13452/22 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 10.08.2022 №134550018482 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 05.02.1976 по 02.09.1976 в Сімферопольському БУМ тресту «Кримбудмеханізація», з 01.06.1978 по 01.11.1979 на автобазі «Турист» Кримської обласної ради з туризму та екскурсій; зобов`язано ГУ ПФУ у Львівській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 02.08.2022.

Так, на підставі рішення суду, ГУ ПФУ в Одеській області з 02.08.2022 призначив позивачу пенсію за віком.

У зв`язку із доповненням ст. 24-1 Закону України №1058ІV 25.04.2025 позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії із більшого страхового стажу за період роботи з 2014 року по 2021 рік в Сімферопольському управлінні водного господарства та меліорації та зарахування заробітної плати за період роботи з 01.01.1983 по 31.12.1987 в АО «Сімферопольське автотранспортне підприємство №14355».

Згідно записів з трудової книжки НОМЕР_1 , позивач працював з:

- 15.02.1981 по 20.05.2005 водієм 1 класу автоколини №2202 (ВАТ АТП -14355);

- 10.06.2013 по 28.02.2014 водієм 1 класу Салгірського міжрайонного управління водного господарства;

- 01.03.2014 по 19.11.2014 водієм 1 класу Салгірського міжрайонного управління водного господарства;

- 19.11.2014 по 01.01.2015 водієм 1 класу Державної бюджетної установи Республіки Крим «Салгірського міжрайонного управління водного господарства»;

- 01.01.2015 по 21.05.2015 водієм автомобіля 4 розряду Державної бюджетної установи Республіки Крим «Салгірського міжрайонного управління водного господарства»;

- 21.05.2015 по 27.04.2020 водієм автомобіля 4 розряду Державної бюджетної установи Республіки Крим «Кримське управління водного господарства і меліорації»;

- 27.04.2020 по 19.07.2021 водієм автомобіля 4 розряду служби механізації Сімферопольського філіалу;

Відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, відповідач 1 покликався на те, що з 01.01.2023 рф припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Щодо врахування до страхового стажу періодів роботи на території Автономної республіки Крим з 01.01.1983 по 31.12.1987 та з 01.03.2014 по 19.07.2021, суд зазначає таке.

Як вже зазначалося вище, позивач у період з 01.03.2014 по 19.07.2021 працював водієм Державної бюджетної установи Республіки Крим «Салгірського міжрайонного управління водного господарства», що підтверджується записами в трудовій книжці НОМЕР_1 .

Зазначені періоди роботи ГУ ПФУ в Одеській області не зараховані до загального страхового стажу позивача, у зв`язку з припиненням рф з 01.01.2023 участі в Угоді про гарантії прав громадян держав учасниці Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.

Питання пенсійного забезпечення регулюються, а також регулювалися на момент набуття позивачем страхового стажу двосторонніми угодами в цій галузі, а також Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода), згідно із ст. 1 якої, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством країни, на території якого вони проживають.

Ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлено чи буде встановлено законодавством держав-учасниць Угоди (ст. 5 Угоди).

Статтею 6 Угоди встановлено, що призначення пенсій громадянам держав-учасників Угоди проводиться за місцем проживання.

Для визначення права на пенсію громадянам держав-учасниць Угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої із цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до введення в дію цієї Угоди.

За змістом цих норм стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується до пільгового у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Згідно зі ст. 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 01.12.1991, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.

Згідно абз. абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом російської федерації «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14.01.1993 (чинної як на момент набуття позивачем стажу, так і на момент звернення за пенсією), трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв`язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.

Отже, наведені положення вказаних Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

Також зі змісту наведених норм можна дійти висновку, що пенсія призначається за нормами законодавства країни, де проживає особа, а стаж, набутий на території однієї із зазначених в Угоді держав, зараховується у разі, якщо такий стаж взаємно визначений Сторонами.

Це означає, що у випадку виникнення спору у таких питаннях, суд має перевірити умови, за яких такий стаж підлягає зарахуванню відповідно до законодавства країни, де особа його набула.

Постановою Міністерства праці і соціального розвитку російської федерації від 10.10.2003 №69 затверджено Інструкцію заповнення трудових книжок.

Так, п.п. 5.1 п. 5 вказаної Інструкції передбачено, що запис про звільнення (припинення трудового договору) в трудовій книжці працівника провадиться в такому порядку: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; в графі 2 вказується дата звільнення (припинення трудового договору); в графі 3 робиться запис про причини звільнення (припинення трудового договору); в графі 4 вказується найменування документа, на підставі якого внесено запис - наказ (розпорядження) або інше рішення роботодавця, його дата і номер.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301, а також приписами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Кодексу законів про працю України та постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність і трудовий стаж працівника. Відповідальність за організацію роботи з ведення, зберігання, обліку та видачі трудових книжок і вкладишів до них покладається на роботодавця. Відповідальність за ведення, зберігання, облік і видачу трудових книжок несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) роботодавця. .

Так, згідно зі ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ст. 62 Закону №1788-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Також відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані. наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди З відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок.

Також, згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до п. 1.1 «Загальні положення» Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, зі змісту вказаних вище норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка та позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки. Окрім цього, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості зазначені неповні чи неточні відомості про роботу працівника у певний період, то для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи, на підставі яких можна дійти висновку, де і протягом якого періоду працював працівник. Ці документи можуть бути видані роботодавцем (його правонаступником), архівними установами, до яких передано документи з особового складу для зберігання. Якщо є можливість підтвердити трудовий стаж даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, то використовуються ці відомості.

Як наслідок, до загального страхового стажу позивача підлягають зарахуванню періоди роботи на території Автономної республіки Крим згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 27.04.2020, а саме періоди роботи з 01.01.1983 по 31.12.1987 та з 01.03.2014 по 19.07.2021.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювати свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Зважаючи на вказане, суд звертає увагу на положення ч. 2 ст. 9 КАС України, якою встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, беручи до уваги висновок суду про те, що відповідачем 1 протиправно, всупереч вимог чинного законодавства України відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, з метою належного та ефективного захисту порушених прав ОСОБА_1 , суд доходить до висновку про визнання протиправним рішення ГУ ПФУ в Одеській області про відмову у перерахунку пенсії від 10.06.2025 за №134550018482, а тому його необхідно скасувати.

Як наслідок, підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача спірні періоди його роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону №1058-IV Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Саме органи пенсійного фонду визначають правильність та повноту наданих документів для призначення (перерахунку) пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий стаж позивача, підміняючи дискреційні функції УПФУ.

Отже, після скасування судом зазначеного вище рішення відповідач 1 зобов`язаний повторно розглянути заяву позивача від 25.04.2025 і прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких вона просить, суд вважає за можливе зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком, прийняти за наслідками її розгляду мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі, врахувавши до страхового стажу період роботи з 01.01.1983 по 31.12.1987 в АО «Сімферопольське автотранспортне підприємство №14355» та з 01.03.2014 по 19.07.2021 в Державній бюджетній установі Республіки Крим «Салгірського міжрайонного управління водного господарства».

Згідно з вимогами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають часткового задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення №134550018482 від 10.06.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місця знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) зарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до загального страхового стажу періоди роботи з 01.01.1983 по 31.12.1987 в АО «Сімферопольське автотранспортне підприємство №14355» та з 01.03.2014 по 19.07.2021 в Державній бюджетній установі Республіки Крим «Салгірського міжрайонного управління водного господарства».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місця знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про перерахунок пенсії за віком від 25.04.2025 та прийняти за наслідками її розгляду мотивоване рішення, з урахуванням висновків суду у цій справі.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, адреса місця знаходження: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.02.2026.

Суддя Потабенко В.А.