Рішення № 134206236, 18.02.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/3938/25

Провадження № 2/601/294/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ЗАОЧНЕ

18 лютого 2026 року

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Шульгач Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Радчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Кременець цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося в суд із позовом до відповідача ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором від 20.12.2024 № 5191328 у розмірі 21783,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 20.12.2024 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали електронний договір № 5191328 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору, ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало кредит в сумі 4900 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . ТОВ «Лінеура Україна» 31.07.2025 на підставі Договору факторингу №31/07/2025 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Загальна сума заборгованості за договором № 5191328 становить 21783,43 грн, з яких: 4899,99 грн заборгованість за тілом кредиту; 9121,84 грн нарахованих процентів первісним кредитором; 6377,35 грн. нарахованих процентів ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 137 календарних днів; 1384,25 грн штрафні санкції.

Ухвалою судді від 07.01.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак просив розгляд даної справи проводити без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання не повідомив.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, повторно не з`явився у судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а представник позивача не заперечив проти заочного вирішення справи.

Дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 20.12.2024 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи уклали електронний договір № 5191328 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Згідно п. 1.2 Договору, на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки. Сума кредиту 4900 грн.

Згідно п. 1.3. Договору, строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів.

Тип процентної ставки фіксована (п. 1 4. Договору). Стандартна процента ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору (п. 1.4.1).

Згідно п. 1.6.1, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом 22148 грн.

Як вбачається з додатку №1 до договору №5191328 від 20.12.2024, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зазначено дати платежів, остання дата 14.12.2025 та загальну вартість кредиту 22148 грн.

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який також підписано електронним підписом ОСОБА_1 (одноразовий ідентифікатор 49495), та в якому містяться відомості про позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 4900 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , що стверджується листом ТОВ «Пейтек» від 01.08.2025 за вих. № 20250801-598.

Як убачається з розрахунку заборгованості за договором №5191328 станом на 31.07.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 15406,08 грн, з яких: 4899,99 грн заборгованість за тілом кредиту, 9121,84 грн заборгованість за відсотками, 1384,25 штрафні санкції.

ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» 31.07.2025 уклали договір факторингу № 31/07/2025, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.

Відповідно до п. 1.1. вказаного Договору, за цим договором позивач (Фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнта) (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Згідно з п. 1.2. Договору факторингу перехід від Клієнта (ТОВ «Лінеура Україна») до Фактора (позивача) прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами Акта прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2 та надходження ціни продажу у повному обсязі, відповідно до п. 3.3 цього договору на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників за договором факторингу №31/07/2025 від 31.07.2025 підтверджує факт переходу від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №31/07/2025 від 31.07.2025 до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», зокрема, перейшло право вимоги за кредитним договором №5191328, позичальником за яким є ОСОБА_1 , сума заборгованості за основною сумою боргу 4899,99 грн, заборгованість по відсотках 9121,84 грн., штрафні санкції 1384,25 грн. Загальна сума заборгованості 15406,08 грн.

Окрім того, позивачем після отримання прав вимоги до відповідача нараховано проценти за 107 календарних дні (з 01.04.2025 по 15.12.2025) в межах строку дії Договору та згідно умов Договору, (4899,99 грн * 0,95 % = 46,55 грн * 137 календарних днів = 6377,35 грн.

У зв`язку із не виконанням відповідачем умов кредитного договору, виникла заборгованість, яка станом на день звернення позивачем до суду становить 21783,43 грн, яка складається з: 4899,99 грн тіло кредиту; 9121,84 грн нараховані проценти, 6377,35 грн нараховані позивачем проценти за 137 календарних днів, 1384,25 грн штрафні санкції.

На підставі рішення № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».

Згідно інформації, яка була витребувана ухвалою суду від АТ «Універсал Банк», слідує, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 20.12.2024 року здійснено переказ коштів на суму 4900 грн.

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 року по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно встановлених обставин справи, ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 20.12.2024 уклали електронний договір № 5191328 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, сума кредиту 4900 грн, строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Стандартна процента ставка становить 0,95 % за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору (п. 1.4.1).

Факт отримання відповідачем коштів в сумі 4900 гривень підтверджується листом ТОВ «Пейтек» від 01.08.2025 за вих. № 20250801-598.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Крім того, відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Суду не надано доказів повернення відповідачем кредиту та відсотків.

Зважаючи на те, що за договором факторингу від 31.07.2025 №31/07/2025 ТОВ «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором 20.12.2024 № 5191328, що підтверджується договором, додатками до нього, витягом із реєстру боржників, з відповідача в користь позивача слід стягнути заборгованість у сумі 20399,18 грн, з яких: 4899,99 грн тіло кредиту; 9121,84 грн нараховані проценти первісним кредитором; 6377,35 грн нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 137 календарних днів.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача 1384,25 грн. нарахованих штрафних санкцій суд зазначає наступне.

Положення п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відтак, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення із відповідача 1384,25 нарахованих йому штрафних санкцій, оскільки їх нараховано позивачем у період дії в Україні воєнного стану, а тому у цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат, суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 21783,43 грн. і задоволено на суму 20399,18 грн.. Таким чином, з ОСОБА_1 на корить ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід стягнути 2268,46 грн. (20399,18*2422,40/21783,43) судового збору.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження вимог про стягнення судових витрат понесених ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» у зв`язку з розглядом в суді цієї справи, було надано до суду: свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, договір про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, ордер на надання правничої допомоги серії АІ №2076797 від 22.12.2025, акт прийому передачі виконаних робіт (надання послуг) № 14226 від 22.12.2025 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, заявку №14226 від 24.11.2025 про виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату від 22.12.2025.

Позов задоволено частково, а саме на суму 20399,18 грн. з 21783,43 грн, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути частину понесених судових витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 9364,54 грн. (20399,18*10000/21783,43).

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 280, 282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 20.12.2024 року № 5191328 у розмірі 20399 гривень 18 копійок, з яких: 4899 гривень 99 копійок тіло кредиту; 9121 гривня 84 копійки нараховані проценти первісним кредитором; 6377 гривень 35 копійок нараховані проценти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» за 137 календарних днів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2268 гривень 46 копійок та 9364 гривні 54 копійки витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцятиднів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товарство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: м.Київ вул.Набережно-Корчуватська, буд.27, приміщення 2, 03045;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

Головуючий: