Ухвала суду № 134206078, 19.02.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/793/26

Провадження № 2-а/484/29/26

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 лютого 2026 року м. Первомайськ

Суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Маржина Т.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

17.02.2026 року ОСОБА_1 в особі представника адовката Болквадзе Б.М. звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 512 від 02.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Пунктом 6 частини 1 статті 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку про те, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України.

Згідно Акту про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (пакування) від 17.02.2026 року не додано всіх документів, зазначених позивачем у переліку додатків до позовної заяви, а саме відсутній наказ № 35-к П «Євротранс ЮГ» про прийняття на роботу ОСОБА_1 , виписка з історії хвороби у конверті та оригінал квитанції про сплату судового збору.

Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду з наданим позовом, позивач не додає до позовної заяви документ про сплату судового збору.

У позовній заяві ним не зазначено підстав звільнення його від сплати судового збору та таких доказів до позову не надано.

Закон України № 3674-VI "Про судовий збір" набрав чинності з 01.11.2011. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом цього перегляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується платіж - судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об`єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України № 3674-VI.

Відповідно до положень статей 3,5 Закону України № 3674-VI серед осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, немає таких, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, чи виключали б позовну заяву про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з об`єктів оплати судовим збором.

У постанові Великої палати Верховного суду від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 зазначено, що за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у сумі 3328 грн.

За таких обставин, позивачу необхідно надати до суду докази на підтвердження сплати судового збору за подання до суду позовної заяви - квитанцію у сумі 665 грн 60 к. на такий рахунок: отримувач: Миколаїв.ГУК/ тг м.Первомайськ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат), номер рахунку UA658999980313111206000014474, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, який відповідає повноваженням суду, встановленим законом.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 КАС України. Частиною 3 вказаної статті встановлено вичерпний перелік рішень, які має право прийняти суд за наслідками розгляду такої справи. Зокрема, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить суд лише скасувати постанову № 512 від 02.06.2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Проте позивачем не зазначено, який саме наслідок скасування рішення, передбачений ч. 3 ст. 286 КАС України, має бути застосований судом. Відсутність чітко сформульованої вимоги свідчить про невідповідність позову вимогам п.4 ч.5 ст.160 КАС України. Отже, суд звертає увагу позивача, що обраний ним спосіб захисту не цілком відповідає вимогам статті 286 КАС України, оскільки не містить вимоги щодо подальших наслідків скасування оскаржуваного рішення.

Згідно з ч.ч.1,2,3 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ураховуючи зазначене, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання ухвали. Попередити, що в разі не виправлення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: