Рішення № 134204192, 19.02.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1/26

Провадження № 2/936/56/2026

19.02.2026 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі

головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря судового засідання Мельничок М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджи фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

01.01.2026 до Воловецького районного суду Закарпатської області надійшла на розгляд позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Діджі Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 21 600 грн.

Позов мотивовано тим, що 19.07.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1320033682182.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладанні кредитного договору.

За даним кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит в розмірі, визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті кредитодавця.

За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти (тип процентної ставки - фіксована), які нараховуються з дня видачі кредитних коштів по день погашення кредиту за відсотковою ставкою, що встановлюється в передбаченому договором порядку.

Таким чином, відповідач уклав Кредитний договір №1320033682182 від 19.07.2023 із ТОВ «ФК «Віва капітал» та відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5 400 грн.

01.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал" та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №01052024 у відповідності до умов якого «Фінансова компанія «Віва капітал" передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому Права вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні «Фінансова компанія «Віва капітал" Права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1320033682182. Відповідно до Договору факторингу №01052024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21 600 грн, з яких: 5 400 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16 200 грн - сума заборгованості за відсотками.

На підставі наведеного, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1320033682182 в розмірі 21 600 грн, а також понесені судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Заяви, клопотання учасників справи

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» Романенко Михайло Едуардович в судове засідання не з`явився, подав заяву, якою позов підтримав, просив задовольнити, а справу розглянути без участі їх представника

Відповідач до суду повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у передбаченому законом порядку, відомості про час та місце проведення судових засідань були опубліковані на офіційному сайті «Судова Влада» у автоматичному режимі.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 07.01.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 28.01.2026 та, у зв?язку із неявкою представників сторін, розгляд справи відкладено на 19.02.2026.

Частиною 11 ст.128 ЦПК України, визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 1 п. 1ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду судового засідання, не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзиву на позов і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою судового засідання від 19.02.2026, з огляду на те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, проте не з`явився в судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неявки в судове засідання, відзиву не подав, суд на підставі статей 280-282 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, суд зазначає таке.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2023 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал" та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №1320033682182, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 5 400 грн строком на 120 календарних днів до 16.11.2023, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Пунктом 1.3.1 кредитного договору, визначено, що позичальник зобов`язаний оплатити проценти в рекомендовану дату оплати, зазначену у Графіку платежів (додаток 1), 07.08.2023, протягом дії кредитної лінії.

Відповідно до п. 1.4 кредитного договору, тип процентної ставки фіксована. Дисконтна процентна ставка становить 1,25% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, але не більше перших 20 днів користування кредитом, тобто з 1 по 20 день включно (п. 1.4.1 кредитного договору).

Базова процентна ставка складає 2,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.3 цього договору, після 20 дня користування кредитом, починаючи з 21 дня користування кредитом, по день повернення кредиту (п. 1.4.2 кредитного договору).

Позичальник розуміє та надає згоду товариству, що використання Базової процентної ставки є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов договору і застосовується відповідно до п.1.4. договору (п. 1.4.3 кредитного договору).

Позичальник проінформований, розуміє та погоджується що застосування Базової ставки не є зміною процентної ставки у бік погіршення для споживача, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах Базової процентної ставки, а застосування Дисконтної процентної ставки є проявом лояльності кредитодавця до Споживача та правом кредитодавця, передбаченим умовами відповідної акційної пропозиції, яку кредитодавець має право застосовувати для стандартних умов (п. 1.4.4 кредитного договору).

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється за період з дати перерахування коштів кредиту з поточного рахунку кредитодавця на платіжну картку позичальника до дня повернення кредиту протягом дії кредитної лінії. У випадку невиконання зобов`язання по поверненню заборгованості у вказаний в п.1.3 договору строк, проценти нараховуються і за період прострочення, з моменту виникнення такої прострочки.

Згідно довідки про ідентифікацію клієнта від 19.07.2023 кредитний договір №1320033682182 підписано одноразовим ідентифікатором J2J6V9.

ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал» виконав умови договору про споживчий кредит та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача № НОМЕР_1 кошти в розмірі 5 400 грн, що підтверджується копією довідки ТОВ"ФК"Контрактовий дім" №5179 від 10.06.2024.

01.05.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал" та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено Договір факторингу №01052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал" передає (відступає) ТОВ «Діджи Фінанс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Діджи Фінанс» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «Віва капітал" Права Вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №1320033682182.

Отже, ТОВ «Діджи Фінанс» набувши статусу нового кредитора, отримало право пред`явлення вимоги до ОСОБА_1 щодо погашення наявної в нього заборгованості за Договором кредиту №1320033682182, що повністю узгоджується з положеннями ст. 514 ЦК України.

Так, представник позивача вказує, що відповідно до Договору факторингу №01052024, ТОВ «Діджи Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 21 600 грн, з яких: 5 400 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16 200 грн - сума заборгованості за відсотками.

15.08.2025 позивачем було направлено відповідачу досудову вимогу №3635308096-АВ про погашення заборгованості у сумі 21 600 грн із зазначенням реквізитів, на які слід здійснити перерахування коштів, однак, ОСОБА_1 заборгованості не погасив, внаслідок чого ТОВ «Діджи Фінанс» звернулось до суду з цим позовом.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Правилами ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правилами ч. 1 ст. 1054 ЦК України унормовано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як це унормовано вимогами ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Правилами ст. 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням, як це визначено положеннями ст. 516 ЦК України.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями ст. 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що закріплено вимогами ст. 611 ЦК Українивизначає.

За змістом ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, що визначено положеннямист. 599 ЦК України.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, прийшов до висновку, що у відповідача ОСОБА_1 існує обов`язок перед позивачем ТОВ "Діджі Фінанс" щодо сплати заборгованості за кредитним договором №1320033682182 від 19.07.2023 у розмірі 21 600 грн, з яких: 5 400 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16 200 грн - сума заборгованості за відсотками.

Зважаючи на вище наведене, суд приходить до переконання, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань за кредитним договором №1320033682182 від 19.07.2023, а право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ "Діджі Фінанс", отже позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1320033682182 від 19.07.2023 у розмірі 21 600 грн, з яких: 5 400 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 16 200 грн - сума заборгованості за відсотками.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.

Оскільки позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитного договору та існування заборгованості, зазначеної в позовній заяві, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі.

Розподіл між сторонами судових витрат.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Як вбачається з наданої платіжної інструкції, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, що підлягає відшкодуванню відповідачем.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3ст.133ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч. 3ст. 141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду: договір про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025, додаткову угоду №1320033682182 від 17.11.2025 до договору про надання правничої допомоги № 42649746 від 01.01.2025, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, детальний опис робіт (наданих послуг), акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025.

Відповідно до акта про підтвердження факту надання правничої допомоги (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 17.11.2025, розмір витрат за правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій щодо захисту інтересів ТОВ "Діджі Фінанс", складання позовної заяви та формування додатків до позовної заяви становить 6 000 грн.

Верховний Суд часто підкреслював на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за дублюючі одна одну послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків (зокрема, постанова від 12.09.2018 у справі № 810/4749/15).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Для включення всієї суми витрат на правову допомогу у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень статей 137,141 ЦПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23- рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка її бажає її отримати.

Отже, проаналізувавши опис виконаних представником позивача та вищенаведені норми законодавства, суд вважає розмір витрат понесених позивачем, тобто у даному випадку витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 3 000 грн.

У зв`язку з наведеним, суд вважає, що відшкодування позивачу ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 34, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов задоволити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1320033682182 від 19.07.2023 у розмірі 21 600 (двадцять одна тисяча шістсот) гривень, судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається продовж тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо продовж строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони по справі:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місце знаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул. Симона Петлюри, 21, код ЄДРПОУ 42649746;

відповідач: ОСОБА_1 , НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія Суха