Рішення № 134199490, 18.02.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1971/25 Провадження № 2/358/182/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Романенко К.С.,

за участю секретаря судового засідання Шпак К.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Богуслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Лисенко О.С. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 02.04.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 02.04.2025-100001860.

Відповідно до Договору від 02.04.2025 та квитанції про видачу коштів, кредитором 02.04.2025 надано позичальнику ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 500,00 грн. строком на 168 днів. Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконано в повному обсязі.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п.10.1. Договору цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця.

ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок, який вказано у договорі та заявці кредитного договору: 4149-49ХХ-ХХХХ-2516 кошти у розмірі 5 500, 00 грн., а отже акцептовано умови Договору.

Окрім цього, 25.04.2025, ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 02.04.2025-100001860, згідно якого, ОСОБА_1 отримала 2-й Транш у розмірі 3900, 00 грн., строком на 145 днів з дати його надання.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, натомість відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 18 371, 90 грн, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 955,00 грн; заборгованості по процентам в розмірі 6 329,40 грн, по комісії 470 грн. 00 коп., чим порушуються права позивача, які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Богуславського районного суду Київської області від 27.10.2025 відкрито провадження в справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу роз`яснено право подавати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також наслідки ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, зокрема право суду вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також даною ухвалою витребувано у ТОВ «Споживчий центр» значені докази.

21.11.2025 відповідач ОСОБА_1 надіслав до суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Споживчий центр», або, принаймні, зменшити заявлені суми шляхом перерахунку з урахуванням вимог законодавства та судової практики. У відзиві відповідач категорично заперечує проти позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» щодо стягнення нібито заборгованості у розмірі 18 371,90 грн. На обґрунтування зазначає, що за кредитним договором № 02.04.2025-100001860 від 02.04.2025 відповідачу було надано кошти у сумі 5 500,00 грн. Натомість, у додатках до позову наведено розрахунок заборгованості, що формує суму 18 371,90 грн, а в окремих матеріалах понад 20 000 грн. Ці розбіжності не підтверджені первинними банківськими документами та виписками. У тексті договору містяться суперечливі положення щодо розміру та порядку нарахування процентів, комісій та неустойки (денні ставки 1% / 0,91% / 0,5%, комісія 5% та кілька разових/щомісячних комісій, ОРРПС 3 920,58%, неустойка 82,50 грн/день). У разі задоволення відзиву та відмови в позові відповідач просив стягнути з позивача судові витрати та витрати на надання правової допомоги. Разом з тим, відповідач просив зобов`язати позивача у строк визначений судом надати до матеріалів справи докази: належним чином завірену виписку/довідку банку про фактичне зарахування коштів на користь відповідача в сумі 5500, 00 грн.; покроковий детальний розрахунок заборгованості; первинні документи, щодо нарахування комісії та застосування неустойки.

25.11.2025 до від представника позивача Ларіонова К.О. через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій представник просив задовольнити позов у повному обсязі та проводити судові засідання без участі представника ТОВ «Споживчий центр». У відповіді зазначено, що відповідно до паспорту кредитного договору процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається Кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0.97% (денна процентна ставка) = (5400/ 4500)/ 124 100%. Відповідно до паспорту споживчого кредиту проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї Суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї Суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку. Отже, обрахування загальних витрат за споживчим кредитом базуються на припущені, що позичальник буде виконувати свої зобов`язання належним чином, а саме згідно графіку платежів. У випадку належного виконання кожного окремого зобов`язання згідно графіку платежів кошти погашали б вимоги позивача у відповідності до частині 1 статті 534 ЦК України, таким чином було б погашено першочергово комісію та проценти, а решта коштів погасила б базу розрахунку. У випадку належного виконання зобов`язання проценти наступного чергового періоду були б обраховані враховуючи зменшену базу розрахунку. Тобто, положення паспорту споживчого кредиту стосовно формули обрахування денної процентної ставки, застосовуючи загальні витрати за споживчим кредитом, були додані у відповідності вимог Закону України Про споживче кредитування мають інформаційно-орієнтовний характер, та обраховуються на припущенні належного виконання зобов`язання позичальником. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти законності розміру процентної ставки, передбаченої в кредитному договорі. Законом України «Про споживче кредитування» передбачено пункт 5 статті 8, що визначає максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %. Також, ЗУ Про споживче кредитування, передбачено пункт 17 прикінцевих положень, який повністю спростовує доводи відповідача стосовно незаконності розміру процентної ставки. Отже, денна процентна ставка у 1% є застосованою та законною, оскільки кредитний договір 02.04.2025-100001860 був укладений 02.04.2025. Крім того, відповідач заперечує вірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробив власного, а відтак вести мову предметно про конкретні суми не доводиться. Разом з тим зазначає, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму: 3 490,00 грн. від 04.04.2025; 1 287,70 грн. від 29.04.2025; 1 526,20 грн. від 14.05.2025. При цьому, під час формування довідки про заборгованість та розрахунку суми позовних вимог, було враховано суми здійснених відповідачем часткових сплат. Щодо комісії зазначено, що комісія пов`язана із наданням послуги, а саме: перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником, з використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. З огляду на те, ТОВ «Споживчий центр» надає кошти у кредит без відкриття рахунків у власній установі, на відміну від банківського кредиту, то плата за надання кредиту, на картку, зазначену позичальником, є виправданим. Відповідач не був позбавлений права отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «Швидко Гроші»), уникнувши додаткових витрат. Своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами, в тому числі, й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, розуміє та зобов`язується їх виконувати. На підставі змін, за договорами укладеними з 24.01.2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань. Зважаючи на викладене, неустойка за прострочення відповідачем виконання зобов`язання є правомірною та підлягає стягненню. Враховуючи принцип правової визначеності та положення ст. 179 ЦПК України, позивач може правомірно розраховувати, що він може подавати додаткові докази на підтвердження своєї позиції, викладеної у відповіді на відзив і що останні будуть прийняті судом. Відтак, позивач, враховуючи позицію відповідача, а також необхідність формування та отримання від контрагентів додаткових доказів, не міг їх подати разом із позовною заявою. Відтак, сторона позивача просить суд поновити позивачу строк для подання доказів та прийняти їх.

26.12.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надійшло клопотання про витребування доказів, в якому представник позивача просить витребувати від АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ: 14360570, адреса: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д) інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 25.04.2025р. посилаючись на те, що запитувана інформація захищена законодавчо банківською таємницею, тому позивач не може її отримати самостійно.

Ухвалою суду від 05.01.2026 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 149-150), яку згідно зворотнього повідомлення, вручено одержувачу 19.01.2026.

07.01.2026 від представника позивача до суду надійшла заява про виконання ухвали суду, до якої додано розрахунок заборгованості за договором 02.04.2025-100001860 від 02.04.2025 року, станом на 31.12.2025.

Ухвалою суду від 27.01.2026 в зв`язку із невиконання ухвали суду 05.01.2026 про витребування доказів постановлено: продовжити строк судового провадження в справі № 358/1971/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором до 27 лютого 2026 року включно.

На виконання ухвали про витребування доказів від 05.01.2026, на адресу суду 04.02.2026 надійшли витребувані судом документи.

Так згідно листа Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» від 21 січня 2026 р. № 20.1.0.0.0/7- 260120/94884-БТ, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ).

Також, згідно наданої до цього листа виписки по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 ), на вказаний рахунок 25 квітня 2025 року було зараховано кошти в сумі - 3 900 грн. 00 коп.

Суд, розглянувши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Із матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 02.04.2025 було укладено Кредитний договір №02.04.2025-100001860, який складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 02.04.2025, додатку до анкети позичальника, Заявки від 02.04.2025 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), які підписано шляхом застосування цифрового одноразового ідентифікатора відповідача - «Е671».

Сторони уклали Договір на наступних умовах:

Дата надання/видачі кредиту 02.04.2025 (п. 1 договору); Сума кредиту 5 500,00 грн. (п.2 договору).

Строк, на який надається Кредит - 168 днів з дня його надання (п. 3 договору).

Дата повернення (виплати) кредиту - 16.09.2025 (п. 4 договору).

Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 7 чергових періодів користування кредитом, зазначених у графіку платежів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 6 договору).

Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка "Стандарт". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку (п. 7 договору).

Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 5% від суми Кредиту та дорівнює 275 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно Графіку платежів.; комісія, пов`язана з наданням кредиту - 5 % від суми кредиту та дорівнює 500,00 грн., розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту, сплачується згідно графіку платежів (п. 8 договору).

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 275,00 грн у кожному з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується Кредитором та обліковується в перший день кожного з 3 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, сплачується згідно Графіку платежів. Комісія за обслуговування встановлюється (економічна сутність) за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення надання можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення надання можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані в даному пункті, однак, надання яких забезпечено Кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості. До Комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати Позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема, за надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит (п. 9 договору).

Згідно п.12 Договору, денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок 0,91% (денна процентна ставка) = (8415/5 500)/168 х 100%.

Згідно п.16 Договору, ОРРПС (орієнтовна реальна річна процентна ставка) за кредитом становить 3920,58%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 13 915,00 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 8 415,00 грн.

Неустойка: 82 грн. 50 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п. 17 договору).

Розмір процентів у відповідності до ст. 625 ЦК України становить 547.5% річних, які нараховуються від простроченої позичальником суми (база розрахунку) (п. 18 договору).

Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_1 було підписано додаток до кредитного договору, а також підтверджено укладання кредитного договору.

Пунктом 4.1 Договору передбачено надання кредиту на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: безготівковий, шляхом перерахування на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49ХХ-ХХХХ-2516.

У відомостях про позичальника ОСОБА_1 , які вказані в Заявці на отримання кредиту (кредитної лінії) та у відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору зазначено реквізити електронного платіжного засобу для надання кредитних коштів: 4149-49ХХ-ХХХХ-2516.

Позичальником ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 02.04.2025-100001860 від 02.04.2025 пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку.

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, умовами якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитних договорів, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідною квитанцією.

Також, 25.02.2025 між ТОВ "Споживчий Центр" та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 02.04.2025-100001860 від 02.04.2025 шляхом підписання пропозиції про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) звернення позивальника та відповіді кредитора про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії).

Відповідно до умова вказаного Додаткового договору, сторони домовились, за взаємною згодою та ініціативою позичальника збільшити суму кредиту, в зв`язку з чим внести зміни до договору.

Пунктом 1.1 Додаткового Договору, передбачено, що сума кредиту з дати укладення даного Додаткового Договору становить 9 400 грн. 00 коп., яка складається з усіх Траншів (частин суми кредиту), зазначених в Договорі (1-й Транш) та в укладених Сторонами Додаткових Договорах (чергові Транші).

Згідно п.1.2. за даним Додатковим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику 2-й Транш у розмірі 3 900 грн. 00 коп.; дата надання/видачі Кредиту (2-го Траншу) - 25/04/2025. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту (2-го Траншу): перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-49XX-XXXX-2516. Днем надання Кредиту (2-го Траншу) вважається списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця . Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику: 4149-49XX-XXXX-2516. Строк, на який надається Кредит (а саме 2-й Транш) - 145 днів з дати його надання.

Згідно п.1.3. Додаткового Договору, сторони домовились, що Позичальник відповідно до даного Додаткового Договору зобов`язаний сплатити Комісію, пов`язану з наданням 2-го Траншу (частини Суми Кредиту) 5% від суми 2-го Траншу (частини Суми Кредиту), що дорівнює 195 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми 2-го Траншу (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитодавцем та обліковується в день видачі Траншу, сплачується згідно Графіку платежів.

Згідно п.1.4. Додаткового Договору, Комісія за обслуговування з дати укладення даного Додаткового Договору встановлюється у розмірі 470 грн. 00 коп., починаючи з Комісії за обслуговування, яка сплачується у тому черговому періоді (у черговому періоді №2) , у якому надається Транш. Кількість і порядкові номери чергових періодів, у яких сплачується Комісія за обслуговування, не змінюються даним Додатковим Договором, Комісія за обслуговування сплачується у чергові періоди NN 2-4. Грошова сума у розмірі різниці між Комісією за обслуговування у черговому періоді (у черговому періоді №2), у якому надається Транш, встановленою до та з дати укладення даного Додаткового Договору, становить 195 грн. 00 коп., нараховується та обліковується в день укладення даного Додаткового Договору та сплачується у складі відповідного чергового платежу згідно Графіку платежів, встановленого даним Додатковим Договором.

Згідно п.1.6. Додаткового Договору, в зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0.95% (денна процентна ставка) = (9530.45/6955)/145 ? 100% . При цьому РРПС 6051.28%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 16 485 грн., загальні витрати за споживчим кредитом 9530, 00 грн.

Відповідно п.1.7. Додаткового Договору, сторони домовились за взаємною згодою з дати укладення даного Додаткового Договору викласти пункт Договору, який встановлює розмір та порядок нарахування неустойки, в наступній редакції: Неустойка: 104 грн. 33 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А869, К869», що відповідає ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію".

На виконання умов Договору, позивачем ТОВ «Споживчий центр» перераховано відповідачу грошові кошти, що підтверджується квитанцією iPay.ua № 42-1310 від 13.10.2025 ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» на підставі договору про переказ грошових коштів № ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024, укладеного з ТОВ «Споживчий центр», 25.04.2025 о 13:04:17 успішно здійснило переказ коштів на суму 3 900,00 грн за номером картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 721942493, призначення платежу: видача коштів за договором кредиту № 02.04.2025-100001860.

Разом з тим з матеріалів справи убачається, що відповідач здійснював часткове погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: 3 490,00 грн. 04.04.2025; 1 287,70 грн. 29.04.2025; 1 526,20 грн. 14.05.2025.

В порушення умов Договору, ОСОБА_1 у строк кредитування грошові кошти не повернув, внаслідок чого, як вбачається із Довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 02.04.2025-100001860 від 02.04.2025, у останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі у розмірі 18 371, 90 грн., з яких: основний борг складає 6955,00 грн., заборгованість по процентам 6 329,40 грн., комісія за обслуговування 470,00 грн., неустойка 4 617,50 грн.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції, яка діяла на момент виникнення правовідносин між сторонами, визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Так, судом встановлено, що договір між сторонами укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Електронний кредитний договір ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (««Е671», А869, К869»), який надіслано позивачу на його фінансовий номер та підписано останнім 02.04.2025. Відповідач на веб-сайті позивача подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого позивач надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді CMC-повідомлення, який заявник використав для підтвердження підписання кредитного договору.

Відповідач був повністю ознайомлений з умовами кредитного договору до його підписання, інформаційно-телекомунікаційна система побудована таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами кредитного договору клієнт не може перейти до наступного етапу.

З урахуванням вказаного, встановивши, що без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитний договір не міг бути укладений сторонами, суд дійшов висновку, що цей правочин відповідно до Закону за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Вищезазначене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, 18 червня 2021 року у справі № 234/8079/20.

Додатки до кредитного договору містять персональні дані відповідача, зокрема його паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону.

Ураховуючи викладені обставини, суд вважає, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні договору сторони досягли згоди щодо усіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст.11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.

За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 ЦПК України, статтею 36 ГПК України та статтею 79 КАС України. Отже, подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідач не заперечує отримання кредиту на умовах, передбачених договором №02.04.2025-100001860 від 02.04.2025, заборгованість частково визнає. Вважає необґрунтованим нарахування відсотків, вказуючи що позивачем не надано, разом із позовною заявою, розрахунку кредитної заборгованості, де повинно бути зазначено за який період нараховано відсотки та за якою відсотковою ставкою. Також вважає необґрунтованими нарахування комісії за надання та обслуговування кредиту та неустойки та просить відмовити в стягненні сум, що перевищують суму тіла кредиту.

Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_1 не надано суду належних та допустимих доказів в спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що стороною відповідача не спростовано обставини щодо факту укладення відповідачем зі сторони позичальника кредитного договору, факту належності йому платіжної картки, номер якої вказано у договорі, та факту отримання ним в межах договору кредитних коштів в розмірі 9400,00 грн (5500,00 грн. + 3 900,00 грн.) від ТОВ «Споживчий центр».

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконує, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 12 ч. 3, 4, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Щодо вимоги про стягнення комісії, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Умовами договору сторони узгодили сплату комісії за надання та обслуговування кредиту за переліком послуг згідно п.1.1Додаткового Договору.

Вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 6 955,00 грн, процентів у розмірі 6329,40 грн та комісії у розмірі 470,00 грн є обґрунтованими та підлягають до задоволення судом.

Щодо вимоги про стягнення неустойки, суд зазначає наступне.

В частині стягнення неустойки у розмірі 4 617,50 грн, суд не погоджується з наведеними позивачем аргументами щодо обґрунтованості цих вимог з наступних підстав.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Цим же законом Розділ ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено п. 61 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 10561 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Тобто, законодавець передбачив, що під час дії воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 пункт 61 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» виключено та внесено зміни до пункту 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 6 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції чинній на дату укладення кредитного договору»), у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі № 362/2159/15-ц.

Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Проте, зміни до п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ні законом № 3498-IX, ні будь-яким іншим законом не вносились.

Із системного аналізу приписів п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що положення п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

З огляду на вищезазначене, заявлена до стягнення заборгованість по неустойці, нарахована ТОВ «Споживчий центр», у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 02.04.2025-100001860 від 02.04.2025 у розмірі 4 617,50 грн підлягають списанню.

Враховуючи вищезазначене, суд вбачає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на корить ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 02.04.2025-100001860 від 02.04.2025 у розмірі 13 754,40 грн, з яких: 6 955,00 грн - основний борг, 6 329,40 грн проценти, 470,00 грн - комісія.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. за подання позовної заяви, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00046779 від 15.10.2025.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог на суму 13 754 грн 40 коп., що становить 74,87 % від загального розміру заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 813 грн. 65 коп. (2 422,40/100*74,87%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Представником позивача в позовній заяві було зазначено лише попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат у сумі 6 000,00 грн.

На момент ухвалення рішення докази фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу до суду не надійшли. У зв`язку з цим суд роз`яснює позивачу, що відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України такі докази можуть бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до завершення дебатів сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання доказів у встановлений строк заява про відшкодування витрат на правничу допомогу залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 76, 81, 141, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833 заборгованість за кредитним договором № 02.04.2025-100001860 від 02.04.2025 у розмірі 13 754 (тринадцять тисяч сімсот п`ятдесят чотири) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833 судові витрати, понесені на сплату судового збору у розмірі 1813 (одну тисячу вісімсот тринадцять) грн. 65 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Богуславський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ 37356833).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Головуючий: суддя К. С. Романенко