Рішення № 134199210, 19.02.2026, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6801/25

Провадження № 2/345/318/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

19.02.2026 м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кулаєць Б.О.,

секретаря судового засідання Заткальницької Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Калуш цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позицій сторін:

адвокат Долинка О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду вищевказаним позовом, в якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на домоволодіння АДРЕСА_1 .

Свою позовну заяву мотивує тим, що 03 жовтня 1988 року виконавчим комітетом Новицької сільської ради народних депутатів видане свідоцтво про право власності на жилий будинок, відповідно до якого жилий будинок в цілому з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , належить членам колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його дружина (мати позивачки) - ОСОБА_4 .

08 серпня 2018 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Локатир М.В. із заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті свого батька ОСОБА_3 і смерті своєї матері ОСОБА_4 .

06 вересня 2024 року приватний нотаріус Калуського районного нотаріального округу Локатир М.В. відмовила позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину неможливо, оскільки свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим 03 жовтня 1988 року виконкомом Новицької сільської ради народних депутатів Калуського району посвідчується, що в цілому житловий будинок з будівлями і спорудами належить членам колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 . Відтак, у даному випадку захист майнового права позивачки щодо реєстрації права власності на спадкове майно можливий лише в судовому порядку. Отже, за наявних обставин справи позивачка являється єдиною спадкоємницею домоволодіння АДРЕСА_1 , так як на момент смерті голови колгоспного двору ОСОБА_3 членами двору була вона як донька, дружина померлого ОСОБА_4 і онук померлого ОСОБА_5 . До моменту смерті голови двору частки членів сім`ї у власності домоволодіння становили по 1/4, а після його смерті по 1/3. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 (матері позивачки) її частка у майні в розмірі 1/3 розподілилась між позивачкою та її сином ОСОБА_5 , які стали власниками по 1/2 кожен. Так як ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а єдиним його спадкоємцем є позивачка, тому, станом на день подання позову розмір її частки у власності зазначеного майна становить 1/1, а враховуючи вищенаведені норми законодавства, є всі підстави визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить провести за його та позивачки відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовилити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Представник Новицької сільської радив судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подав, хоча ухвалу про відкриття провадження від 02.12.2025, а також ухвали суду від 22.12.2026, 02.02.2026 було доставлено до електронного кабінету Новицької сільської ради, що підтверджуєтьсядовідками про доставку електронного документа.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився з невідомих для суду причин, відзиву на позов не подавав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся у передбаченому законом порядку, в тому числі, шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному вебсайті судової влади України (а.с. 57). З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 02.12.2025 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження, встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов.

Ухвалою суду від 22.12.2025 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

02.02.2026 представник позивачки подав до суду клопотання про долучення доказів (а.с. 48-51).

02.02.2026 представник позивачки подав до суду клопотання про залучення співвідповідача (а.с. 52-54).

Ухвалою суду від 02.02.2026 клопотання представника позивачки про залучення співвідповідача задоволено та залучено ОСОБА_2 , як співвідповідача, до участі у вказаній справі.

18.02.2026 представник позивачки подав до суду клопотання про долучення доказів.

19.02.2026 представник позивача подав до суду заяву, в якій розгляд справи просить провести за його та позивачки відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовилити. Не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обгрунтувань позивача суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про розгляд даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, виходячи з поданих заяв, судом розглядається справа за наявними доказами у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом.

Враховуючи, що відповідач, хоча і був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, відзиву на позов не подав, тому протокольною формою ухвали суд постановив провести заочний розгляд даної справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвами про смерть серія НОМЕР_1 від 02.11.2012 та № НОМЕР_2 від 02.02.2018 (а.с. 27 на звороті, 28).

Факт родинних відносин між позивачкою та померлими ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , які являються її батьками, підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (а.с. 7, 26).

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 , який являється сином позивачки, що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 29.06.1985 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 26.07.2024 (а.с. 26 на звороті, 27).

Відповідно до заяв за № 226 та № 227 від 08.08.2018 позивачка звернулася до приватного нотаріуса округу Локатир М.В., в яких просить видати їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 та матері ОСОБА_4 (а.с. 18, 19).

Згідно з витягами про реєстрацію у спадковому реєстрі від 08.08.2018 приватним нотаріусом Локатир М.В. було зареєстровано спадкові справи після смерті ОСОБА_6 та ОСОБА_4 (а.с. 20 на звороті, 22).

Листом приватного нотаріуса Калуського районного нотаріального округу Локатир М.В. від 06 вересня 2024 року позивачку повідомлено, що після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_2 неможливо, оскільки свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок, виданим 03 жовтня 1988 року виконкомом Новицької сільської ради народних депутатів Калуського району, посвідчується, що в цілому житловий будинок з будівлями і спорудами належить членам колгоспного двору, головою якого був ОСОБА_3 (а.с. 8).

Відповідно до свідоцтва про право власності на жилий будинок від 03 жовтня 1988 року жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_2 , належить членам колгоспного двору, головою якого є ОСОБА_3 (а.с. 29).

Відповідно до довідки № 62 від 13.03.2025, виданої Новицькою сільською радою, згідно зі записом погосподарської книги № 6, сторінка 65, номер об?єкта погосподарського обліку 0477-1 Новицької сільської ради за 2011-2015 роки ОСОБА_3 до дня своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_2 (тепер АДРЕСА_1 ). На день смерті ОСОБА_3 в житловому будинку АДРЕСА_3 спільно з ним проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 - дружина (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_1 дочка та ОСОБА_5 - внук (помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ) (а.с. 10), що також підтверджується довідкою №1044 від 07.08.2018 (а.с. 12).

Згідно з довідкою № 194 від 05.09.2025, виданою Новицькою сільською радою, ОСОБА_1 повідомлено, що її домоволодіння фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , згідно рішення Виконавчого комітету Новицької сільської ради від 09 серпня 2024 року № 61. У погосподарських книгах Новицької сільської ради за попередні роки містяться різні відомості щодо адреси даного домоволодіння, а саме: АДРЕСА_4 , однак, раніше підстави для зміни адреси домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 були відсутні. Таким чином в книгах погосподарського обліку Новицької сільської ради містяться некоректні відомості На сьогоднішній день правильна адреса домоволодіння: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Відповідно до виписки з погосподарської книги № 6, сторінка 65, номер об?єкта погосподарського обліку 481 Новинької сільської ради за 1991-1995 роки, згідно зі записом в погосподарській книзі в домоволодінні за адресою АДРЕСА_2 станом на 15.04.1991 (день припинення колгоспних дворів) були зареєстровані: ОСОБА_3 - голова сім?ї, ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_2 - син (вибув 24.05.1990, прибув 08.05.1992), ОСОБА_1 дочка, ОСОБА_5 онук, ОСОБА_3 , 1959 року народження, син (а.с. 51).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 03.02.2026.

Згідно з випискою з погосподарської книги № 6, сторінка 75-76, номер об?єкта погосподарського обліку 474 Новинької сільської ради за 1986-1990 роки, відповідно до запису в погосподарській книзі господарство за адресою АДРЕСА_2 відносилося до категорії колгоспний двір (а.с. 50).

Відповідно до довідки № 1045 від 07.08.2018, виданої Новицькою сільською радою, згідно з записом в погосподарській книзі № 7 виконкому Новицької сільської ради за ОСОБА_4 , членом колишнього колгоспного двору, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка постійно проживала та була зареєстрована до дня смерті в АДРЕСА_2 значиться частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель і споруд, що знаходяться за вказаною адресою. На день смерті ОСОБА_4 в спадковому будинку проживали та були зареєстровані: ОСОБА_1 - дочка та ОСОБА_5 внук (а.с. 49).

Оцінка суду:

дослідивши письмові докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

З правового висновку Верховного Суду України, який міститься у постанові Судової палати у цивільних справах від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, встановлено, що за правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба); б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно зі Законом України «Про власність» з 15.04.1991 відбулося усуспільнення власності колгоспно-кооперативної у приватну суспільну сумісну власність. Майно придбане внаслідок спільної праці сім`ї, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Відповідно до ст. 120 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно з ч. 2 ст. 123 ЦК УРСР (в редакції від 18.07.1963) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зважаючи на те, що в колгоспному дворі за адресою АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_2 ) були зареєстровані: ОСОБА_3 - голова сім?ї, ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_1 дочка, ОСОБА_5 онук, ОСОБА_3 син, то дане домоволодіння належало їм на праві спільної сумісної власності. Тобто, виходячи з принципу рівності часток у спільній сумісній власності, кожному із них належало по 1/5 частці вказаного домоволодіння.

Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Статтями 1217 та 1223 цього Кодексу встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1223 ЦК Кодексу право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст.ст. 1261 та 1265 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилася спадщина на належну йому 1/5 частку домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Водночас, на день смерті ОСОБА_3 спільно з ним проживали та були зареєстровані: ОСОБА_4 дружина, ОСОБА_1 дочка та ОСОБА_5 внук.

Таким чином позивачка та її матір ОСОБА_4 , будучи спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , вважаються такими, що прийняли спадщину на належну йому частку домоволодіння, оскільки проживали спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не заявили про відмову від спадкового майна, у зв`язку з чим успадкували по 1/10 частці домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Однак, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 після смерті якої відкрилася спадщина на належні їй 3/10 частки (1/5 частки, що належала їй, як члену колгоспного двору + 1/10 частки успадкована після смерті чоловіка) домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Таким чином позивачка, будучи спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_4 , вважається такою, що прийняла спадщину на належну їй частку домоволодіння, оскільки проживала спільно зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, протягом строку, передбаченого ст. 1270 ЦК України, не заявила про відмову від спадкового майна та звернулася до нотаріуса зі заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті останньої.

Крім позивачки, інших спадкоємців, які б звернулись до нотаріуса зі заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України, та спадкоємців, передбачених ст. 1261 ЦК України, які претендують на обов`язкову частку в спадщині, передбачену ст. 1241 ЦК України, а також проживаючих із спадкодавцем однією сім`єю без укладення шлюбу, немає. Спадковий договір від імені спадкодавця не укладався.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_1 , як члену колгоспного двору, належить 1/5 частка домоволодіння в АДРЕСА_1 , а також, що вона являється спадкоємцем за законом першої черги після смерті батьків, яка проживала зі спадкодавцями на час відкриття спадщини, від спадкового майна не відмовлявся та звернулася зі заявою про видачу їй свідоцтв про право на спадщину за законом після смерті останніх, беручи до уваги, позивачка не може оформити свої спадкові права в зв?язку з тим, що право власності на домоволодіння зареєстровано за членами колгоспного двору, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для часткового задоволення позовної заяви та визнання за ОСОБА_1 права власності на 3/5 частики (1/5 частки, що належала їй, як члену колгоспного двору + 1/10 частки успадкована після смерті батька + 3/10 частки успадковані після смерті матері) домоволодіння в АДРЕСА_1 .

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що позивачка зверталася до нотаріуса та приймала спадщину після смерті сина ОСОБА_5 та брата ОСОБА_3 на належні їм на праві спільної сумісної власності, як колишнім членам колгоспного двору, по 1/5 частці домоволодіння в АДРЕСА_1 , через що суд вважає за необхідне відмовити у визнані за ОСОБА_1 права власності на 2/5 частки домоволодіння з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 у зв`язку з недоведеністю зазначених позовних вимог.

На підставі викладеного ст.ст. 16, 392, 1217, 1220, 1223, 1225, 1241, 1258, 1261, 1265, 1268, 1269, 1270, 1296 ЦК України, ст.ст. 120, 123 ЦК України (в редакції від 18.07.1963), ст.ст. 13, 81 ЦПК України, керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Новицької сільської ради Калуського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/5 частки домоволодіння з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

За письмовою заявою відповідача заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Інші учасники справи (в тому числі і позивач), а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , жителька АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 .

Відповідач: Новицька сільська рада Калуського району Івано-Франківської області, адреса: вул. Шевченка, 71 с. Новиця Калуський район Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 04356596.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстрований по АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя: