Рішення № 134198950, 17.02.2026, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/193/25

2/287/520/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2026 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Винара Л.В.

з участю секретаря Кострицької Т.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Олевську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (надалі -ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ», позивач) - адвокат Пархомчук С.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 , відповідачка) на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 16180 від 03.01.2021 у сумі 25000,00 грн. та судовий збір у сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2022 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу №02-17/02/2022 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» відступило ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 17.02.2022 до договору факторингу № 02-17/02/2022, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 03.01.2021 між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16180 про надання коштів фінансового кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідачки. Підписуючи договір відповідачка підтвердила, що вона ознайомилася з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641,644 ЦК Українина укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору. Відповідно до п.1.1 Кредитного договору, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором на наступних умовах: сума виданого кредиту 4000 грн. 00 коп., дата надання кредиту 03.01.2021, строк кредиту 15 днів, валюта кредиту UAH, стандартна процентна ставка 2,5 % в день або 912,5 % річних. На підтвердження виконання Товариством п. 2.4 Кредитного договору, позивач надає довідку ТОВ « Платіжі онлайн» від 20.05.2024, відповідно до якої 03.01.2021 на картковий рахунок відповідачки було перераховано кредитні кошти в сумі 4000 грн. 00 коп. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів. Натомість відповідачка взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконувала. Враховуючи зазначене, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за наданим кредитом в сумі 25000,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000,00 грн. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 21000,00 грн. Також, представник позивача просить стягнути з відповідачки судовий збір в сумі 2422,40 грн.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Русину М.Г.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Винару Л.В.

На запит Олевського районного суду Житомирської області надійшла інформація стосовно зареєстрованого місця проживання відповідачки ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

29.10.2025 до суду надійшов від відповідачки ОСОБА_1 відзив на позовну заяву ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» з додатками.

У поданому відзиві відповідачка вказує на те, в задоволенні вказаного позову слід відмовити в повному обсязі, оскільки сплив строк позовної давності, який згідно ст. 257 ЦПК України встановлений тривалістю три роки. Відповідно до вимог ст. 261 ЦПК України за зобов`язаннями строк, виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг строку позовної давності починається від дня , коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Сплив строку позовної давності про застосування якої заявлено стороною у спорі , є підставою для відмови у позові. Відповідно до ст. 631 ЦПК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Також, зазначає, що Закону України «Про споживче кредитування» обмежує максимальну суму штрафу та пені разом вони не можуть перевищувати 50% від суми, одержаної позичальником за кредитним договором. Законодавством установлена максимальна сума пені , яка не може перевищувати 15 % від суми простроченого платежу. Застосування штрафу та пені за одне й те саме порушення споживачем зобов`язання за договором про споживчий кредит заборонено. Також, до відзиву додана заява про застосування строків позовної давності, у якій відповідачка просить застосувати позовну давність , яка є підставою для відмови у задоволенні позову.

05.11.2025 від представника позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» - адвоката Пархомчука С.В. надійшла до суду відповідь на відзив. Щодо строку позовної давності представник позивача вказує про те, що позовна давність це строк, у межах якої особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст.. 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Представника позивача зазначає, що перебіг строку позовної давності у період з 02.04.2020 по 30.06.2023 було зупинено у зв`язку із запровадженням карантину. Також, починаючи з 24.02.2022 і до 04.09.2025, перебіг строку позовної давності було зупинено у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні. На думку представника позивача, строк позовної давності не підлягає застосуванню до позивних вимог про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором. Також, представник позивача вказує про те, що сторони узгодили розмір кредиту , грошову одиницю,в якій надано кредит, строк та умови кредитування , що свідчить про наявність волі відповідачки для укладення такого договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальник погодився на умови визначені договором щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження відповідачки про незаконність нарахування відсотків є необґрунтованими. На підставі наведеного, просить суд прийняти відповідь на відзив до розгляду та долучити до матеріалів справи, відзив залишити без розгляду та задоволення, розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати, позовні вимоги задоволити у повному обсязі. Також, до відповіді на відзив додано детальний розрахунок заборгованості за договором № 16180, який представник просить долучити до матеріалів справи.

Заперечення на відповідь на відзив від відповідачки до суду не надходило.

07.11.2025 від представника позивача ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» - адвоката Пархомчука С.В. надійшла заява про розподіл/відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи. У вказаній заяві адвокат Пархомчук С.В. зазначає, що фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані ним послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи №287/193/25 становить 10500 грн. 00 коп., які він просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 .

Представник позивача у судове засідання не з`явився, від нього надійшла до суду заява, у якій він просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідачка у судове засідання на розгляд справи не з`явилася та не повідомила про причини неявки, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, у встановленому законодавством порядку, що стверджується матеріалами справи. Заяви про відкладення розгляду справи відповідачка до суду не надала. За таких обставин, суд вважає, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Заперечення стосовно розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, суд може розглянути справу за відсутності позивача, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та якими доказами вони підтверджуються, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

03.01.2021 між ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» та ОСОБА_1 укладено Договір фінансового кредиту № 16180 (далі -Договір) (а. с. 23-28).

Згідно з п. 1.1 Договору Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах , визначеним цим Договором.

Відповідно до п. 1.2 Договору строк кредиту 15 днів, тобто до 17.01.2021.

Згідно з п. 1.3 Договору за користування кредитом клієнт сплачує Товариству 912,5 % річних від суми кредиту в розрахунку 2,5 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована.

Кредит надається Товариством у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної картки, вказаної клієнтом. (п. 1.4 Договору).

Цей договір підписаний 03.01.2021 від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором КL3984.

Згідно з додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту: строк кредиту 15 днів; сума кредиту 4000,00 грн.; сума нарахованих процентів 1500,00 грн.; разом до сплати 5500,00 грн. Додаток № 1 до договору підписаний 03.01.2021 від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором КL3984 (а. с. 28).

Відповідно до довідки ТОВ «Платіжі онлайн» від 21.05.2024 № 5598/05 успішно проведена транзакція та перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 03.01.2021 о 18:40:05 на суму 4000 грн. 00 коп., № НОМЕР_1 (а.с. 39).

17.02.2022 між ТОВ «ФК АВІРА ГРУП» (далі- Клієнт) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі- Фактор) укладено договір факторингу № 02-17/02/2022 (а.с. 31-38).

Відповідно до п. 1.2 договору факторингу на умовах даного договору та керуючись ст. 1077 ЦК України, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові своє право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстру боржників (додатку № 1 до цього Договору).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу від 17.02.2022 № 02-17/02/2022 ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за укладеним Договором від 03.01.2021 № 16180, відповідно до якого: сума виданого кредиту 4000 грн. 00 коп.; залишок за тілом кредиту 4000 грн. 00 коп.; залишок за відсотками 21000 грн. 00 коп.; загальна сума заборгованості 25000 грн. 00 коп.; дата закінчення договору 17.01.2021 (а.с. 16).

ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» надіслав відповідачці вимогу від 22.05.2024 про виконання зобов`язань за кредитним договором, відповідно до якої заборгованість на дату відступлення склала 25000 грн. 00 коп., а саме: заборгованість за сумою кредиту 4000 грн. 00 коп.; за відсотками 21000 грн. 00 коп. Відповідно до умов кредитного Договору кінцевий строк погашення кредиту 17.01.2021, проте всупереч його умовам, заборгованість непогашена (а.с. 14).

Дані щодо виконання боржником вказаної вимоги відсутні.

Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 надано кредит згідно з кредитним договором № 16180. Заборгованість перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» за відповідним Договором станом на 25.06.2024 складає 25000 грн. 00 коп., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4000 грн. 00 коп.; прострочена заборгованість за відсотками 21000 грн. 00 коп. Станом на 25.06.2024 заборгованість за кредитним договором № 16180 не погашена. Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» не здійснювало (а.с. 15).

Згідно з приписами статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з приписами статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексуУкраїни правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини восьмої статті 11Закону України«Про електроннукомерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Так, у Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки, з якими відповідачка ознайомилася і які прийняла шляхом підписання відповідного Договору.

Отже, суд встановив, що відповідачка була ознайомлена з указаними у вищевказаному Договорі умовами користування кредитними коштами і на них погодилася, кредитні кошти отримала, ними користувалася.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з частиною першою статті 1077ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 514ЦКУкраїни встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, право вимоги за Договором від ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» перейшло до ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» на підставі договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022.

Враховуючи викладене, суд встановив, що позов обґрунтований невиконанням з боку ОСОБА_1 умов Договору від 03.01.2021 № 16180 у зв`язку з чим у неї виникла загальна заборгованість за цим Договором на суму 25000 грн. 00 коп. Вказана заборгованість складається із простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 4000 грн. 00 коп. та простроченої заборгованості за процентами в розмірі 21000 грн. 00 коп.

Розмір заборгованості позивач обґрунтував наданими письмовими доказами: зокрема копією Договору, додатком № 1 до Договору, випискою з особового рахунку за Договором, копією договору факторингу № 02-17/02/2022 від 17.02.2022 тощо.

Зазначене також, підтверджується розрахунком заборгованості за договором № 16180, який наданий представником позивача та при цьому відповідачкою власний контррозрахунок заборгованості до суду не надано.

З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення.

Що стосується викладеного відповідачкою у поданому письмовому відзиві на позовну заяву вимоги про відмову в позові за спливом строків позовної даності, то така не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

03.01.2021 між первісним кредитором ТОВ «ФК «АВІРА ГРУП» правонаступником якого являється ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 16180 про надання коштів фінансового кредиту, згідно якого відповідачці надано грошові кошти (кредит) в сумі 4000,00 грн. строком на 15 днів. Таким чином, кінцева дата повернення кредиту визначається 17.01.2021.

Строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України. Тобто, відлік початку позовної давності починається саме 17.01.2021. З огляду на вищезазначене, строк позовної давності закінчується 17.01.2024.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (№211), запроваджено з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України карантин. У подальшому його було неодноразово продовжено (востаннє постановою Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020, якою продовжено карантин до 30.06.2023).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (СОVID-19)» від 30.03.2020 № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020, прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 12. Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто, продовження строків позовної давності в період дії карантину є безумовним та автоматичним в силу закону, і тому обґрунтування причин, за яких дія карантину не дала б змоги особі подати позов вчасно, не вимагається.

Таким чином, якщо закінчення строку позовної давності припадає на період після 02.04.2020, то він продовжується до кінця дії карантину, тобто до 30.06.2023.

Разом з тим, Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, а саме : «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану». Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк дії воєнного стану.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23. Тобто, виходячи з вищесказаного, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ затверджено Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до 26 березня 2022 року. Аналогічними Законами України воєнний стан неодноразово продовжувався і діє по даний час.

Частиною 5 ст.261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання за зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, Позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України визначено перелік витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед яких, в тому числі, є й витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що представником позивача заявлено до стягнення з відповідачки на його користь 10500 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до норм ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Судом встановлено, що у матеріалах справи містяться копія договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 , укладеного між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчук С.В. (а.с. 18-21), довіреність від 30.12.2024 (а.с. 12-13), додаткова угода № 1 від 27.12.2024 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023, якою сторони погодили продовжити строк дії договору до 31.12.2025, а також копія акту про отримання правової допомоги від 21.10.2025, згідно якого адвокат Пархомчук С.В. надав клієнту ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за кредитним договором № 16180 від 03.01.2021, а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору № 16180 від 03.01.2021: 1 година, 2 000,00 грн.; складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики: 2,5 години, 5 000,00 грн.; інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи: 1,5 години, 3 000,00 грн.; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції: 500,00 грн., а всього в розмірі 10 500,00 грн.

На підтвердження оплати юридичних послуг позивачем надано платіжну інструкцію № 39679 від 21.10.2025 згідно якої ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» перерахувало ОСОБА_3 10 500,00 грн., призначення платежу: оплата за правничу допомогу згідно рахунку 21.10.2025-171 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 року у справі №201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року у справі №362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2422,40 грн.).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., а тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 509,517,525,526,530,610,626,628,629,1050,1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273-279, 280, 354,355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», представник позивача Пархомчук Сергій Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 16180 від 03.01.2021 в розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» судовий збір в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5ст.265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ», код ЄДРПОУ 42228158, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, офіс 7.

Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, місцезнаходження: 08157, с.Софіївська Борщагівка, проспект Героїв Небесної Сотні, буд. 26/9, Київської області.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Винар