Ухвала суду № 134198549, 19.02.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 229/8186/24

Провадження 2/193/320/26

У Х В А Л А

19 лютого 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., розглянувши клопотання представника АТ КБ «Приватбанк» про дослідження доказів у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося АТ КБ «Приватбанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

19 лютого 2026 року ухвалою судді Софіївського районного суду Дніпропетровської області провадження у вказаній справі відкрито.

Разом з позовною заявою, представником позивача подано клопотання про дослідження доказів, а саме просить дослідити копію Заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 23.05.2022, що містить розмір відсоткової ставки 42.0 % річних для карт Універсальна, 40.8 % - для карт Універсальна Gold підписана клієнтом, як докази позовних вимог та обставин погодження відсоткової ставки між банком і клієнтом.

Дослідивши клопотання, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з викладеного, приходжу до висновку про відмову у задоволенні клопотання представника позивача АТ КБ «ПриватБанк» про дослідження копії заяви про приєднання до умов та правил банківських послуг від 23.05.2022 оскільки судом при ухваленні рішення досліджуються всі докази, надані сторонами, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись ст. 12,13, 77, 89 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника АТ КБ «Приватбанк» про дослідження доказів у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О.Кравченко