Вирок № 134189296, 17.02.2026, Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

17.02.2026 Справа №: 518/457/25 Провадження № 1-кп/518/37/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 селище Ширяєве

Колегія суддів Ширяївського районного суду Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

прокурорів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_10 ,

захисника ОСОБА_11 ,

потерпілого ОСОБА_12 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_13 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_14 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024162260000697 від 18.11.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ширяєве Ширяївського району Одеської області, українця, громадянина України, розлученого, з середньою освітою, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 18.01.2023 року, перебуває на посаді солдата резерву військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «солдат» у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, та проходячи військову службу на час вчинення кримінального правопорушення у військовій частині НОМЕР_2 у військовому званні «солдат», у порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 127- 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, будучи звільнений у щорічну основну відпустку за 2024 рік, скоїв злочин проти життя та здоров`я особи за таких обставин.

17.11.2024 ОСОБА_10 знаходився за власним місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , де протягом дня вживав алкогольні напої разом із своєю співмешканкою ОСОБА_15 . У той же час у ОСОБА_15 гостювала її онука ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканка АДРЕСА_2 .

Близько 04:30 год. 18.11.2024 року у ОСОБА_10 раптово виник умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті малолітній ОСОБА_16 .

У подальшому, близько 04:30 год. 18.11.2024 року, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на позбавлення життя малолітньої ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_18 , з невстановлених мотивів, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння у приміщенні кухні житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, протиправно наніс не менше 13 ударів сокирою у область шиї ОСОБА_17 , спричинивши таким чином останній несумісні з життям тілесні ушкодження у вигляді: 1 різаної рани лівої завушної ділянки та 12 різано-рубаних ран шиї з повним її пересіченням (декапітацією) у верхній третині; 6 крововиливів у м`які тканини голови; крововиливів під м`які мозкові оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, від яких потерпіла померла на місці події. Вказані тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під м`які оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, комплексу ран шиї, що складають травматичну ампутацію на рівні шиї (декапітацію) за критерієм небезпеки для життя згідно з п.п. 2.1.2. та 2.1.3. г/, д/, о/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, утворились в короткий проміжок часу, практично одночасно, безпосередньо перед настанням смерті і всі вони є прижиттєвими. Смерть ОСОБА_17 настала внаслідок травматичної ампутації на рівні шиї (декапітація). Смерть ОСОБА_17 перебуває у прямому причинному зв`язку з тілесним ушкодженням у вигляді травматичної ампутації на рівні шиї (декапітації).

Дії ОСОБА_10 органом досудового розслідування кваліфіковано за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині.

За наслідками судового розгляду прокурор вважав, що винуватість ОСОБА_10 в пред`явленому обвинуваченні повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами, просив призначити обвинуваченому покарання у виді довічного позбавлення волі, та залишити запобіжний захід тримання під вартою без змін.

Потерпілий ОСОБА_12 вважав за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Представник потерпілого ОСОБА_12 , адвокат ОСОБА_13 , підтримав позицію сторони обвинувачення щодо виду та міри покарання обвинуваченому.

У судових дебатах захисник зауважив, зокрема, що вчинення злочину та вину ОСОБА_10 не доведено; на вилученій сокирі відсутні відбитки ОСОБА_10 , а другу сокиру не вилучено; мотиву та умислу вбивати дитину ОСОБА_10 не мав; на момент вбивства в будинку перебувало дві особи ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , проте співмешканку взагалі не освідували; саме співмешканка сказала ОСОБА_10 , що він вбив дитину, та зробили обвинуваченого «крайнім».

Під час виконання судом положень ст. 348 КПК України, обвинувачений ОСОБА_10 заявив, що вину визнає частково, оскільки всі факти вказують на нього, але події не пам`ятає.

Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.

Суд вважає, що пред`явлене обвинувачення в ході судового розгляду доведено у повній мірі і дії обвинуваченого суд кваліфікує за п. 2 ч. 2 ст.115 КК України умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене відносно малолітньої дитини.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України не визнав та показав, що у 2001-2003 роках проходив строкову службу, з 01.03.2022 року мобілізований, за час після мобілізації мав три поранення тулуба. Під час військової служби був водієм-артилеристом, брав безпосередню участь у відсічі ворога на території Миколаївської, Херсонської, Донецької областей з завданням артилерійських ударів по позиціям ворога, а також був задіяний до евакуації тіл загиблих побратимів. Безпосереднього фізичного контакту з ворогом не мав.

Близько 10 останніх років проживав зі співмешканкою ОСОБА_15 .

Так, будучи військовослужбовцем, вибув у відпустку та 17.11.2024 року близько 12 години прибув за місцем проживання до селища Ширяєве Березівського району Одеської області. Приблизно з 14 години перебував за місцем мешкання АДРЕСА_1 . Співмешканка ОСОБА_15 перебувала у нетверезому стані, до нього поставилася байдужно, «спалила» їжу. Обвинувачений почував себе стомленим, хотів відпочивати, оскільки до цього дня два дні перебував на «вогневій точці», бойовому чергуванні та ніч провів у дорозі.

17.11.2025 року ОСОБА_10 у період часу приблизно з 14 години до 23 години за місцем проживання періодично вживав горілку у колі співмешканки ОСОБА_15 , родичів ОСОБА_15 , сусідів та знайомих. Вважає, що перебував у легкому стані сп`яніння та повністю контролював ситуацію, що відбувалася вдома.

За ініціативою співмешканки, онуки співмешканки - малолітні ОСОБА_19 та ОСОБА_20 залишилися у гостях з ночівлею.

Цього дня у них були в гостях: сусіди ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ; сусіди ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , дочка співмешканки ОСОБА_26 з дітьми, колишній чоловік співмешканки ОСОБА_27 з дружиною ОСОБА_28 та їх дітьми.

Близько 23:00-23:15 години 17.11.2024 року, в будинку залишався обвинувачений, його співмешканка та онуки співмешканки малолітні ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . При цьому співмешканка вже перебувала в дальній кімнаті будинку.

Діти виявили бажання спати разом з обвинуваченим, тому він ліг спати в окремій кімнаті на дивані з ОСОБА_29 та ОСОБА_31 . Близько 23:30 години ОСОБА_29 попросилася до туалету, обвинувачений заніс знадвору відро. Потім ОСОБА_29 попросила поїсти, обвинувачений зробив їй бутерброд, отримавши який вирішила дитина їсти в кімнаті. ОСОБА_32 вже спав, невдовзі ОСОБА_29 дрімала, та заснув обвинувачений.

Слідуючим пам`ятає, що отямився на колінах над дитиною ОСОБА_29 від запитання співмешканки «що ти наробив?», усе було в крові, не міг зрозуміти, що відбувається, до тями став приходити вже в поліції. Пам`ятає, що у лікарні йому робили перев`язку; потім брали кров на експертизу. Слідчий сказав обвинуваченому, що він винуватий і все вказує на нього.

Також, вказує, що з вечора все було нормально, ні у кого не було проявів агресії, не було скандалів.

Під час судового розгляду обвинувачений неодноразово виказував бажання повернутися до військової служби. В останньому слові, зазначив, що у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, просив не призначати покарання у вигляді довічного позбавлення волі для повернення до військової служби.

Потерпілий ОСОБА_12 , допитаний у судовому засіданні, показав, що він чоловік доньки ОСОБА_15 співмешканки ОСОБА_10 . Так, 17.11.2024 року він перебував на роботі. Його дружина ОСОБА_33 , разом з їх спільними малолітніми дітьми, відвідували матір дружини ОСОБА_15 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Цього ж дня приїхав у відпустку співмешканець ОСОБА_15 військовослужбовець ОСОБА_10 . Діти потерпілого ОСОБА_29 , 2019 року народження та ОСОБА_19 , 2017 року народження, самостійно захотіли залишитися в гостях у тещі без батьків з ночівлею, що було не вперше. Близько 23 години потерпілий спілкувався з обвинуваченим по телефону, під час розмови допомагав налаштувати обвинуваченому телевізор для включення мультфільмів для дітей. Обвинувачений поводив себе адекватно. ОСОБА_34 18.11.2024 року від знайомого дізнався, що вулиця біля будинку тещі перекрита. Після події з ОСОБА_15 та ОСОБА_10 потерпілий не спілкувався.

Також, потерпілий показав, що обвинуваченого знає близько 10 років, характеризує його як завжди адекватну людину. Обвинувачений вживав алкогольні напої. Випадки застосування насильства з боку обвинуваченого потерпілому не відомі.

Між усіма дітьми потерпілого та ОСОБА_10 склалися добрі стосунки, діти називали його дідусем, ніколи не скаржилися на нього чи тещу, обвинувачений завжди дарував дітям подарунки, до всіх дітей ставився однаково.

У господарстві тещі малася сокира, що зберігалася у сараї з дровами, інколи теща залишала сокиру в будинку в коридорі біля газової плити. Теща дрова сокирою не рубала, оскільки їй це було фізично важко. Востаннє потерпілий бачив сокиру 16.11.2024 року у сараї з дровами.

Свідок ОСОБА_15 у судовому засіданні показала, що близько 11 років проживає зі ОСОБА_10 , як чоловіком, без реєстрації шлюбу. Мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . 17.11.2024 року ОСОБА_10 , який є військовослужбовцем, близько 12 години прибув у відпустку додому. Цього дня у них були гості, було застілля, де, зокрема, свідок та ОСОБА_10 вживали алкогольні напої (горілку, самогон). ЇЇ дочка ОСОБА_26 перебувала в гостях разом дітьми, зокрема, ОСОБА_29 та ОСОБА_35 . Ці діти залишилися у неї з ночівлею, щоб наступного ранку піти на базар зі ОСОБА_10 .. Діти перебували в окремій кімнаті, де гралися, дивилися телевізор. Свідок випила близько 300 гр горілки. Ввечері свідку стало зле й вона пішла відпочивати в іншу кімнату, приймала ліки від тиску та серцеві ліки, заснула й прокинулася від того, що її розбудив ОСОБА_10 , який наніс їй один удар по голові, шарпнув за одяг, сказавши «вставай, я чоловіка вбив». Коли свідок увійшла до кухні, вона побачила біля плитки на підлозі онуку, яка лежала з відокремленою головою, біля дитини лежала сокира. На запитання свідка до обвинуваченого, що він наробив, він взяв ножа та сказав, що заріже себе, після чого свідок покинула будинок та стала шукати допомоги.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показав, що є товаришем ОСОБА_10 . Так, одного дня восени 2024 року (точного дня не пам`ятає) за запрошенням ОСОБА_10 прийшов до нього додому та за його пропозицією та кошти придбав горілку об`ємом 1 літр, яку в подальшому спільно вживали. За час перебування свідка в гостях, до ОСОБА_10 та ОСОБА_15 приїздили та приходили дочка ОСОБА_15 ОСОБА_33 з двома дітьми, батько ОСОБА_36 з дружиною, дружина та пасинок свідка, ОСОБА_37 та ОСОБА_38 . Свідок близько 21:00-22:00 години пішов останнім з гостей, у будинку залишався ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , яка ще раніше вийшла до іншої кімнати відпочивати, та двоє дітей.

Свідок ОСОБА_21 , у судовому засіданні показала, що є знайомою ОСОБА_10 та є свахами з ОСОБА_15 , 17.11.2024 року вдень разом зі своїм чоловіком ОСОБА_23 та сином ОСОБА_39 , перебували в гостях у ОСОБА_40 та її співмешканця ОСОБА_10 , де її чоловік та ОСОБА_10 пили горілку. Свідок разом із сином пішли від ОСОБА_15 близько 20-20:30 години, чоловік залишився. Близько 05 години 18.11.2024 року за місцем проживання свідка прийшла ОСОБА_15 та повідомила, що ОСОБА_10 відрубав голову дитині, зарубав дитину.

Свідок ОСОБА_24 , у судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_10 , що у 2024 році вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_25 за запрошенням ОСОБА_10 близько години у період часу з 21:00 години перебували у нього та його співмешканки в гостях, де вживали алкогольні напої. На час залишення домогосподарства в будинку перебували ОСОБА_10 , двоє онуків - дівчинка та хлопчик, сусід ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , яка вже спала. Близько початку другої години наступного дня, почувши голосний гавкіт собаки ОСОБА_10 , свідок зателефонувала до ОСОБА_10 , який на її запитання, пояснив, що все нормально.

Свідок ОСОБА_25 , у судовому засіданні надав такі покази що він є сусідом ОСОБА_10 , 17.11.2024 року за запрошенням ОСОБА_10 він разом зі своєю дружиною прийшли до нього в гості. З собою принесли 1,5 л вина та смажену рибу. В гостях вже перебували ОСОБА_41 та ОСОБА_43 знайомі ОСОБА_10 , які мешкають поблизу, декілька дітей. Вдома також була співмешканка ОСОБА_10 ОСОБА_44 . ОСОБА_45 вже був накритий, ОСОБА_10 смажив котлети, кормив дітей. Дорослі вживали алкогольні напої. Свідок за столом перебував приблизно 1-1,5 години. Близько 22-23:00 свідок разом зі своєю дружиною пішли від ОСОБА_10 , в будинку залишалися ОСОБА_41 , ОСОБА_10 , ОСОБА_46 , діти.

Також, свідок вказав, що ОСОБА_10 усіх дітей любив, все ніс дітям, ніколи агресивним його не бачив.

Свідок ОСОБА_26 , у судовому засіданні показала, що є донькою ОСОБА_15 , співмешканки ОСОБА_10 . Так, 17.11.2024 року вдень протягом двох годин вона разом зі своїми дітьми та родиною свого батька ОСОБА_47 , відвідувала домоволодіння своєї матері ОСОБА_15 , де вже перебували ОСОБА_10 , ОСОБА_15 , їх сусіди. ЇЇ батьки розлучені. Цього дня батько привіз до матері дрова. Одна сокира перебувала у загородці для дров, та ще одна перебувала в коридорі будинку. Матір ніколи дрова сама не рубала, рубав або ОСОБА_10 , або інші люди.

В присутності свідка алкогольні напої вживали її батько та ОСОБА_10 . У матері залишила на ніч двох свої дітей п`ятирічну ОСОБА_29 та семирічного ОСОБА_19 , які самі захотіли залишитися, оскільки вважали ОСОБА_10 своїм дідусем, дуже любили його та чекали його у відпустку. Цього ж дня близько 23 години спілкувалася телефоном зі ОСОБА_10 з питань налаштування телевізора, щоб включити дітям мультфільми. Про подію дізналася 18.11.2024 року близько 08-09:00 години від сторонніх людей.

Приблизно за місяць до події одного дня свідок у період часу з 18:00 години до 06:00 години (всю ніч) спілкувалася телефоном через відеозв`язок зі ОСОБА_10 , коли той перебував на військовій службі. Під час розмови ОСОБА_10 неочікувано став сприймати свідка за його колишню жінку, виказував на її адресу неприємні слова. Під час обговорення цієї ситуації пізніше ОСОБА_10 самостійно не зрозумів, що помилився в особі співрозмовника.

Свідок ОСОБА_48 , у судовому засіданні показав, що працює дільничим офіцером поліції у селищі Ширяєві. Одного ранку у листопаді-грудні 2024 року близько 04:00-04:20 години йому двічі телефонував ОСОБА_10 , який повідомив, що він відрубав дитині голову, оскільки подумав, що лізуть «кацапи» та став махати сокирою, просив свідка приїхати спочатку одного, а вже потім викликати оперативну групу. Прибувши на місце події, свідок виявив ОСОБА_10 лежачим головою на трупі дитини на підлозі кухні будинку, поряд знаходилися голова дитини, сокира та ніж зі слідами крові. У розмові обвинувачений сказав, що винна війна, він виростив онуку, це все війна. ОСОБА_10 перебував у стані сп`яніння, був у слідах крові, мав різану рану шиї.

Свідок ОСОБА_49 , допитана у судовому засіданні показала, що є сусідкою ОСОБА_10 та ОСОБА_15 , з якими перебуває в нормальних стосунках. Їх подвір`я межують. Тієї ночі ніяких звуків не чула, сторонніх осіб не бачила. Близько 04 ранку прокинулася та побачила світло фар поліцейських машин. Про подію дізналася від інших сусідів.

Свідок ОСОБА_50 у судовому засіданні показала, що є медичною сестрою КНП «Ширяївська центральна районна лікарня». У 2024 році у період ближче до зими, точніше не пам`ятає, о 8 ранку поліції доставила до приймального відділення чоловіка, як в подальшому виявилося ОСОБА_10 , для надання йому медичної допомоги у зв`язку з тілесними ушкодженнями у вигляді глибокої рани - порізу на шиї в області кадика. Будь-яких пояснень щодо ушкоджень ОСОБА_10 не надавав, зі свідком не розмовляв. Футболка, в якій був одягнутий ОСОБА_10 , мала плями темного кольору.

Колегією суддів досліджені докази в їх сукупності, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, а саме:

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18.11.2024 року, час внесення 06:52 години, попередня правова кваліфікація п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, відповідно до якого 18.11.2024 року до ВП №2 Березівського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.11.2024 року близько 04:30 години ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець ВЧ НОМЕР_2 на посаді спеціаліста з експлуатації автотехніки, перебуваючи за власним місцем мешкання в АДРЕСА_1 в стані алкогольного сп`яніння скоїв вбивство малолітньої ОСОБА_16 , 2019 р.н., що підтверджує факт та час внесення відомостей до ЄРДР, початок досудового розслідування, що надає можливість суду встановити процесуальний рух у кримінальному провадженні;

Форма виводу з ОЄ від 18.11.2024 року (реєстрація в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» за №3359), за змістом якої 18.11.2024 о 05:00 годині надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 18.11.2024 року о 04:35 за адресою: Ширяївський район, смт. Ширяєве, вулиця Шевченка, 1, СОГ на місці. Приїхав додому військовослужбовець ОСОБА_10 , 1983 року народження, випивали, йому наснилося, що до нього лізуть, на ґрунті чого коли прокинувся відрубав дитині голову онучці своєї співмешканки, 5 років, ОСОБА_51 . Сам подзвонив до дільничого та повідомив про це. Заявник ОСОБА_52 . Виїздом на місце пригоди встановлено, що 18.11.2024 року близько 04:30 ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем мешкання перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння сокирою наніс удар, не сумісний з життям, по голові ОСОБА_16 , 2019 року народження, внаслідок чого остання загинула на місці. ОСОБА_10 затримано на місці події. Знаряддя злочину (сокира) знаходиться на місці події;

Протокол огляду місця події домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , від 18.11.2024 року з додатками (огляд проведено за згодою та участю ОСОБА_15 власниці; за участю двох понятих, експерта, спеціалістів, із застосуванням технічних засобів фіксації: фото та відео фіксації), за змістом якого у приміщені будинку 1) у веранді виявлені та вилучені: ніж зі слідами рідини бурого кольору, мобільний телефон марки «Redmi» моделі 220117TY ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 ; частина ковдри зі слідами рідини бурого кольору (слід від взуття); чоловічі утеплені військові штани; зі шухляди тумби зроблено змив слідів рідини бурого кольору; 2) у кухні виявлено: труп дитини та масивні плями рідини бурого кольору навколо нього; труп дитини ймовірно жіночої статі, розташований на підлозі в положенні на животі. Голова відокремлена від тулубу. Одяг на трупі просякнутий та забруднений рідиною бурого кольору. З підлоги зроблені змиви РБК; одну сокиру зі слідами РБК, що була вилучена; дві виделки та три стакани, дві рюмки, які були вилучені; зроблені змиви РБК зі стільця. Також, під час огляду були зроблені змиви з ручок вхідних дверей (зовнішньої та внутрішньої) будинку, дверей, що ведуть до кухні (зовнішньої та внутрішньої). Заперечень, доповнень учасники не мали.

Висновок експерта відділу біологічних досліджень та обліку (судова біологічна експертиза) № СЕ-19/115/-24/21761-БД від 13.02.2025 року, відповідно до якого на предметі, зовні схожому на ніж, виявлено клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки (змиви з клинка та руків`я). Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини, виявлених на предметі, зовні схожому на ніж (змиви з клинка) збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_10 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_16 . Ймовірність походження даних генетичних ознак ОСОБА_10 становить не менше 99.99999999%. Походження генетичних ознак клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених на предметі зовні схожому на ніж (змиви з клинка) від ОСОБА_16 виключаються. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених на предметі зовні схожому на ніж (змиви з руків`я) є змішаними та містять генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_16 та зразка букального епітелію ОСОБА_10 ;

Висновок експерта № 2749 від 19.12.2024 року (судова медична експертиза), відповідно до якого на спортивній кофті чорного кольору, на футболці коричневого кольору, на спортивних штанах темно-сірого кольору з написом «Puma» підозрюваного ОСОБА_10 знайдена кров;

Висновок експерта № 152 від 12.01.2025 року (судова медична експертиза), відповідно до якого кров потерпілої ОСОБА_16 , 2019 року народження, відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_10 , 1983 року народження, відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО. На спортивній кофті чорного кольору (об`єкти №№1-6), на футболці коричневого кольору (об`єкти №7, 8) при встановленні видової належності крові виявлений білок крові людини. При встановленні групової належності крові виявлено в об`єктах №4, 5 антигени А та В (ізогемаглютиніни не виявлені), які могли походити за рахунок змішення крові осіб з групами А з ізогемаглютиніном анти-В та В з ізогемаглютиніном анти-А системи АВО, у тому числі потерпілої ОСОБА_16 (носія антигену А) та підозрюваного ОСОБА_10 (носія антигену В); в об`єктах 1-3, 6-8 виявлений антиген В, а в об`єктах №7, 8 і ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А системи АВО, що не виключає її походження від підозрюваного ОСОБА_10 (носія антигену В) та виключає від потерпілої ОСОБА_16 (носія антигену А).

Висновок експерта № СЕ-19/115/-25/4590-БД від 16.09.2025 (судова молекулярно-генетична експертиза), відповідно до якого на чоловічій кофті (об`єкти №№ 1-6), на чоловічій футболці (об`єкти №№ 7, 8), на чоловічих штанах (об`єкти №№ 9-12) встановлено генетичні ознаки крові. Генетичні ознаки крові на чоловічій кофті (об`єкти №№ 1, 3), на чоловічій футболці (об`єкти №№7, 8), на чоловічих штанах (об`єкти №№ 9, 10 ,11) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_10 та не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_16 . Ймовірність походження даних генетичних ознак від ОСОБА_10 становить не менше 99,99999999%. Походження генетичних ознак крові на чоловічій кофті (об`єкти №№ 7, 8), на чоловічих штанах (об`єкти №№ 9, 10, 11) від ОСОБА_16 виключаються. Генетичні ознаки крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак на чоловічій кофті (об`єкти №№2, 4, 5, 6) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_10 та не збігаються з генетичними ознаками крові ОСОБА_16 . Походження домінуючих генетичних ознак крові на чоловічій кофті (об`єкти №№2, 4, 5, 6) від ОСОБА_16 виключається. Генетичні ознаки крові на чоловічих штанах (об`єкт №12) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_10 та генетичні ознаки крові ОСОБА_16 ;

Висновок експерта № 2741 від 17.12.2024 року (судова медична експертиза), відповідно до якого на светрі та колготах, вилучених під час огляду трупа ОСОБА_16 , знайдена кров;

Висновок експерта № СЕ-19/115/-25/4589-БД від 16.09.2025 (судова молекулярно-генетична експертиза), відповідно до якого генетичні ознаки крові на колготах (об`єкти №№17, 18), клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених на штанах (об`єкти №№ 23, 24) збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_16 .. Ймовірність походження даних генетичних ознак від ОСОБА_10 становить не менше ніж 99,99999999%. Походження генетичних ознак крові на колготах (об`єкти №№ 17, 18) клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених на штанах (об`єкти №№ 23, 24) від ОСОБА_16 виключається. Генетичні ознаки клітин з ядрами з домішкою крові людини виявлених на футболці (об`єкти №№ 1, 3), двох шкарпетках (об`єкти №№ 4, 5), трусах (об`єкти №№ 6, 7), штанах (об`єкти №№ 25, 26), крові на светрі (об`єкти №№ 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16), колготах (об`єкти №№ 20 ,22) збігаються між собою, є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_10 та зразка крові ОСОБА_16 . Генетичні ознаки клітин з домішкою крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак в об`єкті № 2, крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак в об`єктах №№ 19, 21 збігаються між собою, збігаються з генетичними ознаками букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_16 .. Походження домінуючих генетичних ознак клітин з домішкою крові, виявлених на футболці (об`єкт №2), крові на колготах (об`єкти №№ 19, 21) від ОСОБА_16 виключаються.

Висновок експерта № 2773 від 19.12.2024 року (судово-медична експертиза), відповідно до якого на камуфляжних штанах і фрагменті повстяного матеріалу (ковдрі), вилучених в ході огляду місця події за адресою АДРЕСА_1 , знайдена кров;

Висновок експерта № СЕ-19/115/-24/21762-БД від 17.02.2025 (судова молекулярно-генетична експертиза), відповідно до якого на сокирі (об`єкти №№ 1, 2 (змиви з робочої частини сокири), 3, 4 (змиви з топорища сокири) виявлені клітини з ядрами з домішкою крові людини та встановлено їх генетичні ознаки. Генетичні ознаки клітин з домішкою крові, виявлених на сокирі (об`єкт №1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_16 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_10 . Ймовірність походження даних генетичних ознак від ОСОБА_16 становить не менша 99,99999999%. Походження генетичних ознак клітин з домішкою крові виявлених на сокирі (об`єкт № 1); від ОСОБА_10 виключається. Генетичні ознаки клітин з домішкою крові виявлених на сокирі (об`єкт № 2) є змішаними та містять генетичні ознаки двох осіб, а саме: генетичні ознаки зразка букального епітелію Скрипченка та зразка крові ОСОБА_16 . Генетичні ознаки клітин з домішкою крові, що домінують серед змішаних генетичних ознак в об`єкті № 3 збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_16 та не збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_10 . Походження генетичних ознак клітин з домішкою крові виявлених на сокирі (об`єкт № 3) від ОСОБА_10 виключається.

Висновок експерта № 2671 від 10.12.2024 року (судово-медична експертиза), відповідно до якого на трьох марлевих тампонах зі змивами речовини бурого кольору з дерев`яної шухляди, з підлоги та стільця, вилучених в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , знайдена кров;

Висновок експерта № 126 від 20.01.2025 року (судово-медична експертиза), відповідно до якого на марлевому тампоні зі змивом речовини бурого кольору з підлоги, вилученому в ході огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1 , встановлена наявність крові зі вмістом гемоглобіну людини. При визначенні групової належності крові виявлені антигени А і В (ізогемаглютиніни не виявлені), що не виключає змішання крові осіб з групами крові А з ізогемаглютиніном анти-В та В з з ізогемаглютиніном анти А за системою АВО, в тому числі від ОСОБА_16 та ОСОБА_10 .

Протокол проведення слідчого експерименту від 29.01.2025 року з додатком (із застосуванням технічних засобів відеофіксації) за участі двох понятих, експерта, спеціаліста, ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_53 , де ОСОБА_10 зазначив загальні обставини подій 17.11.2024 року, та фрагмент того, що пам`ятає - показав місце розташування трупу ОСОБА_16 (кухня будинку) та своє положення над трупом.

Протокол проведення слідчого експерименту від 13.03.2025 року з додатком (із застосуванням технічних засобів відеофіксації) за участю свідка ОСОБА_15 , двох понятих, згідно з яким свідок ОСОБА_15 , зокрема повідомила, що 18.11.2024 року прокинулася від того, що її розбудив співмешканець, який повідомив, що «зарубав мужика» (в оригіналі має місце висловлювання нецензурним словом). У приміщенні кухні будинку вказала на місце розташування трупу ОСОБА_16 . Зазначила, що на її запитання «що ти наробив?» ОСОБА_10 повідомив, що він собі смерть заподіє.

Протокол отримання зразків для експертизи від 18.11.2024 року (змиви з обох рук трупа ОСОБА_16 );

Протокол отримання зразків для експертизи від 18.11.2024 року (зрізи нігтів з піднігтьовим вмістом з обох рук трупа ОСОБА_16 );

Висновок експерта № 745 від 03.12.2024 року (судово-медична експертиза піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластинок обох рук ОСОБА_16 ), відповідно до якого в піднігтьовому вмісті виявлена кров, епітальні клітини з ядрами не знайдені;

Протокол огляду трупа ОСОБА_16 від 18.11.2024 року з додатками, відповідно до змісту яких виявлені такі ушкодження голови: на правій вушній раковині синець; на правій передвушній ділянці синець, садно; над зовнішнім кінцем правої брови синець; на нижній щелепі справа два синці; на лівій вушній раковині синець; на межевому краї лівого вуха рана; за лівою вушною раковиною рана; між лівим верхом з поширенням на нижню шелепу і потиличну ділянку веретеноподібна рана, краї рани рівні, кінці загострені; в 3-х сантиметрах від лівої мочки правої вушної раковини назад синець та садно; від заднього кінця вверх надрив, циркулярна рана, яка проходить під кутом нижньої щелепи зліва та підборіддя спереду; в верхній третині шиї ззаду в 4 см від вушної раковини зліва рана, рана волога, розчавлена поперечним зрубом третього шийного хряща, над переднім верхнім краєм другої рани осадження; в задній частині рани шиї надрив довжиною 5 см і основи клаптя 1,8 см; на надриві горизонтально розташована щілиноподібна рана довжиною 1,4 см і більше до правої сторони 1,5 см; тулуба: рани на тулубі неправильної овальної форми з надрубом в передній поверхні шиї глибиною 0,5 см і рана справа в ділянці шиї з горизонтальним надривом. Посмертний діагноз (причина смерті): травматична ампутація на рівні шиї (декапітація);

Копія свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_16 , серії НОМЕР_5 ;

Копія лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_16 № 164 від 18.11.2024 року, згідно з яким смерть ОСОБА_16 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

Копія довідки про причину смерті ОСОБА_16 від 18.11.2024 року, де причиною смерті визначена травматична ампутація на рівні шиї (декапітація);

Висновок експерта №164 від 05.12.2024 року за результатами судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_16 , відповідно до якого виявлені такі тілесні ушкодження:- множинні синці та садна голови (правої завушної та перед вушної ділянок, обличчя), вушних раковин; різано-рубана (край рани рівний, синяковий) рана лівої вушної раковини; одна різана рана лівої завушної ділянки та 12 різано-рубаних ран шиї з повним її пересіченням (декапітацією) в верхній третині; 6 крововиливів в м`які тканини голови; крововиливи під м`які мозкові оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку (гістологічно). Морфологічні особливості тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_16 вказують на те, що вони утворилися від дії тупих та гострих предметів при наступному механізму: - синці, садна, крововиливи в м`які тканини голови, субарахноїдальний крововилив великих півкуль головного мозку та мозочку від дії тупих твердих предметів, індивідуальні особливості яких в пошкодженнях не відтворилися; по механізму удару (синці, крововиливи в м`які тканини голови, під м`які мозкові оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку) та тертя (садна); всі рани шиї мають ознаки різано-рубаних та могли утворитися в результаті гострої кромки (леза) ріжучого, колюче-ріжучого, або предмету, що рубає. Всі тілесні ушкодження у ОСОБА_16 утворилися в короткий проміжок часу, практично одночасно, безпосередньо перед настанням смерті і всі вони є прижиттєвими. Тілесні ушкодження у вигляді крововиливів під м`які оболонки великих півкуль головного мозку та мозочку, комплексу ран шиї, що складають травматичну ампутацію на рівні шиї (декапітацію) згідно з п.п. 2.1.2 та 2.1.3. г/, д/, о/ «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. №6 мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя; тілесні ушкодження у вигляді саден та синців згідно з п. 2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 січня 1995 р. №6 мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Смерть ОСОБА_16 перебуває в прямому причинному зв`язку з тілесними ушкодженнями у вигляді травматичної ампутації на рівні шиї (декапітації).

Висновок експертного судово-імунологічного дослідження №2530/ розтин №164 від 20.11.2024 року рідкої крові трупа ОСОБА_16 , відповідно до якого кров відноситься до групи А (ІІ) ізогемаглютиніном анти-В за системою АВО;

Висновок експерта №2606 від 26.11.2024 року, судово-медична експертиза зразка рідкої крові ОСОБА_16 , відповідно до якого кров ОСОБА_16 відносить до групи А з ізогемаглютиніном анти-В за ізосерологічною системою АВО;

Висновок експертного судово-медичного-гістологічного дослідження №2331/164 від 29.11.2024 року (шматочки органів трупа ОСОБА_16 );

Висновок №587 від 02.12.2024 року медико-криміналістичного дослідження двох клаптів шкіри шиї трупа ОСОБА_16 , відповідно до якого виявлено 11 пошкоджень: 10 наскрізних пошкоджень, які мають ознаки різано-рубаних та могли утворитися в результаті впливу гострої кромки (леза) ріжучого, колюче-ріжучого, або предмету, що рубає; 1 ненаскрізне пошкодження, яке має ознаки рубаного та могло утворитися в результаті клиноподібної дії носка або п`ятки предмету, що рубає;

Висновок експертного судово-токсикологічного дослідження (обстеження) №3975/164 від 03.12.2024 року, відповідно до якого в крові та сечі від трупа ОСОБА_16 етиловий спирт не виявлений;

Висновок експерта № СЕ-19/115/-24/21759-БД від 12.02.2025 (судова молекулярно-генетична експертиза), відповідно до якого встановлені генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_16 ;

Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 18.11.2024 року (у присутності двох понятих та захисника), відповідно до якого 18.11.2024 року затримано ОСОБА_10 з підстави: якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; вилучено чоловічу кофту чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору ззовні схожу на кров, чоловічі штани чорного кольору «Puma», чоловічу футболку червоного кольору зі слідами бурого кольору ззовні схожу на кров.

Протокол отримання зразків для експертизи від 18.11.2024 року (піднігтьовий вміст з обох рук ОСОБА_10 );

Висновок експерта № 746 від 05.12.2024 року, судово-медична експертиза піднігтьового вмісту зрізів нігтьових пластинок обох рук ОСОБА_10 , відповідно до якого в піднігтьовому вмісті знайдені кров та ядровмісні клітини багатошарового плоского не зроговілого та зроговілого епітелію і встановлена приналежність епітеліоцитів особі (особам) чоловічої генетичної статі. При визначенні групової приналежності епітеліальних клітин виявлений антиген В ізосерологічної системи АВО, що не виключає походження клітин чоловіка (чоловіків) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А, у тому числі й від самого ОСОБА_10 . Даних про наявність епітеліоцитів від ОСОБА_16 не отримано;

Протокол отримання зразків для експертизи від 18.11.2024 року (змиви з рук, обличчя, ніг ОСОБА_10 );

Висновок експерта № 2665 від 06.12.2024 року, судово-медична експертиза чотирьох марлевих тампонів зі змивами з правої та лівої рук, з поверхні обличчя, з поверхні лівої ноги ОСОБА_10 , відповідно до якого на вказаних об`єктах знайдена кров;

Висновок експерта № 125 від 21.01.2025 року (судово-медична експертиза згідно з яким при встановленні видової належності крові у чотирьох марлевих тампонах зі змивами з правої (об`єкт № 1) та лівої (об`єкт № 2) рук, з поверхні обличчя (об`єкт № 3), з поверхні лівої ноги (об`єкт № 4) ОСОБА_10 виявлений білок крові людини. При встановленні групової належності крові виявлено: в об`єктах №№ 1, 2 антигени А та В (ізогемаглютиніни не виявлені), які б могли походити за рахунок змішення крові осіб з групами А з ізогемаглютиніном анти-В та В з ізогемаглютиніном анти-А, у тому числі ОСОБА_16 (носія антигену А) та ОСОБА_10 (носія антигену В); в об`єктах №№ 3, 4 виявлений антиген В, а в об`єкті №3 - і ізогемаглютинін анти-А, властиві групі крові В з ізогемаглютиніном анти-А системи АВО, що не виключає її походження від ОСОБА_10 та виключає від потерпілої;

Протокол отримання зразків для експертизи від 18.11.2024 року (кров ОСОБА_10 );

Висновок експерта № 4160 від 17.12.2024 року, судово-токсикологічної експертизи біологічного матеріалу (крові) ОСОБА_10 , відповідно до якого в крові ОСОБА_10 виявлений етиловий спирт в концентрації 1,92%;

Висновок експерта №2682 від 03.12.2024 року судово-медична експертиза зразка рідкої крові ОСОБА_10 , відповідно до якого кров ОСОБА_10 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО.

Протокол освідування ОСОБА_10 від 18.11.2024 року, відповідно до якого 18.11.2024 року у час з 08:30 до 09:00 у ОСОБА_10 було виявлено тілесне ушкодження різана рана на лівій поверхні шиї довжиною близько 7 см. Шкіра навкруги рани та на кистях рук забруднена, на кистях засохлою рідиною бурого кольору;

Висновок експерта №140 від 27.11.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_10 виявлено тілесне ушкодження у вигляді однієї різаної рани в середній третині переднє-лівої поверхні шиї. Морфологічні особливості виявленого у ОСОБА_10 тілесного ушкодження (форма, розмір) вказують на те, що воно могло утворитися від дії гострого предмету, що має гострий край, яким міг бути ніж. Виявлене у ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді різаної рани шиї потягло за собою розлад здоров`я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3 тижнів і згідно з пунктом 2.3.3. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, відноситься до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я;

Висновок експерта №40 від 17.03.2025 року (додатковий), відповідно до якого виявлене у ОСОБА_10 тілесне ушкодження у вигляді різаної рани, розташованої на лівій поверхні шиї косо-горизантально, враховуючи його локалізацію та направленість, могло утворитися в результаті власноручного спричинення самому собі;

Висновок судово-психіатричного експерта №889 від 12.12.2024 року (комплексна судова психолого-психіатрична експертиза ОСОБА_10 ), відповідно до якої у ОСОБА_10 немає ознак особи та характеру, які б здійснювали вплив на його поведінкові реакції, ОСОБА_10 не страждає на психічні захворювання; відсутні підстави вважати, що мають місце якісь розлади пам`яті, у період вчинення інкримінованого йому правопорушення не страждав на хворобливий психічний розлад, перебував у стані простого алкогольного сп`яніння, міг в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними; у період вчинення інкримінованого йому правопорушення не страждав на хронічне психічне захворювання, інший хворобливий психічний розлад, а також на тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності та не страждає на такі на теперішній час;

Висновок експерта № СЕ-19/115/-24/21760-БД від 13.02.2025 (судова молекулярно-генетична експертиза), відповідно до якого встановлено генетичні ознаки зразка букального епітелію ОСОБА_10 ;

Висновок експерта № КСЕ-19/116-25/5658-Д від 25.03.2025 року (судова трасологічна експертиза);

Висновок експерта № КСЕ-19/116-25/5659-Д від 21.03.2025 року (судова трасологічна експертиза);

Висновок експерта № КСЕ -19/116-25/5659-ХЗ від 20.03.2025 року (судова експертиза зброї), відповідно до якого ніж є виробом господарсько-побутового призначення кухонним ножем іноземного виробництва, виготовлений промисловим способом та до холодної зброї не належить;

Висновок експерта № КСЕ -19/116-25/5658-ХЗ від 21.03.2025 року (судова експертиза зброї), відповідно до якого сокира є побутовою сокирою промислового виробництва, відноситься до виробів господарсько-побутового призначення та до холодної зброї не належить;

Мобільний телефон марки «Redmi» моделі 220117TY, відповідно до даних якого, зокрема, 18.11.2024 року відбулося з`єднання з контактами «Анжелика Паташон» (сусідка ОСОБА_24 ) о 01:26 годині (вхідний виклик тривалістю 01 хв. 3 сек.); « ОСОБА_54 » (дільничий ОСОБА_48 ) о 04:23 годині (вихідний виклик тривалістю 1 хв. 42 сек.), о 04:27 годині (вихідний виклик тривалістю 7 сек.).

Водночас суд вважає надану стороною обвинувачення довідку №54 про результати опитування ОСОБА_10 з використання поліграфа від 29.01.2025 року неналежним доказом, оскільки така прямо або непрямо не підтверджує існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Суд в умовах повної змагальності процесу дослідив в повному обсязі всі надані докази, інших в ході судового розгляду не встановлено і можливість збирання доказів вичерпані, що визнано сторонами процесу, які підтвердили відсутність у них доповнень та інших доказів.

На підставі досліджених доказів суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні діє принцип верховенства права.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини наголошує, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумнім сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Частиною 1 ст. 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конституції України, ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов`язок держави захищати життя людини.

Відповідно до абзацу 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про посилення судового захисту прав та свобод людини і громадян» № 7 від 30.05.1997 року, суди як органи державної влади зобов`язані своєчасно й дієво захищати ці права та свободи шляхом розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення.

Статтею 2 розділу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою у Римі 4 листопада 1950 року (ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції», і є частиною національного законодавства України, дата набрання чинності для України 11.09.1997 року) встановлено, що право кожного на життя охороняється законом.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 12 червня 2018 року у справі № 712/13361/15, провадження №51-1604км18, обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Колегія суддів, дослідивши та проаналізувавши в сукупності надані сторонами докази, перевіривши їх на предмет належності та допустимості, ґрунтуючись на засадах справедливості, виваженості та неупередженості, дійшла висновку, що всі зазначені докази у своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного і в сукупності підтверджують всі обставини, що підлягають доказуванню, відповідно до ст. 91 КПК України та під час судового розгляду винуватість ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України - умисне протиправне заподіяння смерті малолітній дитині (умисне вбивство), доведена у повному обсязі.

Доводи захисника, що досудовим слідством не перевірялась причетність ОСОБА_15 до вбивства малолітньої ОСОБА_16 , колегія суддів вважає безпідставними та такими, що суперечать положенням ч. 1 ст. 337 КПК України, згідно з якими судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. Не знайшли під час судового провадження свого підтвердження обставини обмови ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченим суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети не тільки кари, а й виправлення і запобігання вчинення нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості. При цьому суд враховує, визначені ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.

Відповідно до ст. 66 КК України обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_10 судом не встановлено.

Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_10 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

У справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03) зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Згідно з приписами ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_10 , колегія суддів, згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином; відсутність обставин, які пом`якшують та наявність обставини, що обтяжує покарання.

Дослідивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_10 , колегія суддів враховує, що відповідно до службової характеристики, виданої командуванням ВЧ НОМЕР_2 , ОСОБА_10 зарекомендував себе з позитивної сторони, як працьовитий військовослужбовець. Вміє виділити в роботі головне, будь-яку доручену справу доводить до кінця. До виконання службових обов`язків ставиться добре, на критику реагує адекватно та вміє критично оцінити свою діяльність, за характером спокійний і витриманий. У роботі дотримується законності. Цінує честь і гідність військовослужбовця. Відповідально ставиться до виконання посадових обов`язків, в умовах екстремальної ситуації веде себе впевнено. В колективі користується авторитетом та повагою. ОСОБА_10 нагороджено відзнакою Міністра оборони України «Залізний хрест» відповідно до наказу № 06 від 02.01.2024 року. Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України № 155 від 23.01.2024 року ОСОБА_10 відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». ОСОБА_10 мав вогнепальні осколкові поранення: 11.07.2023 року непроникаюче м`яких тканин бокової поверхні лівої половини грудної клітки з наявністю стороннього тіла, 11.04.2024 року - м`яких тканин лівої надлопаткової ділянки; 25.10.2024 року підлопаткової ділянки справа. До кримінальної відповідальності не притягувався.

Також, при визначенні покарання колегія суддів враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме ставлення обвинуваченого до скоєного та вважає, що виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі.

У той же час, у відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з п. 3 зазначеного Пленуму Верховного суду України, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив ,мета, спосіб, стадія вчинення кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо.)

На переконання суду дане покарання відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) відповідно до практики ЄСПЛ та перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись загальними засадами мети покарання, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_10 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства з реальним відбуттям покарання в місцях позбавлення волі, призначеного у межах санкції інкримінованої статті обвинувачення.

Як зазначено в ч. 1 ст. 64 КК України, довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених КК України, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

Обставиною, яка зумовлює призначення покарання у виді довічного позбавлення волі й водночас вказує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, є надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину і особи, яка його скоїла. Надзвичайність суспільної небезпеки скоєння злочину визначається сукупністю усіх зібраних у кримінальному провадженні даних, які стосуються вчиненого злочину, особи винного й обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Покарання у виді довічного позбавлення волі застосовується у випадках, коли необхідність такого призначення обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність, виключною небезпечністю особи винного. Указаний вид покарання призначається з урахуванням таких даних, як наявність судимостей в особи, у тому числі за вчинення тяжких насильницьких злочинів, з урахуванням негативних характеристик з місця проживання, що в свою чергу, свідчить про небажання особи стати на шлях виправлення і, як наслідок, нехтування загальнолюдськими цінностями, зокрема, життям іншої людини.

Враховуючи, що в період після вчинення злочину обвинувачений самостійно звернувся до поліції, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, відсутність підстав для висновку про становлення ОСОБА_10 постійної загрози для суспільства, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років, та не призначати покарання у вигляді довічного позбавлення волі, як таке, що здатне забезпечити захист суспільства і справедливість.

Враховуючи принцип індивідуалізації покарання, саме таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначення такого покарання відповідатиме принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили необхідно залишити без змін.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, арешт накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 20.11.2024 року, підлягає скасуванню.

Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати суд вирішує у відповідності до ст.124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 100, 110, 129, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 13 (тринадцять) років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту затримання 18.11.2024 року.

Зарахувати ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк відбування покарання відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України період його попереднього ув`язнення з 18.11.2024 року із розрахунку день за день, до набрання вироком законної сили.

Стягнути зі ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 133907,84 гривень на користь держави.

Арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Березівського районного суду Одеської області від 20.11.2024 року, на: ніж зі слідами речовини бурого кольору, мобільний телефон марки «Redmi» моделі 220117TY ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , ковдру зі слідами речовини бурого кольору, військові камуфляжні штани, змиви речовини бурого кольору з тумби-столу, змив з зовнішньої ручки вхідних дверей, змив із внутрішньої ручки вхідних дверей, змив із зовнішньої ручки дверей кухні, змив з внутрішньої ручки дверей кухні, змив речовини бурого кольору з підлоги кухні(біля трупу), сокиру зі слідами речовини бурого кольору, дві виделки, три великі стакани, дві рюмки, змив сліду речовини бурого кольору зі стільця, чоловічу кофту чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, чоловічі штани чорного кольору «Puma», чоловічу футболку червоного кольору зі слідами речовини бурого кольору, футболку рожевого кольору, светр темно-сірого кольору, колготи чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, труси сірого кольору, зрізи нігтів, змиви з рук,зрізи волосся трупа ОСОБА_16 , змиви з лівої та правої руки ОСОБА_10 , зразки піднігтьового вмісту ОСОБА_10 скасувати.

Речові докази: мобільний телефон марки «Redmi» моделі 220117TY ІМЕІ 1: НОМЕР_3 , ІМЕІ 2: НОМЕР_4 , військові камуфляжні штани, дві виделки, три великі стакани, дві рюмки, повернути власникам; ніж, ковдру, змиви речовини бурого кольору з тумби-столу, змив з зовнішньої ручки вхідних дверей, змив із внутрішньої ручки вхідних дверей, змив із зовнішньої ручки дверей кухні, змив з внутрішньої ручки дверей кухні, змив речовини бурого кольору з підлоги кухні (біля трупу), сокиру, змив сліду речовини бурого кольору зі стільця, чоловічу кофту чорного кольору, чоловічі штани чорного кольору «Puma», чоловічу футболку червоного кольору, футболку рожевого кольору, светр темно-сірого кольору, колготи чорного кольору, шкарпетки чорного кольору, труси сірого кольору, зрізи нігтів, змиви з рук, зрізи волосся, змиви з лівої та правої руки ОСОБА_55 , змиви з обличчя ОСОБА_55 , змиви з ніг ОСОБА_55 , зразки піднігтьового вмісту ОСОБА_10 знищити.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ширяївський районний суд Одеської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3