Ухвала суду № 134188476, 18.02.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/448/26

Провадження №:1-кс/138/152/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2026 м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суду Вінницької області, у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області клопотання старшого слідчого СВ Могилів-Подільського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12026020160000072 від 17.02.2026 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зарожани Хотинського району (тепер Дністровського району) Чернівецької області, громадянина України, українця, з середньою спеціальною освітою, особи з інвалідністю ІІІ групи, розлученого, на утриманні неповнолітня дитина, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимого за ч.3 ст.185 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

ВСТАНОВИВ:

18.02.2026 слідчий СВ Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором Могилів-Подільської окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду з вказаним вище клопотанням по кримінальному провадженню №12026020160000072 від 17.02.2026.

Клопотання мотивоване тим, зокрема, що ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленню громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, порушуючи визначений порядок перетину державного кордону, встановлений Законами України «Про державний кордон України» та «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що 03 лютого 2026 року Указом Президента України № 40/2026 від 12.01.2026 строк дії воєнного стану в Україні подовжено на 90 діб, у зв`язку з чим, діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, тобто з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 8000 доларів США (за кожну перевезену ним особу), домовився про сприяння незаконному переправленню через державний кордон України громадян України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 жителів АДРЕСА_2 , які є військовозобов`язаними, тобто особами в яких обмежено право на виїзд за межі України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод для цього.

Так, ОСОБА_4 будучи обізнаним із способами та порядком здійснення перетину державного кордону між Україною та Республікою Молдова, місцями дислокацій мобільних підрозділів та розташування прикордонних нарядів, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, тобто з корисливих мотивів, вступив у злочинний зговір з невстановленою слідством особою, яка організувала незаконне переправлення осіб через державний кордон України та в подальшому діяв за його вказівками.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на сприяння у незаконному переправлені вищевказаних осіб через державний кордон України, заздалегідь домовився з ОСОБА_9 , який не був обізнаний у злочинних діях ОСОБА_4 , про перевезення його спільно з двома особами до зазначеного ним місця.

Так, 16.02.2026 близько 09:50 на автомобілі марки «KIA Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 , ОСОБА_4 під?їхав до ринку у м. Кам?янець - Подільський Хмельницької області, де зустрів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . В подальшому вони на вказаному автомобілі попрямували до магазину «Епіцентр» у місті Кам?янець - Подільському, де ОСОБА_4 придбав засіб для незаконного та безпечного подолання кордону через річку Дністер, а саме надувний човен марки «Kalibri» моделі К - 240 Т разом з веслом та насосом.

Далі по маршруту, який вказував ОСОБА_4 , використовуючи навігацію на мобільному телефоні, вказані особи в об?їзд стаціонарних блок-постів попрямували до державного кордону України, а саме до с. Нагоряни Могилів-Подільського району Вінницької області.

Прибувши у с. Нагоряни Могилів-Подільського району Вінницької області на відстань 150 м від будинку № 61 по вул. Яришівській та знаходячись за 600 м до прикордонного знаку № 0113, ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 та ОСОБА_8 придбаний надувний човен та залишив їх у вказаному місці для подальшого незаконного перетину ними державного кордону України, а сам на автомобілі марки «KIA Sportage» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_9 покинув місце події.

Разом з тим, під час руху до державного кордону у напрямку Республіки Молдова 16.02.2026 близько 14:40 години ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були виявлені співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 , які припинили їх незаконні дії.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, тобто незаконне переправлення осіб через державний кордон України, сприяння його вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів та усуненням перешкод, вчинене щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів.

ОСОБА_4 о 23 год 33 хв 16.02.2026 затримано відповідно до п.2 ч.1 ст. 208 КПК України за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

У подальшому 17.02.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він являється громадянином України, зареєстрований у с. Зарожани Дністровського району Чернівецької області, що розташоване неподалік річки Дністер на кордоні з Республікою Молдова, що породжує ризик перетину кордону підозрюваним для подальшого переховування від органу досудового слідства та суду, до того ж як законним, так і незаконним шляхом. ОСОБА_4 , являється особою з інвалідністю, що дає йому можливість безперешкодно перетинати кордон у напрямку виїзду з України у період мобілізації та дії воєнного стану.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачене максимальне покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.

Підставами вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, є вчинення злочину в період дії воєнного стану на території України, що був введений Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 і діє на даний час. Також, ОСОБА_4 будучи допитаним повідомив про те, що він офіційно не працює, розлучений, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень з метою подальшого отримання засобів для існування.

Підставами вважати, що ОСОБА_4 , може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, є те, що свідок ОСОБА_9 у кримінальному провадженні є знайомими підозрюваного, тому він намагатиметься впливати на нього та інших свідків, просити свідчити на його користь, щоб уникнути суворого покарання або ж взагалі не свідчити проти нього, а навпаки дати неправдиві свідчення, тим самим виправдати останнього.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється, унеможливлюють обрання більш м`якого запобіжного заходу.

З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження є доцільним застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Сторона обвинувачення вважає, що відсутні підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу та такі заходи не є дієвими у даному провадженні та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків і дадуть можливість переховуватись підозрюваному та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав повністю з підстав, зазначених у клопотанні, та наполягав на обранні підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечили щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили обрати йому більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. При цьому, зазначили, що підозрюваний має статус особи з інвалідністю ІІІ групи, на його утриманні перебуває неповнолітня дитина, отримує пенсію. Також захисник просив у разі якщо суд дійде висновку про обрання підозрюваному запобіжного заходу саме у виді тримання під вартою, то визначити йому заставу у розмірі не більше 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Крім того, батько підозрюваного є мобілізованим та отримує дохід, а тому зможе внести заставу.

Заслухавши прокурора, думку підозрюваного, захисника, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ч.1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 , інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя зважає на те, що, як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 28.10.2004 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства», для вирішення питання про обрання запобіжного заходу факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження або навіть пред`явлення обвинувачення, а згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 30.08.1998 у справі «Кемпбелл та Хартлі проти Сполученого Королівства» наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Отже, слідчий суддя звертає увагу на те, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, бо це завдання покладається на слідчого під час проведення ним досудового розслідування (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Слідчий суддя встановив, що у кримінальному провадженні на даний час зібрано достатньо доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

На час розгляду клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення є обґрунтованою, про що свідчать докази, зібрані у кримінальному провадженні та додані слідчим до даного клопотання, а саме: повідомлення про виявлення ознак кримінального правопорушення від 16.02.2026 заступника начальника головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 ; протокол огляду місця події від 16.02.2026, під час якого виявлено та вилучено надувний човен та транспортний засіб; протокол затримання ОСОБА_4 - підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення від 16.02.2026 (під час особистого обшуку затриманого було виявлено та вилучено мобільний телефон); протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 17.02.2026 який повідомив про обставини вчинення злочину ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 17.02.2026 який повідомив про обставини вчинення злочину ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 17.02.2026 який повідомив про обставини вчинення злочину ОСОБА_4 ; протокол огляду предмета від 17.02.2026, а саме мобільного телефону ОСОБА_8 ; протокол огляду предмета від 17.02.2026, а саме мобільного телефону ОСОБА_9 ; протокол огляду предмета від 17.02.2026, а саме мобільного телефону ОСОБА_7 в ході якого встановлено переписку з організатором злочину; протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 17.02.2026 який повідомив про обставини вчинення злочину ОСОБА_4 ; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 17.02.2026, який повідомив про обставини вчинення злочину ОСОБА_4 .

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Сторона захисту заперечуючи проти обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тривання під вартою та клопотавши про застосування цілодобового домашнього арешту не зазначили про наявність підстав за яких суд міг би дійти до висновку про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Разом з тим, зважаючи на те, що підозрюваний має на утриманні неповнолітню дитину, наявність статусу особи з інвалідністю ІІІ групи, та твердження сторони захисти про те, що батько підозрюваного є мобілізованим і отримає дохід, а тому може внести заставу, слідчий суддя дійшла висновку про наявність підстав для визначення застави, однак у максимальному розмірі.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі домашній арешт, не може запобігти зазначеним ризикам, а тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді саме тримання під вартою, з визначенням застави.

Враховуючи те, що вимогам ч.3 ст.183 КПК України встановлено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також те, що кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст.332 КК України є тяжким злочином, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про визначення ОСОБА_13 застави в максимальному розмірі встановленому п.2 ч.3 ст.183 КПК України, а саме 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Крім того, в разі внесення застави ОСОБА_13 необхідно звільнити з-під варти та покласти на нього на строк 60 (шістдесят) днів, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, обов`язки передбачені пп.1-4, 8 зазначеної статі.

Керуючись ст.12, ч.3 ст.332 КК України, ст.131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 205 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) діб до 23 год. 33 хв. 16.04.2026.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Визначити заставу ОСОБА_4 у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (Одержувач коштів - ТУ ДСА в Вінницькій області, рахунок отримувача UA688201720355219002000000401, Код ЄДРПОУ 26286152, Банк ДКСУ, м. Київ, МФО 820 172).

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 на строк 60 (шістдесят) днів, обов`язки передбачені п.п.1-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

2) не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

4) утриматись від спілкування із особами, які є свідками у даному кримінальному провадженні.

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Підозрюваному ОСОБА_4 роз`яснити, що в разі невиконання зазначених обов`язків, які будуть покладені на нього, застава буде звернута в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуватиметься у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Дія ухвали закінчується о 23 год. 33 хв. 16.04.2026.

Копію цієї ухвали вручити підозрюваному ОСОБА_4 негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено та оголошено 18.02.2026 17 год. 00 хв.

Слідчий суддя: ОСОБА_1