Ухвала суду № 134185383, 12.02.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/7119/25

провадження № 1-кп/208/750/26

УХВАЛА

12 лютого 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 квітня 2025 року за № 42025041160000484 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Аламедин Аламединського району Киргизстан, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває зазначене кримінальне провадження.

До обвинуваченого ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було вчергове продовжено ухвалою суду від 16 грудня 2025 року, на строк до 13 лютого 2026 року.

Прокурор ОСОБА_3 звернулась до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу, підтримавши його в судовому засіданні, просила відносно обвинуваченого ОСОБА_4 продовжити нинішній запобіжний захід, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, посилаючись, що зазначеним ризикам може запобігти лише застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Обвинувачений ОСОБА_4 , заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилався на наявність в нього міцних соціальних зв`язків дружини та неповнолітньої дитини, постійного місця проживання.

Захисник ОСОБА_5 , підтримала позицію підзахисного, заперечувала щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання тримання під вартою, оскільки наявність ризиків не доведено, посилалась на наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків, має неповнолітню дитину, не перебуває на обліку у лікаря психіатра чи нарколога, має постійне місце реєстрації та мешкання, також просила врахувати, що потерпіла не заперечувала при останньому вирішенні цього питання проти застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до наступних висновків.

Питання обрання, скасування, зміни або продовження запобіжного заходу в суді визначено ст..331 КПК України.

Відповідно до ч.2 цієї статті вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обстави кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

На думку суду, прокурором доведено наявність ризику на час судового провадження, що полягає у можливості вчинення іншого кримінального правопорушення, а також переховуватися від суду.

На наявність цих ризиків вказує те, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, яке у відповідності до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжких злочинів. Санкція ч.4 ст.187 КК України передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна. Обставини кримінального правопорушення, що викладені в обвинувальному акті, репутація обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі і за аналогічні корисливі кримінальні правопорушення, у своїй сукупності свідчить про можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду, оскільки ризик втечі ним може бути розцінений менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарань.

Таким чином, є наявними ризики, передбачений п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Отже, суд приходить до висновку, що нині знайшло підтвердження як наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, суть якого викладена в обвинувальному акті, а також доведено існування ризиків, передбачених п.п.1 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, що безумовно вказує на необхідність застосування до обвинуваченого запобіжного заходу.

Разом з тим, вирішуючи питання необхідності продовження виняткового запобіжного заходу, на чому наполягає сторона обвинувачення, або зміну його на більш м`який, а саме домашній арешт, про що заявив обвинувачений в судовому засіданні, суд враховує наступне.

Судом встановлено, що обвинувачений перебуває під вартою вже понад 10 місяців. За час його перебування кількість ризиків зменшилась, що знайшло відображення в клопотанні сторони обвинувачення. При цьому суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання, одружений, має неповнолітню дитину, що вказує на наявність сталих соціальних зв`язків, і певною мірою є стримуючим фактором для запобігання наявним ризикам.

Отже, враховуючи усі зазначені обставини, суд приходить до переконання, що наявним ризикам може запобігти інший запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту.

І в цій частині суд зазначає, що ініціатор продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не довів не можливість запобігання наявним ризикам більш м`якими запобіжними заходами. І наявність обставин, що виправдовують тримання під вартою обвинуваченого, повинні оцінюватися при кожному розгляді питання щодо застосування запобіжного заходу, як при його обранні так і при продовженні.

При цьому, суд має оцінити неможливість завершити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, а також процесуальну поведінку сторін та інших учасників судового розгляду.

Вказане кримінальне провадження має невеликий обсяг учасників судового розгляду - одна потерпіла, два свідка, проте неодноразовою причиною відкладення розгляду справи ставили саме не явка одного із свідків сторони обвинувачення, обов`язок забезпечити явку яких покладається відповідно до ст.23 КПК України саме на прокурора, привід, застосований до свідка, виконаний не був, причини не виконання приводу та причини неявки свідка, прокурор не зміг повідомити суду. Потерпіла в суді дає суперечливі показання, змінюючи їх. Також причиною відкладення розгляду справи є і явка прокурора без підтвердження відповідних повноважень, що унеможливило проведення судового засідання, в наступне засідання також прокурор, будучи обізнана про відсутність в матеріалах справи постанови, що підтверджують її повноваження у кримінальному провадженні, прибула без належних процесуальних документів, що потягло відкладення засідання на більш пізній час в цей же день. При цьому, обвинувачений, який перебуває під вартою, доставлявся в судове засідання з установи де він отримується та яка знаходиться на значній відстані від суду.

Отже, така процесуальна поведінка однієї із сторін кримінального провадження та інших учасників судового розгляду впливає на розумні строки розгляду кримінального провадження та відповідно порушує права обвинуваченого.

А тому на підставі ч.4 ст.194 КПК України, враховуючи обставини в їх сукупності, передбачені ст.178 КПК України, що дає достатні підстави для застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, що буде достатнім для запобігання вищезазначеним ризикам, існування яких доведено прокурором.

В зв`язку з обранням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, то обвинуваченого слід зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду.

Також суд вважає, що на обвинуваченого необхідно покласти обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілою в зазначеному кримінальному провадженні оскільки виконання зазначених обов`язків дозволить належним чином контролювати поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.331, глава 18 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Аламедин Аламединського району Киргизстан, громадянина України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, до 12 квітня 2026 року, заборонивши останній залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 20.00 години до 07.00 години наступної доби.

Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_4 з`являтися до суду за першою вимогою та покласти на обвинуваченого обов`язки:

- не відлучатися без дозволу суду з м. Кам`янського Дніпропетровської області;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 ..

Строк дії ухвали в частині дії запобіжного заходу до 12 квітня 2026 року включно.

Ухвалу про продовження застосування запобіжного заходу передати на виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1