Ухвала суду № 134173413, 18.02.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

з питань продовження процесуального строку

18 лютого 2026 року Справа № 520/1501/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов Комунального підприємства «Комунальник» (63460, Харківська обл., Чугуївський р-н, м/ Слобожанське, вул. Дружби, 7, код ЄДРПОУ 32572536) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (61022, м. Харків, м-н Свободи, 5, Держпром, 4 під`їзд,10 пов. ЄДРПОУ 40478572) про скасування висновку,-

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство «Комунальник» звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просить суд:

- скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «КОМУНАЛЬНИК»: предмет закупівлі «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Паркова, м. Слобожанське, Чугуївський р-н., Харківської області» за процедурою відкритих торгів з особливостями, № UА-2025-10-17-012463-а від 27.11.2025 року.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимоги, встановленої ст. 160, 161 КАС України.

Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року позовну заяву по справі залишено без руху. У задоволені клопотання про поновлення строку на судове оскарження відмовлено. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної ухвали.

Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 02.02.2026 позивачу необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, із зазначенням поважних причин та наданням доказів поважності причин пропуску цього строку.

На виконання ухвали суду від 02.02.2026 представником позивача було подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій останній просив суд поновити Комунальному підприємству «КОМУНАЛЬНИК» строк на судове оскарження висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі Комунального підприємства «КОМУНАЛЬНИК»: предмет закупівлі «Капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Паркова, м. Слобожанське, Чугуївський р-н., Харківської області» за процедурою відкритих торгів з особливостями, № UA-2025-10-17-012463-a від 27.11.2025 року.

В обґрунтуванні вказаної заяви вказує, що позивач є комунальним підприємством, яке в умовах воєнного стану та пов`язаних з цим негативних наслідків бойових дій, зокрема в Харківській області, отримує додаткове навантаження з ліквідації наслідків обстрілів, зупинення постачання та розподілу електричної енергії, облаштування інфраструктури, направленої на підтримку мешканців громади. Сам по собі воєнний стан не є причиною для обґрунтування поважності недотримання процесуальних строків, але його вплив на діяльність та режим підприємств, заподіяних в безпосередньому реагуванні на надзвичайні ситуації, з ним пов`язані, не є порівняним з іншими суб`єктами. В таких умовах пріоритетне виконання завдань облаштування безпекової сфери в громаді неодмінно тягне за собою певні недоліки, що однак є наслідком не недбалості чи нехтуванням обов`язків, а нетипових та надзвичайних умов провадження діяльності

Дослідивши вказану заяву про поновлення строку звернення до суду суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку для усунення недоліків позовної заяви, керуючись наступним.

Згідно з ч. 2 ст. 122 цього Кодексу для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною четвертою статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" унормовано порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель, якою визначено, що у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Отже, суд акцентує увагу, що треба мати на увазі, що строк на звернення до суду за оскарженням висновку Держаудитслужби становить 10 робочих днів з моменту його оприлюднення - законом встановлено більш стислий строк, ніж загальний строк за КАС України.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить суд скасувати висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби від 27.11.2025.

В той же час, позивач звернувся до суду за допомогою системи "Електронний суд" 25.01.2026, Харківським окружним адміністративним судом позовну заяву було зареєстровано 26.01.2026, тобто з пропуском 10-денного строку на судове оскарження, установленого статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

Суд зауважує, що у зв`язку з встановленням більш стислого строку на оскарження висновку, а саме 10 днів, враховуючи, що позивач звернувся до суду 25.01.2026, пропуск є значним.

В обґрунтуванні вказаної заяви вказує, що позивач є комунальним підприємством, яке в умовах воєнного стану та пов`язаних з цим негативних наслідків бойових дій, зокрема в Харківській області, отримує додаткове навантаження з ліквідації наслідків обстрілів, зупинення постачання та розподілу електричної енергії, облаштування інфраструктури, направленої на підтримку мешканців громади. Сам по собі воєнний стан не є причиною для обґрунтування поважності недотримання процесуальних строків, але його вплив на діяльність та режим підприємств, заподіяних в безпосередньому реагуванні на надзвичайні ситуації, з ним пов`язані, не є порівняним з іншими суб`єктами. В таких умовах пріоритетне виконання завдань облаштування безпекової сфери в громаді неодмінно тягне за собою певні недоліки, що однак є наслідком не недбалості чи нехтуванням обов`язків, а нетипових та надзвичайних умов провадження діяльності.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У подальшому, Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався. Станом на момент вирішення питання про дотримання позивачем строку звернення до суду з даним позовом воєнний стан в Україні триває.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків та їх обчислення до КАС України не вносилось.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Отже, саме по собі покликання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Позивачем не підтверджено жодними доказами, як саме запроваджений воєнний стан вплинув на діяльність та режим підприємства, заподіяного в безпосередньому реагуванні на надзвичайні ситуації та унеможливив своєчасне звернення до суду.

Посилання на те, що підприємство отримує додаткове навантаження з ліквідації наслідків обстрілів, зупинення постачання та розподілу електричної енергії, облаштування інфраструктури, направленої на підтримку мешканців громади, позбавили можливості своєчасно звернутися до суду, носять загальний характер та не обґрунтовані жодними доказами.

Більш того, представником позивача не зазначено, а судом не встановлено, як саме запровадження воєнного стану вплинуло на роботу юридичного відділу підприємства.

Судом встановлено, що позов було подано адвокатом Філатовим Павлом Аркадієвичем, а не самим підприємством, позивачем також не обґрунтовано, що саме позбавило можливості своєчасно звернутися за правничою допомогою.

Крім того, в заяві позивач абстрактно посилається на "не є порівняними з іншими суб`єктами", не наводячи яке саме порівняно було здійснено та що саме зумовило пропуск строку звернення до суду з адміністративним позовом.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позивачем не надано жодних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та наявності обставин, які не залежали від волевиявлення позивача та були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Суд також звертає увагу на те, що небажання позивача вчасно реалізувати процесуальні права та недоведення факту того, що можливість подання ним позовної заяви у визначені законом строки не залежали від його волевиявлення або було зумовлено вагомими та непереборними обставинами, свідчить про втрату можливості захисту порушених, на переконання позивача, прав у судовому порядку.

Такий підхід відповідає принципу правової визначеності (res judicata) як складової верховенства права, а також законності (заборони незастосування норми закону, яка відповідає критерію якості, передбачуваності та легітимної мети).

Цей висновок корелюється з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 13.02.2024 №140/9165/23, яку суд враховує в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Отже, не реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в межах строку звернення до суду зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Таким чином, причини пропуску позивачем строку звернення до суду слід визнати неповажними.

Відтак недоліки, які були встановлені ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позивачем не усунуті.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 169 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до приписів ст. 119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.

Отже, зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення створення позивачу перешкод у доступі до правосуддя, суддя вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду документально підтверджених доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Надати позивачу додатково термін - 10 (десять) календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Роз`яснити, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України наслідком невиконання вимог цієї ухвали є прийняття судом рішення про повернення позову.

Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Супрун Ю.О.