Рішення № 134172517, 18.02.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/40929/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

18 лютого 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Погібко О.О. про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385, місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) щодо відмови в складанні і поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) станом на 01 січня 2023 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року (2684 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) скласти і подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) станом на 01 січня 2023 року за останньою займаною штатною посадою та тарифним розрядом, для проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про всі щомісячні основні (оклад за посадою, військовим званням, надбавка за вислугу років) та додаткові (надбавки, доплати, підвищення та премії) види грошового забезпечення, визначені, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року (2684 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку пенсії з 01.02.2023 року.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).

Через канцелярію суду 10.02.2026 року (документ сформований в системі Електронний суд 09.02.2026) від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесені позивачем у справі витрати на правничу допомогу в розмірі 25000,00 грн.

Заяв/клопотань з боку відповідача не надходило.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

До заяви про ухвалення додаткового рішення надані докази направлення заяви на адресу відповідача, додаткова угода та акт наданих послуг.

Розглянувши заяву представника позивача, документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, суд доходить таких висновків.

Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.11.2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Погібко О.О. було укладено договір №04 про надання правничої допомоги.

Відповідно до п. 5.1. додаткової угоди до договору № 04 від 04.11.2025 року правничу допомогу, що надається Адвокатом Погібко О.О., Худченко О.М. сплачує на розрахунковий банківський рахунок у сумі 20 000 грн, без ПДВ. У разі виграшу справи та задоволення судом позовної заяви відповідно до вимог п.п. 1.1.-1.3. замовник сплачує адвокату додатково 5000 грн у якості гонорару успіху.

Оплата правничих послуг за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту підписання сторонами даного Договору та Додаткової угоди до нього (п. 5.2. додаткової угоди).

Відповідно до акту надання послуг №1 від 02.01.2026 року визначено, що на підставі документів: договору №4 від 04.11.2025 року та рахунку на оплату №1 від 02.01.2026 року виконавцем були виконані надані такі послуги:

1. Надання усних та письмових консультацій і роз`яснень з правових питань по справі зазначеній в п. 3 договору 1 2000,00 грн;

2. Підготування та направлення заяви з метою забезпечення реалізації прав і обов`язків клієнта (від 04.11.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 1 3000,00 грн;

3. Складання позовної заяви до Одеського ОАС, в тому числі заяв, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру у справі № 420/40929/25, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів клієнта, а також на недопущення їх порушень 1 10000,00 грн;

4. Посвідчення копій документів у справі № 420/40929/25, яку веде адвокат 14 1000,00 грн;

5. Здійснення представництва та ведення справи №420/40929/25 у Одеському ОАС, інших державних органах перед фізичними і юридичними особами 1 4000,00 грн.

Всього: 20 000,00 грн.

Також у заяві про стягнення судових витрат з відповідача представник позивача просить стягнути з відповідача 5000 грн витрат на професійну допомогу у якості «гонорару успіху»

Доказів оплати за надані послуги до суду не надано.

Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат, суд зазначає таке.

Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.

ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Так, представник позивача просить стягнути з відповідача витрати на надання усних та письмових консультацій і роз`яснень з правових питань по справі зазначеній в п. 3 договору 1 2000,00 грн; підготування та направлення заяви з метою забезпечення реалізації прав і обов`язків клієнта (від 04.11.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 1 3000,00 грн.

Разом з цим, суд доходить висновку, що наведені послуги входять до послуг з підготовки позовної заяви та мають охоплюватися витратами на складання позовної заяви до Одеського ОАС, в тому числі заяв, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру у справі № 420/40929/25, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів клієнта, а також на недопущення їх порушень 1 10000,00 грн.

Тому, витрати з надання послуги усних та письмових консультацій і роз`яснень з правових питань по справі зазначеній в п. 3 договору 1 2000,00 грн; підготування та направлення заяви з метою забезпечення реалізації прав і обов`язків клієнта (від 04.11.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 ) 1 3000,00 грн., є безпідставними та не належать задоволенню.

Щодо посвідчення копій документів у справі № 420/40929/25, яку веде адвокат 14 1000,00 грн, суд доходить висновку, що такі витрати також не належать стягненню з відповідача, оскільки такі дії не пов`язані із розглядом справи у судовому порядку.

Щодо витрат на здійснення представництва та ведення справи №420/40929/25 у Одеському ОАС, інших державних органах перед фізичними і юридичними особами 1 4000,00 грн, суд зазначає, що такі витрати є безпідставними, оскільки вказана справа розглянута судом у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, що не потребувало здійснення представництва сторони позивача у судовому засіданні.

Щодо витрат з надання послуг з підготовки позовної заяви, в тому числі заяв, клопотань, процесуальних та інших документів правового характеру у справі № 420/40929/25, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод та законних інтересів клієнта, а також на недопущення їх порушень 1 10000,00 грн, суд зазначає, що такі витрати є неминучими та необхідними, але їхній розмір є завищеним, з урахуванням того, що справа є абсолютно нескладною, вже існує стала судова практика з порушеного спірного питання, справа має суто технічний характер, не потребує детального та глибинного вивчення норм закону, аналізу застосування норм закону, тому витрати на складання позовної заяви належать відшкодуванню в розмірі 2000 грн. Решта сплати витрат покладається на клієнта відповідно до умов договору.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у якості «гонорару успіху» в розмірі 5000 грн, суд зазначає таке.

Надаючи оцінку щодо відшкодування витрат гонорару успіху, суд виходить із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 904/4507/18 від 12.05.2020.

Так, Велика Палата Верховного Суду зробила посилання, що у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).

З урахуванням наведеного вище, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Своєю чергу, повертаючись до обставин у цій справі, враховуючи, що справа є нескладна, та вже наявна стала судова практика з вирішення вказаної категорії спорів, суд доходить висновку, що витрати у вигляді «гонорару успіху» не належать покриттю відповідачем, а покладаються на клієнта відповідно до умов договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат за укладеною додатковою угодою до договору про надання правової допомоги, перелік наданих послуг, наведений у акті наданих послуг, враховуючи категорію цієї справи, зміст виконаної роботи, заперечення відповідача, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідача на користь позивача складають 2000,00 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 132,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ :

Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Погібко О.О. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 )за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн (дві тисячі гривень 00 копійок).

В іншій частині заяви, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя Л.Р.Юхтенко