Ухвала суду № 134172229, 18.02.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

з питань прийняття до розгляду заяви про збільшення позовних вимог

18 лютого 2026 року справа № 380/22568/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Лютої В.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача Арутюнової Н.Ф., Стадник Г.І.,

представника відповідача Голець Н.М.,

представника третьої особи ТОВ «СРС Пресишн» Найди К.В.,

розглянувши в м.Львові у підготовчому засіданні заяву позивача про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо педмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СРС Пресишн», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення

встановив:

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом позивач, ОСОБА_1 ) до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області (далі з текстом відповідач), участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СРС Пресишн» та ОСОБА_2 , в якій позивач просить:

- визнати незаконними та скасувати рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 28 листопада 2023 року № 1749 «Про затвердження детального плану території в межах вулиці Острівська і Залізнична - Проектована, 1 в смт. Щирець Пустомитівського району Львівської області (внесення змін)».

Ухвалою суду від 17.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження).

На стадії підготовки справи до судового розгляду ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про збільшення позовних вимог. Заява обґрунтована тим, що 10.02.2026 отримано відповідь Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 28.01.2026 №29-13-0.1-462/2-26 з інформацією про земельну ділянку з кадастровим номером 4623655500:01:002:0097, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

18.09.2024 Щирецькою селищною радою Львівського району Львівської області прийнято рішення №2135 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду». Вважає, що рішення від 18.09.2024 №2135 прийнято на підставі та на виконання оскаржуваного рішення Щирецької селищної ради від 28.11.2023 №1749 та є його прямим наслідком. На думку позивача, рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 18.09.2024 №2135 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» також порушує її права.

За таких обставин доповнює предмет позову новою позовною вимогою та просить суд: визнати незаконним та скасувати рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 18.09.2024 №2135 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду».

Представник відповідача подала до суду заперечення на заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, суть яких зводиться до такого. Рішення Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області від 18.09.2024 року №2135 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» є індивідуальним актом, тобто рішенням суб`єкта владних повноважень, виданим (прийнятим) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 28.01.2026 №29-13-0.2-462/2-26 відомості про земельну ділянку кадастровий номер 4623655500:01:002:0097 зареєстровані в Державному земельному кадастрі на підставі Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розробником проекту є ПП «Рік».

Рішенням Щирецької селищної ради від 18.12.2025 №2798 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «СРС «Пресишн» для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку, КВЦПЗ 03.10 за адресою вул. Острівська, 96 «Н» с-ще Щирець Львівського району Львівської області та передано ТОВ «СРС «Пресишн» в оренду земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 4623655500:01:002:0097, терміном на 10 років.

14.01.2026 між Щирецькою селищною радою та ТОВ «СРС «Пресишн» укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 4623655500:01:002:0097, який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 27.01.2026. На момент звернення позивача до суду із заявою про збільшення позовних вимог, земельна ділянка площею 0,1000 га, кадастровий номер 4623655500:01:002:0097, є сформованою як об`єкт цивільних прав та перебуває в оренді ТОВ «СРС «Пресишн». Вказані обставини впливають на предметну підсудність цього спору.

Підсумовуючи зазначає, що рішення Щирецької селищної ради від 18.09.2024 №2135 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду» є реалізованим, фактично вичерпало свою дію та стало підставою для надання земельної ділянки в оренду в установленому законом порядку.

За наведених мотивів просить суд відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.

Представник третьої особи ТОВ «СРС Пресишн» подала до суду заперечення на заяву про збільшення позовних вимог у якій зазначила, що вважає заяву позивача необґрунтованою, такою, що подана з порушенням приписів процесуального закону, та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на таке. Позивач просить доповнити первісні вимоги новою самостійною вимогою про визнання незаконним та скасування рішення Щирецької селищної ради Львівського району від 18.09.2024 року № 2135 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду». Водночас, представник третьої особи зазначає, що назване вище рішення є окремим адміністративним актом, що має власний предмет правового регулювання, власні правові наслідки та самостійні строки оскарження. Його включення до предмета цієї справи фактично трансформує спір у інший за своїм характером та обсягом, що виходить за межі допустимої процесуальної корекції позову.

Продовжує, що формування земельної ділянки як об`єкта Державного земельного кадастру не створює нових правових підстав для оскарження рішення №2135, а лише свідчить про технічну реалізацію раніше наданого дозволу. Такі обставини не можуть вважатися новими у розумінні частини першої статті 47 КАС України. Правова природа рішення №2135 свідчить, що воно має виключно дозвільний характер і не встановлює, не змінює та не припиняє речових прав позивача, не передає земельну ділянку у власність чи користування та не створює самостійних обмежень у користуванні її майном. Сам по собі факт формування земельної ділянки як об`єкта цивільних прав не свідчить про порушення прав суміжних землекористувачів. Позивачем також не надано жодних належних і допустимих доказів того, що внаслідок прийняття рішення №2135 або формування земельної ділянки їй фактично перекрито проїзд, встановлено перешкоди у доступі чи створено реальні обмеження у користуванні належним їй нерухомим майном. Наведені у заяві доводи мають припущений та оціночний характер і не можуть слугувати підставою для розширення предмета спору.

Посилання позивача на похідний характер рішення №2135 від рішення №1749 не змінює того факту, що кожен адміністративний акт є самостійним та підлягає оцінці в межах окремого предмета спору.

Крім того, на думку представника третьої особи, збільшення позовних вимог не сприяє процесуальній економії, а навпаки істотно ускладнює розгляд справи, розширює обсяг доказування та змінює характер спірних правовідносин.

За наведених мотивів просить суд відмовити у прийнятті до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.

У підготовчому засіданні позивач та її представники підтримали заяву про збільшення позовних вимог, просили таку прийняти до розгляду.

Представник відповідача у підготовчому засіданні заперечила щодо прийняття заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник ТОВ «СРС Пресишн» у підготовчому засіданні заперечила щодо прийняття заяви про збільшення позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Вирішуючи питання прийняття до розгляду заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставою адміністративного позову є обставини (юридичні факти) і норми права, на яких у сукупності ґрунтуються вимоги позивача (предмет позову).

Збільшення чи зменшення розміру позовних вимог - це їх кількісна, а не якісна зміна. Зміна розміру позовних вимог може бути викликана уточненням розрахунку ціни позову, частковим виконання спірного зобов`язання відповідачем, тобто збільшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі за тією ж раніше заявленою вимогою.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин та правових підстав позову, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета і підстав позову не допускається. Подання такої заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.

Натомість, доповнення позову додатковими вимогами не вважається зміною розміру позовних вимог та, відповідно, не є зміною позовних вимог, оскільки тлумачення заміни передбачає заміну, наприклад, однієї вимоги іншою, а не доповнення раніше заявлених вимог.

Дотримання зазначених вимог забезпечує дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

У цьому випадку, за висновком суду, подавши заяву про збільшення позовних вимог, в якій заявлено додаткову вимогу із окремим предметом оскарження (нова вимога) та підставами оскарження (нові обставини, правові підстави, що були відсутні на час звернення з первинним позовом), позивач по суті заявляє новий позов, що не відповідає вимогам частини першої статті 47 КАС України. У такому випадку позивач повинна звернутися до суду за захистом своїх прав шляхом подання нового позову, а не шляхом збільшення позовних вимог у цій справі.

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог.

Керуючись статтями 47, 243, 248, 256, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити у прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог у справі у справі за позовом ОСОБА_1 до Щирецької селищної ради Львівського району Львівської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо педмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СРС Пресишн», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу суду можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Повний текст ухвали складений 18.02.2026.

Суддя Мричко Н.І.