Постанова № 13416956, 21.12.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

21.12.10 Справа № 14/134

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого суддіЮрченка Я.О.

суддівДавид Л.Л.

Якімець Г.Г.

розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрінбанк», м.Київ в особі Рівненської філії АТ «Укрінбанк», м.Рівне

на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2010р.

у справі № 14/134

за первісним позовом Акціонерного товариства «Укрінбанк», м.Київ в особі Рівненської філії АТ «Укрінбанк», м.Рівне

до Дочірнього підприємства «Агропромтранс», м.Рівне

про визнання договору оренди від 01.02.2008р. та додаткової угоди до нього від 01.04.2009р. недійсними, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 95055 грн.

за зустрічним позовом Дочірнього підприємства «Агропромтранс», м.Рівне

до Акціонерного товариства «Укрінбанк», м.Київ в особі Рівненської філії АТ «Укрінбанк», м.Рівне

про стягнення орендної плати та пені в сумі 14149,35 грн.

За участю представників:

первісного позивача (зустрічного відповідача): Фролов В.В.

первісного відповідача (зустрічного позивача): Федорков В.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.10.2010р. у справі № 14/134 відмовлено у задоволенні первісного позову Акціонерного товариства «Укрінбанк»в особі Рівненської філії про визнання договору оренди від 01.02.2008р. та додаткової угоди до нього від 01.04.2009р. недійсними, застосування наслідків недійсності правочину та стягнення 95055 грн., зустрічний позов Дочірнього підприємства «Агропромтранс»задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства «Укрінбанк»в особі Рівненської філії на користь Дочірнього підприємства «Агропромтранс»13863,36 грн. заборгованості по орендній платі, 40,48 грн. пені, 139,04 грн. витрат по держмиту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5280 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відмовляючи в задоволенні первісного позову Господарський суд Рівненської області виходив із того, що позивач не довів наявності обставин, які у відповідності до вимог законодавства України є підставами для визнання договору оренди від 01.02.2008р. та додаткової угоди до нього від 01.04.2008р. недійсними згідно з ст.232 Цивільного кодексу України. Зокрема АТ «Укрінбанк»не довело того, що колишній директор Рівненської філії АТ «Укрінбанк»ОСОБА_1 при укладенні договору оренди із ДП «Агропромтранс»в особі Олексюк Л.М., та додаткової угоди до нього, діяв умисно, усвідомлюючи, що вчиняє правочин всупереч інтересам Банку, передбачаючи при цьому настання невигідних для Банку наслідків та бажаючи (або свідомо допускаючи) їх настання. Також, судом зроблено висновок про те, що ОСОБА_1 укладаючи оспорюваний договір оренди діяв у межах наданих йому АТ «Укрінбанк» повноважень.

При прийнятті рішення про задоволення зустрічного позову місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди не визнано недійсним, а, відтак, на підставі ст.629 ЦК України він є обовязковим для виконання сторонами.

Не погоджуючись з рішення суду, первісний позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати з підстав неправильного застосування норм матеріального права, а саме ст.ст.203, 215, 232, 238 ЦК України, неправильного застосування норм процесуального права, а саме ст.ст.33-34, 45 ГПК України, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для законного та обгрунтованого вирішення даної справи, первісні позовні вимоги задоволити, у задоволенні зустрічного позову відмовити, з мотивів у ній наведених. Зокрема апелянт покликається на те, що колишній директор Рівненської філії АТ «Укрінбанк»ОСОБА_1, укладаючи оспорюваний договір оренди, діяв з перевищенням наданих йому АТ «Укрінбанк»повноважень, що доведено наявними у справі доказами. При цьому він усвідомлював, що діє з перевищенням своїх повноважень, проте з метою отримання матеріальної вигоди для збагачення своєї рідної сестри та свого власного збагачення, здійснив свавільне розпорядження коштами Банку. Про його умисел, свідчить наступні обставини, що:

-довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ) Кучеренко Н.П. 26.09.2005р., зареєстрованою в реєстрі за № 5402, уповноважено Директора Рівненської філії ОСОБА_1 на представництво інтересів АТ «Укрінбанк»перед юридичними та фізичними особами, а також в судових, нотаріальних органах та в Національному банку України, однак, не уповноважено укладати договори оренди від імені банку.

-ОСОБА_1, незважаючи на вказівки Головного банку провести пошук приміщення для оренди та запропонувати варіанти на розгляд АТ «Укрінбанк», одразу вибрав об'єкт оренди, що належав підприємству, директором якого була його сестра. Тобто пошуку приміщень ОСОБА_1 взагалі не здійснював, а заздалегідь, з метою матеріального збагачення, спланував орендувати приміщення у сестри, та не подавав жодних інших варіантів для розгляду Головним офісом (зазначене підтверджується листом копія якого знаходиться у матеріалах справи);

-тривалий час (протягом 2003-2007рр., та у 2010р.) ОСОБА_1 займаючи посаду директора РФ АТ «Укрінбанк» паралельно був директором ДП «Агропромтранс», а також одразу після звільнення із банку, знову став його директором (підтвердження знаходяться в матеріалах справи). Зазначені обставини можуть свідчити про те, що ОСОБА_1 заздалегідь спланував незаконне збагачення при цьому використав своє службове становище в банку, надавши незаконну матеріальну вигоду ДП «Агропромтранс» та в подальшому, уже як директор цього підприємства особисто її отримав;

-ціна оренди була значно завищена та ОСОБА_1 це знав, оскільки сам будучи директором без належних на те повноважень здавав в оренду приміщення Рівненської філії АТ «Укрінбанк», що знаходиться в центрі міста по значо меншій ціні, ніж була передбачена договором укладеним із ДП «Агропромтранс»для банку у промисловій зоні (копії договорів оренди знаходяться у справі). Також суд першоїі інстанції не врахував і довідку надану агенством нерухомості на запит банку, про вартість оренди нежитлових приміщень по вул. Біла 83, яка становила 50-65 грн. кв.м. (копія довідки у справі);

-ОСОБА_1 не надав договір оренди на візування юристам філії та на затвердження правовому департаменту Головного банку. Його копія взагалі відсутня у Головному офісі АТ «Укрінбанк». Тобто АТ «Укрінбанк» не було відомо про умови зазначеного договору оренди, а ОСОБА_1 вчиняв всі дії щоб їх приховати; після фактичного звільнення Рівненською філією АТ «Укрінбанк» орендованого приміщення, ОСОБА_1 протягом шести місяців забезпечував подальшу сплату орендної плати ДП «Агропромтранс»;

-незважаючи на вказівки Головного банку про вжиття заходів по розірванню договору оренди, жодним чином не ініціював таке розірвання, а навпаки приховував факти його укладення та вчиняв дії по затягуванню цього процесу;

- після звільнення з банку ОСОБА_1 представляв інтереси ДП «Агропромтранс» у суді за позовом ДП «Агропромтранс» про стягнення орендної плати з АТ «Укрінбанк». Тобто допомагав ДП «Агропромтранс» протиправно стягнути кошти із банку внаслідок своїх незаконних дій.

Всі вищезазначені дії ОСОБА_1, на думку апелянта, свідчать про наявність у ОСОБА_1 умислу по укладенню правочину (договору оренди) всупереч інтересам Банку, передбачаючи при цьому настання невигідних для Банку наслідків та бажаючи (або свідомо допускаючи) їх настання. Аналіз внутрішніх банківських документів (статут, ліцензії, дозволи, положення про філію, посадова інструкція, довіреність) разом із іншими наявними у справі доказами, на думку апелянта, також свідчать про те, що при укладенні оспорюваного договору оренди ОСОБА_1 вийшов за межі наданих йому юридичною особою АТ «Укрінбанк» повноважень.

Представник первісного позивача в судовому засіданні вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Первісний відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та представник первісного відповідача у судовому засіданні проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, заявив клопотання про відшкодування за рахунок позивача за первісним позовом витрат в сумі 5445 грн. по оплаті послуг адвоката по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у справі № 14/134.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство «Укрінбанк»в особі Рівненської філії звернулося в господарський суд з первісним позовом до Дочірнього підприємства «Агропромтранс», в якому просить визнати недійсним договір оренди від 01.02.2008р., укладений між АТ «Укрінбанк»та ДП «Агропромтранс»та додаткову угоду до нього від 01.04.2009р., застосувати наслідки недійсності правочину та стягнути з ДП «Агропромтранс»95055,00 грн., сплачених Банком останньому за період дії договору оренди від 01.02.2008р. в рахунок орендної плати. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що укладаючи оспорюваний договір директор РФ АТ «Укрінбанк»ОСОБА_1, нехтуючи інтересами особи, яку представляв вступив у зловмисну домовленість з іншою стороною і діяв при цьому у власних інтересах, оскільки директором ДП «Агропромтранс»була його підлегла та близька знайома, а також сам ОСОБА_1 був директором ПП «Трансагропром», яке є засновником та власником відповідача. До винесення рішення зі спору позивач подавав доповнення підстав позову в яких зазначив, що укладаючи оспорюваний договір директор РФ АТ «Укрінбанк»ОСОБА_1 діяв з перевищенням повноважень, так як довіреністю від 26.09.2005р. № 5406, яка була чинною на момент укладення спірного договору, Акціонерне товариство «Укрінбанк»уповноважило ОСОБА_1 на вчинення дій пов'язаних із безпосередньою діяльністю філії банку, а саме: надано право укладати договори від імені позивача та підписувати документи, необхідні для здійснення філією операцій дозволених чинним Дозволом (банківською ліцензією), виданим Рівненській філії на право здійснювати операції, укладати договори підряду та договори про надання послуг в межах сум, що передбачені кошторисом витрат на утримання персоналу та Бізнес-плану філій. Водночас в довіреності, виданій на ім'я ОСОБА_1, встановлена чітка заборона щодо видачі поручительств, інших зобов'язань не пов'язаних із операційною діяльністю філії, що передбачають їх виконання у грошовій формі, також встановлено заборону стосовно придбання майна, майнових прав та розпорядження ними. Крім того, в поданій довіреності не міститься жодної згадки про надання повноважень ОСОБА_1 для укладення договорів, що не пов'язанні з безпосередньою діяльністю філії банку, зокрема договорів оренди. Відтак, позивач просить оспорюваний договір оренди та додаток до нього визнати недійсним на підставі ст.ст.203, 215, 232 ЦК України, ст.207 ГК України та застосувати наслідки недійсності правочину передбачені ст.216 ЦК України та ст.208 ГК України.

До початку розгляду справи судом першої інстанції по суті відповідач подав до позивача зустрічний позов, в якому просив стягнути з АТ «Укрінбанк»в особі Рівненської філії на користь ДП "Агропромтранс" заборгованість з орендної плати в сумі 13863,35 грн. та 286 грн. пені за несвоєчасну її сплату за період з 11.08.2010р. по 09.09.2010р. Свої вимоги ДП «Агропромтранс»обґрунтовує тим, що сторонами у п.3.1 договору оренди встановлено, що орендар щомісячно до 10 числа поточного місяця сплачує Орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць корегується на офіційний індекс інфляції. Вищезазначена домовленість підтверджена додатковою угодою до зазначеного договору від 01.04.2009р., якою також зменшено розмір орендної плати до 2932,50 грн. в місяць. Орендна плата сплачена відповідачем по липень місяць 2010р. включно без врахування інфляції, тим самим в порушення умов договору оренди від 01.02.2008р., ст.193 ГК України та ст.ст.526, 762 ЦК України, заборгованість по сплаті втрат вартості наданих послуг з оренди майна внаслідок інфляції складає 7431,45 грн. 16 08.2010р. позивач звертався до відповідача з нагадуванням про необхідність сплати заборгованості із орендної плати, яке відповідач залишив без відповіді та задоволення. Крім того, з порушення умов договору, ст.193 ГК України та ст.ст.526, 762 ЦК України, за два місяці, серпень та вересень 2010р., відповідачем не сплачено орендну плату, внаслідок чого заборгованість за цей період становить 6431,90 грн. без урахування втрат від інфляції за вересень місяць, так як на даний час його ще не оприлюднено. Також у відповідності до п.5.2 договору оренди за прострочення орендної плати за серпень місяць підлягає до стягнення пеня в сумі 286 грн. До винесення рішення зі спору представник позивача за зустрічним позовом подав заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення пені та просив стягнути її в розмірі 40,48 грн.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, 01.02.2008р. Дочірнім підприємством «Агропромтранс»в особі директора Олексюк Любов Михайлівни та АТ «Укрінбанк»в особі директора Рівненської філії АТ «Укрінбанк»ОСОБА_1 було укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 48 кв.м., що розташоване за адресою: м.Рівне вул.Біла, 83 на термін з 01.02.2008р. до 15.01.2011р. Передача майна здійснювалася згідно з актому прийому-передачі. Відповідно до п.3.1 вищезазначеного договору базова орендна плата на момент укладення договору становила 3600 грн.

01.04.2009р. між Дочірнім підприємством «Агропромтранс»в особі директора Олексюк Любов Михайлівни, та АТ «Укрінбанк» в особі директора Рівненської філії АТ «Укрінбанк»ОСОБА_1, було укладено додаткову угоду до Договору оренди від 01.02.2008р. та підписано акт прийому-передачі від 01.04.2010р., згідно з якими внесено зміни в основний договір, а саме з 01.02.2008р. по 31.03.2009р. орендована площа майна становить 48 кв.м., а з 01.04.2009р. до 15.01.2011р. орендована площа становитиме 39,1 кв.м. Також сторонами було змінено розмір орендної плати, який з 01.04.2009р. становив 2932,5 грн. в місяць.

Відповідно до частини першої ст.232 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Умовою задоволення позовних вимог про визнання на підставі частини першої ст.232 Цивільного кодексу України недійсним правочину є встановлення на підставі доказів того, що представник за правочином вступив у зловмисну домовленість із другою стороною і діє при цьому у власних інтересах або в інтересах інших осіб, а не в інтересах особи, яку представляє. При цьому під зловмисною домовленістю мається на увазі саме навмисні дії представника, тобто він повинен усвідомлювати, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя, передбачати настання невигідних для довірителя наслідків та бажати (або свідомо допускати) їх настання.

Зловмисна угода - це умисна змова представника однієї сторони з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої укладено договір.

За змістом зазначеної норми закону необхідними ознаками правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою, є: 1) наявність умисного зговору між представником потерпілої сторони правочину і другої сторони з метою отримання власної або обопільної вигоди; 2) виникнення негативних наслідків для довірителя та незгода його з такими наслідками; 3) дії представника здійснювалися в межах наданих йому повноважень.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9. Аналогічна позиція висловлена і в частинах 3, 7 п.13 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999р. № 02-5/111.

Однак, колишній директор Рівненської філії АТ «Укрінбанк»ОСОБА_1, укладаючи оспорюваний договір оренди, діяв з перевищенням наданих йому АТ «Укрінбанк»повноважень, що стверджується наступним.

Враховуючи, що Рівненська філія АТ «Укрінбанк»не є самостійною юридичною особою, а є лише відокремленим підрозділом АТ «Укрінбанк», ОСОБА_1 (який на час здійснення спірних правовідносин був директором Рівненської філії АТ «Укрінбанк») мав здійснювати свою діяльність в інтересах АТ «Укрінбанк»виключно як представник на підставі виданої йому довіреності та Положення про Рівненську філію.

Відповідно до п.7.27.6 Статуту АТ «Укрінбанк», право підпису договорів (угод, контрактів) та встановлення порядку їх підписання відноситься до компетенції Голови Правління. Згідно з п.5.4 Положення «Про Рівненську філію АТ «Укрінбанк»Директор Філії має право укладати господарські та інші угоди згідно з довіреністю, наданою йому Головним банком.

Довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округ) Кучеренко Н.П. 26.09.2005р., зареєстрованою в реєстрі за № 5402, уповноважено Директора Рівненської філії ОСОБА_1 на представництво інтересів АТ «Укрінбанк»перед юридичними та фізичними особами, а також в судових, нотаріальних органах та в Національному банку України, для чого ОСОБА_1 надано право на:

- укладення відповідних договорів від імені АТ «Укрінбанк»та підписання інших документів, необхідних для здійснення філією операцій, дозволених чинним Дозволом, виданим Рівненській філії на право здійснювати операції {Дозвіл № 19 від 11.02.2002р.);

- укладення договорів підряду та договорів про надання послуг в межах сум, що передбачені для Рівненської філії кошторисом витрат на утримання персоналу Бізнес-плану філій, затвердженого Головним банком;

- виконувати представницькі функції в судах загальної юрисдикції; Виконувати функції пов'язані з забезпеченням повернення кредитів.

Таким чином, даною довіреністю право укладати договори оренди не передбачено, що підтверджується також листом Головного банку - АТ «Укрінбанк»від 28.01.2008р. № 131/012-08 (а.с.92), відповідно до якого Директору філії надано вказівку звернутися до Правового департаменту Головного банку для отримання відповідної довіреності на укладення договору оренди приміщення, а також вказано надати копію договору оренди АТ «Укрінбанк». Однак ОСОБА_1 вказівки АТ «Укрінбанк» не виконав (а.с.156). Листом № 701/11-10 від 11.10.2010р. (а.с.127) заступник голови правління начальник правового департаменту АТ «Укрінбанк»повідомив, що довіреність на укладення договору оренди нежитлового приміщення за адресою: м.Рівне, вул.Біла, 83, для розміщення в ньому відділення № 2 Рівненської філії АТ «Укрінбанк»в 2008 році на імя директора Рівненської філії АТ «Укрінбанк»Парипи Я.М, не видавалася; проект договору оренди вказаного приміщення на розгляд правового департаменту не надавався.

Наведеним спростовується висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1, укладаючи оспорюваний договір оренди, діяв у межах наданих йому АТ «Укрінбанк»повноважень.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлень загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1.Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2.Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3.Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4.Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5.Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з ч.1 ст.207 ГК України господарське зобов'язання, що… укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відтак, оскільки оспорюваний правочин вчинений директором Рівненської філії АТ «Укрінбанк»ОСОБА_1, з перевищенням повноважень, тобто на момент його вчинення директор філії, як представник АТ «Укрінбанк», не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності, отже, такий оспорюваний правочин підлягає визнанню недійсним на підставі ч.2 ст.203, ст.215 ЦК України, ч.1 ст.207 ГК України.

Відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

У даному випадку оспорюваний правочин не може вважатись схваленим АТ «Укрінбанк», оскільки дії по його виконанню (а саме: сплата орендної плати в загальній сумі 95055 грн.) вчиняв не Головний банк - АТ «Укрінбанк», а Рівненська філія відокремлений структурний підрозділ АТ «Укрінбанк», що вбачається з наявної у матеріалах справи банківської виписки.

Згідно з ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч.1). Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (ч.2).

Відповідно до ч.2 ст.208 ГК України у разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав (ніж вчинення його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства), кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.

З огляду на приписи ст.216 ЦК України та ст.208 ГК України, до сторін підлягають застосуванню наслідки недійсності правочину. Зокрема до первісного відповідача такі: ДП «Агропромтранс»зобовязано відшкодувати АТ «Укрінбанк»вартість орендної плати, одержаної у період з 14.02.2008р. по 21.06.2010р. на виконання договору оренди від 01.02.2008р. та додаткової угоди до нього від 01.04.2009р., які визнаються недійсними, що складає 95055 грн. відповідно до банківської виписки за період з 01.01.2008р. по 02.08.2010р. (а.с.8). Щодо застосування наслідків недійсності правочину до первісного позивача, то судом апеляційної інстанції враховано, що докази прийняття його первісним позивачем - АТ «Укрінбанк»від первісного відповідача - ДП «Агропромтранс»за актом приймання-передачі відсутні; орендоване за оспорюваним правочином приміщення з грудня 2009р. Рівненською філією фактично не використовується, що випливає з листа про припинення діяльності відділення № 2 (а.с.75).

Задовольняючи зустрічний позов ДП «Агропромтранс»про стягнення 13863,36 грн. заборгованості по орендній платі та 40,48 грн. пені за несвоєчасну її сплату за період з 11.08.2010р. по 10.09.2010р., суд першої інстанції наведених обставин та підстав недійсності оспорюваного правочину не врахував, як і не врахував того, що з грудня 2009р. орендоване приміщення Рівненською філією АТ «Укрінбанк»фактично не використовувалося звязку з припиненням діяльності відділення № 2. А оскільки договір оренди від 01.02.2008р. та додаткова угода до нього від 01.04.2009р. підлягають визнанню недійсними, відтак правові підстави для задоволення зустрічного позову відсутні, а тому у його задоволення слід відмовити.

Тому враховуючи наведене в сукупності та виходячи з того, що доводами апеляційної скарги неправомірність висновків суду першої інстанції щодо відмови у первісному позові та задоволення зустрічного позову спростовано, обставини, які відповідно до ст.104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, апелянтом в порядку ст.ст.33, 34 ГПК України доведено, а оскаржуване рішення суду прийнято при неповному зясування обставин справи, невідповідності висновків суду дійсним обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційна скарги підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі статті 49 ГПК України на сторони покладаються судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання первісного відповідача про відшкодування за рахунок первісного позивача витрат в сумі 5445 грн. по оплаті послуг адвоката по наданню правової допомоги у суді апеляційної інстанції у справі № 14/134 та водночас залишає за відповідачем судові витрати, понесені ним у звязку із поданням зустрічного позову, а саме: 141,49 грн. витрат по державному миту, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5280 грн. витрат на оплату послуг адвоката, та покладає на нього судові витрати, понесені первісним позивачем у справі, а саме: 1425,83 грн. у відшкодування сплаченого державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги і 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відтак, керуючись ст.ст.44, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрінбанк», м.Київ в особі Рівненської філії АТ «Укрінбанк», м.Рівне задоволити.

Скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 26.10.2010р. у справі № 14/134 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Укрінбанк»задоволити, у задоволенні зустрічного позову ДП «Агропромтранс»відмовити.

Визнати недійсними договір оренди від 01.02.2008р., укладений між АТ «Укрінбанк»та ДП «Агропромтранс», та додаткову угоду до нього від 01.04.2009р.

Застосувати наслідки недійсності правочину та зобовязати Дочірнє підприємство «Агропромтранс»(33028, м.Рівне, вул.Біла, 83, код ЄДРПОУ 31765652) відшкодувати Акціонерному товариству «Укрінбанк»(м.Київ, вул.Смірнова-Ласточкіна, 10а, за місцем знаходження Рівненської філії АТ «Укрінбанк»: 33028, м.Рівне, вул.Драгоманова, 32, рахунок № 37395003 в АТ «Укрінбанк», МФО 333216, ЗКПО 24174472) 95055 грн. вартості орендної плати, одержаної на виконання договору оренди від 01.02.2008р., укладеного між АТ «Укрінбанк»та ДП «Агропромтранс», та додаткової угоди до нього від 01.04.2009р., які визнаються недійсними.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Агропромтранс»(33028, м.Рівне, вул.Біла, 83, код ЄДРПОУ 31765652) на користь Акціонерного товариства «Укрінбанк»в особі Рівненської філії АТ «Укрінбанк»(м.Київ, вул.Смірнова-Ласточкіна, 10а, за місцем знаходження Рівненської філії АТ «Укрінбанк»: 33028, м.Рівне, вул.Драгоманова, 32, рахунок № 37395003 в АТ «Укрінбанк», МФО 333216, ЗКПО 24174472) 1425,83 грн. у відшкодування сплаченого державного мита за подання позовної заяви та апеляційної скарги і 236 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати наказ відповідно до вимог ст.ст.116-117 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Головуючий суддяЮрченко Я.О.

СуддяДавид Л.Л.

СуддяЯкімець Г.Г.