Рішення № 13416778, 20.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

20.12.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

                                         Іменем України

РІШЕННЯ

”20” грудня 2010 року справа № 11/141

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан",

вул. Роменська, 10, с. Великі Бубни, Роменський район, Сумська область, 42037

Відповідач: Закрите акціонерне товариство "Маслозавод "Прилуки",

вул. Дружби народів 36, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 331523,81 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

Представники сторін:

Представник позивача: участі не взяв.

Представник відповідача: не з'явився.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Лан" подано позов до Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки” про стягнення 232049,66 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р. та 62653,41 грн. штрафних санкцій за прострочення платежу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач у позовній заяві посилається, зокрема, на те, що відповідачем, в порушення умов договору купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р., несвоєчасно та не в повному обсязі оплачене молоко, поставлене позивачем у період з 01.01.2010 р. по 31.08.2010 р., в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість в сумі 232049,66 грн. Крім того, позивач вважає, що за прострочення платежу на 27 днів, відповідно до п. 6.2 договору купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р., з відповідача підлягає стягнення 62653,41 грн. штрафу.

Строк розгляду спору продовжувався, розгляд справи відкладався та в судовому засіданні оголошувались перерви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 36-37) позовні вимоги не визнає, зазначаючи, що дія договору купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р. закінчилась 30.06.2010 р., тому товар, поставлений позивачем після вказаної дати, не може вважатись таким, що поставлений на виконання умов вищевказаного договору. Вимога про оплату товару, поставленого після закінчення строку дії договору купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р., позивачем відповідачу не направлялась. Також відповідач вважає, що станом на 31.08.2010 р. заборгованості за даним договором між сторонами в сумі 232049,66 не існувало, а тому позивачем неправомірно нараховані та пред’явленні до стягнення штрафні санкції.

Позивачем надані суду письмові уточнення позовних вимог (а.с. 42-43), в яких він, фактично збільшивши розмір позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 331523,81 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р. та відмовляється від заявлених до стягнення 62653,41 грн. штрафних санкцій за прострочення платежу.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач в уточненні позовних вимог посилається на те, що на виконання умов договору купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р. позивачем було поставлено відповідачу молоко за період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. на загальну суму 1996521,81 грн., відповідачем, в свою чергу, за даний період перераховано позивачу за поставлене молоко 1829431,87 грн., з них 164433,87 грн. за призначенням згідно платіжних доручень в рахунок погашення боргу за поставлене молоко в 2009 році згідно договору від 04.09.2009 р. № 216 та 1664998,00 грн. в рахунок оплати молока, поставленого в межах дії договору купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р. Таким чином, сума заборгованості відповідача складає 331523,61 грн.

Поряд з тим, зазначає позивач, заборгованості за молоко, поставлене після закінчення строку дії договору купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р., не існує, оскільки у період з 01.07.2010 р. по 31.08.2010 р. позивач поставив молока на суму 131094,01 грн., а відповідач на свій розсуд здійснив перерахування на суму 230000,00 грн.

          Представник позивача в своєму виступі підтримав позовні вимоги з урахуванням їх уточнень, просить суд стягнути з відповідача 331523,81 грн. основного боргу.

          Представник відповідача у відзиві на уточнені позовні вимоги (а.с. 77-80) зазначає, що уточнені позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в сумі 100387,55 грн. з наступних підстав.

          На виконання умов договору купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р. позивачем поставлено відповідачу молоко коров’яче на суму 1996521,81 грн., відповідачем перераховано позивачу у 2010 році 2060568,13 грн., в тому числі:

-          164433,87 грн., які зараховані позивачем за договором від 04.09.2009 р. № 216;

-          1896134,27 грн., які зараховані позивачем за договором від 01.01.2010 р. № 05, за виключенням суми 230000,00 грн., що перерахована відповідачем у липні 2010 р.

          Грошові кошти в розмірі 230000,00 грн. перераховані відповідачем на розрахунковий рахунок позивача за платіжними дорученнями №№ 1025, 1037, 1064, 1082, 1099, 1110, 1116, 1138, 1151 у липні 2010 року з призначенням платежу „за молоко зг. Дог. б/н на 2010 рік”. Інших договорів, крім договору від 01.01.2010 р. № 05 між позивачем та відповідачем на купівлю молока у 2010 році не укладалось. Призначення платежу у платіжних дорученнях на загальну суму 230000,00 грн. співпадає з призначенням платежу у платіжних дорученнях, вчинених раніше та зарахованих позивачем на виконання зобов’язань за договором купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р.

          Зарахування позивачем коштів в сумі 230000,00 грн., що надійшли з призначенням платежу за молоко за договором на 2010 рік на оплату інших накладних, строк оплати яких не настав, в сумі 131094,01 грн. та не зарахування 99905,99 грн. в рахунок погашення заборгованості за договором на 2010 рік є зміною в односторонньому порядку умов договору, що допускається лише у випадках, передбачених договором або законом. Оскільки законом такої можливості не передбачено і додаткової угоди між сторонами в частині порядку зарахування коштів не укладено, зарахування коштів, що надійшли за молоко за договором на 2010 рік, на погашення заборгованості що не виникла, є неправомірним.          

          Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення на позов з мотивів, викладених у відзиві на уточнені вимоги.

          Представник позивача в судовому засіданні 20.12.2010 р. участі не взяв. На адресу суду від позивача надійшло електронне повідомлення № 11 від 17.12.2010 р., в якому позивач просить провести судове засідання без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання 20.12.2010р. не з'явився. Причини неявки не відомі. Про дату, час і місце судового засідання представник відповідача був повідомлений належним чином.

Суд вважає, що нез’явлення представників сторін не перешкоджає прийняттю рішення по справі.

          Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ „Агрофірма „Лан” (Продавець) та ЗАТ „Маслозавод „Прилуки” (Покупець) укладено договір купівлі-продажу молока № 05 від 01.01.2010 р. (далі –Договір) (а.с. 7-8).

Відповідно до п. 9.1, цей Договір діє з 01 січня 2010 року по 30 червня 2010 року.

Договір не розривався, недійсним в судовому порядку не визнавався.

          Відповідно до умов Договору Продавець зобов’язався продати Покупцю товар (молоко базисного жиру та білка, що повністю відповідає стандартам, технічним та ветеринарно-санітарним вимогам, діючим на момент продажу в Україні), а Покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. (п. 1.1, п. 2.1 Договору).

Пунктами 1.2, 1.3 Договору сторони передбачили, що кількість товару вказується в видаткових накладних, ціна товару визначається в протоколах погодження цін, які є невід’ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар (молоко коров’яче) на загальну суму 1996521,81 грн., що підтверджується приймальними квитанціями на закупівлю молочної сировини за січень - червень 2010 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 5.2 Договору Покупець зобов’язаний перерахувати кошти за поставлений товар на поточний рахунок Продавця або розрахуватися готівкою протягом 7 (семи) календарних днів з дати отримання товару Покупцем.

          Відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриманий товар здійснив не в повному обсязі. За період з 01.01.2010 р. по 30.06.2010 р. відповідачем було сплачено 1829431,87 грн., в тому числі:

-          164433,87 грн. в погашення заборгованості за договором від 04.09.2009 р. № 216;

-          1664998,00 грн. за поставлений товар в 2010 році за договором від 01.01.2010 р. № 05.

          Крім того, позивачем були повернуті відповідачу 31.03.2010 р. та 23.04.2010 р. 568,13 грн.

Тобто, на момент закінчення строку дії Договору борг відповідача перед позивачем за поставлений товар становив 330955,68 грн.

          Після закінчення строку дії Договору відповідачем в погашення заборгованості за Договором було перераховано позивачу 230000,00 грн. платіжними дорученнями № 1025 від 01.07.2010 р., № 1037 від 02.07.2010 р., № 1064 від 06.07.2010 р., № 1082 від 08.07.2010 р., № 1099 від 09.07.2010 р., № 1110 від 12.07.2010 р., № 1116 від 13.07.2010 р., № 1138 від 15.07.2010 р., № 1151 від 19.07.2010 р.

          Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором, станом на день прийняття рішення по справі, становить 100955,68 грн. (1996521,81 грн. –1664998,00 грн. –568,13 грн. –230000,00 грн.).          

          Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

          Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

          Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 100955,68 грн., в решті позову має бути відмовлено.

          Твердження позивача про те, що перераховані відповідачем 230000,00 грн. не можуть бути враховані в погашення заборгованості за Договором, спростовуються наступним.

          Відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України „Про Національний банку України” від 20.05.1999 р. № 679-ХІV національний банк виконує такі функції: визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками.

          Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові

розрахунки в Україні в національній валюті, відповідно до п. 1.7 якої кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

          Пунктом 3.8 Інструкції передбачено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

          За таких обставин, суд доходить висновку, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

          Враховуючи, що в платіжних дорученнях № 1025 від 01.07.2010 р., № 1037 від 02.07.2010 р., № 1064 від 06.07.2010 р., № 1082 від 08.07.2010 р., № 1099 від 09.07.2010 р., № 1110 від 12.07.2010 р., № 1116 від 13.07.2010 р., № 1138 від 15.07.2010 р., № 1151 від 19.07.2010 р. в реквізиті „Призначення платежу” вказано „за молоко зг. Дог. б/н на 2010 рік”, а також те, що інших договорів, крім договору купівлі-продажу молока від 01.01.2010 р. № 05 між позивачем та відповідачем у 2010 році не укладалось (даний факт підтверджено представником позивача в судовому засіданні), суд вважає, що перераховані відповідачем кошти в сумі 230000,00 грн., підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості саме за договором купівлі-продажу молока від 01.01.2010 р. № 05, а не в рахунок поставленого позивачем молока на суму 131094,01 грн. після закінчення строку дії даного договору.          

          Враховуючи те, що позивачем збільшено розмір позовних вимог до 331523,81 грн., з позивача підлягаю стягненню в доход державного бюджету 368,20 грн. державного мита.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.          

          Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

          2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Маслозавод „Прилуки” (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Дружби народів, 36, р/р 26001004581102 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, код ЄДРПОУ 30713561) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма „Лан” (42037, Сумська область, Роменський район, с. Великі Бубни, вул. Роменська, 10, р/р 26006758123860 в СОД АКБ „Укрсоцбанк”, код ЄДРПОУ 30902438) заборгованості в сумі 100955,68 грн., 1009,56 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду у судах, відмовивши в решті позову.          

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма „Лан” (42037, Сумська область, Роменський район, с. Великі Бубни, вул. Роменська, 10, р/р 26006758123860 в СОД АКБ „Укрсоцбанк”, код ЄДРПОУ 30902438) до державного бюджету (одержувач - державний бюджет м. Чернігова, р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965, код платежу 22090200) 368,20 грн. держмита.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.М. Бобров