Рішення № 13416597, 27.12.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.12.10

Справа № 4/180-10 .

За позовом Державного підприємства «Національної енергетичної компанії «Укренерго» в особі Північної електроенергетичної системи, м.Харків

до відповідача Публічного акціонерного товариства «Науково - виробничого товариства «ВНДІкомпресормаш», м.Суми

про стягнення 2 486 грн. 86 коп.

СУДДЯ Лугова Н.П.

Представники:

від позивача Грачов Є.О.

від відповідача Радченко А.В.

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 2 486 грн. 86 коп. неустойки (пені), згідно п.8.2. укладеного між сторонами у справі договору № 330-22КП-09 від 12.11.2009р.

Відповідач подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог посилаючись на те, що сторонами у справі у відповідності до ч.3 ст.206 ЦК України було досягнуто згоди про зміну умов поставки по договору № 330-22КП-09 від 12.11.2009р.

Також, відповідач вказує на те, що позивачем невірно здійснено розрахунок пені, зокрема пеня розрахована від загальної вартості продукції згідно Специфікації до договору, а не від вартості невчасно поставленої продукції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

12.11.2009р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 330-22КП-09, згідно п. 1.1. якого постачальник (відповідач) зобов’язався передати у власність покупця (позивача) вентилі, крани, клапани (запасні частини до компресора ЗВШ1,6 - 3/46), асортимент та кількість якої зазначено в Специфікації (додаток № 1 до договору), а покупець (позивач) зобов’язався прийняти зазначену продукцію та оплатити за неї грошову суму згідно цього договору.

Згідно п. 1.2. договору, договір укладається відповідно до тендерної пропозиції постачальника (відповідача) акцептованої 04.11.2009р. за результатами проведених відкритих торгів.

Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що загальна ціна продукції становить 63 765 грн. 60 коп.

Слід зазначити, що згідно п.2.2. договору, у вартість продукції входять всі витрати постачальника пов’язані з виконанням його зобов’язань за цим договором.

Також, між сторонами у справі було складено та підписано специфікацію до договору в якій зазначено асортимент та кількість товару, що мав бути поставлений позивачеві на загальну суму 63 765 грн. 60 коп.

У відповідності до п.3.1. договору, оплата продукції здійснюється покупцем (позивачем) у такому порядку:

- покупець здійснює авансовий платіж у розмірі 30 % від вартості продукції на протязі 20-ти банківських днів з моменту укладення договору, що становить 19 129 грн. 68 коп. (п.3.1.1. договору).

Згідно п.3.1.3. договору, остаточний розрахунок за продукцію здійснюється протягом 5-ти календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі продукції та передачі покупцеві податкової накладної.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що строк поставки продукції складає 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання авансу.

Слід зазначити, що згідно п.6.2. договору, передача продукції по кількості, якості засвідчується в акті прийому - передачі продукції підписаними кожною із сторін.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов передбачених договором позивачем згідно платіжного доручення № 3417 від 01.12.2009р. було сплачено відповідачеві авансовий платіж у розмірі 30 % від вартості продукції у сумі 19 129 грн. 68 коп.

За умовами договору, відповідач зобов’язався впродовж 30 календарних днів з моменту отримання авансу поставити продукцію в повному обсязі.

Отже, кінцевий термін постачання продукції сплинув 31.12.2009р.

Матеріалами справи підтверджено, що згідно акту здачі – приймання від 25.12.2009р. відповідачем було поставлено позивачеві частину продукції на суму 24 403 грн. 20 коп.

Проте, в порушення передбачених договором строків поставки, частину продукції на суму 39 362 грн. 40 коп. було поставлено невчасно, що підтверджується актом прийому - передачі від 05.02.2010р. та актом від 08.02.2010р.

Пунктом 8.2. договору передбачено, що відповідач за порушення терміну постачання має сплатити позивачеві пеню у розмірі 0,1 % від вартості продукції за кожен день прострочення.

Таким чином, за період прострочення з 01.01.2010р. по 08.02.2010р. позивачем було нараховано відповідачеві пеню на суму 2 486 грн. 86 коп.

Відповідно до п.8.6. договору передбачено, що пеня сплачується постачальником покупцеві шляхом перерахування коштів на його поточний рахунок впродовж 10-ти банківських днів з моменту одержання письмової вимоги покупця з повідомленням про суть порушеного зобов’язання.

04.03.2010р. позивачем було направлено відповідачеві вимогу про сплату пені в сумі 2 486 грн. 86 коп.

Факт отримання вказаної вимоги відповідачем підтверджується копією поштового повідомлення № 167819 від 09.03.2010р.

Станом на день розгляду справи зобов”язання по договору щодо сплати пені відповідачем не виконані та складає 2 486 грн. 86 коп.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що під час виконання умов договору постачальнику стало відомо про неможливість виконання зобов’язання за договором своєчасно в зв’язку з чим він звернувся до позивача з пропозицією про перенесення строків поставки частини продукції.

Також, як вказує відповідач у грудні 2009р. сторони дійшли згоди та переглянули строки поставки по окремим позиціям продукції зі Специфікації до договору згідно ч.3 ст.206 ЦК України, якою передбачено вчинення правочинів за домовленістю сторін усно на виконання договору укладеного у письмовій формі.

На думку відповідача, підписавши акти здачі - приймання продукції без зауважень позивач не має правових підстав звертатися до відповідача з вимогою сплати штрафних санкцій за неналежне виконання зобов’язань за договором., оскільки він не має жодних претензій по наданим відповідачем послугам.

Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують факт звернення до позивача з пропозицією про перегляд строків поставки за договором.

Натомість, позивачем по справі в якості доказу надано суду лист позивача за вих. № 04/09-12594 від 29.10.2010р. на вимогу позивача від 04.03.2010р. № 580/01-42, у якому відповідач повідомив про те, що при перевезенні автомобіль, що мав доставити на адресу відповідача комплектуючі частини, в т.ч. і за договором № 330-22КП-09 від 12.11.2009р,. потрапив у ДТП внаслідок чого відбулося псування та часткова втрата товару. В результаті відповідач мусив повторно замовляти зіпсовані комплектуючі та відповідно повторно оплачувати їх вартість, доставляти, а потім здійснювати поставку.

В зв’язку з викладеними у листі обставинами, відповідач просив позивача не застосовувати до підприємства штрафних санкцій передбачених вимогою № 580/01-42 від 04.03.2010р. в сумі 2 486 грн. 86 коп.

З наведеного у листі можна дійти висновку, що відповідачем фактично визнано несвоєчасність поставки за договором та як наслідок несвоєчасного виконання зобов’язання застосування передбачених договором санкцій у вигляді пені.

Згідно ст.526, ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Щодо посилань відповідача на те, що позивачем здійснено невірний розрахунок пені, а саме від загальної вартості продукції, а не від вартості невчасно поставленої продукції.

Дане твердження відповідача спростовується умовою договору, зокрема, п.8.2. договору, якою сторони передбачили стягнення пені в розмірі 0,1 % від вартості продукції за кожний прострочений день.

Відповідач доказів сплати пені в сумі 2 486 грн. 86 коп. не подав.

Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 486 грн. 86 коп. пені, оскільки вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Науково - виробничого товариства «ВНДІкомпресормаш» (40020, м.Суми, пр-т Курський, 6, код 00220434) на користь Державного підприємства «Національної енергетичної компанії «Укренерго» в особі Північної електроенергетичної системи (61003, м.Харків, вул. Кооперативна, 12/14, код 00131624) 2 486 грн. 86 коп. пені; судові витрати: 102 грн. 00 коп. – державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Лугова Наталія Петрівна