Рішення № 13416327, 23.12.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.12.10           Справа № 18/126-10. за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» в особі Охтирської філії ТОВ «Брок-Енергія», м. Охтирка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтол», м. Охтирка

про стягнення 4 385 грн. 10 коп.           

Суддя С.В. ЗАЄЦЬ

При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

Від позивача – Виховець В.І., довіреність № 37 від 24.12.2009р.

Від відповідача – не прибув

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 4385 грн. 10 коп., з яких: 3588 грн. 14 коп. заборгованість за спожиту теплову енергію, 333 грн. 82 коп. пеня, 111 грн. 91 коп. 3% річних, 351 грн. 23 коп. інфляційні збитки; 102 грн. 00 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на ІТЗ судового процесу.

Представник позивача в судове засідання подав клопотання б/н від 23.12.2010р., в якому просить суд залучити до справи додаткові докази, а саме: копії рахунків на оплату теплової енергії, копії квитанцій оплати теплової енергії, копію актів звірки від 01.11.2010р., копію квитанції про направлення акту звірки поштою.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення в матеріалах справи від 09.11.2010р. та від 03.12.2010р.; відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем (Енергопостачальна організація) та відповідачем (споживач) був укладений договір № 106ТОФ/2001 від 01.10.2001р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до п. 1. якого Енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов`яззаня постачати Споживачеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідно до п. 6.3 зазначеного договору, відповідач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки теплової енергії відповідачу підтверджується рахунками, які являються актом виконаних робіт: від 31.12.2008, на суму 297 грн. 37 коп., від 30.11.2008р. на суму 412 грн. 63 коп., від 31.12.2008р. на суму 461 грн. 34 коп., від 31.01.2009р. на суму 454 грн. 69 коп., від 31.03.2009р. на суму 758 грн. 74 коп., від 28.02.2009р. на суму 502 грн. 89 коп., від 30.04.2009р. на суму 199 грн. 75 коп., від 31.10.2009р. на суму 258 грн. 06 коп., від 31.12.2009р. на суму 765 грн. 53 коп., від 30.11.2009р. на суму 532 грн. 31 коп., від 28.02.2010р. на суму 841 грн. 74 коп., від 31.01.2010р. на суму 1126 грн. 27 коп., від 31.03.2010р. на суму 790 грн. 18 коп., від 30.04.2010р. на суму 177 грн. 83 коп. (а.с.46-59).

За період з 01.10.2008 року по 01.10.2010р. плата за теплову енергію від відповідача в повному обсязі позивачу не надходила, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за поставлену теплову енергію склала 3 588 грн. 14 коп.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за поставлену теплову енергію не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 3588 грн. 14 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору № 106ТОФ/2001 від 01.10.2001р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позовні вимоги щодо стягнення 3588 грн. 14 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 333 грн. 82 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату одержаної теплової енергії у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.2.3 договору № 106ТОФ/2001 від 01.10.2001р., за яким за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен календарний день прострочення виконання грошового зобов`язання. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 333 грн. 82 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору № 106ТОФ/2001 від 01.10.2001р., позивач просить стягнути з відповідача 111 грн. 91 коп. 3% річних та 351 грн. 23 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судові засідання від 22.11.2010р. та від 23.12.2010р. не прибув, не надав суду доказів погашення заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача щодо стягнення 3588 грн. 14 коп. заборгованості за спожиту теплову енергію відповідно до договору № 106ТОФ/2001 від 01.10.2001р. про постачання теплової енергії в гарячій воді, 333 грн. 82 коп. пені, 111 грн. 91 коп. 3% річних, 351 грн. 23 коп. інфляційних збитків, в зв’язку з чим вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 47-1, 49, 80, 82, 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

          В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ахтол» (42700, м. Охтирка, вул. Чапаєва, 2, код 24267883) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Брок-Енергія» в особі Охтирської філії ТОВ «Брок-Енергія» (42700, м. Охтирка, вул. Снайпера, 13, код 06711512) 3588 грн. 14 коп. заборгованості, 333 грн. 82 коп. пені, 111 грн. 91 коп. 3% річних, 351 грн. 23 коп. інфляційних збитків, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

Повне рішення складене 24.12.2010р.

Суддя