Постанова № 134163040, 11.02.2026, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/7919/25

№ 3/207/26/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2026 року м.Кам`янське

Суддя Південного районного суду м. Кам`янського Дніпропетровської області Притуляк С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності,

ОСОБА_1 , директора ТОВ "ЦЕ КЛІНІКА", за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №ПС/ДН/3791/025397/П/ПТ від 17.11.2025р., 17.11.2025р. головними державними інспекторами відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці складено протокол про адміністративне правопорушення №ПС/ДН/37191/025397/П/ПТ за ч.1 ст.41 КУпАП відносно ОСОБА_1 , директора ТОВ "ЦЕ КЛІНІКА", який допустив порушення вимог частини першої статті 7 ЗУ N? 2136, частини першої статті 10 Закону У країни N?2136, частини четвертої статті 24 КЗпП. В порушення вимог статті 24 КЗпП керівник ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА», який наділений прави прийняття на роботу та звільнення найманих працівників, на якого покладено обов?язок дотримання законодавства про працю, 05.11.2025 фактично допустив ОСОБА_2 до виконання робіт без повідомленням центрального органу виконавчої влади з пита забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску, загальнообов?язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу початку робіт, чим порушено абзац перший Постанови N? 413. А саме: ОСОБА_2 - наказ про прийняття на роботу від 05.11.2025р. тривалістю робочого тижня 20 годин з графіком роботи з 12.00 до 16.00. Повідомлення пр прийняття працівника на роботу подано 05.11.2025 (квитанція N?2 прийнято пакет 05.11.2025 13:30 ГУ ДПС у Дніпропетровській обл.), тобто після початку робочого часу ОСОБА_2 , порушено вимоги частини четвертої статті 24 К3пП України. Вимогами часини 1 ст. 29 КЗпП України визначено, що до початку роботи роботодавець зобов?язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника про: п.2 - визначене робоче місце, забезпечення необхідними для роботи засобами; п.3 - права та обов?язки, умови праці; п.5- правила внутрішнього трудового розпорядку або умови встановлення режиму робот тривалість робочого часу і відпочинку. Тобто, до початку роботи - у будь-якому випадку означає заборону допускати працівни до виконання роботи відповідно до трудового договору до того, як будуть виконані всі вимоги частини 1 ст. 29 КЗпП України. В порушені вимог частини 1 ст.29 КЗпП України керівник ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» не надав перевірки підтверджуючих документів: ??визначення робочого місця працівників з якими укладені трудові відносини; ??ознайомлення працівників з умовами праці; ??ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку та умови встановлено режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку. Частиною першою статті 7 Закону України N?2136 «Про організацію трудових відносин умовах воєнного стану» встановлено, у період дії воєнного стану порядок організації діловодст з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберіган відповідних документів у районах активних бойових дій визначається роботодавцем самостійно за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці. Трудові обов?язки працівників, режим роботи, засади регулювання трудових відносин ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» визначають Правила внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» (далі - Правила), затверджені директором підприємства ОСОБА_1 18.08.22р. Відповідно п 6.1 Правил в клініці встановлюється п?ятиденний робочий тиждень тривалістю робочого часу - 40 годин на тиждень, 8 годин на день, із двома вихідними днями субота і неділя. Під час прийняття та роботу, а також у подальшому за угодою між працівнико адміністрацією може встановлюватися режим роботи з неповним робочим часом з оплать пропорційно до відпрацьованого часу. Пунктом 6.2 Правил встановлено в медичному центрі режим роботи: початок роботи - 8.00; закінчення роботи - 17.00; перерва для відпочинку та харчування - з 13:00 до 14:00. Відповідно наданих заяв про прийняття працівників на роботу за сумісництвом на умов неповного робочого часу до Медичного відділу м. Кам?янське робочий час працівників зазначено: ОСОБА_3 - лікар-офтальмолог 0,25 ставки - графік роботи не встановлено; ОСОБА_4 -лікар-офтальмолог - графік роботи з 16.30 до 18.30; ОСОБА_5 - лікар- офтальмолог 0,25 ставки - графік роботи не встановлено; ?? ОСОБА_6 - адміністратор. У період з 01.07.2025 по 19.10.2025 з 08.00 до 10.00. 3

20.10.2025 переведена на повний робочий час з 08.00 до 17.00, перерва з 12:00 до 13:00. ?? ОСОБА_2 - адміністратор, графік роботи з 12.00 до 16.00.

Під час перевірки за адресою зазначеною директором ОСОБА_1 , а саме: м. Кам?янське, вул. С. Слісаренко, буд.3 приміщення зачинено, працівники відсутні. Таким чином, керівником ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» не встановлено чітких графіків роботи, та облік робочого часу не відповідає Правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Цей факт свідчить про недостовірний облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, чим порушено вимоги статті 7 Закону України N?2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Частиною першою статті 10 Закону України N? 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором. Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов?язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов?язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Таким чином, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Систему оплати праці на підприємстві, її структуру, строки і періодичність виплати заробітної плати, інші питання оплати праці працівників підприємства визначає Положення про оплату праці працівників ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» (далі - Положення). З урахуванням специфіки, змісту і напрямків господарської діяльності на підприємстві застосовується тарифна система оплати праці із погодинною та погодинно-преміальною формою оплати праці. (п. 2.1 Положення). Відповідно статті 96 Кодексу законів про працю України (далі -КЗпП України ) тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів, професійні стандарти та кваліфікаційні характеристики (за відсутності професійних стандартів). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). За відсутності професійних стандартів таке віднесення може здійснюватися згідно з кваліфікаційними характеристиками. Відповідно штатного розпису ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» на 01.01.2025р. на підприємстві встановлені посади: ??лікар-офтальмолог, посадовий оклад 8200 грн.; ??лікар-анестезіолог, посадовий оклад 8200 грн.; ??адміністратор, посадовий оклад 8100 грн.; ??сестра- медична, посадовий оклад 8050 грн.; ??сестра-медична старша, посадовий оклад 8100 грн.; ??молодша сестра- медична, посадовий оклад 8000 грн.; ??молодша сестра-медична операційна, посадовий оклад 8000 грн. Відповідно Класифікатора професій ДК 003:2010 лікар-офтальмолог, лікар-анестезіолог код 2221.2, належить до розділу «Професіонали в лікувальної справи» і відповідає піка вузьких спеціальностей. Сестра - медична, сестра-медична операційна, сестра-медична старша, молодта сес медична, молодша сестра-медична операційна відповідно Класифікатора професій ДК 003,2 код 3231 відноситься до розділу «Фахівці в галузі медицина». Кваліфікація вищезазначених спеціалістів визначається рівнем освіти та спеціалізацією. Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійни освітньо-наукових програм підготовки і має в цілому відповідати колу та складності професій завдань та обов?язків. Спеціалізація пов?язана як з необхідною галуззю знань, використовуваними інструмент чи устаткуванням, так і надаваними послугами і відповідає певною мірою деталізованому к професійних завдань та обов?язків. Відповідно штатного розпису ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» посадові оклади працівників підприємства не встановлено відповідно професійним стандартам та кваліфікаційним характеристикам, чим порушено вимоги статті 96 КЗпП України. У період з січня 2025 року по жовтень 2025 року на ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» працювало: 11 лікарів-офтальмологів; 7 адміністраторів; 1 сестра медична-операційна; 3 сестри медичної; 2 сестри медичної старшої; 1 молодша медична сестра; 1 молодша медична сестра-операційна. Отже, 26 працівникам протягом січня-жовтня 2025 року нараховано та виплачено заробтню плату в порушення норм статті 96 КЗпП України. Зазначений факт свідчать про порушення умов трудового договору, передбачених законодавством про працю та угодою сторін, чим порушено частину першу статті 10 Закону України N? 2136 «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», статтю 96 К3пП. Відповідно п.1 розділу 2 Посадової інструкції директор підприємства визначає, формули планує, здійснює і координує всі види діяльності підприємства. За вище зазначені порушення встановлена відповідальність ч. 1 ст. 41 КУпАП.

В судовому засіданні та поданому в письмовому вигляді клопотанні ОСОБА_1 та його захисник заперечували проти притягнення до адміністративної відповідальності та просили закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, мотивуючи свою позицію наступним.

Протокол від 17.11.2025 складений з порушенням строку його складення. Як передбачено ст. 254 ч. 2 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Як вбачається зі змісту протоколу та акту Міжрегіональним управлінням не зазначено час виявлення порушення, а зазначено лише період проведеної перевірки за 14.11.2025 по 17.11.2025. Звертаю увагу, що фактично перевірка Міжрегіональним управлінням у заявника була проведена 14.11.2025 і Міжрегіональне управління повинно було скласти протокол до 15.11.2025 включно. Таким чином, строк складення протоколу визначений ст. 254 ч. 2 КУпАП пропущений. Протокол від 17.11.2025 не підписано посадовою особою, яка його склала. ЗІдповідно до ч. 2 ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, 1 особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У даному випадку протокол від 17.11.2025 складений двома інспекторами Казачок Ю.В. та ОСОБА_7 , а підписаний протокол від 17.11.2025 лише одним інспектором Казачок Ю.В., що не відповідає ч.2 ст. 25 КУпАП. Міжрегіональне управління перевищило повноваження при проведенні позапланової перевірки ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА». Так, Міжрегіональне управління на підставі звернення фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам від 17.09.2025, надісланого листом Кам?янської окружної прокуратури N? 22р-25 від 19.09.2025 (вхідний N? B-1717/ПC-25 від 08.10.2025 Південно- Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці), за погодженням Державної служби України з питань праці N? ЦА-5725/1.3/2.3.4-25а від 24.10.2025 у період з 14.11.2025 по 17.11.2025 проведено позаплановий захід зі здійснення державного нагляду (контролю) у формі перевірки у ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА», ЄДРПОУ 44100677, з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, та з питань виявлення неоформлених трудових відносин (у направленні безпідставно зазначено про це). Звертаю увагу, що у заяві ОСОБА_8 від 17.09.2025 (копія заяви додається) порушено питання лише виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, ніби то ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» виплачувало заявнику заробітну плату наступним чином: 0,25 ставки виплачувалось офіційно, а решта оформлювалась як оплата за фінансові послуги. При проведенні перевірки заявника Міжрегіональне управління вийшло за межі повноважень, передбачених законом при розгляді заяви ОСОБА_8 і відповідно перевірка у ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» проведена з інших питань, ніж з питання оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, про що йдеться у заяві ОСОБА_8 . Так, в період з 14.11.2025 по 17.11.2025 Міжрегіональне управління перевірило і інші питання додержання вимог трудового законодавства, а саме перевірено у ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» допуск працівників до роботи без оформлення трудових відносин; о?блік робочого часу; визначення робочого місця працівника; о?знайомлення працівників з умовами праці, з правилами внутрішнього трудового розпорядку; відповідність посадових окладів працівників професійним стандартам. Зазначені питання не були порушені заявником ОСОБА_8 у заяві від 17.09.2025, проведення позапланової перевірки з питань, не зазначених заявником є не припустимим свавіллям, тиском на бізнес з боку органу державного контролю - Міжрегіонального управління і не відповідає вимогам ст. 19 Конституції України, ст. ст. 6. ч. 1, 8 ч. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду, контролю у сфері державного нагляду» від 05.04.2007 N? 877 (далі - Закон України N? 877). Як передбачено ст. 6 ч. 1 Закону України N? 877 під час проведення позапланового заходу з?ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов?язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду контролю). Відповідно до ст. 8 ч. 2 Закону України N? 877 органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов?язані: повно, об?єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом. Крім того, про необхідність проведення перевірки щодо питань визначених в межах звернення наголосила Держпраця у погодженні на проведення перевірки від 24.10.2025 (копія додається). Звертаю увагу, що порушення зазначені Міжрегіональним управлінням у протоколі від 17.11.2025 - відсутні виходячи з наступного. У ТОВ «Це Клініка» відсутні порушення трудового законодавства зазначені у протоколі від 17.11.2025, а саме: 1. - По всім працівникам ТОВ «Це Клініка» подано повідомлення про прийняття працівника на роботу до Державної податкової служби до початку роботи працівників. По працівнику ОСОБА_2 повідомлення було подано 05.11.2025 року у 12 годині 55 хвилин (квитанція 1 до повідомлення), затримка направлення повідомлення допущена у зв?язку з відключенням електричної енергії через масовані російські ракетно-дронові атаки енергооб?єкти України, саме через це ОСОБА_2 вимушена була стати до роботи пізніше на 2 годин. Додаю копію повідомлення про прийняття працівника та копії квитанцій 1 та 2 до цього повідомлення, скрін-шоти відключень електрики, графік роботи ОСОБА_2 . 2 - Перед початком роботи всіх працівники ТОВ «Це Клініка» ознайомлюють з умовами праці, з робочим місцем, з обов?язками, з правилами внутрішнього трудового розпорядку, умовами встановленого режиму роботи, тривалістю робочого часу і відпочинку. Посадові інструкції та правила внутрішнього розпорядку з підписами працівників додаю до цього листа. Оскільки позаплановий захід Міжрегіональним управлінням проведено упродовж декількох годин 14.11.2025 ТОВ «Це Клініка» не мало змоги надати Міжрегіональному управлінню документи у зазначену дату. 3 - Облік робочого часу працівників ТОВ «Це Клініка» ведеться згідно табелю обліку використання робочого часу форма N? II-5 затвердженого Наказом Держкомстату України 05.12.2008 N? 489. Крім того, ТОВ «Це Клініка» складаються графіків роботи довільної форми, так як форма графіку законодавчо не встановлена. Табелі та графіки додаються. У протоколі від 17.11.2025 зазначено, що засади регулювання трудових відносин у ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» визначають Правил внутрішнього трудового розпорядку ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА», затверджені 18.08.2022 директором ОСОБА_1 18.08.22р. Відповідно п 6.1 Правил в клініці встановлюється п?ятиденний робочий тиждень із тривалістю робочого часу - 40 годин на тиждень, 8 годин на день, із двома вихідними днями субота і неділя. Під час прийняття та роботу, а також у подальшому за угодою між працівником і адміністрацією може встановлюватися режим роботи з неповним робочим часом з оплатою до відпрацьованого часу. Пунктом 6.2 Правил встановлено в медичному центрі режим роботи: початок роботи - 8.00; закінчення роботи - 17.00; перерва для відпочинку та харчування - з 13:00 до 14:00. Відповідно наданих заяв про прийняття працівників на роботу за сумісництвом на умовах неповного робочого часу до медичного відділу м. Кам?янське робочий час працівників. роботи - 17.00; перерва для відпочинку та харчування - з 13:00 до 14:00. Відповідно наданих заяв про прийняття працівників на роботу за сумісництвом на умовах неповного робочого часу до Медичного відділу м. Кам?янське робочий час працівників ?? ОСОБА_3 - лікар-офтальмолог 0,25 ставки - графік роботи не встановлено; ?? ОСОБА_4 ; ?лікар-офтальмолог - графік роботи з 16.30 до 18.30; ?? ОСОБА_9 - лікар- офтальмолог 0,25 ставки - графік роботи не встановлено; ?? ОСОБА_6 - адміністратор. У період з 01.07.2025 по 19.10.2025 з 08.00 до 10.00. 3 20.10.2025 переведена на повний робочий час з 08.00 до 17.00, перерва з 12:00 до 13:00. ОСОБА_2 - адміністратор, графік роботи з 12.00 до 16.00. Під час перевірки за адресою зазначеною директором ОСОБА_1 , а саме: м. Кам?янське, вул. С. Слісаренко, буд. 3 приміщення зачинено, працівники відсутні. При тому, що дата та час виїзду Міжрегіональним управлінням не зазначена, що є не припустимим. Міжрегіональне управління прийшло до висновку, що керівником ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» не встановлено чітких графіків роботи, та облік робочого часу не відповідає Правилам внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Далі у протоколі від 17.11.2025 зазначено, що цей факт свідчить про недостовірний облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, чим порушено вимоги статті 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» N? 2136. Звертаю увагу суду, що статтею 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» врегульовано особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця. Питання обліку виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці зазначеною статтею 7 не врегульовано. Посилання Міжрегіональним управлінням на ст. 7 зазначеного закону є безпідставним. Безпідставним є посилання Міжрегіональним управлінням на порушення заявником ст. 7 ч. 1 зазначеного закону, оскільки зазначена норма стосується територій активних та можливих бойових дій, а ТОВ «ЦЕ КЛІНІК» не розташовано на зазначених територіях. З аналізу положень 7 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» вважає, що законодавець врегулював обмін документами у роботодавця під час воєнного стану, з метою альтернативних способів створення, пересилання і зберігання наказів (ч. 2 ст. 7 зазначеного закону), про необхідність повідомлення місцезнаходження кожної сторони трудового договору (ч. 3 ст. 7 зазначеного закону), можливості повідомлення іншої сторони трудового договору за останніми відомими їй адресою місцезнаходження щодо не виконання ч. 3 ст. 7 зазначеного закону (ч. 4 ст. 7 зазначеного закону). Посадові оклади працівників підприємства встановлені штатним розклалом підприємства затвердженим директором, які відповідають професійним стандартам та кваліфікаційним характеристикам. Так, посадові оклади працівників підприємства, наприклад медичного директора складає 8500 грн., директора 8300 грн., а молодша медична сестра 8000 грн., тобто оклади є різними і відповідають займаним посадам. Підприємство має право встановлювати посадові оклади на свій розсуд, виходячи з фінансових можливостей. Законодавством не встановлені обов?язкові, точні, у гривневому еквіваленті посадові оклади. Всі працівники ТОВ «ЦЕ КЛІНІК» ознайомлені і згодні з окладом, про це свідчить підпис працівника у наказі про прийняття на роботу. В результаті перевірки факти викладені у заяві ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження. Як передбачено ст. 96 КЗпП України колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці. У протоколі вірно зазначено про те, що керівником ТОВ «ЦЕ КЛІНІК самостійно визначені системи оплати праці, що відповідає ст. 96 КЗпП України, отже ОСОБА_1 вважає, що в його діях порушення відсутнє.

Отже, вважає, що порушення трудового законодавства відсутні, що свідчить про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст.41 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з п. 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Міжрегіональне управління є територіальним органом Держпраці і було утворене постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 «Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці».

Статтею 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року «Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі», яку ратифіковано Законом №1985-IV від 08.09.2004 (далі - Конвенція) передбачено, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися в тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків.

Відповідно до п. "c" ст. 15 Конвенції з урахуванням винятків, які можуть бути передбачені національним законодавством, інспекторам праці слід вважати абсолютно конфіденційним джерело будь-якої скарги, доведеної до їхнього відома, на недоліки або порушення правових норм і утримуватися від повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що інспекційне відвідування було проведене у зв`язку з отриманням такої скарги.

Статтею 16 Конвенції передбачено, що інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Згідно з преамбулою Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V) цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 5 ст. 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною 7 ст. 2 Закону № 877-V передбачено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої-восьмої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої-чотирнадцятої статті 4, частини одинадцятої статті 4-1, частини третьої статті 6, частин першої-четвертої, шостої та десятої статті 7, статей 9, 10, 12, 19, 20, 21 цього Закону.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено особливості здійснення позапланових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю).

Так, абзацом 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявності погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі-підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст.41 КУпАП особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення надано результати позапланового заходу державного нагляду щодо додержання вимог у сфері законодавства з праці, оформлені у вигляді акту №ПС/ДН/37191/025397 від 17.11.2025р., а також здобуті в ході даного позапланового заходу документи щодо діяльності ТОВ «ЦЕ Клініка».

Як зазначено у вказаному акті, позаплановий захід державного нагляду щодо додержання вимог у сфері законодавства з праці у ТОВ «ЦЕ Клініка», проведена головними державними інспекторами відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці в період з 14 по 17 листопада 2025 року та стосувалася питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, та питань виявлення неоформлених трудових відносин. Розпорядчим документом, на підставі якого проведено позаплановий захід, зазначено документ від 10.11.2025р. №864/ПС-ЗК та посвідчення про направлення від 11.11.2025р. №ПС/3/1.21412-25, однак особою, яка склала протокол, їх до матеріалів справи долучено не було.

Як вбачається з наданої стороною захисту листа Державної Служби України з питань праці від 24.10.2025р. «Про погодження проведення позапланового заходу державного контролю», Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці погоджено проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) в ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» за зверненням ОСОБА_8 від 08.10.2025р. №В-1717/ПС-25, а також звернуто увагу зазначеного органу на те, що під час проведення заходу розглядаються питання, викладені у зверненні та з урахуванням обмежень, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Як вбачається з наданої стороною захисту заяви ОСОБА_8 від 17.09.2025р., подану до Кам`янської окружної прокуратури, вона поскаржилася з приводу порушення її прав щодо виплати їй заробітної плати, як адміністратора клініки, яка фактично становила 15000,00 грн. та складалася з офіційної (0,25 від мінімальної заробітної плати) та не офіційної.

Вказану заяву перенаправлено Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці.

Отже, єдиним документом, який надавав право на позаплановий захід державного контролю у ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» може вважатися лише лист Державної Служби України з питань праці від 24.10.2025р. «Про погодження проведення позапланового заходу державного контролю», Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці погоджено проведення позапланового заходу державного нагляду (контрою) в ТОВ «ЦЕ КЛІНІКА» за зверненням ОСОБА_8 від 08.10.2025р. №В-1717/ПС-25.

І зі змісту вказаного погодження та наведених вище норм чинного законодавства вбачається те, що під час проведення позапланового заходу слід було з`ясовувати лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу. Тобто, в даному випадку з`ясуванню підлягали обставини, викладені громадянкою ОСОБА_8 у її заяві від 17.09.2025.

Натомість, як вбачається зі змісту акту перевірки, такий не містить жодної інформації щодо звернення громадянки ОСОБА_8 від 17.09.2025р. В ході державного контролю, оформленого актом №ПС/ДН/37191/025397 від 17.11.2025р., посадовими особами Міжрегіонального управління не було встановлено, підтвердились чи ні обставини, викладені громадянкою ОСОБА_8 у її заяві від 17.09.2025. Більше того, акт взагалі не містить покликань/згадок на таке звернення. Прізвище ОСОБА_8 у акті не фігурує взагалі.

Звідси, суд висновує, що під час проведення перевірки, оформленої актом №ПС/ДН/37191/025397 від 17.11.2025р., було протиправно досліджено питання, які не входили в коло обов`язкових. Натомість, обставини, що стали підставою для здійснення такого заходу, тобто обов`язкові, досліджені взагалі не були.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 07 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

У свою чергу, наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», про котрий наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» («Ireland v. The United Kingdom», заява № 5310/71), та котрий застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту», на чому, власне, наголошується Європейським Судом з прав людини у його рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» («Korobov v.Ukraine», заява № 39598/03).

ЄСПЛ зазначав, що його рішення, які є джерелом права в Україні, фактично слугують не лише для вирішення справ, направлених до Суду, але, взагалі, для роз`яснення, захисту та розвитку правил, встановлених Конвенцією, що сприяє дотриманню державами зобов`язань, які вони взяли на себе як Договірні Сторони (Ireland v. the United Kingdom, § 154).

Таким чином, місія системи, створеної Конвенцією, полягає у визначенні питань державної політики в загальних інтересах, що підвищує стандарти захисту прав людини та розширює судову практику в сфері прав людини у всьому суспільстві держав-членів Конвенції (Konstantin Markin v. Russia [ВП], § 89).

Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Іноді використовується також фраза: «плід отруєного дерева».

Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»).

Недопустимими є докази, здобуті із суттєвим порушенням прав та свобод людини. На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно.

З огляду на встановлені судом та зазначені вище обставини щодо проведення позапланового заходу контролю, здобуті в ході його проведення докази, які надані в межах розгляду даної справи, особою яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не можуть вважатися допустимими та бути підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши в сукупності надані докази, а також врахувавши встановлені в судовому засіданні обставини, суддя приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Таким чином, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, зважаючи на те, що достатніх доказів, які достовірно свідчать про наявність складу адміністративного правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 41 КУпАП під час розгляду адміністративних матеріалів в суді - не здобуто, а ті, що надані в якості підтвердження суддя оцінює критично з наведених вище обставин.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП слід закрити, відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст.41,245,247,251,280,294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , директора ТОВ "ЦЕ КЛІНІКА", за ч. 1 ст.41 КУпАП - закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Південний районний суд м. Кам`янського Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Суддя С.А. Притуляк