Рішення № 13415885, 04.01.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.01.11 Справа № 55/311-22/119/10

Суддя

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Теско” (14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 13)

до відповідача Приватного підприємства “Промгазбуд” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 45, кв. 22)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство “Чернігівське спеціалізоване управління № 430” Закритого акціонерного товариства “Електромонтаж” (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, буд. 2а)

про стягнення заборгованості за договором поставки № 1/23-03 від 23.03.2010 р. у розмірі 158 271,94 грн.

Суддя Ярешко О.В.

Представники:

від позивача: Пігенко І.В., довіреність № 15 від 25.11.2010р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: Пігенко І.В., довіреність № 7 від 23.11.2010р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

12.11.2010р. до господарського суду Запорізької області за територіальною підсудністю надійшла справа № 55/311 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Теско”, м. Чернігів до Приватного підприємства “Промгазбуд”, м. Запоріжжя про стягнення 145800,00 грн. основного боргу, 19044,00 грн. штрафу та 4643,29 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.11.2010р. справа № 55/311 прийнята суддею Ярешко О.В. до провадження, справі присвоєно № 55/311-22/119/10, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено: Дочірнє підприємство “Чернігівське спеціалізоване управління № 430” Закритого акціонерного товариства “Електромонтаж”, судове засідання призначено на 29.11.2010р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для розгляду справи.

Ухвалою від 29.11.2010р. з метою витребування доказів в порядку ст. 77 ГПК України та у зв’язку з неявкою відповідача розгляд справи було відкладено на 13.12.2010р.

08.12.2010р. на адресу господарського суду Запорізької області від позивача надійшло уточнення позовних вимог, в якому позивач просить стягнути з відповідача 145 804,00 грн. основного боргу, 12 471,94 грн. пені та 2 271,94 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 13.12.2010р. представник позивача надав заяву, якою просив суд стягнути з відповідача 145800,00 грн. основного боргу та 12471,94 грн. пені. Вказаною заявою відповідач відмовився від стягнення з відповідача 2271,94 грн. 3% річних та 19044,00 грн. штрафу.

Розглянувши заяву позивача та дослідивши матеріали справи, суд прийняв її до розгляду. Таким чином, в судовому засіданні 13.12.2010р. судом розглядалися зменшені позовні вимоги про стягнення 145 800,00 грн. основного боргу та 12 471,94 грн. пені, всього 158271,94 грн.

Ухвалою від 13.12.2010р. у зв’язку з ненаданням витребуваних доказів та неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 04.01.2011р.

Позивач підтримує свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст. ст. 526, 629, 693 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та договором поставки № 1/23-03 від 23.03.2010р. Позивач пояснив суду, що відповідно до умов договору поставки № 1/23-03, укладеного з відповідачем, позивач здійснив попередню оплату продукції на суму 247000,00 грн., проте відповідач поставив продукцію лише на суму 101196,00 грн. 13.08.2010р. відповідач відмовився від виконання зобов’язань по зазначеному договору та зобов’язався повернути до 30.08.2010р. отримані кошти в сумі 145800,00 грн., про що було складено додаткову угоду № 1 від 13.08.2010р. до договору поставки № 1/23-03 від 23.03.2010р. Оскільки, отримані відповідачем кошти в сумі 145800,00 грн. так і не були повернуті позивачу, позивач просить стягнути з відповідача 145800,00 грн. основного боргу та 12 471,94 грн. пені, на підставі п. 8.2. зазначеного договору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місця знаходження юридичних осіб –учасників судового процесу. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 7621432 від 24.11.2010р. адресою Приватного підприємства “Промгазбуд” є: 69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 45, кв. 22. Саме на цю адресу направлялась кореспонденція.

У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Зазначене свідчить, що судом були вжиті всі заходи повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування засобів технічної фіксації.

Розгляд справи закінчено 04.01.2011р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2010р. Приватне підприємство “Промгазбуд”, м. Запоріжжя (надалі –постачальник), Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма “Теско”, м. Чернігів (надалі - покупець) та Дочірнє підприємство “Чернігівське спеціалізоване управління № 430” Закритого акціонерного товариства “Електромонтаж”, м. Чернігів (надалі –вантажоотримувач) уклали договір поставки № 1/23-03 (надалі - договір).

Пунктом 10.1. договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 січня 2010р.

Відповідно до умов п. 1.1. договору, за даним договором постачальник зобов’язався поставити у власність покупцю продукцію, а покупець прийняти цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату на умовах даного договору. Кількість, асортимент та вартість продукції, що постачатиметься по даному договору вказується у специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з п. п. 1.2. та 1.3. договору, для поставки продукції згідно п. 1.1. даного договору покупець надає постачальнику заявку по асортименту, комплектності, кількості продукції, для її розгляду. Заявки можуть надаватися як у письмовому, так і в усному вигляді. У випадку погодження заявки постачальником, складається специфікація у вигляді додатку до даного договору. Всі специфікації, оформлені протягом терміну дії даного договору, є його невід’ємною частиною (п. 1.2.).

Поставка продукції здійснюється на умовах FCA (м. Запоріжжя) згідно правил ІНКОТЕРМС 2000, якщо інші умови поставки не вказані у відповідній специфікації (п.1.3.).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що сума даного договору на момент його підписання становить суму по специфікації № 1, без вартості перевезення. Сума даного договору визначається в процесі його виконання із врахуванням п. п. 1.2., 2.2. цього договору згідно специфікації, які є додатками до даного договору. Ціна на продукцію погоджена сторонами згідно специфікацій на момент їх підписання.

У відповідності до п. 4.2. договору, якщо інший порядок оплати не передбачений у відповідній специфікації, покупець проводить оплату продукції на підставі виставленого по факсу рахунку-фактури, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника у національній валюті у наступному порядку: попередня оплата в розмірі 120000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% сплачується покупцем у термін –26.03.2010р.; оплата в розмірі 50000,00 грн. сплачується у термін до 06.04.2010р.; оплата в розмірі 105524,80 грн. здійснюється протягом 3 банківських днів з дати повідомлення постачальником покупця про готовність продукції до її відвантаження. Оригінал рахунку направляється покупцю разом із продукцією згідно п. 5.4. договору.

Пунктом 1 специфікації № 1 передбачено такі умови оплати: попередня оплата в розмірі 110000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% сплачується покупцем у термін –06.04.2010р.; попередня оплата в розмірі 60000,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% сплачується у термін до 09.04.2010р.; оплата в розмірі 96796,00 грн. здійснюється протягом 3 банківських днів з дати повідомлення постачальником покупця про готовність продукції до її відвантаження.

Відповідно до п. 5.1. договору, поставка продукції здійснюється у строки, визначені відповідною специфікацією. Якщо у специфікації строки не визначені, поставка здійснюється у термін через 45 робочих днів з дати надходження передоплати та узгодження додатків згідно п. 2.2. договору.

Пунктом 2 специфікації № 1 передбачено, що термін поставки: 45 робочих днів після надходження передоплати. Відвантаження за повідомленням постачальника після надходження 100% оплати вартості продукції від покупця.

Згідно із п. 5.2. договору, прийомка продукції оформлюється видатковою накладною та здійснюється із застосуванням Інструкції про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та продукції народного вжитку по кількості (інструкція П-6), Інструкцій про порядок прийому продукції виробничо-технічного призначення та продукції народного вжитку по якості (Інструкція П-7).

На виконання умов договору, позивач здійснив попередню оплату продукції на загальну суму 247000,00 грн., що підтверджується такими платіжними дорученнями: № 1626 від 26.03.2010р. на суму 40000,00 грн., № 1632 від 29.03.2010р. на суму 80000,00 грн., № 1648 від 01.04.2010р. на суму 5000,00 грн., № 1653 від 02.04.2010р. на суму 5000,00 грн., № 1659 від 06.04.2010р. на суму 15000, 00 грн., № 1679 від 14.04.2010р. на суму 10000,00 грн., № 1809 від 02.06.2010р. на суму 25000,00 грн., № 1839 від 15.06.2010р. на суму 42000,00 грн. та № 1699 від 23.04.2010р. на суму 25000,00 грн. (копії долучені до матеріалів справи).

Проте відповідач в порушення умов договору, поставив лише частину передбаченої продукції на суму 101196,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000001 від 02.06.2010р., яка скріплена печатками та підписами сторін.

Таким чином, залишок суми попередньої оплати сплаченої позивачем, на яку відповідачем так і не була передана продукція, складає 145804,00 грн.

13.08.2010р. сторони та третя особа склали додаткову угоду № 1 до договору поставки № 1/23-03 від 23.03.2010р. У відповідності до умов якої, постачальник відмовляється від поставки трансформаторів згідно договору поставки № 1/23-03 від 23.03.2010р. з виробничих причин. В зв’язку з чим постачальник зобов’язався на протязі 10 банківських днів починаючи з 16 серпня 2010р. повернути отримані кошти в сумі 145800,00 грн. в т.ч. ПДВ та штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставлених трансформаторів за кожний день прострочення з 06 червня 2010р. в сумі 3219,24 грн. Покупець дає свою згоду на повернення цих коштів.

Відповідач в порушення умов договору поставки № 1/23-03 від 23.03.2010р. та додаткової угоди № 1 до договору поставки свої обов’язки, в установлений строк не виконав, продукцію не поставив, отриману попередню оплату не повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 145804,00 грн.

Сторонами було підписано та скріплено печатками Акт звірки взаємних розрахунків станом на 23.06.2010р. згідно з яким борг відповідача перед позивачем складає 145804,00 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов’язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідач в установлений договором строк поставку всієї продукції не здійснив, попередню оплату здійснену позивачем за продукцію не повернув, чим порушив свої грошові зобов’язання. Доказів оплати наявної заборгованості в сумі 145804,00 грн. відповідач суду не надав, викладені в позові обставини не спростував.

На підставі вищенаведеного та оскільки позивачем заявлено до стягнення з відповідача 145800,00 грн., враховуючи те, що суд не може виходити за рамки заявлених вимог, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення з відповідача 145800,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 12471,94 грн. пені за період з 06.06.2010р. по 13.12.2010р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 8.2. договору, який передбачає, що постачальник, у випадку прострочення поставки або недопоставки продукції, сплачує покупцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого або недопоставленого товару за кожен день прострочення.

Проте, пунктами 2 та 3 ст. 549 ЦК України прямо передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (п. 2).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного, в частині цієї вимоги судом відмовляється.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 93, 509, 525, 526, 530, 629, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Промгазбуд” (69002, м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 45, кв. 22, код ЄДРПОУ 32627003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми “Теско” (14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 13, код ЄДРПОУ 14246489) 145 800 (сто сорок п’ять тисяч вісімсот) грн. 00 коп. основного боргу, 1 458 (одну тисячу чотириста п’ятдесят вісім) грн. 00 коп. державного мита та 203 (двісті три) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.В. Ярешко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлене і підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.01.2011р.